Постанова

від 25.03.2008 по справі 15/627-б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

15/627-б

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 25 березня 2008 р.                                                                                    № 15/627-б  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Хандуріна М.І., –головуючого,

Мамонтової О.М.,

Удовиченка О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінералінвест"

на постановуКиївського апеляційного господарського суду  від  18 грудня 2007 року

у справі господарського суду№ 15/627-бм. Києва

за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Севастопольський судноремонтний завод "Лазарівське адміралтейство"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Мінералінвест"

визнання банкрутом,

арбітражний керуючийБородій О.В.,

за участю представників сторін:

ТОВ "Мінералінвест" – Кондратюк А.Т. (директор), арбітражний керуючий Бородій О.В., Петренко Г.В. (дов. від 28.01.2008 № 150), Біназон І.О. (дов. від  28.01.2008 № 152);

ТОВ "Севастопольський судноремонтний завод "Лазарівське адміралтейство" –Береговий С.А. (дов. від 21.05.2007);

встановив:

          У вересні 2005 року ТОВ "Севастопольський судноремонтний завод "Лазарівське адміралтейство" звернулося до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ "Мінералінвест". Вказувало на наявність заборгованість у розмірі 461 132,26 грн., яку боржник неспроможний погасити з 26.07.2004, що підтверджується платіжними вимогами від 22.09.2004 та від 17.08.2004, які повернуті без виконання у зв'язку з відсутністю коштів, а нежилих приміщень/будівель на праві власності за боржником не зареєстровано.

          Ухвалою господарського суду м. Києва від 13.09.2005 порушено провадження у справі, зупинено виконання  боржником грошових зобов'язань, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

          Ухвалою підготовчого засідання господарського суду м. Києва від 08.11.2005 визнано розмір вимог кредитора ТОВ "Севастопольський судноремонтний завод "Лазарівське адміралтейство" в сумі 461 132,26 грн. Зобов'язано кредитора подати до офіційного друкованого органу оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ "Мінералінвест". Розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Крупенка С.Ю., якого зобов'язано скласти та подати суду на затвердження реєстр вимог кредиторів.

          Оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ "Мінералінвест" було опубліковано в газеті "Урядовий кур'єр" від 23.11.2005 № 222 (3722).

          Ухвалою господарського суду м. Києва від 22.10.2007 (суддя Хоменко М.Г.) задоволено клопотання розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Крупенка С.Ю. про звільнення його від виконання обов'язків розпорядника майна боржника за станом здоров'я. Розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Бородія О.В.

          Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2007 (колегія суддів у складі: Дзюбко П.О. –головуючий, Дикунська С.Я., Сотніков С.В.) ухвалу господарського суду від 22.10.2007 залишено без змін.

          В касаційній скарзі ТОВ "Мінералінвест", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції в частині призначення розпорядника майна.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом  норм матеріального та процесуального права судова колегія Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За приписами статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство в порядку провадження, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(далі Закон), які переважають, як спеціальні норми права, у застосуванні над загальними нормами ГПК України.

Відповідно до ст. 13 Закону з метою забезпечення майнових інтересів кредиторів в ухвалі господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство або в ухвалі, прийнятій на підготовчому засіданні, вказується про введення процедури розпорядження майном боржника і призначається розпорядник майна у порядку, встановленому цим Законом.

Розпорядник майна призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі, відомості про яких надаються в установленому порядку Вищому господарському суду України. Кредитори мають право запропонувати кандидатуру розпорядника майна, яка відповідає вимогам, передбаченим цим Законом.

Згідно зі ст. 31 вказаного вище Закону, якщо інше не передбачено цим Законом, розпорядником майна може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну чи економічну освіту або володіє спеціальними знаннями, не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів відповідно до статті 1 цього Закону і яка має ліцензію арбітражного керуючого, що видається в установленому законодавством порядку.

Частиною 3 ст. 31 Закону передбачено право арбітражного керуючого  подавати до господарського суду заяву про дострокове припинення своїх обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою підготовчого засідання господарського суду м. Києва від 08.11.2005 розпорядником майна ТОВ "Мінералінвест" призначено арбітражного керуючого Крупенка С.Ю.

30.08.2007 арбітражний керуючий  Крупенко С.Ю. звернувся до суду із заявою про дострокове припинення обов'язків розпорядника майна ТОВ "Мінералінвест" у зв'язку з неможливістю подальшого виконання покладених на нього обов'язків через стан здоров'я (а.с. 28 т. 3).

Ухвалою господарського суд м. Києва від 22.10.2007 клопотання розпорядника майна  Крупенка С.Ю. задоволено. Розпорядником майна ТОВ "Мінералінвест" призначено арбітражного керуючого Бородія О.В.

Апеляційний господарський суд погодився з висновком суду першої інстанції, залишивши ухвалу без змін, посилаючись при цьому на те, що право вибору кандидатури розпорядника належить господарському суду, який приймає остаточне рішення відносно тієї чи іншої кандидатури.

Дані висновки суду апеляційної інстанції в повній мірі відповідають матеріалам справи та вимогам чинного законодавства.

Заявник касаційної скарги посилається на те, що суд без будь-якого   обґрунтування, помилко,  безпідставно  призначив   розпорядником   майна   арбітражного керуючого Бородія О.В., оскільки жодна особа не зверталась до державного органу з питань банкрутства про надання кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна у цій справі; арбітражного керуючого Бородія О.В. жодна особа не запрошувала на судове засідання, а боржник не мав можливості заздалегідь ознайомитись з документами, що стосувались кандидатури арбітражного керуючого Бородія О.В. та надіслати свої заперечення.

Однак, дані твердження заявника касаційної скарги не ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону ведення процедури розпорядження майном боржника та призначення розпорядника майна у справі здійснюється з метою забезпечення майнових інтересів кредиторів.

Згідно з ст. 1 Закону розпорядження майном боржника являє собою систему заходів щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника, з метою забезпечення збереження та ефективного використання майнових активів боржника та проведення аналізу його фінансового становища.

Відповідно на розпорядника майна покладаються повноваження щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника на період провадження у справі про банкрутство (абз. 11 ст. 1 Закону).

У зв'язку з чим, боржник у справі не наділений правом надання суду пропозиції кандидатури розпорядника майна.

Відповідно до ст. 13 Закону таке право мають кредитори боржника.

Разом з тим, виходячи з вимог ст. 13 Закону України  "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" при призначенні розпорядника майном боржника, виключне право призначення розпорядника майна боржника у справах про банкрутство належить господарському суду, який розглядає справу про банкрутство.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.10.2007 арбітражний керуючий Бородій О.В. подав до господарського суду заяву про призначення його розпорядником майна ТОВ "Мінералінвест", до якої додано ліцензію Міністерства економіки України  № 271608 (а.с. 49-50 т. 3).

Оскільки боржник у справі не є державним підприємством або підприємством, у статутному фонді якого частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків, що б вимагало призначення розпорядника майна з урахуванням пропозиції державного органу з питань банкрутства, єдиним кредитором у даній справі  - ТОВ "Севастопольський судноремонтний завод "Лазарівське адміралтейство" інших кандидатур розпорядника майна запропоновано не було, а його представник Береговий С.А., який був присутній у судовому засіданні 22.10.2007, не заперечував проти призначення Бородія О.В. розпорядником майна боржника, судом першої інстанції розпорядником майна ТОВ "Мінералінвест" призначено Бородія О.В.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що господарський суд першої інстанції правомірно призначив розпорядника майна боржника в порядку ст. 13 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, яка регулює правове положення розпорядника майна боржника  у справі про банкрутство.

Доводи касаційної скарги боржника про те, що боржник не мав можливості заздалегідь надати свої доводи щодо кандидатури розпорядника майна визнаються судом касаційної інстанції безпідставними, оскільки відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" боржник у справі не наділений правом надання суду пропозиції кандидатури розпорядника майна.

Твердження касатора про помилковість висновків апеляційного суду та неправильне застосування норм матеріального права не знайшли свого підтвердження при розгляді справи у касаційному провадженні, в зв'язку з чим судовою колегією не приймаються до уваги.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції згідно приписів ст. 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України, дійшла висновку, що під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка, прийняті судові акти відповідають нормам чинного законодавства та підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись статтями 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінералінвест" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 18 грудня  2007 року  у справі № 15/627-б   залишити без змін.

Головуючий                                                                      М.І. Хандурін          

Судді                                                                                                    О.М. Мамонтова

                                                                                                    О.С. Удовиченко