Постанова

від 07.04.2008 по справі 21/41-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

21/41-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.04.2008                                                                                                            Справа № 21/41-08  

           Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії  суддів:

головуючого Чохи Л.В. (доповідача)

суддів: Сизько І.А., Тищик І.В.

при секретарі судового засідання: Врони С.В.

представники сторін у судове засдіання не з"явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2008р. у справі №21/41-08;

за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі

до відкритого акціонерного товариства “Криворізький залізорудний комбінат”, м. Кривий Ріг

про стягнення 26 178, 11 грн.

ВСТАНОВИВ:

         У грудні 2007р. відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі звернулося в господарський суд Дніпропетровської області до відкритого акціонерного товариства “Криворізький залізорудний комбінат” з позовом про стягнення в порядку регресу 26 178, 11 грн. (а. с. 2)

         Відповідач позовні вимоги не визнав. (а. с. 14 –17)

         Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2008р. (суддя Алмазові І.В.) в задоволенні позову відмовлено. Прийняте рішення мотивовано наявністю між сторонами відносин із загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, яке не передбачає обов'язку роботодавця як страхувальника відшкодовувати відділенню здійснені страхові виплати. (а. с. 29-32)

         07.03.2008р. Дніпропетровським апеляційним господарським судом порушено апеляційне провадження за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі, в якій ставиться питання про скасування рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2008р. та прийняття нового рішення про задоволення позову. Для обґрунтування скарги зроблено посилання на необхідність відшкодування відповідачем на підставі приписів цивільного законодавства витрат, пов'язаних зі збільшенням страхових виплат застрахованій особі. (а. с. 31 –36)

          Скаржник просив розглянути справу в відсутності його представника. (а. с. 43)

          Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав.

          Учасників судового процесу відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду апеляційної скарги. (а. с. 41 –42)

          Представники сторін у судове засідання не з'явилися.

          Апеляційна скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.

          Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 13.12.2004р. з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі стягнуто на користь потерпілого Яценко І.А. заборгованість по щомісячним страховим виплатам відшкодування втраченого заробітку з 01.04.2001р. по 01.11.2004р. у сумі 26 178, 11 грн. в зв'язку з невірним застосуванням коефіцієнтів при нарахуванні страхових виплат. (а. с. 3 –7)

          Відділення оплатило потерпілому 26 178, 11 грн, що підтверджено записом в виконавчому листі. (а. с. 8)

          Причиною даного спору є питання про те, чи повинен відповідач відшкодувати виплати відділення, які виникли внаслідок здійснення останнім відповідно до рішення суду та Закону України від 23.09.1999р. №1105-XIV “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” (далі –Закон №1105) страхових виплат застрахованій особі.           

          Відповідно до статті 21 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань сплачує виключно роботодавець. Розмір внесків встановлюється у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці та інших виплат найманим працівникам, які підлягають обкладенню прибутковим податком з громадян.

          Статтею 11 Основ та статтею 13 Закону № 1105 визначено, що страховий ризик - це обставини, внаслідок яких може статися страховий випадок, а страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у статті 14 Закону № 1105, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.

          Згідно зі статтею 2 Закону № 1105 дія цього Закону поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору.

          Статтею 6 цього Закону встановлено, що суб'єктами страхування від нещасного випадку є застраховані громадяни, а в окремих випадках - члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик. Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється страхування (працівник); страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках - застраховані особи; страховик - Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (робочим органом якого згідно з статтею 18 Закону № 1105 є відділення).

          Відповідно до частини другої статті 45 Закону № 1105 роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду, а здійснення страхових виплат потерпілим покладено на Фонд згідно з розділом V цього Закону.

          Згідно зі статтею 46 Закону № 1105 фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок, зокрема, внесків роботодавців: для підприємств - з віднесенням на валові витрати виробництва, для бюджетних установ та організацій - з асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення.

          Відповідно до частини третьої, п'ятої та сьомої статті 47 Закону № 1105 розміри страхових внесків страхувальників обчислюються, зокрема, для роботодавців - у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, на інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", які підлягають обкладенню прибутковим податком з громадян. Розмір страхового внеску залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого віднесено підприємство, знижки до нього (за низькі рівні травматизму, професійної захворюваності та належний стан охорони праці) чи надбавки (за високі рівні травматизму, професійної захворюваності та неналежний стан охорони праці). Розрахунок розміру страхового внеску для кожного підприємства провадиться Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

          Отже, взаємовідносини сторін, якими є страховик (в особі відділення) і страхувальник (товариство) врегульовано Законом № 1105, який не передбачає можливості пред'явлення страховиком вимог до страхувальника з приводу відшкодування Фонду страхових виплат в порядку регресу.

         Водночас наявність між сторонами зі справи відносин з загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, відповідно до частини другої статті 1 Цивільного кодексу України виключає можливість застосування до них норм цього кодексу, оскільки зазначені відносини не є цивільно –правовими.

         З огляду на наведене суд першої інстанції, встановивши наявність між сторонами відносин з загальнообов'язкового соціального страхування, дійшов обгрунтованого висновку про те, що виплата громадянину Яценко І.А. страхового відшкодування в належному розмірі не є для відділення шкодою, яку має відшкодувати товариство.

         Таким чином, рішення господарського суду зі справи відповідає встановленим фактичним обставинам, прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права і передбачені законом підстави для його скасування відсутні.           

 Керуючись статтями 101 –103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд -  

ПОСТАНОВИВ:

           Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2008р. у справі №21/41-08 залишити без змін.

          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського суду України.

      Головуючий                                                                       Л.В. Чоха

      Судді:                                                                               І.А. Сизько

                                                                                                                      І.В. Тищик