Постанова

від 14.04.2008 по справі 13/26а

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

13/26а

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

14.04.08 р.                                                                                          № 13/26а          

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді:                    Агрикової  О.В. (доповідач по справі),

суддів:

                                                  Мазур Л. М.

                                                  Рудченка С.Г.

при секретарі судового засідання Лисунь Г.Д.,

прокурор та представники сторін в судове засідання не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційне подання прокурора Карлівського району Полтавської області на рішення господарського суду Полтавської області від 12.12.2007 року (підписане 14.12.2007 року)

у справі                    №13/26а (суддя Босий В.П.)

за позовом                    прокурора Карлівського району м. Карлівка Полтавської області

в інтересах

держави в особі державного підприємства «Жовтневий спиртовий завод»м. Карлівка

                    Полтавської області

до                    закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра

                    Україна»(страхового акціонерного товариства «Саламандра-Лтава»)

                    м. Полтава

про                    стягнення 131 362,00 грн., -

встановив:

Прокурор Карлівського району Полтавської області звернувся з позовом до господарського суду Полтавської області в інтересах держави в особі Державного підприємства «Жовтневий спиртовий завод»(позивач) до закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра-Україна»(страхового акціонерного товариства «Саламандра-Лтава») (відповідач) про стягнення 131 362,00 грн. (а.с. 2).

Рішенням господарського суду Полтавської області від 12.12.2007 року у справі №13/26а позов прокурора Карлівського району Полтавської області в інтересах держави в особі Державного підприємства «Жовтневий спиртовий завод»до закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра-Україна»(страхового акціонерного товариства «Саламандра-Лтава») про стягнення 131 362,00 грн. залишено без задоволення (а.с. 64-66).

При прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд, встановивши факт укладення договору між позивачем і відповідачем та виконання його умов належним чином, керувався ст. ст. 180 та 215 ГК України, ст. ст. 203, 509, 510, 525 та 526 ЦК України та дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову.

Не погодившись з прийнятим рішенням, прокурором Карлівського району було внесено апеляційне подання на рішення господарського суду Полтавської області від 12.12.2007 року.

В обґрунтування апеляційного подання прокурор посилається на те, що відповідачем не надано суду належних доказів подання письмової заяви позивачем відповідачу для укладення договору страхування та доказів укладення письмового договору страхування майна між позивачем та відповідачем.

Крім цього, прокурор заперечує укладення вказаного договору та зазначає, що місцевий господарський суд, всупереч ст. ч. 3 ст. 36 ГПК України, не витребував оригінал письмового договору №1799 від 01.11.2005 року.

У своїх поясненнях позивач також заперечує факт укладення спірного договору, вважає висновок суду про укладення між позивачем та відповідачем договорів добровільного страхування недоведеним та просить суд витребувати у відповідача оригінал договору №1799 від 01.11.2005 року та договору №1802 від 02.11.2005 року.

Крім цього, позивач вважає висновок місцевого господарського суду на підставі ст. 218 ЦК України неправомірним, оскільки в даній ситуації слід керуватися ч. 2 ст. 981 ЦК України, відповідно до якої у разі недодержання письмової форми договору страхування такий договір є нікчемним.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 14.01.2008 року апеляційне подання прокурора Карлівського району в інтересах держави в особі Державного підприємства «Жовтневий спиртовий завод»на рішення господарського суду Полтавської області від 12.12.2008 року у справі №13/26а було прийнято до провадження та призначено розгляд справи у судовому засіданні.

Відповідно до розпорядження заступника голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 31.03.2008 року, у зв'язку з перебуванням судді Агрикової О.В. на лікарняному, розгляд справи 31.03.2008 року здійснено у складі колегії суддів: головуючого судді Поліщука В.Ю., суддів Писаної Т.О. та Мазур Л.М.

Відповідно до розпорядження заступника голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 14.04.2008 року, у зв'язку з виходом з лікарняного судді Агрикової О.В., розгляд справи 14.04.2008 року здійснено у складі колегії суддів: головуючого судді Агрикової О.В., суддів Писаної Т.О. та Мазур Л.М.

У судове засідання 14.04.2008 року прокурор та представники сторін не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час і місце розгляду апеляційного подання повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокуратури, колегією суддів апеляційного господарського суду встановлено наступне.

01.11.2005 року між позивачем та відповідачем було укладено договір №1799 страхування майна від вогневих ризиків, ризиків стихійних явищ та майнових інтересів (договір №1799) (а.с. 28-31).

02.11.2005 року між позивачем та відповідачем було укладено договір №1802 добровільного страхування залізничного транспорту (договір №1802) (а.с. 32-37).

01.11.2005 року відповідачем виставлено позивачу рахунки №1799 та 1799/1 на оплату послуг згідно заяв на страхування №1799 та №1799/1, а 03.11.2005 року виставлено рахунок №1802 на оплату послуг згідно заяви на страхування №1802 (а.с. 4).

Позивачем вказані рахунки було сплачено, що підтверджується платіжними дорученнями №1100 від 01.11.2005 року, №1136 від 04.11.2005 року та №1134 від 04.11.2005 року (а.с. 11, 6 та 10 відповідно).

02.03.2007 року позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою №208 про повернення перерахованих позивачем коштів за надання послуг страхування згідно рахунків №1799 та №1799/1 від 01.11.2005 року та №1802 від 03.11.2005 року в зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по страхуванню (а.с. 3).

Відповіді на вказаний лист відповідачем не направлялось, кошти перераховані не були, що стало підставою для позивача звернутися до суду з позовом про стягнення 131 362,00 грн.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та заслухавши пояснення представників сторін та прокуратури, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Погоджуючись з висновками, зробленими судом першої інстанції під час прийняття оспорюваного рішення, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за доцільне зазначити наступне.

У позовній заяві прокурора зазначено вимогу про стягнення з відповідача заборгованість у сумі 131 362,00 грн. у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором. При цьому позивач зазначає, що в порушення вимог ст. 16 Закону України «Про страхування», письмовий договір відповідачем не було укладено та не виконано зобов'язання по страхуванню майна.

Як вбачається із листа-вимоги від 02.03.2007 року, позивач просить повернути кошти у сумі 131 362,00 грн., які були сплачені на підставі рахунків №1799 і 1799/1 від 01.11.2005 року та №1802 03.11.2005 року.

В матеріалах справи містяться факсимільні копії договору №1799 від 01.11.2005 року страхування майна від вогневих ризиків, ризиків стихійних явищ та майнових інтересів (а.с. 28-31) та договору №1802 від 02.11.2005 року добровільного страхування залізничного транспорту (а.с. 32-37).

Згідно з п. 6.2. договору №1799 пропозиція про укладення договору є прийнятою з моменту підписання договору сторонами, обміну факсимільними копіями або виконанням позивачем дій відповідно до вказаних умов договору. Пунктом 6.3. та 6.4. договору №1799 сторонами встановлено, що в разі прийняття пропозиції шляхом обміну факсимільними копіями договору, остання має юридичну силу до передачі стороні оригіналу, а договір вступає у силу після надходження страхового платежу на розрахунковий рахунок відповідача. Пункт 5.2. встановлює суму страхового платежу у 115 162,00 грн.

Як вбачається зі змісту рахунків №1799 та №1799/1 від 01.11.2005 року, вказані рахунки виставлялись відповідно до заяв на страхування №1799 та №1799/1 від 01.11.2005 року.

Факт перерахування коштів підтверджується платіжними дорученнями №1100 від 01.11.2005 року, №1136 від 04.11.2005 року та №1134 від 04.11.2005 року.

В графі призначення платежу вказаних платіжних доручень зазначається відповідно: плата за страхування майна по рахунку №1799 від 01.11.2005 року, плата за страхування майна по рахунку №1799/1 від 01.11.2005 року, за страхування транспорту по рахунку №1802 від 03.11.2005 року.

Тобто договір №1799 набув чинності з 04.11.2005 року - з моменту перерахування позивачем грошових коштів на рахунок відповідача.

Як вбачається зі змісту рахунку №1802 03.11.2005 року, вказаний рахунок виставлявся за добровільне страхування залізничного транспорту.

Згідно з п. 11.1. договору №1802 пропозиція про укладення договору страхування є письмова заява позивача за встановленою відповідачем формою, або надсилання умов договору відповідачем на адресу позивача. Пунктом 11.3. та 10.1. договору №1802 сторонами встановлено, що в разі прийняття пропозиції шляхом обміну факсимільними копіями договору, остання має юридичну силу до передачі стороні оригіналу, а договір вступає набуває чинності з 00 годин 00 хвилин дна, наступного за зарахування коштів на розрахунковий рахунок відповідача та діє протягом року. Пункт 7.2. встановлює розмір страхового платежу у 16 200,00 грн. Тобто договір №1802 набув чинності з 05.11.2005 року з моменту перерахування позивачем грошових коштів на рахунок відповідача.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла до висновку про те, що наявні у справі факсимільні копії договору №1799 від 01.11.2005 року страхування майна від вогневих ризиків, ризиків стихійних явищ та майнових інтересів та договору №1802 від 02.11.2005 року добровільного страхування залізничного транспорту мають юридичну силу.

Посилання прокурора та позивача на неукладення договорів страхування №1799 від 01.11.2005 року та №1802 від 02.11.2005 року колегією суддів апеляційного господарського суду відхиляються з огляду на наступне.

Статтею 16 Закону України «Про страхування»встановлено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Стаття 18 вказаного закону встановлює, що для укладання договору страхування страхувальник подає страховику письмову заяву за формою, встановленою страховиком, або іншим чином заявляє про свій намір укласти договір страхування. Договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування. Крім цього, ст. 983 ЦК України містить аналогічну норму: договір страхування набирає чинності з моменту внесення страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 981 ЦК України та до ст. 4 Закону України «Про страхування»договір страхування укладається в письмовій формі. Договір страхування укладається за загальними правилами укладення правочину в письмовій формі, встановлених ст. 207 ЦК України, згідно з якою, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Статтею 638 ЦК України встановлено порядок укладення договорів, а саме: договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Частиною 1 ст. 640 ЦК України встановлено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем позивачеві надіслано договори №1799 та №1802, які були підписані та повернуті відповідачу з одночасним перерахуванням грошових коштів в якості страхових внесків. Такі дії сторін відповідно до умов договору та чинного законодавства свідчать про укладення сторонами договорів страхування.

В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що договори №1799 та №1802 є укладеними, а перераховані позивачем грошові кошти на рахунок відповідача є такими, що перераховані на виконання договорів №1799 та №1802, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог про повернення грошових коштів, сплачених позивачем на виконання умов договорів страхування.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду Полтавської області від 12.12.2007 року прийнято після повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, та з відповідністю висновків, викладених в рішенні суду, обставинам справи, а також з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, є законним та обґрунтованим.

Таким чином, апеляційне подання прокурора Карлівського району Полтавської області на рішення господарського суду Полтавської області від 12.12.2007 року у справі №13/26а слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101, ст.103, ст.105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -

постановив:

1.           Апеляційне подання прокурора Карлівського району Полтавської області на рішення господарського суду Полтавської області від 12.12.2007 року у справі №13/26а за позовом прокурора Карлівського району Полтавської області в інтересах держави в особі Державного підприємства «Жовтневий спиртовий завод»до закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра-Україна»про стягнення 131 362 грн. 00 коп. залишити без задоволення.

2.          Рішення господарського суду Полтавської області від 12.12.2007 року у справі №13/26а за позовом прокурора Карлівського району Полтавської області в інтересах держави в особі Державного підприємства «Жовтневий спиртовий завод»до закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра-Україна»про стягнення 131 362 грн. 00 коп. залишити без змін.

3.          Справу №13/26а повернути до господарського суду Полтавської області.

4.          Постанова набирає чинності з дня її прийняття.

Головуючий суддя:                                                                      Агрикова  О.В.

Судді:

                                                                                                    Мазур Л. М.

                                                                                                    Рудченко С.Г.

Дата відправки  18.04.08