Рішення

від 04.05.2011 по справі 2-34/11

ЧОРНОМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

                              

                                                                                                             Справа 2-34/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

04.05.2011   року    Чорноморський районний   суд Автономної  Республіки  Крим  

у складі: головуючого   судді -  Єрохіної І.В.   

при  секретарі           -  Рудай Д.С.

розглянувши  у відкритому   судовому засіданні у смт. Чорноморське цивільну  справу за позовом  и ОСОБА_1 до комунального підприємства «Венолар»про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні

                                                 В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась до суду з позовом до комунального підприємства «Венолар»про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, мотивуючи свої вимоги тим, що з 07.07.2008 року вона перебувала у трудових відносинах із комунальним підприємством “Венолар”, а 11 серпня 2008 року її було звільнено з роботи за згодою сторін. До теперішнього часу їй не виплачена заборгованість по заробітній платі у сумі 310 грн. 74 коп. Оскільки відповідач своєчасно не виплатив їй заробітну плату, позивачка просить стягнути з останнього на її користь заборгованість по заробітній платі в сумі 310 грн. 74 коп. та середній  заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 11 серпня 2008 року по день ухвалення рішення.  

В судовому засіданні позивачка та представник позивача –ОСОБА_2 підтримали позовні вимоги та пояснили згідно до вищевикладеного. Уточнили позовні вимоги, просили стягнути заборгованість по заробітній платі в сумі 310 грн. 74 коп., середній  заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 11 серпня 2008 року по день ухвалення рішення в сумі 35291 грн. 16 коп., витрати, пов’язані з проведенням судової почеркознавчої експертизи в сумі 1675 грн. 44 коп.,  витрати за послуги банку при сплаті на почеркознавчу експертизу в сумі 50 грн. 26 коп., а також судові витрати –витрати на ІТЗ розгляду справи Верховним Судом України у сумі 120 грн..

          Представники відповідача ОСОБА_3 та  ОСОБА_4 позовні вимоги не визнали та пояснили, що працівник мав право звернутись до суду з даним позовом в трьохмісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатись про порушення свого права. Таким днем представник відповідача вважає 12.08.2008 року –наступний день після звільнення позивача з роботи та не сплати заробітної плати.  Але позивач звернувся до суду лише 03.03.2009 року –тобто з пропуском строку. Клопотання про поновлення строку позивачка не надала. Що стосується позовних вимог про стягнення заборгованості по заробітній платі, то представники відповідача пояснили, що заборгованість по заробітній платі відсутня, оскільки заборгованість по заробітній платі позивачки була перерахована в рахунок комунальних послуг згідно власної заяви позивачки. Крім того, зазначили, що підприємство знаходилось в скрутному становищі, у всякому разі не вистачало грошей на погашення заборгованості по зарплати, оскільки на розрахункові рахунки підприємства був накладений арешт, що робило неможливим проведення будь-яких розрахунків. Просили в позові відмовити.

            Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 з 07.07.2008 року по 11.08.2008 року працювала касиром  в КП «Венолар»(а.с. 5). 11.08.2008 року вона була звільнена з роботи за згодою сторін. На момент звільнення заборгованість по зарплаті становила 310,74 грн. (а.с.  63).

           Відповідно до принципів змагальності  і диспозитивності,  встановлених ст.ст.10,11 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, з  наданням  відповідних доказів.

Відповідно до ст.116 КЗпП України  при звільненні  працівника виплата всіх сум, що належать йому  від підприємства, установи, організації,  провадиться  в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення  не працював, то зазначені суми мають  бути виплачені  не пізніше  наступного дня  після пред’явлення  звільненим  працівником  вимоги про розрахунок.

            Згідно до  ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу  належних  звільненому працівникові  сум у строки, визначені  в ст.116 КЗпП України,  при відсутності  спору  про їх розмір підприємство повинно виплатити працівникові  його середній  заробіток  за  весь час  затримки  по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або  уповноважений  ним орган повинен сплатити зазначене відшкодування  в тому разі, коли спір вирішено  на користь працівника.

Частиною 1 ст. 233 ЦПК України встановлено, що працівник може звернутися із заявою  про  вирішення  трудового спору  безпосередньо  до суду  в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або  повинен  був дізнатися про порушення свого права.   Однак, згідно  абзаца  5 пункту  25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 "   Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", непроведення розрахунку  з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі,  наступного дня  після  його звернення  з  вимогою  про розрахунок є підставою для застосування відповідальності,  передбаченої ст. 117 КЗпП України. У цьому разі перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після  проведення  зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку.   

Позивач звернувся до суду з позовом до комунального підприємства «Венолар»про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні 12.03.2009 року.

Згідно пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів",  суд з’ясовує  всі обставини справи, права й обов'язки  сторін.     

           Згідно інформації сектору в Чорноморському районі Західного об’єднаного контрольно-ревізійного відділу № 42-14/759 від 20.11.2009 року була проведена ревізія фінансової діяльності комунального підприємства «Венолар»по факту нарахування позивачці заробітної плати. В результаті проведеної ревізії було встановлено, що заборгованість по заробітній платі позивачки складає 310 грн. 74 коп. Крім того, встановлено, що залишок невиплаченої заробітної плати в сумі 310 грн. 74 коп. зарахований в рахунок сплати за комунальні послуги. За доводами відповідача  заборгованість по заробітній платі позивачки була зарахована в рахунок сплати за комунальні послуги згідно її заяви. Позивачка заперечувала факт написання нею заяви, пояснив, що заяву про зарахування заборгованості по заробітній платі в рахунок комунальних послуг вона не писала, заява написана іншою людиною.

Згідно висновку судової почеркознавчої експертизи № 99 від 01.02.2011 року рукописні записи та підпис від імені ОСОБА_1 яки містяться в заяві про оплату комунальних послуг, виконані не ОСОБА_1, а іншою людиною.  

Таким чином, на думку суду, у відповідача не було законних підстав для зарахування заборгованості по заробітній платі в рахунок оплати комунальних послуг. Тому квитанцію про зарахування 310 грн. 74 коп. в рахунок оплати за комунальні послуги (а.с. 187) суд не приймає до уваги. Заборгованість по заробітній платі в сумі 310 грн. 74 коп. підлягає стягненню з відповідача.

Суд не приймає до уваги доводи представників відповідача про те, що відсутня вина  підприємства  у невиплаті заборгованості по заробітній платі позивачу, оскільки підприємство знаходилось в скрутному становищі. Суд вважає, що відсутність грошових коштів у відповідача  не звільняє його  від  обов’язку своєчасної сплати  заробітної плати  за нормами КЗпП України, а тому не приймає ці доводи представників відповідача щодо відсутності вини підприємства по невиплаті заробітної плати. А тому відповідач повинен нести відповідальність, передбачену ст.. 117 КЗпП України.

Визначаючи розмір сум, які підлягають стягненню, суд погоджується з розрахунком, наданим позивачем, оскільки у суду немає підстав йому не довіряти, він зроблений відповідно до вимог законодавства, крім того, відповідач не спростував приведений розрахунок.  Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», суд на підставі ст.. 117 КЗпТ України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні розрахунку до розгляду справи –по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.  

Таким чином, оскільки заборгованість по заробітній платі позивачки не погашена на день розгляду справи в суді, суд стягує середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні станом на день розгляду справи.

З відповідача підлягають стягнення судові витрати –судовій збір, витрати на ІТЗ на користь держави відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, та витрати, пов’язані з проведенням судової почеркознавчої експертизи на користь позивачки.

В рещті позовних вимог слід відмовити.        

          Керуючись ст.ст. 202, 203, 212-218 ЦПК України, 117, 233 КЗпП України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до комунanьного пiдприємства «Венолар»про стягнення середнього заробiтку за час затримки розрахунку при звiльненнi - задовольнити.

Стягнути з КП «Венолар»(р/р 26007301324385 в б/о № 4 КЦО ПIБ смт. Чорноморське МФО 324430 ОКПО 30553375) с. Медведево Чорноморського району на користь ОСОБА_1 заборгованість з заробітної плати в сумі 310 грн. 74 коп., середнiй заробiток за час затримки розрахунку при звiльненнi в сумi 35 291  грн. 16 коп., а всього 35601 грн. 90 коп.

Стягнути з КП «Венолар»(р/р 26007301324385 в б/о № 4 КЦО ПIБ смт. Чорноморське МФО 324430 ОКПО 30553375) с. Медведево Чорноморського району на користь ОСОБА_1 витрати, пов’язані з проведенням судової почеркознавчої експертизи у розмірі 1675 грн. 44 коп.

Стягнути з КП «Венолар»(р/р 26007301324385 в б/О № 4 КЦО ПIБ смт. Чорноморське МФО 324430 ОКПО 30553375) с. Медведево Чорноморського району на користь держави (р\рахунок 26068301323422, МФО 824026, код ЕДРПОУ 30932876, одержувач мiсцевий бюджет Чорноморського району АР Крим) судовий збiр у розмiрi 356 грк. 02 коп.

Стягнути з КП «Венолар (р/р 26007301324385 в б/о № 4 КЦО ПIБ смт. Чорноморське МФО 324430 ОКПО 30553375) с. Медведево Чорноморського району на користь держави (р\рахукок 26068301323422, МФО 824026, код ЕДРПОУ 30932876, одержувач мiсцевий бюджет Чорноморського району АР Крим), призначення платежу - оплата за iнформацiйно-технiчне забезпечення розгляду цивiльних справ в Чорноморському районному судi АРК у розмiрi 120 (сто двадцять) гривен.

В решті позовних вимог відмовити.

Рiшення може бути оскаржено в апеляцiйному порядку до апеляцiйного Суду АРК через Чоркоморський районний суд АРК в 10-ти денний строк з дня проголошення рiшення.

Суддя: