Постанова

від 05.10.2006 по справі 2-25/5642-2006

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2-25/5642-2006

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

 25 вересня 2006 року  

Справа № 2-25/5642-2006

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Антонової І.В.,

суддів                                                                      Латиніна О.А.,

                                                                                          Дугаренко О.В.,

за участю представників сторін:

позивача:  Волков Валентин Михайлович, довіреність №  287   від 05.06.06,  Товариство з обмеженою відповідальністю "РИССКО";

Соколов Микола Володимирович, довіреність №  3286   від 12.05.06,  Товариство з обмеженою відповідальністю "РИССКО";

відповідача: Вольченко Віра Миколаївна, довіреність №  б/н   від 07.08.06,  Товариство з обмеженою відповідальністю "Будконтакт";

  Миронов Валерій Сергійович, довіреність №  б/н   від 07.08.06,  Товариство з обмеженою відповідальністю "Будконтакт";

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконтакт" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя  Маргарітов М.В.) від 22.06.2006 року у справі №2-25/5642-2006

за позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю "РИССКО" (вул. Космодаміанівська набережна, 52-5,м. Москва, Російська Федерація)

до           Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконтакт" (вул. Будівельна, 23,Бахчисарай,98400)

про спонукання виконати певні дії та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Будконтакт" до товариства з обмеженою відповідальністю  "Рисско" про спонукання виконати певні дії.

                                                            ВСТАНОВИВ:

          Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.06.2006р. у справі № 2-25/5642-2006 первісний позов  товариства з обмеженою відповідальністю "Рисско" задоволений частково.

За товариством з обмеженою відповідальністю "Рисско" визнано  право замовника  на проектування і будівництво "Еколого - туристичного центру" в смт. Паркове в Автономній  Республіці  Крим.

Товариство  з обмеженою відповідальністю  "Будконтакт" зобов'язано   передати товариству з обмеженою відповідальністю "Рисско" майно, отримане за договором доручення: машину поливомийну, самохідне шассі СШ-25, комп'ютер "Ноут-бук", обладнання очисних споруд та модулі двох будинків.

В частині спонукання товариства з обмеженою відповідальністю "Будконтакт" передати в натурі  обєкт незакінченого будівництва "Еколого - туристичний  центр" в смт. Паркове  товариству з обмеженою відповідальністю "Рисско" провадження у справі припинено.

У зустрічному позові товариства з обмеженою відповідальністю  "Будконтакт" відмовлено повністю.

Стягнено з товариства з обмеженою відповідальністю "Будконтакт" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Рисско" в особі представництва  товариства з обмеженою відповідальністю "Рисско" у місті Сімферополі держмито в сумі 12905,36 грн., а також 118 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим, товариство з обмеженою відповідальністю "Будконтакт" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить  пункти 1,2,3,4,7 рішення скасувати, а зустрічний позов задовольнити.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані  порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, а саме - неприйняттям до уваги вимог статті 1008 Цивільного кодексу України, у відповідності до якої  при припиненні договору доручення  сторона,   яка відмовляється  від  договору,  має  повідомити  другу  сторону про  відмову  від  договору  не  пізніш  як  за  один  місяць  до  його припинення, якщо триваліший строк не встановлений договором.

Однак, в порушення вимог закону, відкрите акціонерне товариство „Рисско” своїм листом від 14.08.2005р. припинило дію  договору в один день, відкликало довіреність, чим позбавило  товариство з обмеженою відповідальністю „Будконтакт” як повіреного   усіх повноважень.

Місцевий господарський суд, за твердженням товариства з обмеженою відповідальністю „Будконтакт”, не дивлячись на грубі порушення вимог закону з боку товариства з обмеженою відповідальністю „Рисско”, не визнав спірний договір діючим і не повернув сторони у стан, який існував на  14.08.2005р., тобто на час направлення товариству з обмеженою відповідальністю „Будконтакт”  листа про припинення договору.

Також, на думку товариства з обмеженою відповідальністю „Будконтакт”, суд безпідставно відмовив йому  у відшкодуванні  матеріальної шкоди у вигляді  неотриманої винагороди в сумі 71713,00 грн., що передбачено умовами договору.

Визнаючи за товариством з обмеженою відповідальністю „Рисско” право замовника   на проектування і будівництво „Еколого-туристичного центру” в смт.  Паркове в Автономній  Республіці  Крим і визнаючи відсутність такого права у товариства з обмеженою відповідальністю „Будконтакт”, суд, за твердженням відповідача, не прийняв до уваги положень глави 61 Цивільного кодексу України, що визначає загальні положення про підряд, а також вимог статті 876 Цивільного кодексу України, відповідно до якої  власником  об'єкта  будівництва   або   результату   інших будівельних  робіт до їх здачі замовнику є підпрядник.

На думку товариства з обмеженою відповідальністю „Будконтакт”, місцевий господарський суд, в порушення статті 43 Господарського процесуального кодексу України, не оцінив ряд доказів, що є в матеріалах справи, які підтверджують, що  товариство з обмеженою відповідальністю  „Будконтакт” був і є замовником об'єкту „Еколого-туристичний  центр”.

До початку судового засідання від позивача за первісним позовом - товариства з обмеженою відповідальністю „Рисско”  (м. Москва) надійшло клопотання про відкладення розгляду  справи у зв'язку з неотриманням копії апеляційної скарги та необхідністю ознайомлення з матеріалами справи.

Судова колегія вважає клопотання таким, що не підлягає задоволенню, оскільки  у відповідності до статті  28 Господарського процесуального кодексу України представниками юридичних  осіб  можуть бути  особи, повноваження   яких   підтверджуються   довіреністю   від    імені підприємства,   організації.  Довіреність  видається  за  підписом керівника або  іншої  уповноваженої  ним  особи  та  посвідчується печаткою підприємства, організації.

Як вбачається з довіреності від 12.05.2006р.,  товариство з обмеженою відповідальністю „Рисско” (м. Москва)  уповноважило  громадянина Соколова М.В., який мешкає у місті Сімферополі, представляти його інтереси в усіх судових інстанціях з усіма правами, наданими позивачу, відповідачу, третій особі.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю „Рисско”  Соколов М.В., який приймав  участь у судовому засіданні апеляційної інстанції, підтвердив, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю „Будконтакт” надійшла на адресу представництва товариства з обмеженою відповідальністю „Рисско” в місті Сімферополі  21.09.2006р., тобто за декілька днів до судового засідання.

Оскільки у судове засідання, призначене на 25.09.06р., з'явилися представники обох сторін, судова колегія не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

У зв'язку з відпусткою судді Котлярової О.Л., на підставі розпорядження виконуючого обов'язки голови суду,  здійснено її заміну на суддю Дугаренко О.В.

Повторно переглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

05.12.2003р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Рисско” (м. Москва) як довірителем,  і товариством з обмеженою відповідальністю „Будконтакт” як повіреним,  був укладений договір доручення на виконання функції дирекції  підприємства, що будується у смт. Паркове в Автономній  Республіці  Крим,  а також ряд додаткових  угод до нього.  

У відповідності з умовами договору товариство з обмеженою відповідальністю „Рисско” доручив, а товариство з обмеженою відповідальністю  „Будконтакт” прийняло   на себе зобов'язання від імені і за рахунок коштів довірителя здійснювати  функції  дирекції  підприємства „Екологічно-туристичний центр”, що будується у п. Паркове в Автономній  Республіці  Крим, орієнтованою  вартістю  200 млн. руб.

Вказаним договором товариство з обмеженою відповідальністю „Будконтакт” набуло  права укладати відповідні угоди, необхідні для виконання умов договору на підставі довіреності  на здійснення вказаних повноважень, виданої товариством  з обмеженою відповідальністю „Рисско” строком на три роки.

У відповідності до пункту 3.1,  договір діє до закінчення будівництва.

Листом від 15.08.05р. за вих. № 13 товариство з обмеженою відповідальністю „Рисско” повідомив відповідача про дострокове припинення дії  договору доручення від 05.12.03р., про відклик всіх довіреностей, виданих на ім'я відповідача, а також про необхідність письмово повідомити всіх контрагентів про припинення дії договору та про розірвання всіх договорів, укладених на виконання договору доручення.

Дострокове припинення з боку позивача - товариства з обмеженою відповідальністю „Рисско”  договору доручення від 05.12.03р. з'явилося підставою для виникнення між сторонами даного спору.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість доводів, викладених в апеляційній скарзі товариства з обмеженою відповідальністю „Будконтакт”, виходячи з наступного.

Нормативний акт, який регулював правовідносини сторін у 2003 році, тобто на час укладення спірного договору, був Цивільний кодекс України в редакції Закону від 1963р.

У відповідності до прикінцевих  та перехідних  положень Цивільного кодексу України, що вступив  в дію  з 01.01.2004р.,  щодо цивільних відносин,  які виникли  до  набрання  чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків,  що  виникли  або  продовжують  існувати після набрання ним чинності.

Оскільки між сторонами продовжують існувати права та обов'язки, що виникли у 2003 році, до взаємовідносин сторін судовою колегією застосовуються положення Цивільного кодексу України, що вступив в дію з 01.01.04р.

Так, згідно зі статтею 386   Цивільного кодексу України в редакції Закону від 1963 року за договором доручення  одна    сторона    (повірений) зобов'язується виконати від імені  й  за  рахунок  другої  сторони (довірителя) певні юридичні дії.   

Аналогічні положення містяться у статті 1000 Цивільного кодексу України, що вступив в дію з 01.01.04р.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання договору доручення від 05.12.03р. повіреному –товариству з обмеженою відповідальністю „Будконтакт”, на виконання умов договору, відповідно до затвердженої та зареєстрованої проектної документації та інших узгоджень товариству з обмеженою відповідальністю „Будконтакт” інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю  був виданий дозвіл № 74-2/12-04 від 23.12.04р.  на виконання будівельних робіт.

Листом № 03/79 від 18.01.2006р. інспекція  Державного архітектурно-будівельного контролю підтвердила  реєстрацію товариством з обмеженою відповідальністю „Будконтакт”  об'єкту „Екологічно-туристичний  центр” в смт. Паркове в Автономній  Республіці  Крим.

На виконання умов договору доручення від 05.12.03р. товариством  з обмеженою відповідальністю „Будконтакт” на протязі 2004 –2005 років було укладено ряд договорів підряду та проектно - досліджувальних робіт на будівництво „Екологічно-туристичного центру” в смт. Паркове.

На час отримання від позивача листа № 13 від 15.12.06р. товариством з обмеженою відповідальністю „Будконтакт” виконано робіт на суму 45 млн. грн., що підтверджується актом  звірки взаєморозрахунків, узгодженим  сторонами.

Згідно з частиною 3 статті 1008 Цивільного кодексу України якщо   повірений   діє   як   підприємець,   сторона,   яка відмовляється  від  договору,  має  повідомити  другу  сторону про відмову  від  договору  не  пізніш  як  за  один  місяць  до  його припинення, якщо триваліший строк не встановлений договором.     

Лист товариства з обмеженою відповідальністю „Рисско” № 13 від 15.08.2006р.  має посилання на те, що дострокове припинення договору відбувається   на підставі пункту 5.1.1 договору, у відповідності з яким припинення договору доручення здійснюється, у тому числі, у разі відміни його довірителем згідно з пунктом 3.1 договору.

У відповідності з пунктом 3.1 договору кожна із сторін має право у будь -  який час достроково відмовитися від договору, попередивши  іншу сторону за три місяця.

У порушення даних умов договору позивач не попередив відповідача про відмову від договору у встановлений  договором трьохмісячний строк, а з 15.08.2006р. припинив його дію, що підтверджується листами товариства з обмеженою відповідальністю "Рисско"  №13 від 15.08.2006р. (ар. с. 36, том 1) ,  № 27 від 16.08.2006р. про передачу всього майна, пов'язаного з будівництвом у зв'язку із розірванням договору  в строк з 17.08.2006р. по 19.08.2006р. (ар. с.  65, том 1), а також листом  № 16 від 17.08.06р., направленим усім контрагентам товариства з обмеженою відповідальністю „Будконтакт” про втрату договору доручення  від 05.12.2005р. юридичної сили  з 16.08.2006р. (ар. с. 66, том 1)

Застосування місцевим господарським судом у даному спорі законодавства Російської Федерації  з посиланням на положення   статті 11 Угоди „Про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності”, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 19.12.1992р. щодо застосування цивільного законодавства про форму і строк дії доручення держави, на території   якої видане доручення, у даному випадку - Російської Федерації , є безпідставним, оскільки судом досліджується питання щодо дотримання сторонами закону при відмові від договору доручення, і  не розглядається  спір про форму та строк дії доручення.

Викладене дає судовій колегії підстави вважати зустрічні позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Будконтакт" щодо визнання  договору доручення діючим та повернення сторін в  положення, яке існувало  станом на 14.08.2005р. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім цього, позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Рисско” матеріальну шкоду у вигляді неотриманої винагороди станом на 15.08.2005р.

Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України в редакції Закону від 1963р. довіритель   зобов'язаний виплатити повіреному винагороду  лише в тому разі, коли вона передбачена договором або  затвердженими в  установленому порядку правилами.

Згідно з частиною 4 статті 1007 Цивільного кодексу України, що вступив в дію з 01.01.04р., довіритель    зобов'язаний виплатити повіреному плату,  якщо вона йому належить.

Відповідно до пункту 2.2.5 договору доручення від 05.12.03р. товариство з обмеженою відповідальністю "Рисско" зобов'язався сплачувати відкритому  акціонерному  товариству  „Будконтакт” винагороду за виконання доручення, що складається із витрат на утримання в сумі 812 тис. руб. щомісячно  з дня підписання договору до закінчення будівництва і підписання акту приймання –передачі, а також суму премії  за ввід 2,5 відсотки від будівничо - монтажних робіт, яка сплачується щоквартально.

За розрахунком товариства з обмеженою відповідальністю „Будконтакт” сума заборгованості по винагороді, сплата якої передбачена пунктом 2.2.5  договору,  складає 71713,00 грн.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю „Рисско” у судовому засідання 25.09.2006р. не заперечував проти сплати позивачу вказаної суми.

У відповідності до статей 161, 162  Цивільного кодексу України в редакції Закону від 1963 року, та статей 525, 526 Цивільного кодексу України, що вступив в дію 01.01.2004р.,  зобов'язання  має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства. Одностороння   відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено  договором або законом.

Таким чином позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Будконтакт” про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „Рисско” матеріальної шкоди у вигляді неотриманої винагороди, визначеної умовами договору в сумі 71713,00 грн., підлягають задоволенню у повному обсязі.

Що стосується вимог, заявлених товариством з обмеженою відповідальністю „Рисско” у первісному позові, судова колегія вважає, що підстави для їх задоволення відсутні, виходячи з наступного.

Матеріали  справи свідчать про те, що укладений між сторонами договір доручення відноситься до категорії змішаних договорів, в якому містяться елементи договорів, які регулюються різними нормами права, а саме: договорів доручення, договорів будівельного підряду, про інвестиції, тому і сторони укладеного договору доручення діяли у двох якостях: довіритель -  товариство з обмеженою відповідальністю „Рисско” -  у якості інвестора, тобто особи, що приймає рішення про вкладення цінностей в об'єкти інвестування, а повірений –товариство з обмеженою відповідальністю „Будконтакт” –в якості суб'єкту інвестиційної діяльності (учасника) і одночасно - замовником (забудовника), тобто особи, яка освоює капітальне вкладення, укладає договори за дорученням інвестора, приймає завершені роботи (об'єкти будівництва) і сплачує їх.

Зазначене визначає порядок передачі в користування товариства з обмеженою відповідальністю „Рисско” –інвестора всього отриманого, тобто створеного  у якості нерухомого майна і всього  набутого  замовником -  товариством з обмеженою відповідальністю „Будконтакт”.

Зазначене підтверджується  Положенням  "Про дирекцію  підприємства, що будується", якою є  товариство з обмеженою відповідальністю „Будконтакт”, а саме - дирекція  виконує функції замовника по  будівництву „Еколого –туристичного  центру” в смт. Паркове в Автономній   Республіці  Крим.

Відповідно до пункту 3 даного Положення  загальними  задачами дирекції  є виконання функцій замовника по будівництву вказаного об'єкту та ефективне використання капітальних вкладень, які направляються на ці цілі.

Загальні положення про підряд  містяться в главі  29  Цивільного Кодексу України в редакції Закону від 1963 року і главі 61 Цивільного Кодексу України, який вступив в дію з 01.01.04р.

У відповідності до пункту ж) статті 4 Положення дирекція, тобто товариство з обмеженою відповідальністю "Будконтакт", укладає з будівельними організаціями  відповідні договори і  разом з підрядними  організаціями  визначає і узгоджує ціни на будівництво об'єктів згідно з діючими нормативними документами.

Як вбачається з матеріалів справи, товариством з обмеженою відповідальністю „Будконтакт” за період дії договору доручення отримано 45227706,00 грн., які освоєні ним у формі капітальних вкладень в будівництво „Еколого –туристичного центру”.

В результаті діяльності товариством з обмеженою відповідальністю „Будконтакт” була виготовлена проектна документація, створені  незавершені  будівничі  об'єкти , набуте  визначене  проектом оснащення, конструкції і матеріали, оргтехніка, механізми.

Згідно з вимогами статті 876 Цивільного кодексу України  власником   об'єкта  будівництва   або   результату   інших будівельних  робіт до їх здачі замовникові є підрядник.

Таким чином, об'єкти незавершеного будівництва до теперішнього часу знаходяться у власності підрядників, з якими товариство з обмеженою відповідальністю „Будконтакт” уклав відповідні договори на виконання договору доручення від  05.12.03р.

Листом від 24.08.05р. за вих. № 17 товариство з обмеженою відповідальністю „Рисско” повідомило  відповідача  про те, що право розірвання договору доручення у  товариства з обмеженою відповідальністю „Будконтакт” відсутнє, необхідно лише повідомити контрагентів про припинення договору (ар. с. 67, том 1).

Вказаним листом товариство з обмеженою відповідальністю „Рисско” залишив товариство з обмеженою відповідальністю „Будконтакт” з нерозірваними договорами з контрагентами, які вимагають від товариства з обмеженою відповідальністю "Будконтакт"  задоволення обґрунтованих претензій.

Вказане свідчить про те, що товариством з обмеженою відповідальністю „Рисско” порушена імперативна норма  -    "від імені і за рахунок довірителя".

Однак усі претензії пред'являються не до довірителя, а до повіреного,  який діяв в рамках договору доручення від 05.12.2003р.

Припинивши договір доручення шляхом повідомлення про це, товариство з обмеженою відповідальністю „Рисско” порушило  вимоги статті 654 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміна  або  розірвання  договору  вчиняється в такій самій формі,  що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено  договором  або  законом  чи  не  випливає  із звичаїв ділового обороту.

Договір доручення укладений сторонами у письмовій формі шляхом його підписання.

Це означає, що і розірвання договору повинно бути оформлено  аналогічним документом, що необхідно у зв'язку з наданими пунктом 2.3.1 договору доручення гарантіями.

При цьому інвестор, яким є товариство з обмеженою відповідальністю „Рисско”, не стає автоматично власником нерухомого майна, що йому передається, оскільки цьому  попереджує  визначена  процедура, в якій основну роль будуть  мати договір доручення, угода про розірвання цього договору і акти приймання –передачі.

У протилежному випадку товариство з обмеженою відповідальністю „Рисско” не буде мати можливості зареєструвати право власності на себе.

Викладене дає підстави суду у відмові товариству з обмеженою відповідальністю „Рисско” у визнанні за ним права замовника  на проект і будівництво „Еколого –туристичного центру” і визнанні відсутності такого права у товариства з обмеженою відповідальністю „Будконтакт”.

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Рисско" у частині передачі  в натурі об'єкту  незавершеного будівництва "Еколого - туристичний центр" також задоволенню не підлягають, оскільки спірний об'єкт у даний час знаходиться у веденні позивача, що не оспорюється сторонами,  тому підстави для примусового витребування даного об'єкту у товариства з обмеженою відповідальністю "Будконтакт" відсутні.

Оскільки апеляційною  інстанцією задовольняються  зустрічні позовні вимоги  товариства з обмеженою відповідальністю „Будконтакт” про визнання договору доручення діючим та  повернення сторін у стан, який існував на 14.08.2005р., у суду також відсутні підстави для задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю „Рисско” про передачу йому майна, отриманого за договором доручення, а саме:  поливомийної   машини, самохідного шассі СШ-25, комп'ютера "Ноут-бук", обладнання очисних споруд та модулів  двох будинків.

На підставі викладеного судова колегія дійшла висновку про невірне застосування місцевим господарським судом норм матеріального права, що дає підстави для скасування прийнятого рішення.

Керуючись статтями 101, 103 (пункт 2), 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю  „Будконтакт” задовольнити.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 червня 2006 року у справі № 2-25/5642-2006 скасувати.

Прийняти нове.

У первісному позові товариства з обмеженою відповідальністю „Рисско” відмовити повністю.

Зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю „Будконтакт” задовольнити.

Договір доручення на виконання функції дирекції підприємства, що будується від 05.12.2005р., укладений   між товариством з обмеженою відповідальністю „Рисско” і товариством з обмеженою відповідальністю „Будконтакт”  визнати діючим і повернути сторони у  стан, який існував   на 14.08.2005р.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Рисско” (м. Москва, вул. Космодемиановська набережна, 52, кв. 5 р/с 40702810700010001582 в АКБ "Пересвет" ЗАО, ОКПО 40354914 ИНН 7704132246 БИК 044525126)  на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Будконтакт” (м. Бахчисарай, вул. Будівельна, 23, ЗКПО 23894282, р/р 26001000231039 в АКБ "ЧБРР" м. Сімферополь, МФО 384577)  матеріальну шкоду у вигляді неотриманої  винагороди в сумі 71713,00 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Рисско"  (м. Москва, вул. Космодемиановська набережна, 52, кв. 5 р/с 40702810700010001582 в АКБ "Пересвет" ЗАО, ОКПО 40354914 ИНН 7704132246 БИК 044525126)  на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Будконтакт” (м. Бахчисарай, вул. Будівельна, 23, ЗКПО 23894282, р/р 26001000231039 в АКБ "ЧБРР" м. Сімферополь, МФО 384577) держмито в сумі 12905,36 грн., а також 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Господарському суду Автономної Республіки Крим видати накази.

Накази господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.07.2006р., видані на виконання рішення у справі № 2-25/5642-2006, вважати такими, що не підлягають виконанню.

Головуючий суддя                                                  І.В. Антонова

Судді                                                                                О.А.Латинін

                                                                                О.В. Дугаренко