Постанова

від 03.09.2008 по справі 5/16-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

5/16-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 03 вересня 2008 р.                                                                                    № 5/16-08  

03.09.2008 р.Справа № 5/16-08

Вищий  господарський  суд  України  в  складі  колегії  суддів:

Бернацької Ж.О. –головуючої (доповідач),

Грека Б.М.,

Чабана В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Дизельний завод” на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.04.2008 р. в справі господарського суду Дніпропетровської області № 5/16-08 за позовом приватного підприємства “Салан” до відкритого акціонерного товариства “Дизельний завод” про стягнення суми

за участю представників сторін:

від позивача: Матухна О.М.,

від відповідача: Аванесян А.Г., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2008 р. (суддя Шевченко С.Л.) позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 18000 грн. основного боргу, 1814,79 грн. пені, 1734,48 грн. інфляційних втрат; 272,22 грн. –3% річних  у зв'язку з обґрунтованістю позовних вимог; в решті суми позову відмовлено.           

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.04.2008 р. (судді: Тищик І.В. –головуючий, Сизько І.А., Чоха Л.В.) рішення господарського суду  Дніпропетровської області  від 29.01.2008 р. залишено без змін.

Рішення та постанова мотивовані тим, що умови пункту 4.3  договору суперечать умовам про розрахунки шляхом попередньої оплати, встановленим  пунктами 4.2.1, 4.2.2; за наявності умов пунктів 4.1, 4.2.2 замовник зобов'язаний був здійснити попередню оплату в установлені строки.  Грошові зобов'язання в червні, липні 2007 р. за надані послуги замовником не виконані. Враховуючи, що відповідачем не виконані в повному обсязі зобов'язання по оплаті послуг з охорони по об'єкту за червень, липень 2007 р., суди обох інстанцій вважають правомірним  стягнення з відповідача суми заборгованості, а також пені, встановленої пунктом 5.2 договору, суми інфляційних втрат і відсотків річних, згідно статті 525 Цивільного кодексу України.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про її скасування та прийняття нового рішення про відмову в позові.

В обґрунтування касаційних вимог  скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції статті 11110 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами обох інстанцій встановлено, що 07.05.2007 р. між приватним підприємством “Салан” (виконавець) та відкритим акціонерним товариством “Дизельний завод” (замовник) укладений договір про надання послуг з охорони об'єкту цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою: Миколаївська область, Миколаївський р-н, с. Ольшанське, Ольшанська промислова зона № 4.

Відповідно до вказаного договору, позивач зобов'язався забезпечити охорону зазначеного об'єкту, а відповідач –прийняти та оплатити надані послуги з розрахунку 9000 грн. за місяць.

Оплату охоронних послуг за об'єкт  відповідач здійснив частково лише за травень 2007 р. в сумі 9000 грн.

Строк дії договору - з 07.05.2007 р. по 30.07.2007 р.

Суд апеляційної інстанції встановив, що договір  з боку відповідача підписаний заступником голови правління відкритого акціонерного товариства “Дизельний завод”, який діяв за довіреністю. Наступними конклюдентними діями, в тому числі, прийняття наданих послуг та частковою їх оплатою, відповідач висловив волю встановити правовідносини, прийняв вказану угоду до виконання,  чим схвалив угоду.

Згідно вимог статті 241 Цивільного кодексу України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що спірний договір є дійсним з моменту його укладення.

Згідно вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач звернувся до відповідача з претензією оплатити надані послуги.

Враховуючи, що позивачем пред'явлена вимога про оплату вартості наданих послуг, а відповідачем не виконані в повному обсязі зобов'язання за надані послуги з охорони об'єкту за червень, липень 2007 р., суди обох інстанцій дійшли правильного висновку про задоволення позову і стягнення з відповідача суми заборгованості, а також пені, встановленої пунктом 5.2 договору, суми інфляційних втрат і відсотків річних, згідно статті 625 Цивільного кодексу України.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків щодо встановлених обставин справи і правильно застосували до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права, а тому рішення господарського суду та постанова апеляційного господарського суду є законними  та  обґрунтованими,  і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України,  Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Дизельний завод” залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2008 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.04.2008 р. в справі № 5/16-08 залишити без змін.

Головуючий, суддя:

Ж. Бернацька

Судді:

Б. Грек

В. Чабан