Ухвала

від 27.04.2011 по справі 2а-1164/11/1270

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Ушаков Т.С.

Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2011 року  справа №2а-1164/11/1270           приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Гаврищук Т.Г.

суддів  Білак С.В. ,  Сухарька М.Г.

при секретарі судового засідання Чеплигіні П.І.                

за участю представників:           

від позивача: ОСОБА_2 – довіреність від 14.02.11р.          

від відповідача: ОСОБА_3 – довіреність від 08.02.11р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сєвєродонецьку Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2011р.  у справі  № 2а-1164/11/1270 (головуючий І інстанції Ушаков Т.С.)  за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гривлайн"  до Державної податкової інспекції в м.Сєвєродонецьку Луганської області про скасування податкового повідомлення-рішення                              № 0001772301/0 від 31.12.2010 року на суму 33 600 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2011р.  у справі  № 2а-1164/11/1270 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Гривлайн"  до Державної податкової інспекції в м.Сєвєродонецьку Луганської області, внаслідок чого скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001772301/0 від 31.12.10р. на суму 33,600грн., винесене Державною податковою інспекцією в м.Сєвєродонецьку Луганської області на підставі акту перевірки № 2424/23-36399453 від 30.12.10р.

В апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду Державна податкова інспекція в м.Сєвєродонецьку Луганської області просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

Позивач у письмових запереченнях та під час апеляційного розгляду справи проти доводів апеляційних скарг заперечував, вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з’ясування обставин в адміністративній справі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.

                    Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період  з 01.04.2009р. по 30.09.2010р., за результатами якої складений акт від 30.12.2010р. № 2424/23-36399453 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.12.2010р. № 00177230/0, яким позивачеві згідно підпункту “б” п.п.4.2.2. п.4.2 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” було визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 33600,00 грн., у тому числі основний платіж 24000,00 грн., штрафні (фінансові) санкції – 9600,00грн.. Штрафні (фінансові) санкції нараховані згідно  п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

            Підставою для прийняття наведених рішень  послужив висновок податкового органу про порушення позивачем вимог п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” в частині віднесення до складу податкового кредиту в серпні 2010р. суму податку на додану вартість 24000 грн., яка не підтверджена податковими накладними, отриманими від ВАТ «ДніпроАзот» (відсутня печатка «ДніпроАзот»), код за ЄДРПОУ 05761620; податкова накладна від 12.08.10р. № 7514/8157 (сума ПДВ 8000,00грн.), податкова накладна від 12.08.10р. № 7514/8157 (сума ПДВ 8000,00грн.), податкова накладна від 13.08.10р. № 7587/8196 (сума ПДВ 8000,00грн.), податкова накладна від 13.08.10р. № 7545/8197 (сума ПДВ 8000,00грн.). Зазначені суми податку на додану вартість включені до реєстру отриманих податкових накладних за серпень 2010р. та відповідають даним додатку 5 до декларації з податку на додану позивача за серпень 2010р.       

Відповідно до п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий   кредит  звітного  періоду  визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

                 Датою виникнення права платника  податку  на  податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:  або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (  п.п. 7.5.1.п.7.5 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” ) .  

                 Підпунктом 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” забороняється  включення  до  податкового  кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

            Згідно до п.п.7.2.3 п.7.2. ст.7 цього Закону  податкова накладна є звітним податковим документом, який складається в момент виникнення податкових зобов‘язань у продавця. Відповідальність за складання податкових накладних і відповідність їх податковим зобов‘язанням несе саме продавець, а не покупець, який отримує податкові накладні.

                   За вимогами пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 наведеного Закону платник податку зобов’язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити інформацію, зазначену окремими рядками: а)порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування  податкової накладної; в) назву юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця) ; д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об’єм); є) повну назву отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и)загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

           Колегія суддів вважає, що норма п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 цього Закону є уніфікованою і має загальний характер, тобто норма цієї статті містить у собі  перелік відомостей , який надає платникам податку - продавцям  можливість заповнити податкову накладну в момент виникнення у них податкового зобов’язання з податку на додану вартість при здійсненні будь-якої господарської операції з застосуванням при цьому будь-якого порядку розрахунку.

Відповідно до п.2 Порядку заповнення податкової накладної, який затверджено наказом ДПА України від 30 травня 1997р. №165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997р. за №233/2037, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний  податковий номер платника податку на додану вартість. Згідно з п.5 вищезазначеного порядку податкова накладна вважається недійсною у випадках її заповнення іншою особою ніж вказано у п. 2 цього порядку.

              З матеріалів справи вбачається, що сума податку на додану вартість 24000грн. підтверджена податковими накладними від 12.08.10р. № 7514/8157, від 12.08.10р. № 7514/8157, від 13.08.10р.                    № 7587/8196, від 13.08.10р. № 7545/8197, що складені ВАТ “ДніпроАзот”, які містять в собі всі обов’язкові реквізити, передбачені п..п.7.2.1 п.7.2 ст.7  Закону України “Про податок на додану вартість”.

                   Колегія суддів вважає, що навіть відсутність у податкових накладних  печатки підприємства, коду за ЕДРПОУ, в даному випадку, не робить ці накладні недійсними, не свідчить про їх неналежність і не позбавляє права позивача на включення податку на додану вартість за цими накладними до складу податкового кредиту за першою із подій..  

              Факт отримання позивачем продукції за спірними податковими накладними від ВАТ “ДніпроАзот”  податковим органом не оспорюється.

                 Враховуючи викладене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо доведеності позивачем правомірності формування податкового кредиту за спірними господарськими операціями за першою із подій.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

          Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

                  Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сєвєродонецьку Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2011р. у справі  № 2а-1164/11/1270 - залишити без задоволення.

          Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2011р. у справі                      № 2а-1164/11/1270 - залишити без змін.

             Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 27 квітня 2011року. Ухвала  у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті  04 травня 2011 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий:                                                                                       Т.Г. Гаврищук

Судді:                                                                                                    С.В. Білак

                                                                                                              М.Г. Сухарьок