Рішення

від 25.03.2008 по справі 42/108

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

42/108

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 Справа №  

За позовом Відкритого акціонерного товариства “Державна енергогенеруюча компанія “Центренерго” м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрнафтопродукт” м. Києва

про стягнення неустойки, ціна позову 260549,95 грн.

Суддя Паламар П.І.

Представники :

від позивача Шевченко Т.В., Покрасьон Ю.В.,

від відповідача Зоря Н.А., Карпович Н.А.

Суть спору:

у лютому 2008 року Відкрите акціонерне товариство “Державна енергогенеруюча компанія “Центренерго” звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що всупереч умов укладеного між ним та відповідачем договору на постачання ПММ № 238 від 7 червня 2007 р. останній прострочив виконання обов'язку з передачі йому 180 т дизельного палива, передавши в установлений п'ятнадцятиденний строк 57,7 т пального.

За таких обставин з підстав договору про неустойку від 7 червня 2007 р., укладеного між ним та відповідача на забезпечення виконання зобов'язання за спірним договором постачання, просив стягнути з відповідача на свою користь 260549,95 грн. штрафу, а також понесені ним по справі господарські витрати.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на неукладеність договору про неустойку, недоведеність того факту, що договір про неустойку забезпечує виконання саме спірного договору про постачання, невідповідність заявленого до стягнення розміру штрафу умовам договору про неустойку.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 7 червня 2007 року між сторонами по справі був укладений договір на постачання ПММ № 238, за умовами якого відповідач зобов'язався поставити позивачу на Зміївську ТЕС 360 т дизельного палива Л 0,2-62 вартістю 1476000 грн. та 120 т дизельного палива З 0,2(-25) вартістю 453999 грн., а позивач – прийняти та оплатити вартість одержаної продукції протягом 30 банківських днів з дня постачання відповідної партії продукції.

10 вересня 2007 р. між сторонами по справі укладено додаткову угоду № 1 до вищезгаданого договору, за умовами якої сторони визначили, що станом на 29 серпня 2007 р. позивачем було отримано за договором 115,25 т дизельного палива Л 0,2-62 вартістю 477525 грн., та погодили змінити ціну дизельного палива, яке залишилося поставити за договором, до 4400 грн./т.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями сторін, наявними у матеріалах справи копіями вищезгаданого договору та додаткової угоди.

Також встановлено, що 7 червня 2007 р. між тими ж сторонами було укладено договір про неустойку, згідно з яким вони погодили забезпечити виконання договору між ними на постачання дизельного пального. Зокрема, згідно з умовами договору про неустойку у разі неналежного виконання умов договору про постачання відповідач зобов'язався сплатити позивачу штраф у розмірі 289499,94 грн. на умовах, визначених договором про неустойку.

Суд приймає до уваги доводи позивача, що договором про неустойку було забезпечено виконання зобов'язання саме за договором на постачання ПММ № 238 від 7 червня 2007 р. Доводи відповідача з цього приводу суд оцінює критично з таких підстав.

Як пояснили представники сторін у судовому засіданні між сторонами по справі відсутні будь-які інші зобов'язання щодо постачання дизельного палива, окрім як на підставі договору на постачання ПММ № 238 від 7 червня 2007 р. Зазначений договір був укладений між ними за наслідками проведеного позивачем тендеру на закупівлю товарів за державні кошти. Вид, розмір, а також умови повернення забезпечення виконання зобов'язання за договором на постачання згідно з договором про неустойку відповідають вимогам ст. 25 Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”.

Посилання відповідача на неукладення договору про неустойку є безпідставними, оскільки суперечать змісту цього договору, згідно з яким сторони погодили всі істотні умови договору указаного виду.

Та обставина, що на оригінальному примірнику договору про неустойку, який знаходиться у відповідача, відсутня дата укладення цього договору, не свідчить про недосягнення згоди між сторонами щодо забезпечення виконання основного зобов'язання.

За змістом ч. 1 ст. 25 Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” замовник вправі вимагати забезпечення виконання договору на закупівлю під час укладення цього договору. Наявність у позивача підписаного сторонами договору про неустойку свідчить про його укладення під час укладення основного договору на постачання ПММ № 238 від 7 червня 2007 р.

Відповідно до умов п. 3.1 договору на постачання поставку продукції передбачено здійснювати на підставі письмової заявки покупця (позивача) протягом 15 днів після отримання вказаної письмової заявки.

Поясненнями позивача, частково відповідача, письмовою заявкою № 23/3860 від 14 вересня 2007 р. в редакції листа позивача № 23/3860 від 19 вересня 2007 р. стверджується факт повідомлення позивачем відповідача про необхідність поставки йому 180 т дизельного палива Л 0,2-62, а саме 1-ї цистерни – 19-20 вересня 2007 р. та 2-х цистерн –до 15 жовтня 2007 р.

Факт належного одержання письмових заявок позивача на поставку дизельного палива відповідачем не заперечується. Про одержання відповідачем письмових заявок свідчить також факт часткового виконання ним зобов'язання щодо передачі обумовленого заявкою обсягу палива.

Доводи відповідача щодо форми письмової заявки не ґрунтуються на умовах основного договору та вимогах чинного законодавства, тому є безпідставними.

З урахуванням умов договору та змісту заявки остаточний строк поставки 180 т дизельного палива настав 15 жовтня 2007 р.

Актом № 1 приймання-передачі від 27 вересня 2007 р. стверджується факт передачі відповідачем позивачу 57,7 т дизельного палива вартістю 253880 грн.

Доказів передачі відповідачем дизельного палива у заявленому позивачем обсязі суду не надано.

Враховуючи, що відповідач затримав постачання товару за договором понад 1 добу, позивач вправі вимагати від нього сплати встановленого договором про неустойку штрафу.

При цьому, виходячи з характеру правопорушення, пояснень позивача та наявних у справі матеріалів щодо розміру заподіяних йому простроченням поставки збитків, стану виконання відповідачем спірного зобов'язання, суд вважає можливим відповідно до вимог ч. 1 ст. 233 ГК України зменшити розмір належного з відповідача на користь позивача штрафу до 100000 грн.

Оскільки позов задоволено частково, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Відкритого акціонерного товариства “Державна енергогенеруюча компанія “Центренерго” м. Києва задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрнафтопродукт” (04053, м. Київ, вул. Артема, 37-41, код 34927241) на користь Відкритого акціонерного товариства “Державна енергогенеруюча компанія “Центренерго” (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 1, код 22927045) 100000 грн. пені, 1000 грн. витрат по оплаті державного мита, 45,29 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У позові в іншій частині відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва                                                             П.І.Паламар