14/34-08
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
І м е н е м У к р а ї н и
РІШЕННЯ
08 квітня 2008 р. Справа 14/34-08
Господарський суд Вінницької області у складі судді Залімського І.Г. при секретарі судового засідання Пилипчаку О.І., розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КВС - Україна" вул. Васильківська, 30, м. Київ, 03022) до Фермерського господарства "Жмеринська зернова компанія" (с. Станіславчик, Жмеринський район, Вінницька область, 23160) про стягнення 89407,06 грн. заборгованості
представники сторін не з'явились
ВСТАНОВИВ :
Посилаючись на умови договору поставки №18/04/Ві/07 від 02.04.07 та документи, що свідчать про отримання відповідачем товарно-матеріальних цінностей, позивач просить стягнути з відповідача 89407,06 грн., в тому рахунку 75629,60 грн. основного боргу, 9528 грн. неустойки, 3857,10 грн. інфляційних втрат та 391,61 грн. 3% річних.
28.03.08 через канцелярію суду від позивача надійшла клопотання відповідно до якого останній просив відкласти розгляд справи або розглянути її без його участі за наявними матеріалами.
Відповідач відзив на позовну заяву, витребувані судом докази не надав, свого повноважного представника в судове засідання не направив. Про дату і час розгляду справи відповідач був повідомлений ухвалою суду від 13.03.08, яка направлена останньому рекомендованою кореспонденцією на його юридичну адресу. Факт отримання ухвали підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №936687 від 19.03.08.
Письмових пояснень на обґрунтування поважності причин неявки в судове засідання відповідач не надав.
За даних обставин суд вважає, що ним вжито усіх заходів для забезпечення відповідачу реалізації права на захист своїх інтересів в суді.
Враховуючи викладене, беручі до уваги, що позивачем надано оригінали всіх витребуваних судом документів необхідних для вирішення даного спору, клопотання позивача про відкладення розгляду справи судом відхиляється, а справа розглядається без участі представників сторін за наявними у ній документами.
У зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, надавши їм юридичну оцінку, суд з'ясував наступне.
Відповідно до укладеного сторонами №18/04/Ві/07 (далі –Договір), постачальник (позивач по справі) зобов'язався у терміни і на умовах, визначених договором передати покупцю (відповідачу) насіння сільськогосподарських культур, а відповідач зобов'язався прийняти та своєчасно оплатити поставлений товар, найменування якого і кількість якого зазначаються у додатку до договору.
Додатками №1, №2, №3 до Договору визначено, що об'єктами договору поставки є насіння цукрового буряка (сорт «Лавінія»- в кількості 48 посівних одиниць загальною вартістю 46929,60 грн.) та насіння кукурудзи (сорт «Авангард»- в кількості 130 посівних одиниць загальною вартістю 27300 грн., сорт «Консул»- в кількості 14 посівних одиниць загальною вартістю 1400 грн.).
Відповідно до вказаних специфікацій остаточний розрахунок здійснюється не пізніше 15.12.2007. Оплата здійснюється на підставі Договору на розрахунковий рахунок постачальника в сумах визначених в додатках до договору та видатковою накладною казаними специфікаціями
З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов'язання по Договору виконав повністю, поставивши відповідачу визначений специфікаціями товар на загальну суму 74229,60 грн. Факт одержання відповідачем вказаного товару підтверджується підписом на накладній №КВ-0000214 від 09.04.08 (а.с.15) уповноваженої на одержання товарно-матеріальних цінностей особи (довіреність серії ЯНК №689854 від 09.04.07 –а.с.16).
Відповідач свої зобов'язання згідно умов Договору щодо оплати товару не виконав, вартість поставленого йому товару позивачу не перерахував.
Таким чином, на момент звернення з позовом до суду вартість неоплаченої відповідачем продукції відповідно до умов Договору становила 74229,60 грн..
Відповідно до ст.ст.525, 526, 527 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Станом на день розгляду справи в суді доказів погашення боргу відповідачем не надано.
Враховуючи викладене, беручи до уваги визначення позивачем термінів виконання зобов'язань, та зважаючи, що відповідач після їх спливу не розрахувався з позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення 74229,60 грн. основного боргу підлягають задоволенню.
Крім суми основного боргу позивач в позові заявив до стягнення 9528 грн. неустойки, 3857,10 грн. інфляційних втрат та 391,61 грн. 3% річних.
Відповідно до п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, якщо це встановлено договором або законом. Частиною другою ст. 551 Кодексу визначено, що, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до п.8.4 Договору 8.3 у випадку несплати у строків платежів за Договором, сторона, що прострочила своє зобов'язання повинна сплатити іншій стороні неустойку в розмірі 0,2% від суми прострочення платежу за кожен день прострочення.
З доданого до позовної заяви розрахунку вбачається, що визначення періоду нарахування неустойки, інфляційних втрат та 3% річних здійснено без врахування положень ст. 253 ЦК України, відповідно до якої перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати, а відтак, першим днем прострочки платежу за Договором слід вважати не 15.12.07 (граничний день оплати товару), як зазначено позивачем, а 16.12.07.
За вказаних обставин вимоги про стягнення неустойки та підлягають задоволенню частково в розмірі 9378,07 грн. та 385,40 грн. 3% річних відповідно. В задоволенні вимог щодо стягнення 150,68 грн. неустойки та 6,21 грн. 3% річних слід відмовити.
Водночас, з огляду на те, що розмір заявленої до стягнення суми інфляційних втрат не перевищує розміру втрат від інфляції при їх вірному обрахуванні, позовні вимоги в частині стягнення щодо стягнення 3857,10 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню в повністю.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Господарський суд оцінює доказ за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи викладене вище, беручи до уваги наявність підписаного сторонами акту звірки взаємних розрахунків, що свідчить про фактичне визнання відповідачем позову, суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню відповідно до чинного законодавства та у межах заявлених вимог частково в сумі 89250,17 грн.
Судові витрати, підлягають покладенню на сторони пропорційно розміру задоволених вимог відповідно до положень ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст.33, 34, 36, 43, 44, 49, ст. 82-84, 115, 116 ГПК України,-
ВИРІШИВ:
1.Позов задовольнити частково в розмірі 89250,17 грн.
2.У задоволенні позовних вимог в частині стягнення 150,68 грн. неустойки та 6,21 грн. 3% річних відмовити.
3.Стягнути з Фермерського господарства "Жмеринська зернова компанія" (с. Станіславчик, Жмеринський район, Вінницька область, 23160, код ЄДРПОУ 34020894) 75629,60 грн. (сімдесят п'ять тисяч шістсот двадцять дев'ять гривень 60 копійок) основного боргу, 3857,10 грн.(три тисячі вісімсот п'ятдесят сім гривень 10 копійок) інфляційних втрат, 385,40 грн. (триста вісімдесят п'ять 40 копійок) 3% річних, 9378,07 грн. (дев'ять тисяч триста сімдесят вісім гривень 07 копійок) неустойки, 892,46 грн. (вісімсот дев'яносто дві гривні 46 копійок) відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою державного мита та 117,79 грн. (сто сімнадцять гривень 79 копійок) відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь з обмеженою відповідальністю "КВС - Україна" вул. Васильківська, 30, м. Київ, 03022, код ЄДРПОУ 31189761).
3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Копію рішення надіслати сторонам.
Рішення суду оформлено і підписано
відповідно до вимог ст.84 ГПК України 09.04.08
Суддя І.Г.Залімський
09 квітня 2008 р.
Суд | Господарський суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 08.04.2008 |
Оприлюднено | 23.04.2008 |
Номер документу | 1555456 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Вінницької області
Залімський І.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні