Постанова

від 06.03.2007 по справі 5/227б

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5/227б

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 06.03.2007                                                                                           № 5/227б

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Коваленка В.М.

 суддів:                                          Вербицької О.В.

                                        Алданової  С.О.

 при секретарі:                              Котелянець О.О.

 За участю представників:

 від ініціюючого кредитора – Філіппова О.Г. (дов. № 550\10\10-002 від 01.02.2007 року);

від інших кредиторів:

1)          товариства з обмеженою відповідальністю “Украгрофін” – Милованов Є.В. (дов. № 07\222 від 19.02.2007 року);

Управління Пенсійного фонду України в м. Прилуки -  Фетисова Н.В. ( дов. № 1110\06 від 20.02.2007 року);  

 від боржника - Слюсар В.М. – голова правління (протокол загальних зборів від 19.05.2006 року);

з участю ліквідатора – арбітражного керуючого Черевяка В.В. (паспорт НК 475191 виданий Прилуцьким  РВ УМВС України в Чернігівській області 17.02.1998 року);

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Прилуцький ефіроолійний комбінат”, м. Прилуки Чернігівської області

та товариства з обмеженою відповідальністю “Украгрофін”, м. Київ

 на постанову Господарського суду Чернігівської області від 28.11.2006

 у справі № 5/227б (Соломатiн В.Д.)

 за позовом                               Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції, м. Прилуки Чернігівської області

 до                                                   Відкритого акціонерного товариства "Прилуцький ефіроолійний комбінат", м. Прилуки Чернігівської області  

 про                                                  визнання банкрутом

 Суть постанови і скарг:

Постановою господарського суду Чернігівської області від 28 листопада 2006 року, яка прийнята у справі № 5\227-б (суддя – В.Д. Соломатін), за заявою Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції (надалі – Ініціюючий кредитор, Інспекція) до відкритого акціонерного товариства “Прилуцький ефіроолійний комбінат” (надалі – Боржник, Комбінат) про визнання останнього банкрутом, Комбінат визнаний банкрутом та відносно нього відкрита ліквідаційна процедура, ліквідатором призначений арбітражний керуючий  Черевяк В.В. , на якого покладені права керівника, та зобов'язано прийняти до свого відання майно банкрута, вжити заходи щодо його збереження та здійснити ліквідаційну процедуру, скласти та надати суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Боржника. Також, припинені:  підприємницьку діяльність Комбінату, нарахування неустойки, інших економічних санкцій та повноваження органів правління останнього, яких зобов'язано передати ліквідатору бухгалтерську та іншу документацію, матеріальні та інші цінності  (т. 3 л.с. 80-81).

Відкрите акціонерне товариство “Прилуцький ефіроолійний комбінат”, не погоджуючись з прийнятою постановою судом першої інстанції, звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить  скасувати цю постанову в частині визнання Комбінату банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури (т. 5 л.с. 1-5).

Товариство з обмеженою відповідальністю “Украгрофін” також не погоджуючись з прийнятою постановою судом першої інстанції, звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить  скасувати цю постанову в частині визнання Комбінату банкрутом, відкриття відносно нього ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором  арбітражного керуючого Черевяка В.В. (т. 4 л.с. 57-61).

Представники Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції, Управління Пенсійного фонду України в м. Прилуки та ліквідатор Боржника – арбітражний керуючий Черевяк В.В. у судовому засіданні 02.03.2007 року не погоджуються з вимогами, що викладені Кредитором та Боржником в апеляційних скаргах, а тому просять залишити постанову господарського суду Чернігівської області   від 28 листопада 2006 року без змін, а апеляційні скарги – без задоволення з підстав, викладених, зокрема, у відзиві на апеляційну скаргу № 3798\10\10-009 від 18.12.2006 року (т. 5 л.с. 135-136) та наданих поясненнях.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю “Украгрофін” у судовому засіданні 02.03.2007 року погоджується з вимогами, що викладені Боржником в апеляційній скарзі, а тому просить скасувати постанову господарського суду Чернігівської області від 28 листопада 2006 року, апеляційну скаргу –  задовольнити з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу № 07\216 від 02.02.2007 року (т. 5 л.с. 84) та наданих поясненнях.

Представник відкритого акціонерного товариства “Прилуцький ефіроолійний комбінат” у судовому засіданні 02.03.2007 року погоджується з вимогами, що викладені Кредитором в апеляційній скарзі, а тому просить скасувати постанову господарського суду Чернігівської області від 28 листопада 2006 року, апеляційну скаргу –  задовольнити з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу № 4 від 12.02.2007 року  (т. 5 л.с. 116) та наданих поясненнях.

В судовому засіданні 02.03.2007 року оголошена перерва до 06.03.2007 року о 10:00 год. для оголошення постанови (т. 5 л.с. 148-149, 153).

Враховуючи, що матеріали справи містять належні докази повідомлення іншого кредитора Боржника - Чернігівського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, про день і час судового засідання по розгляду апеляційних скарг Товариства та Комбінату, що підтверджується ухвалою від 19.02.2007 року (т. 5 л.с. 143-144), а також те, що Чернігівське територіальне управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку  в клопотанні № 356\02\01-23 від 28.02.2007 року просить розглянути справу № 5\227-б  без участі  його представника (т. 5 л.с. 154), апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу Кредитора та Боржника без участі представників іншого кредитора Боржника - Чернігівського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Заслухавши усні пояснення представників Ініціюючого кредитора, інших присутніх кредиторів Боржника та ліквідатора Боржника в судових засіданнях, дослідивши та вивчивши матеріали справи апеляційний суд

ВСТАНОВИВ:

 Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 17.05.2006 рокубуло порушено провадження у справі № 5\227-б про банкрутство відкритого акціонерного товариства “Прилуцький ефіроолійний комбінат” за заявою Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції в порядку Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою попереднього засідання господарського суду Чернігівської області  від 15 серпня 2006 року затверджений реєстр вимог кредиторів з відповідними грошовими вимогами до Боржника на загальну суму 1 009 714 грн. 55 коп. (т. 2 л.с. 204-205).

Голова комітету кредиторів  відкритого акціонерного товариства “Прилуцький ефіроолійний комбінат” звернувся до господарського суду Чернігівської області із клопотанням від 01.11.2006 року, в якому просить затвердити мирову угоду по справі № 5\227-б про банкрутство Комбінату (т. 3 л.с. 43).

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 28 листопада 2006 року відмовлено у затвердженні мирової угоди, укладеної між Боржником та комітетом кредиторів останнього.

Постановою господарського суду Чернігівської області  від 28 листопада 2006 року Комбінат визнаний банкрутом та відносно нього відкрита ліквідаційна процедура, ліквідатором призначений арбітражний керуючий  Черевяк В.В. , на якого покладені права керівника, та зобов'язано прийняти до свого відання майно банкрута, вжити заходи щодо його збереження та здійснити ліквідаційну процедуру, скласти та надати суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Боржника. Також, припинені:  підприємницьку діяльність Комбінату, нарахування неустойки, інших економічних санкцій та повноваження органів правління останнього, яких зобов'язано передати ліквідатору бухгалтерську та іншу документацію, матеріальні та інші цінності.

В обґрунтування своєї позиції суд першої інстанції посилається на те, що строк процедури розпорядження майном Боржника закінчився, клопотання про його продовження не надходило, від введення процедури санації та призначення керуючого санацією комітет кредиторів відмовився, а мирова угода не була затвердження судом, у зв'язку з чим наявні підстави для визнання Боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. При цьому, місцевий суд керувався ст.ст. 22-25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (т. 3 л.с. 80-81).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників Ініціюючого кредитора, інших присутніх кредиторів Боржника та ліквідатора Боржника у відкритому судовому засіданні апеляційний господарський суд вважає, що постанова господарського суду Чернігівської області від 28 листопада 2006 року, яка прийнята у даній справі є законною і обґрунтованою у зв'язку з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, відповідністю висновків, викладених в постанові суду, обставинам справи та правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. За таких умов, оскаржувана постанова підлягає залишенню без змін, а апеляційні скарги  Товариства та Комбінату без задоволення.

При цьому, апеляційний суд вважає за необхідне констатувати, що Кредитор та Боржник в порушення вимог статті 33 ГПК України, не довели ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, як у суді першої інстанції, так і при апеляційному провадженні.

Так, в апеляційних скаргах Товариство та  Комбінат посилаються як на підставу неправомірності прийняття місцевим судом оспорюваної постанови на те, що порядок  укладення, прийняття рішення про укладення та умови мирової угоди  відповідають  обставинам справи та вимогам законодавства про банкрутство, на те, що рішення про укладення та затвердження мирової угоди підтримали всі визнані кредитори Комбінату, зауваження ж були подані лише з боку Ініціюючого кредитора, а також на відсутність передбачених законодавством підстав  для визнання Комбінату  банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури. Вказані посилання є неналежними, оскільки спростовуються наявними у справі доказами та не відповідають обставинам  та вимогам законодавства про банкрутство справи у зв'язку з наступним.

Пунктом 1 ст. 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі – Закон) визначено, що  у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

Скаржники у якості підстав визнання боржника банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури посилаються лише на підстави, визначені в п. 11.1 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 року № 04-5\1193 “Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, застосування яких (Рекомендацій) в обов'язковому  порядку не відповідає вимогам  ст. 5 Закону та ст. 4 ГПК України та не є виключним та обов'язковим у справах про банкрутство.   

Крім цього, Законом передбачена процедура банкрутства боржника із визначенням відповідних стадій, які мають відбуватись послідовно у встановлені строки, а відповідно до  п. 11 ст. 11 Закону засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника, чи про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи припинення провадження у справі про банкрутство, має відбутися не пізніше шести місяців після дати проведення підготовчого засідання суду.

Підготовче засідання у даній справі згідно відповідної ухвали було проведено 01.06.2006 року (т. 1 л.с. 226), у зв'язку з чим та врахуванням вимог п. 11 ст. 11 Закону  засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію Комбінату, чи про визнання його банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи припинення провадження у справі про банкрутство має відбутись не пізніше 01 грудня 2006 року. Оскаржувана постанова прийнята 28.11.2006 року (тобто за три дня до закінчення  вказаного шестимісячного терміну та з дотриманням такого терміну). Також, з положень вказаної норми ст. 11 Закону вбачається, що по закінченні такого шестимісячного терміну господарський суд має прийняти одне із передбачених рішень: про санацію боржника, про визнання його банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури або припинення провадження у справі. Оскільки на час проведення судового засідання, у якому прийнята оскаржувана постанова, клопотань та пропозицій від комітету кредиторів Комбінату щодо продовження процедури розпорядження майном або санації останнього суду першої інстанції не надходило (що підтверджується  матеріалами справи), ухвалою від 28.11.2006 року (т. 3 л.с. 78-79) відмовлено у затвердженні мирової угоди у даній справі (правомірність та обґрунтованість якої та зробленого відповідного висновку відповідно до ст. 35 ГПК України підтверджені згідно постанови Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2007 року (т. 5 л.с. 158-163), наявність же підстав для припинення провадження у даній справі про банкрутство відповідно до ст. 40 Закону та ст. 80 ГПК України  наявними у справі документами не підтверджується, а також враховуючи закінчення шестимісячного строку введеної у справі процедури розпорядження майном, слід зробити висновок про наявність підстави, доцільність, правомірність та обґрунтованість згідно із нормами Закону визнання Комбінату банкрутом та відкриття  відносно нього ліквідаційної процедури      

Також,  щодо посилання Товариства та Комбінату на  можливість укладення мирової угоди у даній справі, апеляційна інстанція звертає увагу  на те, що в ухвалі від 28.11.2006 року (т. 3 л.с. 78-79) відмовлено у затвердженні  мирової угоди у даній справі, а правомірність та обґрунтованість зробленого відповідного висновку відповідно до ст. 35 ГПК України підтверджені згідно постанови Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2007 року (т. 5 л.с. 158-163). Згідно ж до вимог ст. 35 Закону мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство, тобто і після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Із вищевикладеного аналізу обставин справи, наявних в ній доказів та викладених норм Закону слід зробити висновок про правомірність та обґрунтованість висновку місцевого суду в оскаржуваній постанові щодо визнання Боржника банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури із відповідними, передбаченими ст. 22, 23 Закону, наслідками.    

Таким чином, Товариством та Комбінатом не доведені неправомірність визнання Боржника банкрутом, відкриття відносно останнього ліквідаційної процедури та прийняття оскаржуваної постанови.

Враховуючи викладене, керуючись нормами ст.ст. 1, 5, 11, 22, 23, 35, 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та ст.ст. 4, 22, 33, 34, 35, 43, 85, 91, 94, 99, 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційні скарги відкритого акціонерного товариства “Прилуцькийефіроолійний комбінат” та товариства з обмеженою відповідальністю “Украгрофін” залишити без задоволення, а постанову господарського суду Чернігівської області від 28 листопада 2006 року у справі № 5\227-б без змін.

2. Справу №  5\227-б повернути до господарського суду Чернігівської області.

 Головуючий суддя                                                                      Коваленко В.М.

 Судді                                                                                          Вербицька О.В.

                                                                                          Алданова  С.О.

 12.03.07 (відправлено)