Рішення

від 25.03.2008 по справі 9/5

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/5

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "25" березня 2008 р.Справа №  9/5

 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Шевчук О.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні  справу №9/5

за позовом: відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", від імені якого діє Кіровоградська обласна дирекція ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", м. Кіровоград, вул. Декабристів, 2/14   

до відповідача І: сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Явір", Кіровоградська область, Новоукраїнський район, с. Захарівка

відповідача ІІ: товариства з обмеженою відповідальністю "Явір", Рівненська область, Демидівський район, с. Золочівка     

про визнання недійсним договору  

Представники сторін:

від позивача -  Дьяченко А.А., довіреність №1191від 15.05.2007р.;

від відповідача І - участі не брав;

від відповідача ІІ - участі не брав.

Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль", від імені якого діє Кіровоградська обласна дирекція ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", подано позов до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Явір" та товариства з обмеженою відповідальністю "Явір" про визнання недійсним, укладеного відповідачами, договору купівлі-продажу від 24.07.2007 року.

В своїх поясненнях (№12 від 19.03.2008 р.) товариство з обмеженою   відповідальністю "Явір" зазначило, що укладення 24.07.2007 року оспорюваного договору купівлі-продажу не порушує, передбачене статтями 19, 20 Закону  України "Про заставу", статтею 589 Цивільного кодексу України та окремими пунктами договору застави, право позивача на звернення стягнення на заставне майно.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Явір"  підтримало позицію  товариства з обмеженою відповідальністю "Явір".

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

                                                 В С Т А Н О В И В:

03.02.2004 року між відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль", від імені якого діє Кіровоградська обласна дирекція ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", (позивач) та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Явір" (відповідач І) був укладений кредитний договір  №010-02/52 (надалі - кредитний договір).

Відповідно до п. 1.1. кредитного договору позивач зобов'язався відкрити відповідачу І відновлювальну (револьверну) кредитну лінію у розмірі 450000,00 гривень терміном до 01.12.2005 року із сплатою 23 процентів річних.

Відповідач І, відповідно до п. 6.1. Договору, зобов'язався використати  кредитні кошти за цільовим призначенням, забезпечити повернення кредиту у відповідності до умов кредитного договору, а також щомісячно, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця, сплачувати позивачеві нараховані проценти за користування кредитом.

Додатковою угодою №010-02/281 від 03.03.2004 року до кредитного договору відсоткову ставку за користування кредитом зменшено до 19 процентів річних, додатковою угодою №010-02/321 від 24.03.2004 року ліміт кредитної лінії збільшено до 750000,00  гривень, додатковою угодою №010-02/1058 від 25.06.2004 року ліміт кредитної лінії збільшено до 900000,00 гривень, а додатковою угодою №010-02/1880 від 01.12.2004 року ліміт відкритої кредитної лінії зменшено  до 850000,00 гривень, встановлено графік подальшого зменшення ліміту в межах визначеного сторонами терміну користування кредитом.

В забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору №010-02/52 від  03.02.2004 року, сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Явір" передало у заставу, згідно договору застави майна від 03.02.2004 року (надалі- договір застави), належне йому майно (п.1.2.), яке оцінене сторонами  на загальну суму  900869 грн. (п.1.3.)

Пунктами 2.5 та 2.6 договору застави визначено, що зазначене майно залишається  на зберіганні у відповідача І - у селі Захарівка Новоукраїнського району Кіровоградської області.

04.02.2004 року до Державного реєстру обтяжень рухомого майна було внесено відповідний запис 1 про реєстрацію за №642-3254 обтяження заставою майна, обтяжувач - Кіровоградська ОД АППБ "Аваль", що підтверджується витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №16379075 від 28.12.2007 року.

У зв'язку з невиконанням відповідачем І зобов'язань за кредитним договором позивач звернувся  до господарського суду з позовом про примусове стягнення  заборгованості за кредитним договором.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 14.02.2006 року у справі №17/3 за позовом акціонерного поштово-пенсійного банку "Аваль", від імені якого діяла Кіровоградська обласна дирекція АППБ "Аваль", до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Явір" про стягнення 547639,18 грн., вимоги позивача були задоволені повністю; з відповідача І на користь позивача стягнуто 536155,00 гривень заборгованості по кредиту, 11484,18 гривень пені та судові витрати і 06.03.2006 року виданий наказ про примусове виконання рішення господарського суду.

Таким чином, рішенням господарського суду Кіровоградської області від 14.02.2006 року у справі №17/3 встановлено факт невиконання відповідачем І зобов'язань по кредитному договору  та наявність заборгованості  останнього перед банком в сумі 547639 грн. 18 коп. В силу положень ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, дані факти не доводяться знову при вирішенні  інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

20.03.2006           року постановою  Державної  виконавчої  служби   Новоукраїнського

району Кіровоградської області  відкрито  виконавче  провадження  про  стягнення  з

відповідача І на користь позивача суми боргу за рішенням  суду у справі №17/3.

Постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 28.03.2006 року державним виконавцем Закревською Л.Б. було  накладено  арешт на все майно, що належить сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Явір", с. Захарівка, Новоукраїнського району та заборонено відчуження будь-якого майна, яке належить СТОВ "Явір".

25.04.2006 року частину майна СТОВ "Явір" було описано згідно акту  опису  й арешту майна від 25.04.2006 року відділом державної виконавчої служби  Новоукраїнського районного  управління юстиції.

В ході проведення виконавчих дій щодо примусового виконання наказу господарського суду у справі №17/3 відділом державної виконавчої служби Новоукраїнського районного управління юстиції було встановлено, що заставне майно боржника (СТОВ "Явір") відсутнє, що підтверджується актом державного виконавця від 30.07.2007 року.

03.10.2007          року постановою відділу державної виконавчої служби Новоукраїнського районного управління юстиції Кіровоградської області виконавчий документ, а саме наказ господарського суду Кіровоградської області від 06.03.2006  року №17/3, було повернуто позивачеві на підставі п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з відсутністю майна боржника, на яке можна звернути стягнення.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив, що на момент звернення позивача до господарського суду з даним позовом, рішення господарського суду  у справі 17/3,  щодо  стягнення боргу за кредитним договором  (зобов'язання за яким забезпечені договором застави) з відповідача І,  не було  виконане в повному обсязі.

Згідно розрахунку позивача (а.с.56) станом на 28.12.2007 року залишок непогашеної заборгованості по кредиту становить 140731 грн. 14 коп., по нарахованих відсотках - 88 грн. 01 коп., що узгоджується  з протоколом про наміри погашення  заборгованості  за кредитом СТОВ "Явір" від 25.12.2007 р.  Крім того, як вбачається із  цього розрахунку позивачем нараховано пеню в сумі  63705 грн. 29 коп. за період з 26.11.2006 р. по 27.12.2007 р. за несвоєчасне виконання сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Явір"  зобов'язань за кредитним договором.

Відповідно до статей 19, 20 Закону України "Про заставу", статті 589 Цивільного кодексу України та пунктів 2.3, 2.12, 2.16, 2.17 договору застави, в разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на  предмет застави.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплати процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням  зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених  у зв'язку із пред'явленням вимоги.

Згідно приписів статті 17 Закону України "Про заставу" та статті 586 Цивільного кодексу України, заставодавець має право відчужувати предмет застави,  передавати його в  користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним  лише за  згодою  заставодержателя,  якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 2.10 договору застави передбачено, що заставодавець не має права  розпоряджатись заставленим майном без письмової згоди заставодержателя.

В порушення  вищезазначених норм, відповідач І без дозволу позивача, продав частину заставного майно відповідачеві ІІ по договору купівлі-продажу від 24.07.2007 року.

За умовами договору купівлі-продажу від 24.07.2007 року сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Явір" зобов'язалось передати у власність, а товариство з обмеженою відповідальністю "Явір" - прийняти  й оплатити наступне майно: трактор МТЗ-80, 1982 р. в., реєстраційний №03618 КЕ, шасі №269096, двигун №572811, трактор  ЮМЗ-6,  1989 р. в., реєстраційний №03622 КЕ, шасі №638410, двигун  №960163; трактор ДП-75, 1992 р. в., реєстраційний  номер 03628 КЕ, шасі №668446, двигун №0295; борона дискова БДТ-6, 7, 2001 р. в.;  борона дискова БДВ-6; два  плуги ПЛН-3,35; плуг ПЛН-4,35; плуг ПЛН-5,35; сівалка ССТ-12;  дві сівалки СЗС-3,6; сівалка СЗС-3,6; сівалка СУПН-8; культиватор КРН-5,6; культиватор УСМК-5,4; культиватор КПС-4,2; зчіпка борін С-11; зчіпка борін С-18; зернодробарка ДКУ; оприскувач ОПШ-15 та каток гладкий.

Частина цього майна: трактор МТЗ-80, 1982 р. в., реєстраційний №03618 КЕ, шасі №269096, двигун №572811, трактор  ЮМЗ-6,  1989 р. в., реєстраційний №03622 КЕ, шасі №638410, двигун №960163; трактор ДП-75, 1992 р. в., реєстраційний     номер  03628 КЕ, шасі №668446,  двигун №0295;  борона дискова БДВ-6;  два  плуги ПЛН-3,35; плуг ПЛН-4,35; плуг ПЛН-5,35; сівалка ССТ-12;  дві сівалки СЗС-3,6; сівалка СЗС-3,6; сівалка СУПН-8; культиватор КРН-5,6; культиватор УСМК-5,4; культиватор КПС-4,2; зчіпка борін С-11; зчіпка борін С-18; зернодробарка ДКУ та оприскувач ОПШ-15 є предметом застави згідно договору застави майна від 03.02.2004 року, що укладений в забезпечення виконання зобов'язань сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Явір" по кредитному договору №010-02/52 від  03.02.2004 року.

Сільськогосподарським  товариством з обмеженою відповідальністю "Явір" не надано господарського суду належних доказів на підтвердження того, що заставодержателем  (позивачем) було надано згоду на відчуження частини майна, яке є предметом застави по договору застави майна від 03.02.2004 року.

Крім того, господарський суд враховує, що відповідно до вимог ст. 55 Закону України  "Про виконавче провадження", постановою  про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 28.03.2006 року накладено  арешт на все майно, що належить сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Явір", та заборонено відчуження будь-якого майна, яке належить цьому підприємству,  і станом на 27.04.2007 року  даний арешт не був скасований  та не була знята заборона щодо відчуження цього майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є  непорушним.  Ніхто   не   може   бути протиправно   позбавлений   цього   права   чи  обмежений  у  його здійсненні.

Однак, як вбачається із матеріалів справи в силу  статей: 55 Закону України "Про виконавче провадження", 17 Закону України "Про заставу",  586 Цивільного кодексу України сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Явір"  було обмежено у його здійсненні, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 321 Цивільного кодексу України.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 Цивільного кодексу, частиною 1 якої передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Частиною  2 цієї статті передбачено, що особа,  яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до положень статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які  встановлені  частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, якщо недійсність правочину прямо не  встановлена  законом, але одна  із сторін або  інша заінтересована особа заперечує його дійсність  на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Господарський суд вважає, що спірний договір купівлі-продажу  від 24.07.2007 року, укладений  відповідачами  без дотримання вимог  ст. 17 Закону України "Про заставу", ст. 586 Цивільного кодексу України за відсутності необхідного обсягу дієздатності СТОВ "Явір"  на право  продажу  майна,  що є підставою для визнання цього договору недійсним в силу ст. 215 Цивільного кодексу України.

З огляду на викладені обставини, вимоги позивача щодо визнання недійсним  укладеного відповідачами договору купівлі-продажу від 24.07.2007 року, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічних послуг відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються  на відповідачів в рівних частинах.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд

                                                 В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 24.07.2007 року, укладений між  сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Явір" (с. Захарівка, Новоукраїнського району, Кіровоградської області) та товариством з обмеженою відповідальністю "Явір" (с. Золочівка, Демидівського району, Рівненської області), з моменту його укладення.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Явір" (27100, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, с. Захарівка, ідентифікаційний код 31095181) на користь відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", від імені якого діє Кіровоградська обласна дирекція ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", (25006, м. Кіровоград, вул. Декабристів, 2/14, ідентифікаційний код 13762450)  - 42 грн. 50 коп. державного мита та 59 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати стягувачу після  набрання рішенням законної сили.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Явір" (35211, Рівненська область, Демидівський район, с. Золочівка, ідентифікаційний код 32941400) на користь відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", від імені якого діє Кіровоградська обласна дирекція ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", (25006, м. Кіровоград, вул. Декабристів, 2/14, ідентифікаційний код 13762450)  - 42 грн. 50 коп. державного мита та 59 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати стягувачу після  набрання рішенням законної сили.

Згідно ч. 3 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського  суду набирає  законної сили після закінчення  десятиденного  строку з дня його підписання.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя                                                                                              О.Б.Шевчук

    Дата підписання рішення: 31.03.2008 р.