Постанова

від 19.02.2007 по справі 41/715

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

41/715

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 19.02.2007                                                                                           № 41/715

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Коваленка В.М.

 суддів:                                          Вербицької О.В.

                                        Розваляєвої  Т.С.

 при секретарі:                              Котелянець О.О.

 За участю представників:

 від позивача - не з'явились;

 від відповідача - Маєвська О.Л. (дов. № 31\10 від 21.03.2006 року);

від третіх осіб:

1)          дочірнього підприємства Всеукраїнська громадська організація “Союз організацій інвалідів України “Фаворит-Плюс” -  Бернадіна Л.І. – директор (паспорт СО 305747, виданий Шевченківським РУ ГУ МВС України в м. Києві 22.12.1999 року), Сизий О.М. (дов. № 333 від 01.11.2005 року);

спілки громадських організацій “Тендерна палата України” – не з'явились;  

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Атомкомплексприлад", м. Київ

 на рішення Господарського суду м.Києва від 22.12.2006

 у справі № 41/715 (Пилипенко О.Є.)

 за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Атомкомплексприлад", м. Київ

 до                                                   Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м. Київ

 третя особа відповідача           1)Дочірнього підприємства Всеукраїнської громадської організації "Союз організацій інвалідів України "Фаворит-Плюс", м. Київ

           2) Спілка громадських організацій "Тендерна палата України", м. Київ

 про                                                  визнання недійсними результатів відкритих торгів, що відбулися 20.09.2006

 Суть рішення і скарги:

Рішенням господарського суду м. Києва від 22грудня 2006 року, яке прийнято у справі № 41\715 (суддя – О.Є. Пилипенко) в позові товариству з обмеженою відповідальністю “Наукове-виробниче підприємство “Атомкомплексприлад” (надалі – Позивач, Товариство) до державного підприємства “Національна атомна  компанія “Енергоатом” (надалі – Відповідач, Компанія) з участю дочірнього підприємства Всеукраїнська громадська організація “Союз організацій інвалідів України “Фаворит-Плюс” (надалі – Третя особа № 1, Підприємство) та спілки громадських організацій “Тендерна палата України” (надалі – Третя особа № 2, Спілка) про визнання недійсними результатів відкритих торгів, що відбулись 20.09.2006 року,  було відмовлено повністю (т. 2 л.с. 174-179).

Товариство з обмеженою відповідальністю “Наукове-виробниче підприємство “Атомкомплексприлад”, не погоджуючись з прийнятим рішенням судом першої інстанції, звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати це рішення та визнати недійсними результати відкритих торгів щодо закупівлі обладнання та надання послуг з провадження автоматизованої системи обліку доз опромінення та контролю перебування персоналу в контрольній зоні ВП ЗАЕЗ, що відбулись 20.09.2006 року (т. 3 л.с. 2-4).

Представники державного підприємства “Національна атомна  компанія “Енергоатом” та дочірнього підприємства Всеукраїнська громадська організація “Союз організацій інвалідів України “Фаворит-Плюс” у судовому засіданні не погоджуються з вимогами, що викладені Позивачем в апеляційній скарзі, а тому просять залишити рішення господарського суду м. Києва від 22 грудня 2006 року без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення, з підстав, викладених, у тому числі, у відзиві на апеляційну скаргу від 19.02.2007 року (л.с. 118-123) та наданих поясненнях.

Враховуючи, що матеріали справи містять належні докази повідомлення Позивача та Третьої особи № 2 про день і час судового засідання по розгляду апеляційної скарги Товариства, що підтверджується ухвалою від 01.02.2007 року (т. 3 л.с. 1), причини неявки уповноважених представників Спілки суду невідомі, а  доказів на підтвердження діючих на час проведення належних повноважень представника Товариства суду не надано, апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу Позивача без участі уповноважених представників  останнього та  Третьої особи № 2.

Заслухавши усні пояснення представників Відповідача та Третьої особи № 1 в судовому засіданні, дослідивши та вивчивши матеріали справи апеляційний суд

ВСТАНОВИВ:

 Товариство з обмеженою відповідальністю “Наукове-виробниче підприємство “Атомкомплексприлад”  звернулось до господарського суду м. Києва із позовом № 1 від 24.10.2006 року, в якому просило визнати недійсними результати відкритих торгів щодо закупівлі обладнання та надання послуг з провадження автоматизованої системи обліку доз опромінення та контролю перебування персоналу в контрольній зоні ВП ЗАЕЗ, що відбулись 20.09.2006 року та зобов'язати державне підприємство “Національна атомна компанія “Енергоатом” визнати переможця тендерних торгів  від 20.09.2006 року на законних підставах (т. 1 л.с. 3-5). Позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що відповідно до оголошених Відповідачем торгів Товариством була своєчасно надана тендерна документація, яка відповідала умовам торгів, але Компанією повідомлення про визнання переможця було направлено з порушенням строку (на 9 днів пізніше встановленого законом строку) та переможець (дочірнє підприємство Всеукраїнська громадська організація “Союз організацій інвалідів України “Фаворит-Плюс”) визначений незаконно, оскільки за своєю пропозицією по всіх критеріях пропозиція Позивача в загальній сумі балів була найкращою, у зв'язку з чим  при визначенні 20.09.2006 року оголошених Компанією торгів переможець був визначений неправомірно. Товариство  вважає, що результати відкритих торгів щодо закупівлі обладнання та надання послуг з провадження автоматизованої системи обліку доз опромінення та контролю перебування персоналу в контрольній зоні ВП ЗАЕЗ, що відбулись 20.09.2006 року, мають бути визнані недійсними та  Компанію зобов'язано визнати переможця тендерних торгів від 20.09.2006 року на законних підставах згідно ст.ст. 6, 26, 36, 37-1 Закону України “Про закупівлю товарів, робіт, послуг за державні кошти” та ст.ст. 112, 54-57, 66, 67 Господарського процесуального  кодексу України (л.с. 3-5).

Ухвалою господарського суду м. Києва від 01 листопада 2006 року  до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача було залучено дочірнє підприємство Всеукраїнська громадська організація “Союз організацій інвалідів України “Фаворит-Плюс” (т. 1 л.с. 1-2).

Ухвалою господарського суду м. Києва від 20 листопада 2006 року  до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача було залучено  Тендерну палату України (т. 2 л.с. 62-63).

Рішенням господарського суду м. Києва від 22 грудня 2006 року в позові товариству з обмеженою відповідальністю “Наукове-виробниче підприємство “Атомкомплексприлад” до державного підприємства “Національна атомна  компанія “Енергоатом” з участю дочірнього підприємства Всеукраїнська громадська організація “Союз організацій інвалідів України “Фаворит-Плюс” та спілки громадських організацій “Тендерна палата України” про визнання недійсними результатів відкритих торгів, що відбулись 20.09.2006 року, було відмовлено повністю.

В обґрунтування своєї позиції суд першої інстанції посилається на те, що Відповідачем, дійсно, був порушений строк здійснення оцінки тендерних пропозицій та визначення переможця торгів, що не є підставою для визнання торгів недійсними, а визнання Третьої особи № 1 переможцем оголошених Відповідачем тендерних торгів, як громадської організації інвалідів та виробника предмету закупівлі згідно тендеру, відбулось із застосуванням Компанією преференційної поправки в розмірі 15 % відповідно до законодавства, що також підтверджується відповідними висновками та документами у справі. Також, місцевий суд посилається на те, що цінова пропозиція  Підприємства є нижчою ніж цінова пропозиція Позивача, тому права останнього діями Відповідача не порушені. При цьому, місцевий суд керувався нормами Указу Президента України “Про  заходи щодо створення сприятливих умов забезпечення соціальної, медичної та трудової реабілітації інвалідів”, ст.ст. 6, 15, 17-3, 26, 36, 37-1 Закону України “Про закупівлю товарів, робіт, послуг за державні кошти”, ст. 6 Закону України “Про податок на додану вартість”, ст. 3 Закону України “Про  реабілітацію інвалідів в Україні”, ст. 12 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, ст. 87 Цивільного кодексу України, ст.ст. 57, 112 Господарського кодексу України, ст. 3 Конституції України та ст.ст. 33, 44, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) (т. 2 л.с. 174-179).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників Відповідача та Третьої особи № 1 у відкритому судовому засіданні апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду м. Києва від 22 грудня 2006 року, яке прийнято у даній справі, є законним і обґрунтованим, у зв'язку з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, відповідністю висновків, викладених в рішенні суду, обставинам справи та правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. За таких умов, оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга  Товариства  без задоволення.

При цьому, апеляційний суд вважає за необхідне констатувати, що Позивач в порушення вимог статті 33 ГПК України, не довів ті обставини на які він посилається як на підставу своїх вимог, як в суді першої інстанції, так і при апеляційному провадженні.

Так, скаржник посилається на те, що місцевим судом неправомірно встановлено право  Компанії застосовувати при оцінені поданої Підприємством на торги заявки преференційну поправку в 15 %, а також невірно визначено, що Третя особа № 1 є виробником продукції, виготовлення та закупівля якої запропонована на публічних торгах Відповідачем. Вказані посилання викладені без врахування обставин справи,  та наявних в ній доказів, у зв'язку з чим апеляційна інстанція вважає доводи скаржника неналежними  та необґрунтованими з наступних підстав.

Так, згідно ст. 1 Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” (надалі – Закон) преференційна поправка - спосіб надання замовником переваги вітчизняному виробнику при визначенні переможця процедур закупівель шляхом застосування відсоткової межі до ціни його тендерної пропозиції у порівнянні з найбільш вигідною серед поданих у розмірах, встановлених цим Законом. Пунктом 2 ст. 6 Закону визначений  порядок та умови застосування преференційної поправки, згідно якого замовник надає перевагу тендерній пропозиції, поданій підприємствами громадських організацій інвалідів, підприємствами, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менше 50 відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік незалежно від суми очікуваної вартості закупівлі, з метою посилення соціального та правового захисту інвалідів і зміцнення їх матеріально-технічної бази та підприємствами кримінально-виконавчої системи, незалежно від суми очікуваної вартості закупівлі, якщо зазначені підприємства є виробниками товарів, робіт і послуг, що закуповуються. Стаття 36 Закону визначає, що з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і свобод у сфері закупівель будь-який учасник або інша особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність замовника замовнику або Комісії, або до суду згідно з цим Законом. Об'єктом оскарження не може бути: вибір процедури здійснення закупівлі; застосування замовником положень статті 6 цього Закону; встановлення вимоги щодо нотаріального посвідчення договору; будь-які витрати, понесені учасником у процесі здійснення процедури закупівлі та укладення договору про закупівлю. 

Саме застосування  Компанією ст. 6 Закону щодо пропозиції  Підприємства  на оголошених Компанією тендерних торгах (застосування преференційної поправки)  оскаржує та вважає неправомірним Позивач з оскарженням такої ознаки застосування вказаної поправки, як те, що Третя особа № 1 не є виробником товарів, що закуповуються Відповідачем згідно оголошених торгів відповідно до тендерної документації (т. 1 л.с. 10-59). Вказані доводи Товариства спростовуються наявними у справі статутними документами Підприємства (т. 2 л.с. 40-59). Зокрема, відповідно до п. 2.3 розділу 2 статуту Третьої особи № 1 із внесеними 07.11.2005 року змінами та доповненнями,  визначені нові напрямки діяльності: роботи та послуги з проектування, виготовлення та монтажу автоматизованих систем радіаційного контролю енергетичного устаткування та навколишнього середовища; роботи та послуги з проектування, виготовлення та монтажу автоматизованих систем обліку дозового навантаження і контролю перебування персоналу в зоні, що контролюється (т. 2 л.с. 53-54). Виробництво Підприємством відповідної продукції (обладнання), що закуповується Компанією також підтверджується наявними у справі документами про пільги, дозволами, ліцензіями та іншими документами у справі (т. 2 л.с. 23-26, 34-39), на які також в судовому засіданні посилається директор Підприємства (т. 3 л.с. 27-28), зазначаючи про виконання аналогічних робот та виробництва відповідного обладнання при виконанні зобов'язань за результатами укладення договору відповідно до проведених раніше інших тендерних торгів на закупівлю обладнання та надання послуг з впровадження автоматизованої системи обліку доз опромінення та контроллю перебування персоналу в контрольній зоні. Недійсність або неналежність вказаних документів (доказів) Позивачем ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції не підтверджено відповідно до ст. 34 ГПК України  та викладені обставини не спростовані.   

Щодо посилання скаржника на висновок в оскаржуваному рішенні про те, що підприємства, які відповідно до ст. 6 Закону можуть застосовувати  преференційну поправку, можуть не бути підприємствами – виробниками товарів, робіт, послуг, що закуповуються, апеляційна інстанція зазначає, що Позивач невірно визначає такий висновок, як висновок суду, оскільки і в оскаржуваному рішенні та згідно матеріалів справи визначений висновок зроблений Тендерною палатою України з питань  державних закупівель № в-43\09 від 27.09.2006 року щодо надання преференційної поправки підприємствами громадських організацій інвалідів та підприємствам, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менше 50 відсотків від середньо облікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік  (т. 2 л.с. 6-8), а не судом першої інстанції, як зазначає скаржник.

Інша ознака Третьої особи № 1 для застосовування відповідно до ст. 6 Закону преференційної поправки - приналежність до підприємств громадських організацій інвалідів, підприємствами, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менше 50 відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік незалежно від суми очікуваної вартості закупівлі, також підтверджується наявними у справі документами (т. 2 л.с. 57-60).

Отже, Позивачем не наведені належні підстави та докази на підтвердження  неправомірності оголошення переможцем проведених Компанією торгів на закупівлю обладнання та надання послуг з впровадження автоматизованої системи обліку доз опромінення та контролю перебування персоналу в контрольній зоні Третьої особи  № 1 та неправомірності застосування Відповідачем  щодо визначення вказаного переможця преференційної поправки в розмірі 15 %.  

Таким чином, Позивачем не доведена неправомірність відмови йому місцевим судом у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними результатів оголошених та проведених  Компанією відкритих торгів, що відбулись 20.09.2006 року, та прийняття оскаржуваного рішення.

Враховуючи викладене, керуючись нормами ст.ст. 1, 6, 36  Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” та ст.ст. 22, 33, 34, 44, 88, 91, 94, 99, 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, ---

ПОСТАНОВИВ:

 1.          Рішення господарського суду м. Києва від 22 грудня 2006 року у справі № 41\715 залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Наукове-виробниче підприємство “Атомкомплексприлад” без задоволення.

2.          Справу №  41\715   повернути до господарського суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Коваленко В.М.

 Судді                                                                                          Вербицька О.В.

                                                                                          Розваляєва  Т.С.

 26.02.07 (відправлено)