КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.05.2011 № 21/224-10
Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:
головуючого: Разіно ї Т.І.
суддів: Іваненко Ю.Г.
Лосєва А.М.
при секретарі:
за участю представників с торін:
від позивача: ОСОБА_2 - юрисконсульт відділу претен зійно-позовної роботи Головн ого офісу Управління претенз ійно-позовної роботи юридичн ого департаменту за довірені стю № 148 від 31.03.2011;
від відповідача: ОСОБА_1 . - адвокат за довіреністю № 1054 від 16.09.2010
розглянувши у відкритому с удовому засіданні апеляційн і скарги публічного акціонер ного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (в их. № 150 від 11.02.2011) та комунального підприємства «Ірпіньводока нал» (вих. № 231 від 10.02.2011) на рішення господарського суду Київськ ої області від 26.01.2011 р. у справі № 21/224-10
за позовом публічного акц іонерного товариства «Акціо нерна компанія «Київводокан ал», м. Київ
до комунального підприємс тва «Ірпіньводоканал», м. Ірп інь
про стягнення 2544461 грн. 44 коп.
ВСТАНОВИВ:
В листопаді 2010 року публ ічне акціонерне товариство « Акціонерна компанія «Київво доканал» звернулось до госпо дарського суду Київської обл асті з позовом до комунально го підприємства «Ірпіньводо канал» про стягнення 2085185 грн.10 к оп., з яких: 1621029 грн. 23 коп. заборго ваності за договором № 05197/1-5 від 03.11.2004 р., 1370 грн. 37 коп. пені, 90617 грн. 24 г рн. 3% річних та 372168 грн. 26 коп. інфл яційних втрат.
Позовні вимоги мотивовані пунктами 1.1, 2.1.1, 2.1.5, 2.2.2, 2.2.1, 2.2.5, 4.2 дого вору про приймання стічних в од через приєднані мережі № 051 97/1-5 від 03.11.2004; ст.ст. 525, 526, 530, 549, 625, 629 ЦК Укр аїни; п.п. 2.1, 2.2, 3.7 Правил користув ання системами централізова ного комунального водопоста чання та водовідведення в на селених пунктах України, зат верджених наказом Мінжитлок омунгоспу № 190 від 27.06.2010; Законом України «Про відповідальніс ть за несвоєчасне виконання грошових зобов' язань» від 1 0.01.2002 року» 2921-ІІІ та ст.ст. 1, 12, 15, 35, 54, 55, 56, 57 ГПК України.
21.01.2011 представник позивача по дав до суду першої інстанції уточнений розрахунок позовн их вимог, згідно якого позива ч збільшив позовні вимоги в ч астині стягнення з відповіда ча пені до 440876 грн. 49 коп., 3% річних до 83453 грн. 11 коп. та інфляційних втрат до 399102 грн. 61 коп.
Рішенням господарського с уду Київської області від 26.01.20 11 р. у справі № 21/224-10 позовні вимог и задоволено частково (суддя Ярема В.А.)
Стягнуто з комунального пі дприємства «Ірпіньводокана л» на користь публічного акц іонерного товариства «Акціо нерна компанія «Київводокан ал» 8081 грн. 17 коп. 3 % річних, 22287 грн. 4 8 коп. інфляційних витрат, 28 грн . 17 коп. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судов ого процесу. В решті позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з комунального пі дприємства «Ірпіньводокана л» 303 грн. 69 коп. державного мита .
Стягнуто з публічного акці онерного товариства «Акціон ерна компанія «Київводокана л» на користь Державного бюд жету України 4289 грн. 06 коп. держа вного мита.
Стягнуто з публічного акці онерного товариства «Акціон ерна компанія «Київводокана л» на користь комунального п ідприємства «Ірпіньводокан ал» 941 грн. 00 коп. витрат на оплат у послуг адвоката.
Рішення обґрунтоване прип исами п.п. 1.1, 2.2.1, 2.2.2, 2.2.4, 4.2, 5.2 та 7.1 догов ору; ст. ст. 173, 175, 193, 223, 230 ГК України; с т. ст. 258, 267, 612, 625, 627, 901, 903 ЦК України; ст.с т. 7, 19 Закону України «Про житло во-комунальні послуги»; ст. с т. 5, 28, 30, 50, 52 Закону України «Про мі сцеве самоврядування»; ст. 13 З акону України «Про питну вод у та питне водопостачання»; с т.ст. 10, 101 Закону України «Про ст олицю України - місто-герой Київ»; рішенням Конституцій ного Суду України від 25.12.2003 р. № 21 -рп/2003 у справі № 45/2003, указу Прези дента України від 03.10.1992 р. № 493/92 «П ро державну реєстрацію норма тивно-правових актів міністе рств та інших органів викона вчої влади»; постановою Кабі нету міністрів України від 28.1 2.1992 р. № 731 «Про затвердження Пол оження про державну реєстрац ію нормативно-правових актів міністерств, інших органів в иконавчої влади, органів гос подарського управління та ко нтролю, що зачіпають права, св ободи й інтереси громадян аб о мають міжвідомчий характер »; пунктом 1.14 постанови Правлі ння Національного банку Укра їни від 27.12.2007 р. № 480 «Про затвердж ення Інструкції про порядок складання та оприлюднення фі нансової звітності банків Ук раїни», наказом Державного к омітету статистики України № 265 від 27.07.2007 р. «Про затвердження Методики розрахунку базовог о індексу споживчих цін».
Частково не погоджуючись з прийнятим рішенням, публічн е акціонерне товариство «Акц іонерна компанія «Київводок анал» звернулось до Київсько го апеляційного господарськ ого суду з апеляційною скарг ою за вих. № 150 від 11.02.2011 (вх. № 02-4.4/2730 ві д 21.03.2011), в якій просить скасуват и рішення господарського суд у Київської області від 26.01.2011 р . у справі № 21/224-10 в частині відмо ви в задоволенні позовних ви мог на суму 2514092 грн. 79 коп. та в ча стині стягнення з публічного акціонерного товариства «Ак ціонерна компанія «Київводо канал» на користь комунально го підприємства «Ірпіньводо канал» витрат на адвокатські послуги в розмірі 941 грн. та при йняти нове рішення, яким позо вні вимоги задовольнити повн істю.
Апеляційна скарга мотивов ана тим, що господарський суд Київської області не надав н алежної правової оцінки зако нодавству, що регулює правов і відносини між сторонами з п риводу проведення розрахунк ів по договору, посилаючись н а норми, що містяться в п.п. 1.1, 2.1.1, 2.1.5, 2.2.1, 2.2.2, 2.2.5, п.п. 2.9, 3.8 Постанови Наці онального Банку України від 21.01.2004 № 22 «Про затвердження інст рукції про безготівкові розр ахунки в Україні в національ ній валюті; ст.ст. 33, 43 ГПК Україн и; ст.ст. 4, 23 ГК України; ст.ст. 525, 526, 5 29 ЦК України. На думку позивач а при визначенні тарифів суд ом порушені норми чинного за конодавство та не застосован і розпорядження КМДА № 1661, 640, 1780, п орушено приписи ст.ст. 42, 43, 47, 34, 43 Г ПК України, ст. 129 Конституції У країни.
Не погоджуючись з прийняти м рішенням комунальне підпри ємство «Ірпіньводоканал» зв ернулось до Київського апеля ційного господарського суду з апеляційною скаргою № 231 від 10.02.2011 (вх. № 02-4.4/2732 від 21.03.2011), в якій про сить визнати безпідставним з астосування при вирішенні сп ору судом першої інстанції т арифів у період квітень-трав ень 2008 р., погоджених розпорядж енням КМДА № 1127; визнати безпід ставним застосування позива чем нечинних тарифів; скасув ати рішення господарського с уду Київської області від 26.01. 2011 р. у справі № 21/224-10 та відмовити позивачеві в задоволенні ви мог у зв' язку з їх недоведен істю та недійсністю. Відпові дач також просить стягнути з позивача витрати по сплаті д ержавного мита за подання ап еляційної скарги.
Апеляційна карга мотивова на порушенням місцевим госпо дарським судом норм ст.ст. 35, 84 Г ПК України, неправильним зас тосуванням норм матеріально го права в частині незастосу вання розпорядження КМДА № 2099 . Свої вимоги апелянт обґрунт овує також застосуванням нор м п.п. 2.2.2, 2.2.5 договору № 05197/1 -5; ст. 6 ЦК України; ст.ст. 4, 21, 82 ГПК У країни.
Представник позивача в суд овому засіданні підтримав до води своєї апеляційної скарг и, заперечив проти доводів ап еляційної скарги відповідач а.
В судовому засіданні 11.05.2011 на виконання вимог ухвали Київ ського апеляційного господа рського суду від 04.04.2011 надав ори гінали дебетово-інформаційн их повідомлень.
Представник відповідача в судовому засіданні підтрима в доводи своєї апеляційної с карги, проти доводів апеляці йної скарги позивача запереч ив.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв' яз аний доводами апеляційної ск арги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення м ісцевого господарського суд у у повному обсязі.
У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 1 29 Конституції України та ст. 33 Г ПК України, кожна сторона пов инна довести ті обставини, на які вона посилається як на пі дставу своїх вимог та запере чень.
Згідно ст. 99 ГПК України апел яційний господарський суд, п ереглядаючи рішення в апеляц ійному порядку, користується правами, наданими суду першо ї інстанції.
Дослідивши матеріали спра ви, заслухавши пояснення пре дставників сторін, обговорив ши доводи апеляційної скарги , перевіривши застосування с удом першої інстанції норм п роцесуального та матеріальн ого права, колегія суддів Киї вського апеляційного господ арського суду дійшла до висн овку, що апеляційні скарги ПА Т «АК «Київводоканал» та КП « Ірпіньводоканал» не підляга ють задоволенню виходячи з н аступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами був укл адений договір № 05197/1-5 від 03.11.2004 на приймання стічних вод через приєднані мережі.
Згідно ч. 1 ст. 19 Закону Україн и «Про житлово-комунальні по слуги», відносини між учасни ками договірних відносин у с фері житлово-комунальних пос луг здійснюються виключно на договірних засадах.
За своєю правовою природою укладений договір є договор ом про надання послуг.
Згідно ст. 901 Цивільного коде ксу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов' язуєтьс я за завданням другої сторон и (замовника) надати послугу, я ка споживається в процесі вч инення певної дії або здійсн ення певної діяльності, а зам овник зобов' язується оплат ити виконавцеві зазначену по слугу, якщо інше не встановле но договором.
Частиною 1 ст. 903 ЦК України вс тановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язан ий оплатити надану йому посл угу в розмірі, у строки та в по рядку, що встановлені догово ром.
Предметом позову є вимога п озивача про стягнення з відп овідача 1621023 грн. 23 коп. заборгов аності по сплаті вартості на даних послуг протягом квітня 2008 р.- липня 2010 р. згідно договору .
В п.п. 1.1 договору передбачено , що постачальник зобов' язу ється надавати на підставі п ред' явленого абонентом доз волу на скид стічних вод у сис тему каналізацій м. Києва пос луги з приймання стічних вод абонента у систему каналіза цій м. Києва відповідно до Пра вил приймання стічних вод пі дприємств у систему каналіза ції м. Києва, а абонент зобов' язується здійснювати своєча сну оплату наданих йому пост ачальником послуг на умовах цього договору.
Пунктом 2.2.1 передбачено, що п остачальник щомісячно напра вляє до банківської установи абонента розрахункові докум енти (в електронному вигляді - дебетові повідомлення аб о у паперовому вигляді - вим оги-доручення, тощо) для оплат и за прийняті стічні води від повідно до встановлених тари фів. Тарифи на послуги з водов ідведення встановлюються уп овноваженими органами відпо відно із чинним законодавств ом та не підлягають узгоджен ню сторонами. В разі зміни тар ифів у період дії цього догов ору постачальник доводить аб оненту нові тарифи у розраху нкових документах без внесен ня додаткових змін до цього д оговору стосовно строків їх введення та розмірів.
Згідно п.п. 2.2.2 у розрахункови х документах зазначаються ва ртість та кількість наданих послуг за відповідний період , а також розмір діючих тарифі в.
В разі утворення боргу, опла та за надані послуги, що надхо дить від абонента, незалежно від зазначеного в платіжном у документі призначення плат ежу, першочергово зараховуєт ься постачальником в погашен ня боргу.
В разі неотримання від пост ачальника поточного щомісяч ного розрахункового докумен ту, абонент здійснює оплату в артості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступно го місяця, платіжним доручен ням, виходячи з діючого тариф у та фактичної кількості спо житих послуг (п.п. 2.2.4 договору).
Судом першої інстанції вст ановлено, що постачальник св ої обов' язки за договором в частині надання послуг з при ймання стічних вод абонента у систему каналізацій м. Києв а виконав належним чином.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов дог овору протягом квітня 2008 р. - ли пня 2010 р. відповідачем транспо ртовано в каналізаційну мере жу Києва 7 494 250 м3 стічних вод, із я ких 4 905 499 м3 стічних вод споживач ів 1 групи, 1 011 934 м3 споживачів 2 гр упи та 1 576 817 м3 споживачів 3 групи .
Як зазначає позивач, відпов ідач свої обов' язки за дого вором в частині своєчасної о плати вартості наданих послу г загальною вартістю 10413093 грн. 30 коп. належним чином не викона в, сплативши 8792064 грн. 07 коп.
Відповідно до наданого поз ивачем розрахунку, грошові к ошти, що надходили від відпов ідача за договором протягом спірного періоду, зараховува лись в рахунок оплати вартос ті наданих послуг за той міся ць, який був зазначений у приз наченні платежу перерахован их коштів.
Виходячи зі змісту позовно ї заяви загальна сума заборг ованості відповідача за дого вором становить 1621029 грн. 23 коп.
Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Госп одарського кодексу України м айнові зобов'язання, які вини кають між учасниками господа рських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 173 ГК Україн и господарським визнається з обов'язання, що виникає між су б'єктом господарювання та ін шим учасником (учасниками) ві дносин у сфері господарюванн я з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один су б'єкт (зобов'язана сторона, у т ому числі боржник) зобов'язан ий вчинити певну дію господа рського чи управлінсько-госп одарського характеру на кори сть іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплат ити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певн их дій, а інший суб'єкт (управн ена сторона, у тому числі кред итор) має право вимагати від з обов'язаної сторони виконанн я її обов'язку.
Приписами ч. 2 п. 1 ст. 193 ГК Украї ни встановлено, що до виконан ня господарських договорів з астосовуються відповідні по ложення Цивільного кодексу У країни з урахуванням особлив остей, передбачених цим Коде ксом.
Пунктом 5.2 договору передба чено, що у випадку прийняття о рганами місцевого самовряду вання чи виконавчої влади но рмативних актів, якими регул юються відносини з надання п ослуг за цим договором, прийн яття рішень щодо змін порядк у розрахунків між суб' єктам и господарювання, нове закон одавство та новий порядок по ширюється на умови цього дог овору без узгодження його ст оронами та внесення додатков их змін.
Згідно п. 2.2.1 договору тарифи на послуги з водовідведення встановлюються уповноважен ими органами відповідно із ч инним законодавством та не п ідлягають узгодженню сторон ами.
Статтею 7 Закону України «Пр о житлово-комунальні послуги » передбачено, що до повноваж ень органів місцевого самовр ядування у сфері житлово-ком унальних послуг належить, зо крема, встановлення цін/тари фів на житлово-комунальні по слуги відповідно до закону.
Відповідно до ст. 28 Закону Ук раїни «Про місцеве самовряду вання» до відання виконавчих органів сільських, селищних , міських рад належать, зокрем а, встановлення в порядку і ме жах, визначених законодавств ом, тарифів на побутові, комун альні (крім тарифів на теплов у енергію, централізоване во допостачання та водовідведе ння, які встановлюються Наці ональною комісією регулюван ня ринку комунальних послуг України), транспортні та інші послуги.
ПАТ «АК «Київводоканал» в а пеляційній скарзі посилаєть ся на те, що господарський суд Київської області не надав н алежної правової оцінки зако нодавству, що регулює правов і відносини між сторонами з п риводу проведення розрахунк ів по
договору, оскільки п ри винесенні оскаржуваного р ішення суд зазначив, що позив ач безпідставно зарахував гр ошові кошти лише за ті місяці , які зазначені у призначенні платежу. Місцевий господарс ький суд зазначив, що ПАТ «АК « Київводоканал» зобов'язано б уло зарахувати грошові кошти , що надійшли від відповідача в погашення боргу за поперед ні періоди (як передбачено п. 2 .2.2 договору), не звертаючи уваг и на призначення платежу, заз начено в платіжному дорученн і.
Апелянт не погоджується з в ищевказаним, посилаючись на положення п.п. 2.26, 2.9, 3.8 Постанови Національного банку України від 21.01.2004 № 22 «Про затвердження І нструкції про безготівкові р озрахунки в Україні в націон альній валюті» зазначив, що а ні банківська установа позив ача, ПАТ «АК «Київводоканал» не мав жодних правових підст ав змінити призначення плате жу, що зазначено в платіжному документі та зарахувати гро шові на власний розсуд (в пога шення заборгованості, що вин икла у відповідача за попере дні періоди, відповідно до п. 2 .2.2 договору).
Колегія суддів вважає, що мі сцевий господарський суд пра вомірно застосував у спірних правовідносинах положення п . 2.2.2, зарахувавши сплачені відп овідачем кошти відповідно до умов укладеного договору за періоди, в яких виникла забор гованість без врахування «пр изначення платежу». В даному випадку посилання позивача на положення Постанови Націо нального банку України від 21.0 1.2004 № 22 «Про затвердження Інстр укції про безготівкові розра хунки в Україні в національн ій валюті» не можуть братися до уваги, оскільки положення Інструкції поширюються викл ючно на взаємовідносини банк івської установи та її клієн та і не стосуються порядку ро зрахунків, що прописаний в до говорі між позивачем та відп овідачем.
Інструкція передбачає обо в' язки банку і не обмежує пр ава сторін за договором, ос кільки ведення бухгалтерсь кого обліку коштів, що отриму є позивач від споживачів - це в иключна компетенція позивач а, а не банку.
Положення договору № 05197/1-5 від 03.11.2004 не оспорювалися в судовом у порядку та не були визнані н едійсними.
Таким чином, заперечення по зивача щодо застосування гос подарським судом п. 2.2.2 договор у безпідставне і спростовуєт ься діючими нормами права.
Зокрема, в даному випадку пі длягає застосуванню п. 3 ст. 6 ЦК України, в якій закріплено, що сторони в договорі можуть ві дступити від положень актів цивільного законодавства і в регулювати свої відносини на власний розсуд. Пункт 2.2.2 догов ору не порушує жодного акту ц ивільного законодавства і пі длягає застосуванню.
Господарським судом Київс ької області вірно встановле но, що розбіжностей у сторін щ одо обсягів скинутих в мереж і позивача стоків немає.
В своїй апеляційній скарзі ПАТ «АК «Київводоканал» заз начає, що господарський суд К иївської області при винесен ні оскаржуваного судового рі шення зробив перерахунок вар тості наданих Товариством по слуг з водовідведення, засто сувавши при цьому тарифи на п ослуги з водовідведення, що в же не мали бути застосовані д о спірного періоду.
Відповідно до ст. 4 ГПК Украї ни господарський суд вирішу є господарські спори на під ставі Конституції України, цього Кодексу, інших закон одавчих актів України, між народних договорів, згода н а обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Господарський суд не заст осовує акти державних та ін ших органів, якщо ці акти не ві дповідають законодавству Ук раїни.
Колегія суддів погоджуєть ся з місцевим господарським судом, яким не застосовано пр и визначенні вартості надани х послуг за спірний період та рифів, встановлених розпоряд женнями Київської міської де ржавної адміністрації № 640 від 30.05.2007 р., № 1661 від 27.11.2008 р., № 1780 від 25.12.2008 р ., № 127 від 05.02.2009 р. та № 516 від 29.04.2009 р., оск ільки вказані розпорядження на даний момент оскаржені в с удовому порядку, а саме: розпо рядження Київської міської д ержавної адміністрації № 640 ві д 30.05.2007 р. втратило чинність згі дно з розпорядженням Київськ ої міської державної адмініс трації № 1127 від 28.08.2007 р., а також ви знано протиправним та скасов ано постановою Окружного адм іністративного суду міста Ки єва від 24.01.2008 р.; розпорядження К иївської міської державної а дміністрації № 516 від 29.04.2009 р. виз нано незаконним і нечинним з моменту прийняття постаново ю Шевченківського районного суду міста Києва від 19.10.2009 р., а т акож втратило чинність згідн о з розпорядженням Київської міської державної адміністр ації № 1332 від 30.01.2009 р.
Крім того, розпорядження Ки ївської міської державної ад міністрації № 1661 від 27.11.2008 р. скас овано згідно з Указом Презид ента України № 1199/2008 від 24.12.2008 р., а т акож втратило чинність згідн о з розпорядженням Київської міської державної адміністр ації № 1780 від 25.12.2008 р. розпоряджен ня Київської міської державн ої адміністрації № 1780 від 25.12.2008 р . скасовано згідно з Указом Пр езидента України № 65/2009 від 03.02.2009 р ., а також втратило чинність зг ідно з розпорядженням Київсь кої міської державної адміні страції № 128 від 05.02.2009 р., а розпоря дження Київської міської дер жавної адміністрації № 127 від 05.02.2009 р. скасовано згідно з Указ ом Президента України № 76/2009 ві д 09.02.2009р., а також втратило чинні сть згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 230 від 02.03.2009 р.
Відтак, посилання позивача на зазначені розпорядження КМДА є безпідставними.
Господарський суд першої і нстанції, перевіривши розрах унок позивача, правомірно за стосував тарифи, які затверд жені розпорядженнями КМДА № 1127 від 28.08.2006 р., № 640 від 30.05.2007 р., № 1661 від 2 7.11.2008 р., № 1780 від 25.12.2008 р., № 127 від 05.02.2009 р., № 516 від 29.04.2009 р., № 758 від 30.06.2009 р., № 980 від 31 .08.2009 р., № 1332 від 30.11.2009 р.).
В своїй апеляційній скарзі КП «Ірпіньводоканал» запере чує проти застосування судом розпоряджень за номерами 517, 7 58, 1332, 980, 640, 1127, посилаючись на їх не ч инність та невідповідності чинному законодавству.
Приписами ст. 5 Закону Украї ни «Про місцеве самоврядуван ня в Україні» визначено, що си стема місцевого самоврядува ння включає: територіальну г ромаду; сільську, селищну, міс ьку раду; сільського, селищно го, міського голову; виконавч і органи сільської, селищної , міської ради; районні та обла сні ради, що представляють сп ільні інтереси територіальн их громад сіл, селищ, міст; орг ани самоорганізації населен ня.
Сільські, селищні, міські ра ди є органами місцевого само врядування, що представляють відповідні територіальні гр омади та здійснюють від їх ім ені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого са моврядування, визначені Конс титуцією України, цим та інши ми законами.
Статтею 13 Закону України «П ро питну воду та питне водопо стачання» передбачено, що вс тановлення тарифів на послуг и централізованого водопост ачання і водовідведення (крі м тарифів на ці послуги, які вс тановлюються Національною к омісією регулювання ринку ко мунальних послуг України) ві днесено до повноважень орган ів місцевого самоврядування у сфері питної води та питног о водопостачання.
Приписами ст.ст. 51, 52 Закону Ук раїни «Про місцеве самовряду вання в Україні» визначено, щ о виконавчим органом сільськ ої, селищної, міської, районно ї у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ра ди, який утворюється відпові дною радою на строк її повнов ажень.
Відповідно до ст. 28 Закону Ук раїни «Про місцеве самовряду вання» до відання виконавчих органів сільських, селищних , міських рад належать, зокрем а, встановлення в порядку і ме жах, визначених законодавств ом, тарифів на побутові, комун альні (крім тарифів на теплов у енергію, централізоване во допостачання та водовідведе ння, які встановлюються Наці ональною комісією регулюван ня ринку комунальних послуг України), транспортні та інші послуги.
Відповідно до п. 5 п. а ст. 30 Зак ону до відання виконавчих ор ганів сільських, селищних, мі ських рад належать, зокрема, в ирішення питань водопостача ння, відведення та очищення с тічних вод; здійснення контр олю за якістю питної води.
Приписами статей 10, 101 Закону України «Про столицю Україн и - місто-герой Київ» встанов лено, що Київська міська та ра йонні в місті ради (у разі їх у творення) мають власні викон авчі органи, які утворюються відповідно Київською місько ю радою, районними в місті рад ами (у разі їх утворення), підз вітні та підконтрольні відпо відним радам.
Виконавчим органом Київсь кої міської ради є Київська м іська державна адміністраці я, яка паралельно виконує фун кції державної виконавчої вл ади, що є особливістю здійсне ння виконавчої влади в місті Києві.
Відповідно до рішення Конс титуційного Суду України від 25.12.2003 р. № 21-рп/2003 у справі № 45/2003, Київ ська міська державна адмініс трація є єдиним в організаці йному відношенні органом, як ий виконує функції виконавчо го органу Київської міської ради та паралельно функції м ісцевого органу виконавчої в лади. З питань, віднесених до в ідання місцевого самоврядув ання, цей орган підзвітний і п ідконтрольний Київській міс ькій раді, а з питань здійснен ня повноважень у сфері викон авчої влади - Кабінету Мініст рів України.
Колегія суддів погоджуєть ся з судом першої інстанції щ одо розуміння функцій, які по кладені на Київську міську д ержавну адміністрацію, що ви ступає як орган виконавчої в лади та орган місцевого само врядування одночасно, підтри муючи викладену позицію Конс титуційного суду України.
Виходячи з наведених закон одавчих положень, аналізу су б'єктного складу та характер у правовідносин, суд дійшов в исновку, що видача спірних ро зпоряджень здійснена Київсь кою міської державною адміні страцією саме як органом міс цевого самоврядування - вико навчим органом Київської міс ької ради.
Відповідно до Закону Украї ни «Про житлово-комунальні п ослуги», Закону України «Про місцеве самоврядування в Ук раїні», Указу Президента Укр аїни від 03.10.1992 р. № 493/92 «Про держав ну реєстрацію нормативно-пра вових атів міністерств та ін ших органів виконавчої влади » та Постанови Кабінету міні стрів України від 28.12.1992 р. №731 «Пр о затвердження Положення про державну реєстрацію нормати вно-правових актів міністерс тв, інших органів виконавчої влади, органів господарсько го управління та контролю, що зачіпають права, свободи й ін тереси громадян або мають мі жвідомчий характер» рішення органів місцевого самовряду вання (зокрема, щодо затвердж ення тарифів) не підлягають д ержавній реєстрації.
В апеляційній скарзі відпо відач посилається на розпоря дження Київської міської дер жавної адміністрації від 12.11.200 3 р. № 2099, згідно якого КП «Ірпінь водоканал» проводило облік в артості спожитих ним послуг на підставі п.п. 2.2.4 діючого д оговору та здійснювало їх оп лату, а позивач приймав їх без заперечень.
Згідно розпорядження КМДА від 18.04.2008 № 578, зареєстрованого у головному управлінні юстиці ї у м. Києві від 15.05.2008 № 12/788, розпоря дження КМДА від 12.11.2003 № 2099 втрати ло чинність лише 25.05.2008, оскільки було скасоване.
Таким чином, господарський суд першої інстанції правом ірно не застосовував у квітн і, травні 2008 р. тарифи згідно ро зпорядження КМДА № 2099, оскільк и дане розпорядження втратил о чинність 14.04.2008 р. згідно з розп орядженням КМДА № 578.
Згідно ст. 509 ЦК України зобов 'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржни к) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кр едитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, нада ти послугу, сплатити гроші т ощо) або утриматися від певно ї дії, а кредитор має право ви магати від боржника виконанн я його обов'язку.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов 'язання має виконуватися нал ежним чином відповідно до ум ов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивіль ного законодавства, а за відс утності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв діло вого обороту або інших вим ог, що звичайно ставляться.
Судом першої інстанції вст ановлено в ході розгляду дан ої справи, що представником п озивача подано до суду інфор мацію щодо сплачених відпові дачем коштів за договором (ре єстр платежів), який складено ЦВ ПАТ «КБ «Хрещатик» та скрі плений відбитком печатки бан ківської установи, зі змісту якого слідує, що протягом сер пня - жовтня 2010 р. відповідачем за договором до звернення з п озовною заявою до господарсь кого суду додатково було спл ачено 1405000 грн. 00 коп.
Втім, зазначена сума коштів не була врахована позивачем при визначенні розміру забо ргованості за договором у да ній справі.
За таких обставин, враховую чи, що загальна вартість посл уг, наданих позивачем за дого вором протягом квітня 2008 р. - ли пня 2010 р. становить 8911531 грн. 88 коп., а відповідачем за договором сплачено 10197064 грн. 07 коп., місцеви й господарський суд правомір но дійшов висновку, що відпов ідачем свої обов' язки за до говором в частині оплати вар тості наданих послуг за спір ний період виконано у повном у обсязі.
Отже, колегія суддів погодж ується з висновком місцевого господарського суду, що вимо га позивача про стягнення з в ідповідача 1621023 грн. 23 коп. забор гованості по сплаті вартості наданих послуг протягом кві тня 2008 р. - липня 2010 р. за договором є необґрунтованою, а тому зад оволенню не підлягає, що підт верджується викладеним вище .
В п. 3 прохальної частини сво єї апеляційної скарги ПАТ «А К «Київводоканал» просило за довольнити позовні вимоги в повному обсязі, стягнувши з в ідповідача 2 514 092 грн. 79 коп.
Стосовно пені, що виникла у зв'язку з неналежним виконан ням відповідачем своїх обов' язків за договором в частині своєчасної оплати вартості наданих послуг. Позивач прос ив суд стягнути з відповідач а 440879 грн. 49 коп. пені за спірний п еріод з 01.04.2008 р. по 01.08.2010 р.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України в становлено, що до вимог про ст ягнення неустойки (пені, штра фу) застосовується позовна д авність в один рік.
Частинами 3, 4 ст. 267 ЦК України встановлено, що позовна давн ість застосовується судом ли ше за заявою сторони у спорі, з робленою до винесення рішенн я. Сплив позовної давності, пр о застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
В ході розгляду даної справ и в суді першої інстанції, від повідачем подано суду клопот ання про застосування строкі в позовної давності до вимог и про стягнення 440 876,49 грн. пені.
Судом першої інстанцій вст ановлено, що позивач звернув ся з позовною заявою до госпо дарського суду Київської обл асті 20.10.2010 р., що підтверджуєтьс я поштовим відбитком на конв ерті останнього, а тому періо д обрахунку пені за порушенн я строків оплати вартості на даних послуг за договором, ма є починатись з 20.10.2009 р.
Колегія суддів вважає, що у зв' язку з цим у задоволенні вимоги позивача про стягнен ня з відповідача 365970 грн. 76 коп. п ені, нарахованої на суму забо ргованості за квітень 2008 р. - ве ресень 2009 р. правомірно відмов лено, оскільки період обраху нку пені, заявлений позиваче м, лежить поза межами строків позовної давності, передбач еної ст. 258 ЦК України (до 20.10.2009 р.).
Апеляційний господарський суд погоджується з висновко м місцевого господарського с уду щодо часткового задоволе ння вимог позивача щодо стяг нення з відповідача 3% річних у сумі 8081 грн. 17 коп. та 22287 грн. 48 коп. інфляційних витрат.
В п. 2 прохальної частини апе ляційної скарги ПАТ «АК «Киї вводоканал» просило відмови ти в задоволенні вимог відпо відача щодо стягнення з пози вача витрат на правову допом огу адвоката в сумі 941 грн. 00 коп .
Місцевим господарським су дом встановлено, і це підтвер джується наявними матеріала ми справи, що між відповідаче м та адвокатом ОСОБА_1. укл адено договір про надання ад вокатської правової допомог и від 28.10.2010 р. (т. 1 а.с. 181-182).
Відповідно до п.п. 1.2 адвокатс ька правова допомога надаєть ся замовнику в судовій справ і № 21/224-10 за позовом ВАТ «АК «Киї вводоканал» до замовника про стягнення з останнього 2085185 (дв а мільйони вісімдесят п' ять тисяч сто вісімдесят п' ять ) грн. 10 коп. грошових зобов' яз ань.
Згідно до п.п. 1.3. цієї угоди ад вокат зобов'язався надати пр авову допомогу шляхом здійсн ення представництва інтерес ів замовника (відповідача) в с удовому процесі, складання т а подання до суду відзиву, зая в, заперечень, скарг та інших д окументів, необхідних для за хисту інтересів замовника.
Розмір винагороди (гонорар у) виконавця за надання адвок атських послуг згідно пункту 1.5.1 протоколу погодження ціни № 1 до п.п. 1.5.1 договору про надан ня адвокатської правової до помоги від 28.10.2010 р. вартість пос луг, що надаються адвокатом з амовникові складає 19365 грн.
Згідно виданого Київською обласною кваліфікаційно-дис циплінарною комісією адвока тури свідоцтва від 19.06.2008 р. № 172 ОСОБА_1. має право на зайнятт я адвокатською діяльністю.
У судових засіданнях в госп одарському суді першої та ап еляційної інстанцій адвокат ОСОБА_1. брала участь на пі дставі виданої позивачем дов іреності.
Відповідно до статті 44 Госп одарського процесуального к одексу України до складу суд ових витрат входить оплата, з окрема, послуг адвоката.
В контексті цієї норми, судо ві витрати за участь адвокат а при розгляді справи підляг ають сплаті лише в тому випад ку, якщо вони сплачені адвока ту стороною, котрій такі посл уги надавались, та їх сплата п ідтверджується відповідним и фінансовими документами.
Статтею 49 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и передбачений розподіл госп одарських витрат, зокрема і в итрат пов' язаних з оплатою послуг адвоката.
Відшкодування цих витрат з дійснюється за наявності док ументального підтвердження витрат, пов' язаних з угодою про надання послуг щодо веде ння справи у суді, та належно о формленої довіреності, видан ої стороною представникові ї ї інтересів у суді, і платіжно го доручення або іншого доку мента, який підтверджує спла ту відповідних послуг.
Таким чином, колегія суддів погоджується с висновком го сподарського суду першої інс танції стосовно вирішення пи тання про розподіл витрат, як і підлягають сплаті за послу ги адвоката. В даному випадку господарський суд має врахо вувати, що розмір відшкодува ння названих витрат не повин ен бути неспіврозмірним, тоб то явно завищеним (інформаці йний лист Вищого господарськ ого суду України № 01-8/155 від 13.02.2002 р .).
Місцевим господарським су дом правомірно встановлено, що згідно положенням ст.ст. 44, 49 ГПК України та інформаційно го листа Вищого господарсько го суду України № 01-8/155 від 13.02.2002 р. в имога відповідача про стягне ння з позивача 19365 грн. витрат, п ов' язаних з оплатою послуг адвоката, підлягає частковом у задоволенню в розмірі одні єї мінімальної заробітної пл ати, а саме у розмірі 941 грн.
Приписами ст.ст. 33, 34 ГПК Украї ни передбачено, що кожна стор она повинна довести ті обста вини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і з аперечень, докази подаються сторонами та іншими учасника ми судового процесу, господа рський суд приймає тільки ті докази, які мають значення дл я справи, які відповідно до за конодавства повинні бути під тверджені певними засобами д оказування, не можуть підтве рджуватись іншими засобами д оказування.
Колегія суддів Київського апеляційного господарськог о суду, на підставі наявних в с праві матеріалів та отримани х від сторін в процесі апеляц ійного провадження пояснень , прийшла до висновку що відпо відно до ст. 43 ГПК України суд п ершої інстанції повно і всеб ічно дослідив подані сторона ми докази у їх сукупності з ма теріалами справи, дав їм вірн у правову оцінку, на підставі чого виніс законне і обґрунт оване рішення, яке відповіда є вимогам чинного законодавс тва, підстав для скасування ч и зміни рішення місцевого го сподарського суду не вбачаєт ься, а тому апеляційні скарги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 99, 101-103, 105 Г осподарського процесуально го кодексу України, Київськи й апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарськог о суду Київської області від 26.01.2011 р. у справі № 21/224-10 залиш ити без змін.
Апеляційну скаргу публічн ого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київв одоканал» залишити без задов олення.
Апеляційну скаргу комунал ьного підприємства «Ірпіньв одоканал» залишити без задов олення.
Головуючий суддя Разіна Т.І.
Судді Іваненко Ю.Г.
Лосє в А.М.
17.05.11 (відправлено)
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 11.05.2011 |
Оприлюднено | 23.05.2011 |
Номер документу | 15565115 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Разіна Т.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні