Постанова

від 02.10.2007 по справі 9/29

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/29

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Полтава                                                                                                            Справа №9/29

Дата прийняття постанови: 02.10.2007р.

Час прийняття постанови: 9-55год.

Суддя  К.В. Тимошенко

Секретар судового засідання  О.П. Шевченко

за  позовною заявою  приватного підприємства „Зерноресурс”, м.Полтава

до відповідача Державної податкової інспекції у  м.Полтаві, м.Полтава

про скасування податкових повідомлень-рішень №0001842301/0 від 17.07.2006р. та №0001852301/0 від 17.07.2006р.

Представники сторін :

від позивача –Минець В.І.

від відповідача -  Біленко Н.О.

СУТЬ СПОРУ: Розглядається позовна заява про скасування податкових повідомлень-рішень №0001842301/0 від 17.07.2006р. та №0001852301/0 від 17.07.2006р.

Відповідач позов не визнав посилаючись на правомірність прийняття спірних податкових повідомлень - рішень.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

Податковим повідомленням-рішенням № №0001842301/0 від 17 липня 2006 року позивачу визначено податкове зобов"язання з  податку на додану вартість в сумі 36921 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 18460,50 грн.

Податковим повідомленням-рішенням №0001852301/0 від 17 липня 2006 року позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2004 року на 33025 грн. і застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 16512,50 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акту перевірки від 05.07.2006р. №307/23-1/31034925, згідно якого не підтверджено суми  податку на додану вартість до відшкодування з бюджету в розмірі 33025 грн. за січень 2004 року та встановлено  заниження  податку  на додану вартість за січень 2004 року в сумі 36921 грн. в результаті безпідставного включення позивачем до податкового кредиту 69946грн. податку на додану вартість сплаченого позивачем своїм  постачальникам ТОВ "Укрзернотрейд", ПП Стратічук В.В. та Трофіменкову В.М. (т.1, а. с.40, 45).

В обгрунутвання правомірності вказаних повідомлень-рішень відповідач посилається на те, що з бюджету  можуть бути відшкодовані тільки суми, які  фактично до нього надійшли. Надходження  до бюджету включених позивачем по до податкового  кредиту сум  податку на додану вартість не підтверджено оскільки:

1) постачальник позивача ТОВ "Укрзернотрейд" не знаходиться за юридичною адресою і не звітується  з січня 2004 року (т.1, а.с.84);

2) свідоцтво платника ПДВ постачальника позивача приватного  підприємця Стратійчук В.В. анульоване  16.08.2005р. в зв"язку з ліквідацією (т.1, а.с.84-85);

3) постачальник позивача Трофіменков В.М. отримав поставленй позивачу продукцію від ПП "Амедей" державна реєстрація якого (ПП "Амедей") скасована 27.04.2004р. за рішенням власника (т.1, а.с. 85).

Доводи відповідача  не можуть бути враховані виходячи з наступного:

Відповідно до положень п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 названого Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно п.п7.4.5 п.7.4 Закону України “Про податок на додану вартість” не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми  сплаченого  (нарахованого)  податку  у  зв'язку з придбанням товарів   (послуг),  не  підтверджені  податковими  накладними  чи митними   деклараціями  (іншими  подібними  документами  згідно з цим Законом)

Право платника податку на податковий кредит виникає у відповідності з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" з дати здійснення першої з подій:

    - або дати списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

    - або дати отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

           Інших обмежень, щодо включення до податкового кредиту сум ПДВ законодавчо не встановлено.

          Посилання відповідача на те, що з бюджету може бути відшкодовано тільки суми, які фактично до нього надійшли, не може бути враховано, оскільки відповідно до п.7.7.5. Закону України “Про податок на додану вартість” суми податку  на  додану  вартість  зараховуються  до Державного  бюджету  України та використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно  з  цим Законом. За умови повного розрахунку щодо бюджетного відшкодування податку на додану вартість з платником податку відповідно до цього Закону доходи, які надходитимуть до Державного бюджету України від сплати податку на додану  вартість,  використовуються  у  порядку, визначеному   бюджетним   законодавством.  У  випадку  коли  сума бюджетних надходжень від податку на додану  вартість  відповідного періоду  не  покриває  суму  податків,  що  має  бути відшкодована бюджетом,  для такого  бюджетного  відшкодування  використовуються доходи   з   інших   джерел,   які   відповідно  до  законодавства зараховуються до Державного бюджету України.  

Отже, для відшкодування з бюджету податку на додану вартість  Закон не передбачає обов”язкової умови  фактичного надходження цих сум до бюджету. У разі невиконання контрагентом платника податків зобов”язань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на відшкодування у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру податкового кредиту (Господарським судом врахована судова практика Вищого Адміністративного Суду України - ухвала про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 01.04.2006р. та Верховного Суду України - постанови від 11.10.2006р. та від 26.09.2006р.).

Крім того, відповідач не довів факт ненадходження спірних сум до бюджету від контрагентів позивача, а посилається лише на неможливість проведення перевірки контрагентів позивача.

          Згідно наданих позивачем платіжних доручень останній сплатив зазначеним в акті перевірки постачальникам ТОВ "Укрзернотрейд", приватному  підприємцю Трофіменкову В.М., приватному  підприємцю Стратійчук  В.В. 74070,32 грн. ПДВ в складі вартості товару, що підтверджується копіями банківських виписок  (т.1 а.с. 52, 55, 58, 61, 67, 68, 71,80).

          Відповідно до п.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта  владних  повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

1. Позовні вимоги задовольнити  повністю.

2. Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Полтаві №0001842301/1 від 17.07.2006р. та №0001852301/0 від 17.07.2006р.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного  підприємства "Зерноресурс" (36000, м.Полтава, вул.Паризької Комуни, 40а, і/код 31034925)  відшкодування витрат по сплаті судового збору в сумі 3 грн. 40 коп.

                    Суддя                                                                      Тимошенко К.В.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

          Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі  відповідно до ст.160 КАС України – з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

повний текст постанови складено 08.10.2007р.