Постанова

від 16.05.2011 по справі 42/380

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2011 № 42/380

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Мальче нко А.О.

суддів: Гаврилюка О.М .

Майданевича А.Г.

при секретарі судового засідання: Рижовій В.В.,

розглянувши апеляційну ск аргу комунального підприємс тва по утриманню житлового г осподарства Шевченківської районної у місті Києві ради

на рішення господарського суду міста Києва

від 11.01.2011 року (повний текст пі дписано 24.01.2011 року)

у справі № 42/380 (суддя - Палама р П.І.)

за позовом акціонерної ене ргопостачальної компанії «К иївенерго» в особі Структурн ого відокремленого підрозді лу «Енергозбут Київенерго», м. Київ,

до комунального підприємс тва по утриманню житлового г осподарства Шевченківської районної у місті Києві ради, м . Київ,

про стягнення 62 493,35 грн., -

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1. - представник (дов. № Д07/2011/04/22-33 від 22.04.2011 р.),

від відповідача: ОСОБА_2 . - представник (дов. № 86-Д від 0 5.04.2011 р.),

ВСТАНОВИВ:

Акціонерна енергопост ачальна компанія «Київенерг о» в особі Структурного відо кремленого підрозділу «Енер гозбут Київенерго» (надалі - АЕК «Київенерго» в особі СВП «Енергозбут Київенерго») зв ернулася до господарського с уду міста Києва з позовом до к омунального підприємства по утриманню житлового господа рства Шевченківської районн ої у місті Києві ради (надалі - КП УЖГ Шевченківської район ної у місті Києві ради) про стя гнення 62 493,35 грн., а саме: 37 793,74 грн. о сновного боргу, 19 278,95 грн. інфля ційних, 3 796,01 грн. трьох проценті в річних, 1 427,33 грн. пені та 197,32 грн . штрафу.

Рішенням господарського с уду міста Києва від 11.01.2011 року у справі № 42/380 позов задоволено частково. Стягнуто з КП УЖГ Ше вченківської районної у міст і Києві ради на користь АЕК «К иївенерго» в особі СВП «Енер гозбут Київенерго» 37 793,74 грн. бо ргу, 19 278,95 грн. збитків внаслідо к інфляції за час прострочен ня, 3 796,01 грн. 3 % річних з простроч еної суми, 608,68 грн. витрат по опл аті державного мита, 229,86 грн. ви трат на інформаційно-технічн е забезпечення судового проц есу. В іншій частині позову ві дмовлено.

Суд першої інстанції, при пр ийнятті оскаржуваного рішен ня про часткове задоволення позову, дійшов висновку, що ви моги позивача про стягнення з відповідача заборгованост і у сумі 37 793,74 грн. за спожиту теп лову енергії, інфляційних вт рат у сумі 19 278,95 грн., 3% річних в су мі 3 796,01 грн. є законними і обґру нтованими та такими, що підля гають задоволенню. Позовні в имоги в частині стягнення з в ідповідача пені в розмірі 0,1% в артості товарів (робіт, послу г) за кожен день прострочення , яка становить 1 427,33 грн. та 7 % штр афу від вартості невиконаног о зобов' язання в сумі 197,32 грн. суд першої інстанції залиши в без задоволення, оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач є суб' єктом господарювання держав ного сектора економіки.

Не погоджуючись з прийняти м рішенням суду першої інста нції, КП УЖГ Шевченківської р айонної у місті Києві ради зв ернулось до Київського апеля ційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення г осподарського суду міста Киє ва від 11.01.2011 року та прийняти но ве, яким у позові відмовити по вністю.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 06.04.2011 року апеляційну скаргу прийнято до апеляційного пр овадження, розгляд справи пр изначено в судовому засіданн і на 21.04.2011 року.

Позивач скористався своїм правом, наданим статтею 96 Гос подарського процесуального кодексу України, надав відзи в на апеляційну скаргу.

За наслідками судового зас ідання 21.04.2011 року, в порядку ста тті 77 ГПК України, розгляд спр ави було відкладено до 16.05.2011 рок у та зобов' язано сторони на дати до суду акт звірки взаєм орозрахунків по оплаті поста вленої теплової енергії за д оговором на постачання тепло вої енергії у вигляді гарячо ї води № 34-0314 від 14.11.2003 року, підпис аний обома сторонами, проте в имога апеляційного суду стор онами виконана не була.

В судовому засіданні 16.05.2011 ро ку представник позивача пода в клопотання про заміну найм енування позивача з акціонер ної енергопостачальної комп анії «Київенерго» в особі ст руктурного відокремленого п ідрозділу «Енергозбут Київе нерго» на публічне акціонерн е товариство «Київенерго» в особі структурного відокрем леного підрозділу «Енергозб ут Київенерго» (надалі - ПАТ «Київенерго» в особі СВП «Ен ергозбут Київенерго»). На під твердження вказаного предст авник позивача надав суду за вірену копію статуту ПАТ «Ки ївенерго» (нова редакція), зар еєстрованого Печерською рай онною у м. Києві державною адм іністрацією від 13.04.2011 року № 10701050 034000153, копію свідоцтва про держа вну реєстрацію ПАТ «Київене рго» серія А01 № 769840 від 13.04.2011 року, копію довідки з ЄДРПОУ АБ № 15042 4 від 14.04.2011 року.

Відповідно до статті 25 Госп одарського процесуального к одексу України в разі вибутт я однієї з сторін у спірному а бо встановленому рішенням го сподарського суду правовідн ошенні внаслідок реорганіза ції підприємства чи організа ції господарський суд здійсн ює заміну цієї сторони її пра вонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі ді ї, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язко вими для нього в такій же мірі , в якій вони були б обов'язков ими для особи, яку він замінив . Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.

У зв' язку з вищезазначени м, колегія суддів апеляційно го господарського суду вважа є за необхідне здійснити зам іну найменування позивача - акціонерної енергопостачал ьної компанії «Київенерго» в особі структурного відокрем леного підрозділу «Енергозб ут Київенерго» на публічне а кціонерне товариство «Київе нерго» в особі структурного відокремленого підрозділу « Енергозбут Київенерго».

В судовому засіданні 16.05.2011 ро ку представник скаржника під тримав вимоги, викладені в ап еляційній скарзі, просив ріш ення скасувати, а апеляційну скаргу задовольнити та прий няти нове рішення, яким відмо вити позивачу у задоволенні позову; представник позивача проти доводів апеляційної с карги заперечив, вважає ріше ння місцевого господарськог о суду законним та обґрунтов аним, просив суд відмовити у з адоволенні апеляційної скар ги, залишити рішення суду пер шої інстанції без змін, як так е, що прийняте з повним та всеб ічним з' ясуванням обставин справи, які мають значення дл я справи та з дотриманням нор м матеріального і процесуаль ного права.

16.05.2011 року в судовому засідан ні колегією суддів було огол ошено вступну та резолютивну частини постанови господарс ького суду апеляційної інста нції.

Згідно зі ст. 99 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни, в апеляційній інстанц ії справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахува нням особливостей, передбаче них у розділі XII Господарськог о процесуального кодексу Укр аїни.

Відповідно до ст.101 ГПК Украї ни, у процесі перегляду справ и апеляційний господарський суд за наявними у справі і дод атково поданими доказами пов торно розглядає справу. Дода ткові докази приймаються суд ом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суд у першої інстанції з причин, щ о не залежали від нього. Апеля ційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційн ої скарги і перевіряє законн ість і обґрунтованість рішен ня місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів апеляційно го господарського суду, беру чи до уваги межі перегляду сп рави у апеляційній інстанції , обговоривши доводи апеляці йної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обста вин справи застосування судо м першої інстанції норм мате ріального та процесуального права при прийнятті оскаржу ваного рішення, дійшла висно вку про те, що апеляційна скар га не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцево го господарського суду слід залишити без змін з наступни х підстав.

Як вірно встановлено місце вим господарським судом та в бачається з матеріалів справ и, 14.11.2003 року між АЕК «Київенерг о» в особі СВП «Енергозбут Ки ївенерго» (в тексті договору - постачальник) та КП УЖГ Шевч енківської районної у місті Києві ради (в тексті договору - споживач) укладено догові р на постачання теплової ене ргії у гарячій воді № 34-0314, за ум овами якого постачальник зоб ов' язується виробити та пос тавити теплову енергію спожи вачу для потреб опалення та г арячого водопостачання, а сп оживач зобов' язується отри мати її та оплатити відповід но до умов, викладених в цьому договорі (а.с.18-25).

Відповідно до статей 626 та 638 Ц ивільного кодексу України, д оговором є домовленість двох або більше сторін, спрямован а на встановлення, зміну або п рипинення цивільних прав та обов'язків. Договір вважаєть ся укладеним, якщо сторони до сягли згоди щодо усіх умов до говору, що також відображено у статті 180 Господарського ко дексу України.

Матеріали справи свідчать , що за своєю правовою природо ю спірний договір є договоро м на постачання теплової ене ргії.

Відповідно до частини перш ої статті 275 Господарського ко дексу України за договором е нергопостачання, до яких від носиться спірний договір, пі дприємство (енергопостачаль ник) відпускає електричну ен ергію, пару, гарячу і перегріт у воду (далі - енергію) спожив ачеві (абоненту), який зобов' язаний оплатити прийняту ене ргію та дотримуватися передб аченого договором режиму її використання, а також забезп ечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, щ о ним використовується.

В силу статті 629 Цивільного к одексу України договір є обо в' язковим для виконання сто ронами.

Згідно пункту 2.2.1. договору п остачальник зобов' язався б езперебійно постачати тепло ву енергію у вигляді гарячої води на межу балансової нале жності з відповідачем (додат ки 3, 4) для потреб опалення - в період опалювального сезону ; для гарячого водопостачанн я - протягом року згідно з за явленими відповідачем велич инами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку № 1.

У відповідності до пункту 2. 3.1. договору споживач зобов' я заний додержуватися кількос ті споживання теплової енерг ії за кожним параметром в обс ягах, які визначені у додатку 1 до договору, не допускаючи ї х перевищення, своєчасно спл ачувати вартість спожитої те плової енергії в терміни та з а тарифами, зазначеними у дод атку № 2 відповідно до якого з а теплову енергію яка викори стовується населенням оплат а повинна бути проведена не п ізніше 10 числа місяця, наступн ого за розрахунковим, за тепл ову енергію, яка використову ється орендарями оплата пови нна бути проведена до 25 числа поточного місяця.

Пунктом 2.3.5. договору сторони передбачили обов' язок спож ивача забезпечувати, зокрема , своєчасне надходження кошт ів на транзитний рахунок Гол овного інформаційно-обчислю вального центру (ГІОЦ) КМДА ві д мешканців за спожиту тепло ву енергію та своєчасне щомі сячне надходження коштів на рахунок позивача за теплову енергію, спожиту орендарями.

Облік споживання відповід ачем теплової енергії за дог овором передбачено проводит и розрахунковим способом.

Строк дії договору відпові дно до умов пунктів 4.1. та 4.3. дого вору встановлений з дня його підписання до 31.12.2003 року та вва жається пролонгованим на кож ний наступний рік, якщо за міс яць до його закінчення про пр ипинення договору не буде пи сьмово заявлено однією із ст орін.

Додатком № 1 до договору сто ронами погоджені обсяги пост ачання теплової енергії (а.с.20 ).

Матеріали справи свідчать , а саме наявні копії облікови х карток за спірний період та відомості обліку теплової е нергії за спірний період, що з а період з 01.10.2007 року по 01.10.2010 року включно позивачем поставлен о, а відповідачем спожито теп лової енергії у гарячій воді на загальну суму 153 837,44 грн. (а.с.26 -47).

Місцевим господарським су дом вірно встановлено, що від повідач розрахувався за пост авлену теплову енергію лише у сумі 116 043,70 грн., у зв' язку з чи м виникла заборгованість в р озмірі 37 793,74 грн.

В силу приписів статті 173 Гос подарського кодексу України , господарським визнається з обов' язання, що виникає між суб' єктом господарювання т а іншим учасником відносин у сфері господарювання з підс тав, передбачених Господарсь ким кодексом України, в силу я кого один суб' єкт (зобов' я зана сторона, у тому числі бор жник) зобов' язаний вчинити певну дію господарського хар актеру на користь іншого суб ' єкта (виконати роботу, пере дати майно, сплатити гроші то що), а інший суб' єкт (управнен а сторона, у тому числі кредит ор) має право вимагати від зоб ов' язаної сторони виконанн я її обов' язку.

Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу Укра їни, суб' єкти господарюванн я та інші учасники господарс ьких відносин повинні викону вати господарські зобов' яз ання належним чином відповід но до закону, інших правових а ктів, договору, а за відсутнос ті конкретних вимог щодо вик онання зобов' язання - відпо відно до вимог, що у певних умо вах звичайно ставляться. До в иконання господарських дого ворів застосовуються відпов ідні положення Цивільного ко дексу України з урахуванням особливостей, передбачених ц им Кодексом.

В обґрунтування вимог апел яційної скарги відповідач за значив, що судом першої інста нції не враховано, що оплата п ослуг споживачами відбуваєт ься на підставі: квитанцій КП ГІОЦ - мешканцями (населенн ям Шевченківського району м. Києва); рахунків-фактур КП «Ж ЕК» та КП УЖГ - бюджетними ус тановами та власниками (орен дарями) нежитлових приміщень . Сплачені мешканцями кошти н адходять на транзитний рахун ок КП ГІОЦ та після розщеплен ня надходять на розрахункові рахунки виробників послуг, в тому числі на рахунок АЕК «Ки ївенерго».

Скаржник в апеляційній ска рзі зазначає, що місцевим гос подарським судом не було вра ховано, що позивачем нарахув ання за теплову енергію у гар ячій воді здійснюються в гіг акалоріях, а відповідачем сп оживачам, відповідно до чинн их розпоряджень КМДА, - у мет рах кубічних, а за опалення - у метрах квадратних. Тому, на думку відповідача, при зміні одиниці виміру з гігакалорі ї до метрів кубічних та метрі в квадратних утворюється різ ниця в тарифах.

Колегія суддів Київського апеляційного господарськог о суду вважає вказані твердж ення відповідача безпідстав ними та необґрунтованими, ви ходячи з наступного.

Положеннями статей 525, 526 Циві льного кодексу України перед бачено, що одностороння відм ова від зобов' язання або од ностороння зміна його умов н е допускається, якщо інше не в становлено договором або зак оном. Зобов' язання має вико нуватися належним чином відп овідно до умов договору та ви мог цього Кодексу, інших акті в цивільного законодавства, а за відсутності таких умов т а вимог - відповідно до звичаї в ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставлятьс я.

У відповідності до статті 53 0 Цивільного кодексу України , якщо у зобов' язанні встано влений строк (термін) його вик онання, то воно підлягає вико нанню у цей строк (термін).

Відповідно до приписів час тин 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостача ння здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених ві дповідно до вимог закону. Опл ата енергії, що відпускаєтьс я, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть з астосовуватися планові плат ежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Судова колегія погоджуєть ся з висновком місцевого гос подарського суду про те, що по зов в частині стягнення осно вного боргу в сумі 37 793,74 грн. нор мативно та документально дов едений, а тому підлягає задов оленню.

У зв' язку з цим судова коле гія вважає необґрунтованими доводи скаржника про відсут ність правових підстав щодо стягнення з відповідача сум, що відносяться до різниці в т арифах і не є заборгованістю та повинні бути відшкодован і з місцевого бюджету виробн ику послуги - АЕК «Київенер го».

Частиною 1 статті 612 Цивільно го кодексу України визначено , що боржник вважається таким , що прострочив, якщо він не пр иступив до виконання зобов' язання або не виконав його у с трок, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 Циві льного кодексу України, пору шенням зобов' язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов' язання (ненал ежне виконання), а у разі поруш ення зобов' язання, настають правові наслідки, встановле ні договором або законом.

Згідно з нормами статті 546 Ци вільного кодексу України пер едбачено виконання зобов' я зань може забезпечуватись зг ідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатит и в разі неналежного виконан ня зобов' язань.

Нормами статті 549 Цивільног о кодексу України регламенто вано, що неустойкою (штрафом, п енею) є грошова сума або інше м айно, які боржник повинен пер едати кредиторові у разі пор ушення боржником зобов' яза ння. Пенею є неустойка, що обчи слюється у відсотках від сум и несвоєчасно виконаного гро шового зобов' язання за коже н день прострочення виконанн я.

Відповідно до частини 2 стат ті 551 Цивільного кодексу Украї ни, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір вста новлюється договором або акт ом цивільного законодавства .

Керуючись частини 2 статті 2 31 Цивільного кодексу України , позивачем нараховано пеню в розмірі 0,1% вартості товарів (р обіт, послуг) за кожен день про строчення в сумі 1 427,33 грн. та 7% шт рафу від вартості невиконано го зобов' язання в сумі 197,32 грн . грн. Свої вимоги позивач обґр унтував тим, що він в розумінн і статті 22 Господарського код ексу України є суб' єктом го сподарювання державного сек тора економіки.

Колегія суддів апеляційно го господарського суду погод жується з висновком суду пер шої інстанції, що позовні вим оги в частині стягнення штра фу та пені не підлягають задо воленню, виходячи з наступно го.

Відповідно до частини 2 стат ті 231 Господарського кодексу У країни у разі якщо порушено г осподарське зобов' язання, в якому хоча б одна сторона є су б' єктом господарювання, що належить до державного секто ра економіки, або порушення п ов' язане з виконанням держа вного контракту, або виконан ня зобов' язання фінансуєть ся за рахунок Державного бюд жету України чи за рахунок де ржавного кредиту, штрафні са нкції застосовуються, якщо і нше не передбачено законом ч и договором, у таких розмірах : за порушення строків викона ння зобов' язання стягуєтьс я пеня у розмірі 0,1 відсотка ва ртості товарів (робіт, послуг ), з яких допущено простроченн я виконання за кожний день пр острочення, а за простроченн я понад тридцять днів додатк ово стягується штраф у розмі рі семи відсотків вказаної в артості.

У відповідності до частин 2- 10 статті 22 Господарського код ексу України суб' єктами гос подарювання державного сект ора економіки є суб' єкти, що діють на основі лише державн ої власності, а також суб' єк ти, державна частка у статутн ому фонді яких перевищує п' ятдесят відсотків чи станови ть величину, яка забезпечує д ержаві право вирішального вп ливу на господарську діяльні сть цих суб' єктів.

Повноваження суб' єктів у правління у державному секто рі економіки - Кабінету Мініс трів України, міністерств, ін ших органів влади та організ ацій щодо суб' єктів господа рювання визначаються законо м; законом можуть бути визнач ені види господарської діяль ності, яку дозволяється здій снювати виключно державним п ідприємствам, установам і ор ганізаціям.

Держава реалізує право дер жавної власності у державном у секторі економіки через си стему організаційно-господа рських повноважень відповід них органів управління щодо суб' єктів господарювання, щ о належать до цього сектора і здійснюють свою діяльність на основі права господарсько го відання або права операти вного управління. Правовий с татус окремого суб' єкта гос подарювання у державному сек торі економіки визначається уповноваженими органами упр авління відповідно до вимог цього Кодексу та інших закон ів.

Відносини органів управлі ння з названими суб' єктами господарювання у випадках, п ередбачених законом, можуть здійснюватися на договірних засадах; держава застосовує до суб' єктів господарюванн я у державному секторі еконо міки усі засоби державного р егулювання господарської ді яльності, передбачені цим Ко дексом, враховуючи особливос ті правового статусу даних с уб' єктів.

Законом встановлюються ос обливості здійснення антимо нопольно-конкурентної політ ики та розвитку змагальності у державному секторі економ іки, які повинні враховувати ся при формуванні відповідни х державних програм; процеду ра визнання банкрутом застос овується щодо державних підп риємств з урахуванням вимог, зазначених у главі 23 цього Ко дексу.

Органам управління, які зді йснюють організаційно-госпо дарські повноваження стосов но суб' єктів господарюванн я державного сектора економі ки, забороняється делегувати іншим суб' єктам повноважен ня щодо розпорядження держав ною власністю і повноваження щодо управління діяльністю суб' єктів господарювання, з а винятком делегування назва них повноважень відповідно д о закону органам місцевого с амоврядування та інших випад ків, передбачених цим Кодекс ом та іншими законами.

З аналізу вищезазначених п оложень вбачається, що позив ач не відноситься до державн ого сектору економіки, оскіл ьки не має всіх необхідних оз нак.

При цьому, пунктом 4 частини 3 Прикінцевих положень Госпо дарського кодексу України Ка бінету Міністрів України дор учено визначити суб' єктів г осподарювання, що належать д о державного сектору економі ки, відповідно до вимог цього Кодексу.

Проте, доказів того, що Кабі нет Міністрів України визнач ив позивача як суб' єкта гос подарювання державного сект ору економіки позивачем суду не надано.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить стяг нути з відповідача інфляційн і втрати в сумі 19 278,95 грн. та 3 % річ них в сумі 3 796,01 грн.

Відповідно до норм статті 61 4 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов' я зання несе відповідальність за наявності її вини (умислу а бо необережності), якщо інше н е встановлене договором або законом. Особа є невинуватою , якщо вона доведе, що вжила вс іх залежних від неї заходів щ одо належного виконання зобо в' язання.

Статтею 625 Цивільного кодек су України передбачено, що бо ржник не звільняється від ві дповідальності за неможливі сть виконання грошового зобо в' язання. Боржник, який прос трочив виконання грошового з обов' язання, на вимогу кред итора зобов' язаний сплатит и суму боргу з урахуванням вс тановленого індексу інфляці ї за весь час прострочення.

Судова колегія апеляційно го господарського суду, здій снивши перерахунок інфляцій них втрат та 3 % річних, нарахов аних позивачем за прострочен ня виконання грошового зобов ' язання, погоджується з вис новком господарського суду м іста Києва щодо стягнення з в ідповідача 3% річних в сумі 3 796,01 грн. та інфляційні втрати в су мі 19 278,95 грн. за весь час простро чення.

Відповідно до статті 33 ГПК У країни кожна сторона повинна довести ті обставини, на які в она посилається як на підста ву своїх вимог і заперечень. Д окази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В силу частини 2 статті 34 Госп одарського процесуального к одексу України, обставини сп рави, які відповідно до закон одавства повинні бути підтве рджені певними засобами дока зування, не можуть підтвердж уватись іншими засобами дока зування.

Згідно зі статтею 43 Господа рського процесуального коде ксу України, господарський с уд оцінює докази за своїм вну трішнім переконанням, що ґру нтується на всебічному, повн ому і об' єктивному розгляді в судовому процесі всіх обст авин справи в їх сукупності, к еруючись законом. Ніякі дока зи не мають для господарсько го суду заздалегідь встановл еної сили.

З огляду на вищевикладене, а пеляційний господарський су д вважає, що рішення господар ського суду міста Києва від 11. 01.2011 року у справі № 42/380 прийнято після повного з' ясування о бставин, що мають значення дл я справи, які місцевий господ арський суд визнав встановле ними та відповідністю виснов ків, викладених в рішенні суд у обставинам справи, а також у зв' язку із правильним заст осуванням норм матеріальног о та процесуального права, і є таким що відповідає нормам з акону.

Зважаючи на те, що доводи ві дповідача законних та обґрун тованих висновків суду перш ої інстанції не спростовують , рішення господарського суд у міста Києва від 11.01.2011 року у сп раві № 42/380 слід залишити без зм ін, а апеляційну скаргу КП УЖГ Шевченківської районної у м істі Києві ради без задоволе ння.

Керуючись статтями 43, 25, 32, 33, 43, 99, 101 - 105 Господарського процесуа льного кодексу України, Київ ський апеляційний господарс ький суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Здійснити заміну найменування позивача - акц іонерної енергопостачально ї компанії «Київенерго»в осо бі структурного відокремлен ого підрозділу «Енергозбут К иївенерго»на публічне акціо нерне товариство «Київенерг о»в особі структурного відок ремленого підрозділу «Енерг озбут Київенерго».

2. Апеляційну скаргу ко мунального підприємства по у триманню житлового господар ства Шевченківської районно ї у місті Києві ради на рішенн я господарського суду міста Києва від 11.01.2011 року у справі № 42 /380 залишити без задоволення.

3. Рішення господарськ ого суду міста Києва від 11.01.2011 р оку у справі № 42/380 залишити без змін.

4. Матеріали справи № 42/3 80 повернути до господарськог о суду міста Києва.

Постанова набирає законно ї сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищо го господарського суду Украї ни протягом двадцяти днів з д ня набрання постановою апеля ційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Мальченко А.О.

Судді Гаврилюк О.М.

Майд аневич А.Г.