Рішення

від 28.09.2006 по справі 11/332/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/332/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2006 р.Справа №  11/332/06

м. Миколаїв

  За позовом:  ТОВ охоронно-інформаційна фірма “Артанія”

(54017, м.Миколаїв, вул.Чкалова, 44, к.8)

До відповідача: ВАТ “Олександрійський гранітний кар'єр”

(56530, Миколаївська обл., Вознесенський р-н, смт.Олександрівка, вул.Степова, 68)

Суддя Василяка К.Л.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача:

Від відповідача: Воронова О.В. –дов. від 03.07.2006р.

СУТЬ СПОРУ: стягнення 207000,0 грн. по договору №01-01/2006 від 01.01.2006р., з яких 40000,0 грн. основного боргу,137000,0 грн. пені, 10000,0 грн. збитків та 20000,0 грн. штрафу  .

Відповідач у відзиві на позов  проти позовних вимог заперечує посилаючись на те, що розглядає мий договір було ним підписано з протоколом розбіжностей але позивач проігнорував узгодити викладені в ньому розбіжності і вони залишились не врегульованими; з боку позивача неналежним чином виконував умови договору отже розмір оплати наданих послуг не відповідає розміру позовних вимог; позивачем невірно розрахована сума пені; заявник не вказує на вимогу відповідача про розірвання договору; вимоги позивача щодо стягнення штрафу не ґрунтуються на законних підставах; розмір суми заявлених збитків не доведено належними доказами.

У судовому засіданні 26.09.2006р. у відповідності до ст.. 77 ГПК України було оголошено перерву.

          Заслухавши представників сторін,  вивчивши надані ними матеріали,  суд –

в с т а н о в и в:

1 січня 2006 року між сторонами було укладено договір  №01-01/2006 про охорону виробничих (господарських) об'єктів, за умовами якого  позивач зобов'язався прийняти під охорону об'єкти названі в п.1.1 договору  об'єкти, а замовник зобов'язався сплачувати щомісячно вартість наданих послуг в розмірі 20000 грн. в два етапи –50% сплачує до 28 числа поточного місяця і решту до 5 числа наступного.

Умовами договору його учасники не передбачили умов щодо якості надаваємих послуг та оформлення їх прийняття. Але враховуючи позицію п.5.8 договору, де сказано про відповідальність замовника за відмову від прийняття виконаних робіт, суд вважає за можливе погодитись з позивачем, що сторони погодили приймання виконаних робіт шляхом складання акту.

Відповідач не виконав в повному обсязі умови договору щодо строків проведення розрахунків і на день подання позову залишався боржником перед заявником в сумі 40000 грн. за послуги, які були надані в квітні-травні.

Відповідно до приписів ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору або закону.

Під час розгляду справи відповідач частково провів розрахунки сплативши позивачеві платіжними дорученнями №834 від 26.09.2006р.- 8820,0 грн. та №732 від 08.09.2006р. –4410,0 грн.

Отже, провадження у  частині стягнення 13230,0 грн. основного боргу підлягає припиненню на підставі п.11 ст.80 ГПК України у зв'язку з  відсутністю предмету спору.

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за надані позивачем послуги в сумі 26770,0 грн.

Що стосується заперечень відповідача про порушення працівниками фірми порядку несення служби, то такі заперечення до уваги судом не приймаються, оскільки умовами договору сторони не встановили відповідальність за такі порушення працівниками позивача і за загальним правилом це були порушення трудової дисципліни. Такі заперечення не можуть бути доказом того, що охорона об'єктів не здійснювалась.

Окрім суми заборгованості позивач просить стягнути з відповідача збитки в розмірі 10000,0 грн., які фірма могла отримати в разі належного виконання зобов'язаня  з боку відповідача.

Суд вважає, що позовні вимоги цій частині в задоволенню не підлягають беручи до уваги наступне.

10 квітня 2006 року товариство направило фірмі листа, в якому говорилось, що з огляду на фінансовий стан підприємства воно не може гарантувати своєчасної та повної оплати наданих послуг. Одночасно з цим листом було направлено додаткову угоду до договору, в якій було запропоновано позивачу  погодити строк дії договору до 31 травня 2006 року.

Отже, відповідач  заздалегідь попереджав позивача про свій фінансовий стан та надавав останньому можливість вжити відповідних заходів до запобігання збитків.

Такі дії товариства узгоджуються з приписами п.6.6 договору та додаткової угоди.

Проте, позивач ніяким чином не зреагував на пропозицію відповідача, згаданий лист взагалі залишив без розгляду не дотримуючись при цьому приписів ст.181 ГК України щодо загального порядку укладання господарських договорів.

Оскільки відповідач надав докази відправлення позивачу додаткової угоди про зменшення строку оренди, суд вважає, що останній був повідомлений про фактичний фінансовий стан товариства та пропозицію зменшити строк дії договору та мав нагальну можливість вжити всіх необхідних заходів щодо запобіганню зменшення збитків. Особи, які здійснювали охорону були звільнені з роботи і послуг з охорони в подальшому позивач відповідачу не надавав.

Крім сказаного, позивач не довів належними засобами доказування розмір завданих йому збитків у сумі 10000,0 грн. та їх склад.

Не вбачає підстав суд для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача штрафу в розмірі 20000,0 грн. за відмову від прийняття виконаних робіт, відмову від оплати наданих послуг чи їх прострочення, оскільки позивач не надав належних доказів невиконання цих зобов'язань збоку боржника. Акти виконаних робіт за березень, квітень, травень 2006 р. підписані збоку замовника з зауваженнями, відповідач не відмовляється від оплати наданих послуг і згоден  заплатити фактично надані послуги, але не має на це грошових коштів в достатньому розмірі. Це підтверджене платіжними дорученнями на оплаті послуг №834 від 26.09.2006р. на суму 8820,0 грн. та №732 від 08.09.2006р. на суму 4410,0 грн.

Окрім сказаного, позивач просить стягнути з відповідача пеню за порушення строків проведення розрахунків.

Таку відповідальність сторони передбачили у розмірі 10% від суми простроченого платежу.

З наданого позивачем розрахунку сума пені складає: 4000,0 грн.  за період з 28.03. по 31.03.2006р., 52000,0 грн. за період з 28.04. по 18.06.2006р., 45000,0 грн. за період з 05.05.по 18.06.2006р., 22000,0 грн. за період з 28.05. по 18.06.2006р., 14000,0 грн. за період з 05.06. по18.06.2006р., що загалом складає 137000,0 грн.

Суд вважає, що позовні вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню частково враховуючи наступне.

Умовами спірного договору передбачалась відповідальність замовника за порушення строків оплати наданих послуг - сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу.

Додатковою угодою до договору сторони змінили розмір  пені до 10% від суми простроченого платежу.

Але, учасники договору не врахували, що стаття 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” містить спеціальну норму, згідно якої розмір пені за несвоєчасне виконання зобов'язань не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який стягується пеня. Отже, під час розрахунку позивач повинен виходити з приписі названого закону.

Розмір пені уточнено судом та визначено у сумі 693,44 грн., виходячи з  наступного розрахунку:

- прострочка оплати за березень 2006р:

за період з 28.03.2006р. по 31.03.2006р. у сумі 20,82 грн. (ставка НБУ 9,5%)

- прострочка оплати за квітень 2006р:

за період з 28.04.2006р. по 09.06.2006р. у сумі 223,84 грн. (ставка НБУ 9,5%)

за період з 10.06.2006р. по 18.06.2006р. у сумі 41,92 грн. (ставка НБУ 8,5%)

за період з 05.05.2006р. по 09.06.2006р. у сумі 187,4 грн. (ставка НБУ 9,5%)

за період з 10.06.2006р. по 18.06.2006р. у сумі 41,92 грн. (ставка НБУ 8,5%)

- прострочка оплати за травень 2006р:

за період з 28.05.2006р. по 09.06.2006р. у сумі 67,67 грн. (ставка НБУ 9,5%)

за період з 10.06.2006р. по 18.06.2006р. у сумі 41,92 грн. (ставка НБУ 8,5%)

за період з 05.06.2006р. по 09.06.2006р. у сумі 26,03 грн. (ставка НБУ 9,5%)

за період з 10.06.2006р. по 18.06.2006р. у сумі 41,92 грн. (ставка НБУ 8,5%)

Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру пені, оскільки факт порушення зобов'язання встановлений судом, а уточнений розмір пені, суд не вважає значним.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати підлягають розподілу пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.44,49, п.11 ст.. 80, ст..ст.82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ВАТ “Олександрійський гранітний кар'єр”, 56530, Миколаївська обл., Вознесенський р-н, смт.Олександрівка, вул.Степова, 68 (р/р 2600230115129582559 в Вознесенській філії ПІБ України,  МФО 3261289, код ЄДРПОУ 00292346) на користь ТОВ охоронно-інформаційна фірма “Артанія”, 54017, м.Миколаїв, вул.Чкалова, 44, к.8 (р/р 26004640841520 в МОД УСБ, МФО 326018, код ЄДРПОУ 31882140) 26770,0 грн. боргу, 693,44 грн. пені, 274,63 грн. держмита та 15,66 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3. В частині стягнення 13230,0 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

4. В решті  позовних вимог  відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.           У разі подання  апеляційної скарги, або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя К.Л.Василяка