Постанова

від 12.05.2011 по справі 3/17-216-2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

3/17-216-2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"12" травня 2011 р. Справа № 3/17-216-2011

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Михайлова М.В.

суддів Ярош А.І., Журавльова О.О.

При секретарі Герасименко Ю.А.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився, повідомлений належним чином;

від відповідача: не з'явився, повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми „ТСТ, Лтд”

на рішення господарського суду Одеської області від 04 квітня 2011 року

у справі № 3/17-216-2011

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі філії централізованого продажу послуг Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми „ТСТ, Лтд”

про стягнення 33 314,37 грн., -

                                                          ВСТАНОВИВ:  

У січня 2011 року Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком", в особі філії централізованого продажу послуг Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ТСТ, Лтд", в якій просило суд стягнути з відповідача борг у сумі 33 070,87грн., 3% річних нарахувань –67,95 грн., пеню –175,55 грн.

Відповідач відповідно до відзиву на позов від 25.02.2011 року заявлену до стягнення суму не визнав, посилаючись на несанкціонований доступ до його телекомунікаційної мережі.  

01.04.2011р. представником Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ТСТ, Лтд" заявлено клопотання про призначення у справі судової комп'ютерно-технічної експертизи з метою встановлення можливості злому телекомунікаційної мережі відповідача та факту втручання в телекомунікаційну систему відповідача з боку третіх осіб, яке не було задоволено судом.

Рішенням господарського суду Одеської області від 04 квітня 2011 року  по справі № 3/17-216-2011 (суддя Д'яченко Т.Г.) позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Фірми „ТСТ, Лтд” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 04 квітня 2011 року  по справі № 3/17-216-2011.

Свої вимоги скаржник мотивує тим, що суд не повністю з'ясував обставини, що мають значення для справи, та порушив норми матеріального та процесуального права.

10.05.2011 року до апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Сторони, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчать поштові повідомлення, а матеріали справи дають можливість розглянути справу у відсутності представників сторін, а тим паче, що в ухвалі суду апеляційної інстанції від 18.04.2011 року про прийняття апеляційної скарги до провадження  було зазначено, що незабезпечення сторонами в судове засідання своїх представників не буде перешкоджати розгляду апеляційної скарги.

Від позивача, представник якого не з'явився у судове засідання апеляційної інстанції, ніяких клопотань не надходило.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Дослідивши  доводи апеляційної скарги та відзиву, наявні матеріали справи та обставини, на які посилається скаржник, а також перевіривши додержання та правомірність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, було правильно встановлено судом першої інстанції та перевірено в ході апеляційного перегляду, 20 червня 2010р. між Відкритим акціонерним товариством „Укртелеком” (надалі-Укртелеком) та  Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "ТСТ, Лтд" (надалі - оператор) було укладено Договір про взаємоз'єднання телекомунікаційної мережі оператора з телекомунікаційною мережею ВАТ „Укртелеком” №888311-334, згідно якого предметом договору є технічні, організаційні та економічні умови взаємоз'єднання мереж, організованих для пропуску трафіку, а також порядок та умови розрахунків. Перелік послуг, які можуть надаватись сторонами після встановлення взаємоз'єднання, розрахункові такси та порядок розрахунків за надання сторонами телекомунікаційних послуг наведено в угоді про надання телекомунікаційних послуг, яка є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п.1.2.1 угоди про надання телекомунікаційних послуг до договору №888311-334 від 20.06.2010р. Укртелеком зобов'язався надавати оператору, зокрема,  послуги міжміського та міжнародного телефонного зв'язку.

Відповідно до п.п. 3.14, 3.15 угоди про надання телекомунікаційних послуг сторони до 10 числа кожного місяця надають одна одній акти здавання-приймання наданих послуг, рахунки та податкові накладні. Якщо акти здавання-приймання наданих послуг не будуть підписані сторонами у строк, передбачений цим договором, то рахунки, сформовані згідно даних Укртелекому, є достатньою підставою для сплати за надані послуги.

27.10.2010р. за фактично надані послуги за вересень 2010року Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" було надіслано на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ТСТ, Лтд" рахунок за телекомунікаційні послуги та акт здавання-приймання наданих ВАТ "Укртелеком" послуг на суму 27 559,06 грн., у т.ч. ПДВ у сумі 33 070,87 грн. Вказана заборгованість Відповідачем добровільно  не сплачена.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням умов Договору відповідачем щодо сплати наданих послуг та направлені на стягнення наявної заборгованості, 3% річних та пені.

Як вже зазначалося вище, господарським  судом позов задоволений  повністю.

Апелянт вважає,  що  через один номер не  може  бути   пропущений трафік,  який  перевищує реальний  час,  тому  сума  трафіку з  ПДВ  може складати  лише 16 282,54  грн. Крім  того мало  місце  несанкціоноване  втручання  третьої особи, що  призвело до набору з телефонного  номеру,  що належить  відповідачу,  а  саме: 048 739-29-03, у  Сомалі, 08.09.2010  року. Крім того Господарським судом Одеської області при прийнятті рішення порушені норми процесуального права у зв'язку з тим, що не було призначено комп'ютерно-технічну експертизу.

Колегія  суддів  вважає,  що господарським судом Одеської області забезпечено рівність учасників судового процесу перед  законом  та  судом, що підтверджується тим, що розгляд справи неодноразово відкладалася з метою надання доказів у справі сторонами. Так ухвалами від 26.01.2011р. та від 09.02.2011р. саме відповідачу запропоновано надати обґрунтовані заперечення на заявлені вимоги. Однак, відповідачем цього не здійснено, його  твердження про  несанкціоноване  втручання  в  телефонну  мережу не  підтверджено якимись  доказами. Тому відмова  господарського  суду в  задоволенні  клопотання  про призначення судової  комп'ютерно -технічної  експертизи є  цілком  обґрунтована.

В свою чергу позивач надав суду пояснення від 21.03.2011 № 888103/6-2245  та докази того, що його обладнання сертифіковане ( а.с,128-130), цим обладнанням зафіксований об'єм трафіку, що виставлений відповідачу для оплати у рахунку № 09-04890-339061 від 30.09.2010 на суму 33 070,87 грн.

Крім  того  колегія  суддів  зазначає,  що відповідач є оператором телекомунікацій (ліцензія серії АА № 223192) і згідно частини 3 статті 9 Закону України «Про телекомунікації»зобов'язаний вживати технічних та організаційних заходів із захисту телекомунікаційних мереж, засобів телекомунікацій, інформації з обмеженим доступом та інформації, що передається цими мережами.

Таким  чином відповідач самостійно несе відповідальність за втручання третіх осіб в роботу його телекомунікаційної мережі.

Колегія  суддів  зазначає також, що умовами договору не передбачено втручання третіх осіб як підставу звільнення від оплати за трафік, який пройшов на мережу позивача.

21.04.2011 відповідачем надіслано позивачу листа від 21.04.2011 № 029 про те, що він має заборгованість перед позивачем за вересень 2010 року за договором від 20.06.2010 № 888311-334 у сумі 33 314,37 грн., але просить розстрочити оплату суми до кінця 2011 року. Тобто  відповідач  фактично  визнає заборгованість.

Розгляд апеляційної скарги був призначений  на 12  травня  2011 року  о 12 год.00  хв. У  зв'язку  з належним повідомленням  сторін  та їх неявкою колегія  суддів  винесла  постанову  по  справі. Далі,  біля  12 год.10  хв. того ж дня,  надійшло  клопотання  відповідача  про  залучення  до  матеріалів  справи  листа  відповідача  від  22  квітня  2011  року за №030,  де  він повідомляє позивача про помилку в  визначенні суми  боргу.

Однак зазначений лист не приймається судовою колегією до уваги як належний доказ, оскільки не підтверджує жодним чином правової позиції відповідача, а є лише зверненням до позивача з викладенням своїх міркувань.

Таким чином судова колегія доходить до висновку, що в процесі розгляду справи відповідачем не було доведено належним чином своєї правової позиції та не було надано документальних доказів у відповідності до ст.ст. 4-3, 22, 32-34 ГПК України, які б підтвердили позиції відповідача у будь - якій частині, а надані докази не є такими, що в розумінні вищезазначених статей підтверджують обставини, на які посилається відповідач.

Відповідно до вимог частини 1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Аналізуючи висновки, зроблені місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла до переконання про те, що висновки суду першої інстанції повністю відповідають обставинам справи, суд першої інстанції дав вірну оцінку наданим доказам, справа розглянута у відповідності до діючих норм матеріального та процесуального права і тому підстав для скасування рішення немає.

Всі  інші  зауваження,  викладені  у  апеляційній  скарзі,  колегія  суддів  не  приймає  до  уваги  з  підстав  викладених  вище.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

З  урахуванням  наведеного  колегія  суддів  вважає, що  апеляційна  скарга  не підлягає  задоволенню, а  рішення господарського  суду  слід  залишити  без  змін.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

                                              ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми „ТСТ, Лтд” на рішення господарського суду Одеської області від 04 квітня 2011 року по справі № 3/17-216-2011 залишити без задоволення, рішення господарського суду без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.   

Повний текст постанови підписаний 16 травня  2011 року.

           Головуючий суддя:                                                                               М.В. Михайлов

           Суддя:                                                                                    А.І. Ярош

           Суддя:                                                                                     О.О. Журавльов