Ухвала

від 07.04.2008 по справі 3/31

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/31

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33023 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ  

"07" квітня 2008 р.                                                                            Справа  № 3/31

За позовом      Фермерське господарство «Тирак Надії Миколаївни»

до відповідача  Корецький міжгосподарський комбікормовий завод

про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на майно

Суддя  Мамченко Ю.А.

Представники:

від позивача :  Тирак Ф.О. (довіреність №б/н від 19.02.2008 року); Хоменко А.П. (довіреність №б/н від 18.02.2008 року)  

від відповідача :   не з'явився

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 03.04.2008 по 07.04.2008 року

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до Корецького міжгосподарського комбікормового завод, в якому просить суд визнати дійсним договір купівлі-продажу укладений між Фермерським господарством «Тирак Надії Миколаївни»та Корецьким міжгосподарським комбікормовим заводом та визнати за ним право власності на об'єкти нерухомого майна.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що на підставі договору купівлі-продажу між Фермерським господарством «Тирак Надії Миколаївни»та Корецьким міжгосподарським комбікормовим заводом, відповідачем було передано у власність позивачу будівлю складу площею 1203 кв.м., яка знаходиться за адресою: Рівненська область, Корецький район, с.Великі Межиричі , вул. Загребля, буд.39А. При підписанні даного договору сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору купівлі-продажу та виконано його: складено акт прийому-передачі нерухомого майна від 09 серпня 2006 року та фактично передано майно у власність позивача, а позивачем його оплачено, відповідно до умов договору. Продавець ухиляється від нотаріального посвідчення договору, мотивуючи відсутністю у нього первинної реєстрації  права власності на майно.  

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Відповідач в письмовому відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав, мотивуючи  відсутністю на момент підписання договору та на момент розгляду справи права власності на спірний об'єкт нерухомості; крім того відповідач стверджує, що протоколом №1 зборів уповноважених представників господарств-засновників Корецького міжгосподарського комбікормового заводу від 01.06.2005 року постановлено для погашення заборгованості реалізувати по оціночній вартості зерносклад, проте на думку відповідача вищевказаний протокол оформлений неналежним чином, оскільки в ньому відсутні підписи уповноважених представників засновників, які були присутні на зборах.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін,  вивчивши подані ними письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ:

17.04.2006 року між Фермерським господарством «Тирак Надії Миколаївни» (далі – Покупець) та Міжгосподарським комбікормовим заводом Корецького району Рівненської області (далі – Продавець) укладений Договір купівлі-продажу (далі – Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору продавець продав, а покупець купив будівлю складу загальною площею 1203 кв.м., що знаходиться по вул. Загребля, буд. 39а, с.Великі Межиричі, Корецького району, Рівненської області.

Відповідно до п.1.3. Договору право власності на об'єкт переходить до покупця з моменту підписання акту приймання-передачі. Ціна продажу об'єкту становить 40219 грн. (з врахуванням ПДВ).

Згідно з п. 2.2. Договору Приймання-передача об'єкта здійснюється повноважними представниками сторін. Передача об'єкту продавцем покупцю здійснюється за актом приймання-передачі, який підписується повноважними представниками сторін протягом трьох календарних днів з моменту підписання договору.

На виконання умов договору покупцем перераховано на розрахунковий рахунок продавця 40219,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями: №136 від 03.08.2007 року; №118 від 28.12.2005 року; №30 від 20.02.2006 року; №125 від 10.08.2006 року; №46 від 12.04.2006 року; №31 від 20.02.2006 року; квитанціями до прибуткових касових ордерів: №23 від 28.02.2006 року; №38 від 30.03.2006 року; №91 від 04.07.2006 року; №12 від 02.02.2006 року; № 107 від 01.08.2006 року; №106 від 01.08.2006 року; №67 від 25.05.2006  року; №50 від 13.04.2006 року.

В судовому засіданні відповідач не заперечив отримання від позивача оплати за спірну будівлю зерноскладу; на момент розгляду справи кошти відповідачу не повернув та здійснює їх використання в своїй господарській діяльності. Суд вважає, що відповідач схвалив договір купівлі-продажу від 17.04.2006 року, прийнявши від позивача кошти, як оплату за проданий об'єкт нерухомості.

Відповідно до 09.08.2006 року підписаного та скріпленого печатками сторін акту прийому-передачі нерухомого майна Міжгосподарський комбікормовий заводу Корецького району Рівненської області передав, а Фермерське господарство «Тирак Надії Миколаївни»прийняло згідно з договором купівлі-продажу від 17.04.2006 року будівлю складу, що знаходиться за адресою: вул. Загребля, буд. 39а, с.Великі Межиричі, Корецького району, Рівненської області.

Відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу від 17.04.2006 року мотивуючи відмову відсутністю первинної реєстрації права власності на спірне майно.  

Твердження відповідача про відсутність у нього права власності на спірний об'єкт нерухомості в зв'язку з відсутністю первинної реєстрації права власності на спірне майно судом до уваги не беруться з огляду на наступне:

У відповідності зі статтею 45 Господарського кодексу України, підприємництво в Україні здійснюється в будь-яких організаційних формах, передбачених законом, на вибір підприємця.

Згідно зі статтею 62 ГК України, підприємство –самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі Статуту.

Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.

Стаття 63 ГК України визначає види та організаційні форми підприємств. Так, залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів:

-          приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи);

- підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності);

- комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади;

- державне підприємство, що діє на основі державної власності;

- підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об'єднання майна різних форм власності.

Залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного фонду в Україні діють підприємства унітарні та корпоративні.

Корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб.

За своєю суттю позивач є корпоративним підприємством, заснованим на колективній власності, яке діє на підставі статуту, затвердженого засновниками; має права юридичної особи.

За статтею 93 ГК України, підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників). Підприємствами колективної власності є виробничі кооперативи, підприємства споживчої кооперації, підприємства громадських та релігійних організацій, інші підприємства, передбачені законом.

Відповідно до статті 65 ГК України, управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу.

Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.

Згідно з п.1.1. Статуту Корецького міжгосподарського комбікормового заводу (далі –КМКЗ), зареєстрованого відповідно до Рішення Голови Корецької райдержадміністрації №885 від 23.08.1996 року (далі –Статут), Корецький міжгосподарський комбікормовий завод Корецького району Рівненської області є колективним підприємством створеним колективними сільськогосподарськими підприємствами району шляхом добровільного об'єднання на дольових засадах грошово-матеріальних засобів і трудових ресурсів для виробництва комбікормів, а також для переробки сільськогосподарської продукції. Відповідно до п.3.1. Статуту майно підприємства є спільною власністю засновників.

Відповідно до п.5.1. Статуту Вищим органом управління підприємства є збори уповноважених представників господарств-засновників, які обираються по 3 чол. від кожного господарства незалежно від розмірів господарства і його дольової участі, строком на 3 роки. До компетенції зборів уповноважених входить вирішення питання про відчуження майна підприємства.

В матеріалах справи наявний протокол №1 зборів уповноважених представників господарств-засновників від 01.06.2005 року, згідно з яким 59 уповноваженими (7 відсутні з поважних причин) одноголосно  прийняте рішення про реалізацію по оціночній вартості зерноскладу.  Протокол підписаний головою та секретарем загальних зборів; на момент судового розгляду справи протокол про відчуження майна є дійсним та не оскаржений в судовому порядку.

 З матеріалів справи, а саме з Положення про Корецький міжколгоспний комбікормовий завод (затверджене Виконкомом Корецької районної Ради депутатів трудящих від 08.04.1969 року  №133), вбачається, що Корецький міжколгоспний комбікормовий завод створений у 1969 році з метою організації виробництва комбікормів колгоспами району за рахунок їх коштів, що являється спільною власністю.

Кошти міжколгоспного комбікормового заводу утворюються за рахунок пайових внесків колгоспів, що створюють його; розміри пайової участі колгоспів встановлюються зборами уповноважених в залежності від кількості орної землі в господарстві (ч.5, п.1. Положення).

Відповідно до ч.5 п.2 Положення міжгосподарський комбікормовий завод має статутний і амортизаційний фонди, фонд розширення і зміцнення організації, а також фонд голови Ради, при цьому:

-          амортизаційний фонд утворюється за рахунок відрахувань від вартості основних засобів, в розмірах, що передбачено відповідними інструкціям. Кошти амортизаційного фонду зберігаються у Держбанку та використовуються для капітального будівництва, придбання обладнання та будівництва;   

-          фонд розширення та зміцнення міжколгоспного  комбікормового заводу утворюється за рахунок щорічного відрахування від грошових прибутків в розмірах 80. Кошти фонду розширення і зміцнення міжколгоспного комбікормового заводу зберігаються в Держбанку і використовуються для фінансування розширення заводу і вдосконалення його обладнання.

Протоколом зборів уповноважених  №1 від 04.04.1969 року створено міжколгоспну раду по будівництву міжколгоспного комбікормового заводу.    

Протокол зборів уповноважених №1 від 04.04.1969 року містить перелік пайових внесків колгоспів-засновників до фонду фінансування для проведення будівництва і придбання основних засобів міжколгоспного комбікормового заводу; розмір виділення обігових коштів колгоспами-пайовиками.

Рішенням виконкому Корецької рай          онної ради №133 від08.04.1969 року затверджене рішення зборів уповноважених колгоспів Корецького району про створення міжколгоспного заводу по виробництву комбікормів, при цьому вирішено затвердити рішення зборів та положення; утворити комісію для передачі будівель, які належать колгоспу «Прогрес», на баланс КМКЗ; Корецькому відділенню Держбанку відкрити рахунок в банку і проводити витрати на будівництво згідно з діючим положенням.

Рішенням виконкому Корецької районної ради депутатів трудящих №139 від 14.03.1970 року затверджено рішення зборів учасників Корецького міжколгоспного комбікормового заводу  від 19.01.1970 року, яким затверджено збільшення розміру пайової участі колгоспів в будівництві міжколгоспного комбікормового заводу та придбанні основних засобів в сумі 300 тис. крб., в т.ч. за рахунок довготермінових позик Держбанку  - 180 тис.крб..

Одним з основних критеріїв визначення законності володіння майном і відображення його на балансі підприємства є джерела фінансування (централізоване або власні кошти підприємства), передача підприємству у володіння майна безпосередньо власником (уповноваженим ним органом) чи підприємством, яке володіє майном на праві повного господарського відання.  

В матеріалах справи наявні також Договори укладені між Корецьким міжгосподарським комбікормовим заводом та колгоспами-засновниками про передачу КМКЗ своєї пайової  участі у вигляді грошових сум, які підписані сторонами у 1994-1995 роках   

Відповідно до ст. 140 Господарського кодексу джерела формування майна суб'єктів господарювання є: грошові та матеріальні внески засновників; доходи від реалізації продукції (робіт, послуг); кредити банків та інших кредиторів.

Відповідно до ч.1 ст. 144 Господарського кодексу України майнові права та майнові обов'язки суб'єкта господарювання можуть виникати:  з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать; з актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у випадках, передбачених законом; внаслідок створення та придбання майна з підстав, не заборонених законом.

В вищевказаного можна зробити висновок, що майновий комплекс Корецького міжгосподарського комбікормового заводу, до якого входить спірна будівля зерноскладу, побудований на кошти колгоспів –пайовиків та є їх спільною колективною власністю.

Відповідно до п.1.4. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції №7/5 від 07.02.2002 року державна реєстрація прав власності на нерухоме майно  (далі  -  реєстрація  прав) - це внесення запису до Реєстру прав власності  на  нерухоме  майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється  БТІ  за  місцезнаходженням  об'єктів  нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів коштом особи, що звернулася до БТІ.   

Пунктом 3.4. Тимчасового положення закріплено, що реєстрації підлягають виключно заявлені права за умови їх відповідності чинному законодавству України і пред'явленим право встановлювальним документам.

Наведеними нормами спростовується позиція відповідача про відсутність у нього права власності на майно з мотивів відсутності його реєстрації за відповідачем, оскільки згідно Тимчасового положення реєстрації підлягають лише заявлені права, а сама реєстрація полягає у внесенні запису до реєстру та не встановлює права власності на об'єкт нерухомості.

Дослідивши надані сторонами та витребувані судом докази, суд встановив, що власником спірного майна на момент підписання спірного Договору купівлі-продажу від 17.04.2006 року, був відповідач.      

Враховуючи вищевказане, суд не взяв до уваги доводи відповідача про відсутність у нього права власності на спірне майно через відсутність первинної реєстрації на нього, оскільки реєстрація права власності є лише реєстрацією юридичного факту виникнення, існування чи припинення права власності.  

Стаття 657 ЦК України встановлює, що договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. У разі недодержання сторонами договору вимог, встановлених статтею 657 ЦК, договір вважається не укладеним (ст. 640 ЦК) та нікчемним (ч. 1 ст. 220 ЦК).

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами  договору  є умови про  предмет договору, умови,  що визначені законом як  істотні  або  є  необхідними  для договорів даного виду,  а також усі ті умови,  щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 204 Цивільного кодексу України визначено, що правочин є правомірним,  якщо його  недійсність  прямо  не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Стаття 220 Цивільного кодексу України встановлює, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов  договору, що  підтверджується  письмовими  доказами,  і  відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У  цьому  разі  наступне  нотаріальне  посвідчення   договору   не вимагається.

На момент розгляду справи по суті, відповідач не надав суду доказів розірвання чи зміни договору купівлі-продажу зерноскладу від 17.06.2006 року; кошти, що були перераховані відповідачу позивачем згідно договору купівлі-продажу  від 17.04.2006 року, не повернув.

За таких обставин суд приходить до висновку, що сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, відбулося повне виконання договору, проте відповідач необґрунтовано ухиляється від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу від 17.04.2006 року, а тому позовні вимоги про визнання дійсним договору купівлі-продажу підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з п.1 ст.321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що позовні  вимоги про визнання за позивачем права власності на нерухоме майно, підлягають задоволенню з покладенням на відповідач витрат по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Керуючись  ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

ВИРІШИВ

1. Позов задоволити.

2. Визнати Договір купівлі-продажу від 17 квітня 2006 року, укладений між Фермерським господарством «Тирак Надії Миколаївни»(34730, Рівненська область, Корецький район, с.Світанок, код ЄДРПОУ 22564499) і Корецьким міжгосподарським комбікормовим заводом  (Рівненська область, Корецький район, с. В.Межирічі, вул. Загребля, буд.39, код ЄДРПОУ 05438899), дійсним.

3. Визнати за Фермерським господарством «Тирак Надії Миколаївни»(34730, Рівненська область, Корецький район, с.Світанок, код ЄДРПОУ) право власності на нежитлову будівлю зерноскладу (одноповерхову, цегляну), яка знаходиться за адресою: Рівненська область, Корецький район, с.Великі Межиричі, вул.Загребля, буд.39а, загальною площею 1203,0 кв.м..

4.  Стянути з Корецького міжгосподарського комбікормовового заводу  (Рівненська область, Корецький район, с. В.Межирічі, вул. Загребля, буд.39, код ЄДРПОУ 05438899, р/р 260013013297 в ВАТ «Ощадбанк», МФО 333368) на користь Фермерського господарства «Тирак Надії Миколаївни» (34730, Рівненська область, Корецький район, с.Світанок, код ЄДРПОУ 22564499, р/р 260092285 в РОФ РБ «Аваль»м.Рівне, МФО 333227) 402 грн.19 коп. витрат на оплату державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                  Мамченко Ю.А.

Повний текст рішення суддею підписаний "14" квітня 2008 року