Ухвала

від 13.05.2011 по справі 2025/2-489/11

ЛОЗІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

    Лозівський міськрайонний суд Харківської області    

                            Справа № 2025/2-489/11

                                                                         У Х В А Л А

                                                                    І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

                                                                про забезпечення позову

13 травня 2011 року  суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області   Дегтярчук М.О., матеріали заяви ОСОБА_1 агрофірми „Обрії” про забезпечення позову по цивільній справі ОСОБА_1 агрофірми „Обрії” до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа, що не заявляє самостійних вимог –Управління Державного комітету України із земельних ресурсів у Лозівському районі Харківської області про визнання договору частково недійсним, переведення прав та обов’язків покупця, визнання недійсним Державного акту, визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В :

16.02.2011 позивач ОСОБА_1 агрофірма „Обрії” (код ЄДРПОУ 23907122) в особі Генерального директора ОСОБА_5 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа, що не заявляє самостійних вимог –Управління Державного комітету України із земельних ресурсів у Лозівському районі Харківської області про визнання договору частково недійсним, переведення прав та обов’язків покупця, визнання недійсним Державного акту, визнання права власності.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст.ст. 8, 16, 203, 215, 217, 236, 316, 317, 319, 321, 328, 362, 392, 655 ЦК України, ст.ст. 126, 152 ЗК України, ППВСУ № 9 від 06.11.2009 „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними”, Узагальнення судової практики від 24.11.2008 ВСУ „Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними”.

Позивач стверджує, що договір купівлі-продажу від 23.12.2005 (р. № 7358), земельної ділянки загальною площею 4,9383 га, яка розташована на території Орільскої селищної ради Лоізвського району Харківської області, укладений між ОСОБА_3, що діяв від імені ОСОБА_4 та ОСОБА_2 частково недійсний, в частині зазначення ним покупця ОСОБА_2, зазначивши покупцем ПА „Обрії”. Вимога обґрунтована наявністю у позивача як орендаря за договором оренди від 01.02.2005 між ПА „Обрії” (Орендар) і ОСОБА_4 (Орендодавець) переважного права купівлі земельної ділянки, що кореспондується зі ст. 9 ЗУ „Про оренду землі”, ст.ст. 8, 203, 215, 217, 362 ЦК України та відповідає способам захисту відповідно до п. в) ч. 3 ст. 152 ЗК України та п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Позивач вважає перевести права та обов’язки покупця по спірному договору купівлі-продажу від 23.12.2005 (р. № 7358) з ОСОБА_2 на ПА „Обрії”. Вимога обґрунтована ст. 362 ЦК України із посиланням на правову позицію ППВСУ від 06.11.2009 № 9 „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” та Узагальненні судової практики від 24.11.2008 ВСУ „Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними” та узгоджується зі способом захисту, встановленого п. д) ч. 3 ст. 152 ЗК України та п. 6 та аб. 11 ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Правовими наслідками зазначених вище позовних вимог позивач просить суд також визнати недійсним Державний акт на право власності на спірну земельну ділянку серії ЯД № 025215 від 16.04.2008 (р. № 010867700019), виданий ОСОБА_2, а також визнати за позивачем право власності на зазначену земельну ділянку. Вимога обґрунтована застосуванням правових наслідків попередніх позовних вимог із посиланням на недійсність Державного акту через можливу відсутність права власності у ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку у зв’язку із наявним спором та вірогідністю ухвалення рішення суду на користь позивача, що відповідає положенням ст.ст. 203, 215, 236 ЦК України. Необхідність визнання за позивачем права власності на спірну земельну ділянку зумовлюється правами, якими наділений власник в силу ст. 316, 317, 319, 321, 328, 392 ЦК України. Через невизнання ОСОБА_2 права власності за позивачем, виниклий спір, ПА „Обрії” просить в силу ст. 392 ЦК України визнати за ним право власності на спірну земельну ділянку.

Позивач вважає, що обрані ним способи захисту відповідають положенням статті 16 ЦК України та статті 152 ЗК України і є необхідними та достатніми для захисту та поновлення його прав та інтересів.

11 травня 2011 року представником позивача було подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії щодо спірної земельної ділянки, а саме до вирішення справи по суті заборонити ОСОБА_2, ОСОБА_3 та будь-яким іншим третім особам будь-яким способом користуватися та розпоряджатися спірною земельною ділянкою, у тому числі шляхом відчуження, використовувати її для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, змінювати цільове призначення, ландшафту, зовнішнього виду майна, передавати в найм (оренду), погіршувати будь-яким чином стан майна, а також зобов’язати дотримуватися умов природоохоронних вимог, правил, стандартів та виконання комплексу необхідних заходів по збереженню її у придатному стані відповідно до її цільового призначення. В своїй заяві також зазначають, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ведуть себе агресивно, можуть вчинити дії, направлені на зіпсування земельної ділянки, можуть вилити якісь токсичні відходи або якісь пестициди, які можуть зіпсувати повністю плодоносний шар ґрунту, що призведе до неможливості використання цієї земельної ділянки, до товарно-господарського виробництва на довгі роки. Вказує, що  ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не однократно висловлювали погрози щодо зіпсування земельної ділянки.

Предметом розгляду дійсної справи є позовні вимоги ПА „Обрії” про визнання договору купівлі-продажу частково недійсним, переведення прав та обов’язків покупця, визнання недійсним Державного акту, визнання права власності, що є спором, який позивач передав для здійснення правосуддя та вирішення справи в суді.

Предмет спору –земельна ділянка загальною площею 4,9383 га, яка розташована на території Орільскої селищної ради Лоізвського району Харківської області, цільове призначення –для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що на даний час належить ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 025215 від 16.04.2008 (реєстровий № 010867700019). Право власності на зазначене майно оспорюється в судовому порядку.

Фактичним правовим наслідком, на яких наполягає позивач, виходячи зі змісту позовних вимог є зміна власника (покупця) у договорі та перехід права власності на спірне майно від ОСОБА_2 до позивача.

Неможливість виконання рішення суду може полягати у наслідках діянь ОСОБА_2 чи інших третіх осіб, внаслідок чого рішення суду неможливо виконати, зокрема, у неможливості використовувати земельну ділянку внаслідок раніш вчинених діянь (дій чи бездіяльності) ОСОБА_2, наприклад, відчуження (неможливість реєстрації рішення в установленому законом порядку), псування, не відновлювальне погіршення майна тощо.

Тобто, діяння (дія чи бездіяльність), яке може бути вчинено ОСОБА_2 без вжиття судом заходів забезпечення позову, знаходяться в безпосередньому причинно-наслідковому зв’язку із наслідками, які можуть призвести до неможливості або значного ускладнення виконання рішення суду та в значній мірі можуть порушити права та інтереси позивача.

Дослідивши види обтяжень права на земельну ділянку, що встановлено ч. 1 ст. 111 ЗК України, суд приходить до висновку про відповідність заяви про забезпечення нормам матеріального та процесуального права .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, враховуючи ППВСУ № 9 від 22.12.2006 „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову”,

У Х В А Л И В:

Заяву представника ОСОБА_1 агрофірми „Обрії” (місцезнаходження: вул. Зелена, 1, с. Петропілля, Лозівський район Харківської області, код ЄДРПОУ 23907122) –задовольнити.

До вирішення справи по суті вжити заходи по забезпеченню позову, а саме заборонити ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) та будь-яким іншим третім особам будь-яким способом користуватися та розпоряджатися земельною ділянкою загальною площею 4,9383 га, яка розташована на території Орільскої селищної ради Лоізвського району Харківської області, цільове призначення –для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належить ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 025215 від 16.04.2008 (реєстровий № 010867700019), у тому числі шляхом відчуження, використовувати її для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, змінювати цільове призначення, ландшафту, зовнішнього виду майна, передавати в найм (оренду), погіршувати будь-яким чином стан майна, а також зобов’язати дотримуватися умов природоохоронних вимог, правил, стандартів та виконання комплексу необхідних заходів по збереженню її у придатному стані відповідно до її цільового призначення.

Копію ухвали для виконання направити до Управління Державного комітету України із земельних ресурсів у Лозівському районі Харківської області, Лозівського районного відділу Харківської регіональної філії Центру Державного земельного кадастру України, Відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області, до відома –заявнику та іншим учасникам процесу.

Ухвала набирає чинності з моменту її винесення, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень та є виконавчим документом відповідно до Закону України „Про виконавче провадження”.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятиденний строк з дня проголошення ухвали. У разі  якщо ухвалу  було  постановлено  без  участі  особи,  яка  її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя:

ОСОБА_6