Постанова

від 16.04.2008 по справі 5/16-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5/16-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2008                                                                                   Справа № 5/16-08  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:                   

головуючого судді –Тищик І.В. (доповідач)

суддів – Сизько І.А., Чоха Л.В.

при секретарі –Врона С.В.

        за участю представників сторін:

        позивач:  Матухно О.М.

        відповідач: Аванесян А.Г.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Дизельний завод" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від  29.01.08р. у справі № 5/16-08

за позовом Приватного підприємства „Салан”, м. Миколаїв

до відкритого акціонерного товариства "Дизельний завод", м. Кривий Ріг

про стягнення 19 299 грн. 07 коп.,

                                                             ВСТАНОВИВ:  

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2008  року у справі № 5/16-08 (суддя Шевченко С.Л.) позовні вимоги задоволені частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 18000 грн. основного боргу, 1814,79 грн. пені, 1734,48 грн. інфляційних втрат, 272,22 грн. –3% річних,  218,21грн. витрат по сплаті державного мита та 113,10грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позовних вимог відмовлено.

Рішення господарського суду мотивоване посиланням на порушення відповідачем зобов'язань за договором щодо оплати наданих послуг по охороні об'єкту.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач –ВАТ „Дизельний завод”, звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову у повному обсязі. При цьому скаржник посилається на неповне з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, а саме: на відсутність правової підстави на оплату коштів за червень, липень 2007р. внаслідок не ненадання позивачем рахунків на оплату останніх та на недійсність договору, який підписаний неповноважною особою.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Окрім того, в судовому засіданні позивачем заявлено клопотання про збільшення суми позовних вимог. Вказане клопотання задоволенню не підлягає, оскільки Господарським –процесуальним кодексом не передбачена можливість збільшення позовних вимог на стадії перегляду рішення місцевого господарського суду в апеляційному провадженні. В силу ч.3 ст. 101 ГПК України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає  задоволенню, виходячи з наступного:

Як убачається з матеріалів справи, 07.05.07р. між  ПП „Салан” (Виконавець) та ВАТ „Дизельний завод” (Замовник) був укладений договір про надання послуг по охороні об'єктів цілісного майнового комплексу, які розташовані за адресою  Миколаївська область, Миколаївський р-н, с. Ольшанське, Ольшанська промислова зона №4. Відповідно до вказаного договору позивач зобов'язався забезпечити охорону визначеного об'єкту, а відповідач –прийняти та оплатити надані послуги з розрахунку 9000 грн. за місяць.

Строк дії вказаного договору встановлений з 07.05.07р. по 30.07.07р.

На виконання договірних зобов'язань позивач протягом травня, червня та липня 2007р.р. забезпечував охорону об'єкту згідно схеми дислокації останнього. Оплату охоронних послуг відповідач здійснив частково за травень 2007р. у сумі          9 000грн. Доказів погашення заборгованості за червень та липень 2007р. відповідачем не надано. По закінченню строку дії договору оплата боргу відповідачем проведена не була з посиланням на недійсність договору, підписання якого здійснено посадовою особою без належних повноважень.

Зі спірного договору убачається, що підписання договору з боку відповідача здійснено заступником голови правління ВАТ „Дизельний завод”, який діяв за довіреністю. Докази того, що підписання договору здійснено уповноваженою особою без перевищення повноважень в матеріалах справи відсутні, однак наступними після укладення договору конклюдентними діями, в тому числі: прийняттям наданих послуг та частковою оплатою останніх, відповідач висловив волю установити правовідносини, прийняв вказану угоду до виконання, тобто, схвалив останню. Факт наявності та дії спірного договору посвідчується також листом відповідача від 06.08.07р. за №1/14-31-71 та його відповіддю на претензію від 02.11.07р. за №1/14-31-81.

В силу ст. 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Таким чином, спірний договір являється дійсним з моменту його укладення.

В подальшому відповідач змінив доводи щодо підстав не оплати охоронних послуг, посилаючись на неотримання відповідних рахунків від позивача.

Порядок розрахунків за послуги з охорони об'єктів визначений п. 4 договору, відповідно до якого розрахунки проводяться в наступному порядку: після підписання договору за 5 днів до початку періоду надання послуг з охорони замовник здійснює 100% попередню оплату, в подальшому зазначена сума сплачується щомісячно до першого числа на умовах попередньої оплати (п.п.4.2.1, 4.2.2); плата здійснюється на підставі виставленого рахунку та акту виконаних робіт, підписаного сторонами (п.4.3).

Господарський суд правомірно визначив, що умови п.4.3 суперечать умовам про розрахунки шляхом попередньої оплати, встановленим п.п.4.2.1, 4.2.2 та дійшов висновку, що при наявності умов п.4.1 та 4.2.2 замовник був зобов'язаний здійснити попередню оплату в установлені строки. Грошові зобов'язання в червні та липні 2007р. за надані послуги замовником виконані не були.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193  Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи, що відповідачем не виконані в повній мірі зобов'язання по оплаті послуг з охорони за червень та липень 2007р., судова колегія вважає правомірним висновок господарського суду про задоволення позову і стягнення з відповідача суми заборгованості, а також пені, встановленої п.5.2 договору, суми інфляційних втрат і відсотків річних відповідно до ст. 625 ЦК України.

За вказаних обставин підстав для задоволення апеляційної скарги не убачається.

З огляду на відповідність висновків, викладених в рішенні господарського суду, обставинам справи та чинному законодавству, вимоги відповідача про скасування оспорюваного рішення являються необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд          

                                                          ПОСТАНОВИВ :          

          Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2008 року у справі №5/16-08 залишити без змін, а апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства „Дизельний завод” - без задоволення.

          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського суду.

              Головуючий                                                                             І.В. Тищик

              Судді:                                                                                        І.А. Сизько

                                                                                                                   Л.В. Чоха