Рішення

від 28.09.2006 по справі 17/223

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/223

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33023 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ  

"28" вересня 2006 р.                                                                            Справа  № 17/223

Господарський суд Рівненської області у складі судді  Петухова М.Г. розглянувши матеріали справи

за позовом  Дочірньої компанії  “Газ України” НАК “Нафтогаз України”

до відповідача  Комунальнього підприємства "Теплокомунсервіс" Рівненської обласної ради

про стягнення  44 045 грн. 76 коп.  

за участю представників:

від позивача:  не з'явився

від відповідача:  Августинович Р.В. ( представник  по довіреності )

Статті  20, 22 ГПК України сторонам роз'яснені.

.

СУТЬ  СПОРУ:          Позивач просить стягнути з відповідача основний борг за поставлений природний газ по договору № 06/04-2011 ТЕ-28 від 30.12.2004р., з наступними додатковоими угодами до нього в сумі 32 217,94 грн., 2952,32 грн. пені, 6604,53 грн. збитків від інфляції, 3% річних в сумі 2270,97 грн. Свої вимоги позивач мотивує тим, що по вказаному договору він передав відповідачу природний газ в обсязі 540,861 тис.куб.м. на загальну суму 130 617,94 грн., що підтверджується актами прийому-передачі газу, однак відповідач свої  зобов'язання по оплаті виконав частково на суму 98 400 грн.. Сума 32 217,94  грн. залишилася неоплаченою.

          Відповідач у відзиві на позов та у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, а саме основний борг в сумі 32 217,94 грн.  нараховані інфляційні та 3 % річних просить не стягувати, оскільки вважає їх нарахування неправильним, щодо пені просить в позові відмовити в зв'язку з пропуском позивачем позовної давності.  Крім цього, відповідач просить відстрочити виконання рішення строком начотири місяці та подав заяву про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені.

В судовому засіданні оголошувалася перерва з 27.09.2006р. до 11:30 год. 28.09.2006р. для витребування від відповідача альтернативного розрахунку інфляційних збитків.

Після перерви представник позивача в судове засідання не з'явився.

Розглянувши документи і матеріали, подані учасниками судового процесу та зібрані судом, заслухавши в пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини на яких грунтуються їх вимоги і заперечення, оцінивши докази, які мають значення, суд встановив наступне.

На підставі договору  № 06/04-2011 ТЕ-28 від 30.12.2004р. на постачання природного газу з для вироблення тепловаої енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій з наступними доданковими угодами до даного договору ( а.с.10-16), укладеному між ДК “Газ України” та КП "Теплокомунсервіс", проводилась поставка природного газу. Протягом січня - лютого 2005р. Дочірньою компанією “Газ України” відповідачу було передано природного газу в об'ємі 540,861 тис.куб.м. на загальну суму 130 617,94 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу (а.с.17, 18), однак відповідач розрахувався частково на суму 98 400 грн.. Сума 32 217,94  грн. залишилася  неоплаченою.

Дані обставини  відповідачем не заперечуються, і сума основного боргу в розмірі 32 217,94    грн.  визнана відповідачем  в повному обсязі.

З врахуванням вищевикладеного, на основі  ст.ст. 509, 525 - 527, 530 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 193, 198 Господарського Кодексу України,  вимоги позивача про стягнення суми основного боргу в розмірі 32 217,94  грн. правомірні, грунтуються  на  договорі та законі, визнані  відповідачем і  підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 611, 625 Цивільного Кодексу України підлягають задоволенню вимоги позивача  про стягнення з відповідача збитків від інфляції в сумі 6604,53 грн. збитків від інфляції, 3% річних в сумі 2270,97 грн.. Заперечення відповідача в цій частині до уваги судом не беруться, оскільки протирічать зазначеним нормам закону і є безпідставними.          В судовому засіданні представник відповідача визнав, що 3% річних в сумі 2270,97 грн., нараховані позивачем правильно. Щодо нарахування інфляційних збитків, то наданий відповідачем розрахунок передбачає стягнення інфляційних в сумі 5960,83 грн. однак він зроблений без врахування  вимог до нарахування інфляційних збитків викладених в листі Верховного суду України № 62-97р від 03.04.1997р. в якому викладено рекомендації відносно застосування індексів інфляції при розгляді судових справ.

В частині вимог позивача про стягнення пені в сумі 2952,32 грн. слід відмовити оскільки  ДК "Газ України" пропущено строк позовної давності.

Згідно ст. 256 Цивільного Кодексу України, позовна давність - це строк в межах якого особа може звернутися до суду  з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Пунктом  2 ст. 258 Цивільного Кодексу України, встановлено, що спеціальна позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до п. 1 ст. 261 Цивільного Кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу , яка його порушила.

Враховуючи, що згідно п.6.1 договору № 06/04-2011 ТЕ-28 від 30.12.2004р., передбачений остаточний розрахунок за використаний природний газ до 10 числа наступного за звітним місяця, то строк позовної давності по вимозі про стягнення пені  за січень 2005р. закінчився 10 лютого 2006 року, а за лютий 2005р. закінчився 10 березня 2006 року. Позивач направив позов до господарського суду 31.07.2006р., заяви про поновлення пропущеного строку не подав.

Відповідач подав суду заяву про відстрочку виконання рішення на чотири місяці.

Свою заяву відповідач обгрунтовує складним фінансовим становищем, що підтверджується, довідкою про дебіторську заборгованість та заборгованість по сплаті податків № 174 від 27.09.2006р., згідно якої дебіторська заборгованість перед відповідачем складає  594 100 грн., а борг по сплаті податку на додану вартість 15 908,66 грн..

Крім цього, рішенням Рівненської обласної ради № 793 від 10.03.2006р. відповідачу надано дозвіл на отримання кредиту в сумі 200 000 грн. для поповнення обігових коштів, частину якого відповідач планує використати на погашення боргу перед позивачем.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд прийшов до висновку про часткове задоволення заяви КП "Теплокомунсервіс" та надання відстрочки виконання рішення у даній справі на три місяці.

          Керуючись  ст. ст. 49, 82-85, 121  Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

          1. Позов задоволити частково. Стягнути з Комунального підприємства "Теплокомунсервіс",  33000 м.Рівне, вул. Д.Галицького, 27, код ЄДРПОУ 30504574  на користь  Дочірньої компаній "Газ України"  НАК "Нафтогаз України", 04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827  -  32 217  грн. 94 коп. основного боргу, 6604 грн. 53 коп. збитків від інфляції, 3% річних в сумі 2270 грн. 97 коп., 410 грн. 93 грн. витрат по сплаті держмита  та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового прцесу.

          2.  В задовлоенні решти позову відмовити.

          3.  Відстрочити виконання рішення на три місяці до 10 січня 2009 року.

          4.  Наказ видати після набрання рішенням законної сили.   

Повний текст рішення  оформлено та  підписано  29.09.2006 року.

                    Суддя                                                              М.Г. Петухов.