Рішення

від 21.04.2008 по справі 13/270-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/270-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

21.04.2008                                                                Справа №  13/270-06

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Ємленінової З.І. при секретарі Сокуренко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом  Херсонської  іудейської  релігійної  громади "Хабад" м. Херсон

до   приватної  фірми "Парнас" м. Херсон  

третя без самостійних вимог на стороні позивача - приватна проектно-будівельна фірма "Технадзор" м. Херсон

про стягнення  447676 грн. 00коп.

та зустрічний позов  

приватної  фірми "Парнас" м. Херсон

до   Херсонської  іудейської  релігійної  громади "Хабад" м. Херсон

про   стягнення 71.524грн.83коп.

за участю   представників сторін:

від  позивача   - адвокат Кіяшко О.О.

від  відповідача  - уповноважена особа Ігнатов Д.І.   

від третьої особи – не прибув

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 384234грн.00коп. посилаючись  на те, що   на виконання договору підряду від 03.08.2003 року,  ним було  перераховано в рахунок виконання підрядних робіт  відповідачу 973.212грн.00коп. Фактично  за актами  виконаних  робіт  відповідач виконав та передав позивачу  обсяги робіт на суму 424.157грн.00коп., та на суму 164821грн.00коп.   у відповідача залишилося матеріалів, які ним передавалися БМУ-3 і які позивачем не  виставляються до  стягнення. Таким чином, за посиланням позивача, відповідач   безпідставно  утримує  у себе суму 384234грн.00коп., оскільки  договір підряду було  розірвано  сторонами з 06.09.2004року і з  цього  періоду  відповідач повинен  був повернути надлишково  отримані кошти.

Крім  того, він  просив  стягнути  з  відповідача 42.125грн. пені та 21.318грн.00коп. витрат за послуги адвоката.

Ухвалою суду від 03.08.2006 року провадження у справі зупинено та призначено будівельно-технічну експертизу.

Відповідач не погодившись з висновками проведеної експертизи заявив клопотання про проведення повторної експертизи, яка  була призначена ухвалою  суду від 22.03.2007року.

Однак відповідач знову висловив заперечення, у зв'язку з чим ухвалою суду від 16.10.2007 року  провадження у справі зупинено та призначено третю будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено іншому  судовому експерту   Фесун Л.А.

Ухвалою суду від 09.01.2008 року провадження у справі поновлено у зв'язку із закінченням проведення експертизи.

Ухвалою голови господарського суду Херсонської області від 17.01.2008 року справу передано на розгляд судді Ємленіновій З.І., яка ухвалою від 21.01.2008 року прийняла справу до свого провадження.

          Заявою від 14.03.2008 року позивач збільшив позовні вимоги і просить стягнути з відповідача  460.111грн.00коп. безпідставно отриманих  коштів посилаючись  на те, що  висновками  судової експертизи підтверджено  загальну вартість  проведених  відповідачем робіт на суму 348.280грн.00коп. Крім  того позивач просить  стягнути втрати  від  інфляції  в сумі 262.427грн.  та 47.123грн.00коп. –річних процентів, а також 21318грн.00коп. судових  витрат, понесених  у зв'язку з наданням  адвокатських послуг  під час тривалого вирішення спору. Копія зазначеної заяви була вручена відповідачу в засіданні суду  14.03.2008року. Заява позивача про збільшення суми позову відповідає вимогам ГПК України, тому суд прийняв її до розгляду.

Відповідач  позовні вимоги не  визнає, посилаючись на те, що виконав підрядні роботи  на суму отриманих  від позивача коштів, однак  частково  акти  виконаних  робіт  позивачем не  були підписані та безпідставно  повернені відповідачу. Крім  того, він  зазначає, що позивачем не  враховано вартість виконаних робіт,  наданих  послуг автотранспорту та переданих  матеріалів за  дорожніми листами  та рахунками, наданими  ним  до  заперечень  на експертизу від 16.10.2007 року (аркуші справи 93-147 том 2 та аркуші справи 1- 60 том 3).

03.03.2008 року  відповідач надав суду заперечення на висновок експерта від  17.12.2007 року з  посиланням  на те, що  експертом  не  були  враховані надані відповідачем  первинні документи (накладні, рахунки, подорожні листи  та інші), але документального підтвердження викладених у додаткових запереченнях обставин суду не  надав.

Крім  того, відповідач просив  призначити  додаткову  будівельно-технічну експертизу з метою  повного  та всебічного  з'ясування  усіх  обставин  справи, з  урахуванням заперечень  на експертизу.

Зазначене  клопотання  задоволенню  не  підлягає  з  урахуванням  наступного. Справа прийнята до  розгляду судом 03.07.2006року.  Під  час розгляду справи  судом призначалися та були  проведені три  будівельно-технічні експертизи, висновки  за якими  практично  є  однаковими. В своїх  запереченнях  на висновки  експертизи від  17.12.2007року , а також  в наступні засідання суду відповідачем не  надано первинних  бухгалтерських  та інших документів на підтвердження викладених у додаткових запереченнях обставин щодо  відповідності зазначених  ним робіт   первинним бухгалтерським документам -  приходним накладним,  товарно-транспортним накладним на конкретний об'єкт, який є  предметом договору підряду.  Не  надані звіти  про  списання матеріалів по  формі М-29, матеріальні звіти  майстрів, прорабів, записи  щодо  обсягів  робіт в загальних  журналах, які передбачені про  проведенні будівельних  робіт.

Щодо  посилання відповідача на  розподільчі акти  від  13.09.2004року, 14.09.2004року та акт  передачі від 27.09.2004року, які підписані ним  з БМУ-3 на предмет  передачі зазначеній організації   будівельних матеріалів, то  вони не  є  належним доказом  передачі позивачу будь-яких обсягів робіт  чи  будівельних  матеріалів, оскільки  правовідносини  за цими  актами між  позивачем і відповідачем відсутні та вони склалися між  відповідачем та БМУ-3. Форма зазначених  актів не  передбачена будівельними  нормами  при виконані підрядних  робіт, тому вони не  можуть  враховуватися за господарськими  відносинами  позивача та відповідача.. До  того ж, виходячи  із  розрахунку суми  позову позивача, вартість  зазначених в цих  актах робіт  та матеріалів не  включалася ним до  суми  позову, оскільки  від  загальної вартості перерахованих  ним відповідачу коштів в сумі    973.212грн.00коп. при  подачі позову він  відмінусував вартість  виконаних  відповідачем робіт  за підписаними  сторонами актами  прийомки-передачі форми КБ-2в за висновками експертизи  а також вартість робіт і матеріалів  за розподільчими  актами від  13 і 14 вересня 2004року та  актом передачі від  27.09.2004року в загальній сумі 164.821грн.00коп.  Будь-яких  доказів, які б спростовували  зазначений розрахунок позивача, відповідачем суду не  надано.

Ухвалою  від 15.04.2007року суд  прийняв для спільного  розгляду з  первісним зустрічний позов відповідача до  позивача про  стягнення  71.524грн.83коп.

Клопотання відповідача, заявлене  в засіданні суду 18.04.2008року про  оголошення перерви для укладення між  сторонами  мирової  угоди судом  відхиляється, оскільки  будь-яких  доказів того, що  між  сторонами  існує домовленість  про  укладення мирової  угоди відповідач суду не  надав, а за посиланням позивача відповідач  висловлює  своє  бажання щодо  мирової  угоди уже на протязі трьох  років і про згоду  керівництва  на її  підписання представнику позивача нічого  не  відомо. До того ж, подальше відкладення розгляду справи  спричинить  порушення строку вирішення спору.

Третя особа позовні вимоги за первісним позовом вважає обґрунтованими, посилаючись на те, що відповідачем отримано від позивача кошти для придбання матеріалів, в тому числі і металу,  вчасно та в повному розмірі. Закуплені ним металоконструкції для будівництва об'єкту позивача відповідач частково використав на інших об'єктах без отримання згоди замовника, тому збільшення ціни металоконструкцій, якщо вони мали місце, не повинні відшкодовуватися.  Зустрічні позовні вимоги він вважає не обґрунтованими та не підтвердженими доказами.

Справа розглядалася з  перервами, які відповідно до  статті 77 ГПК України оголошувалися в засіданнях суду 15.04.2007року у зв'язку з прийняттям  зустрічного  позову відповідача і  18.04.2008року для прийняття та оголошення рішення по  справі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до  справи  докази, заслухавши  представників сторін, суд  -

                                        в с т а н о в и в :

Між Херсонською  іудейською  релігійною  громадою "Хабад" (позивач по справі) та  приватною фірмою "Парнас" (відповідач)  03.08.2003 року  було  укладено  договір  генерального  підряду на будівництво. Згідно з цим договором  відповідач прийняв на себе обов'язок   побудувати  та передати  позивачу об'єкт «Розширення комплексу  споруд Херсонської іудейської  общини «Хаббад», в тому числі :благочинної  їдальні  до 50 місць і адміністративно- господарських  приміщень  по  вул.Горького, 27 в м.Херсоні відповідно з  затвердженою  проектно-кошторисною  документацією   і в узгоджені сторонами  строки, а позивач -  зобов'язався  надати  відповідачу  будівельну площадку, проектно-кошторисну документацію, забезпечити своєчасне  фінансування  будівництва та прийняти закінчений  будівництвом об'єкт, сплативши  повністю вартість  виконаних  робіт.

Пунктом 2.4 договору підряду сторони  узгодили строк будівництва  - 15 місяців від  початку робіт до  здачі об'єкту в експлуатацію, тобто  до 30.12.2004року.

Вартість  робіт  відповідно  до  проектно-кошторисної  документації становить 1979,516тис. грн., що  на час підписання договору становило  360тис.дол.США (пункт 3.1 договору).  При цьому   відповідно до  пункту 3.3 договору підряду  сума авансу  становить 160.000грн.00коп., яка в наступному  утримується із суми актів виконаних  робіт пропорційно  виконаним будівельно-монтажним  роботам. Позивач, як  замовник, згідно з пунктом 3.2 договору зобов'язався  здійснювати  оплату виконаних  відповідачем робіт  з урахуванням їх  поетапного  завершення згідно календарного  плану, але не  пізніше 5 банківських днів після прийняття обсягів виконаних  робіт (підписання актів прийомки).

Згідно з  пунктом 5.1 договору підряду від 03.08.2003року  відповідач зобов'язався виконувати  передбачені договором роботи  якісно, в строк погоджений календарним планом, не  допускати  відхилень  від  проектно-кошторисної  документації. В разі необхідності внесення змін  в проект або  кошторис, узгоджувати  ці питання  з  позивачем та своєчасно  письмово повідомляти  позивача про  готовність для прийому  обсягів робіт  і об'єкту в цілому.

Матеріали  справи  свідчать  про  те, що  у зв'язку з  порушенням строків виконання підрядних  робіт, несвоєчасне   подання актів виконаних  робіт  та зазначення в них цін, які не  відповідають  кошторису, позивач листом від  07.09.2004року запропонував відповідачу  розірвати  договір  підряду. Між  сторонами  досягнута домовленість  про  розірвання договору генерального підряду від 03.08.2003року з 06.09.2004року, про  що  ними  підписано  акт, яким сторони погодили  здійснити звірку   фінансових  розрахунків та  провести  кінцеві розрахунки на протязі 10 днів.

Із  наданого  до  матеріалів справи  розрахунку та платіжних  документів вбачається, що  під  час дії  договору підряду позивачем в період з 21.08.2003року по 29.07.2004року було  перераховано  відповідачу  на будівництво  погодженого  договором комплексу споруд кошти  на загальну суму  973.212грн.00коп.

Оскільки   кінцеві розрахунки  на протязі 10 днів після розірвання договору  не  були між  сторонами  здійснені,  позивач звернувся до  суду з  позовом від 03.07.2006року про  стягнення  з  відповідача 447.676грн.00коп, в тому числі: 384234грн.00коп. надлишково  отриманих  коштів  з  підстав, які згодом відпали у зв'язку з  розірванням договору та 42.125грн.00коп. пені.

Судом неодноразово  призначалися судові  будівельно-технічні експертизи.  Виходячи  із  висновків останньої  експертизи від 17.12.2007року яка  проводилася за клопотанням відповідача, вартість  виконаних  відповідачем за договором підряду робіт  становить 304.770грн.00коп. та вартість  додатково  виконаних  робіт  - 43.510грн.00коп. Загальна вартість  робіт, фактично  виконаних  відповідачем за договором підряду від 03.08.2003року становить 348.280грн.

Заявою від 14.03.2008 року позивач збільшив позовні вимоги і просить стягнути з відповідача  460.111грн.00коп. безпідставно отриманих  коштів посилаючись  на те, що  висновками  судової експертизи підтверджено  загальну вартість  проведених  відповідачем робіт на суму 348.280грн.00коп. Крім  того позивач просить  стягнути втрати  від  інфляції  в сумі 262.427грн.  та 47.123грн.00коп. –3% річних, надавши відповідний розрахунок ,  а також 21318грн.00коп. судових  витрат понесених  у зв'язку з наданням  адвокатських послуг.  

Частиною 1 статті 1212 ЦК України встановлено,  що  особа, яка  набула майно або  зберегла його у себе за рахунок іншої  особи без  достатньої  правової  підстави (безпідставно  набуте майно), зобов'язана повернути  потерпілому зазначене  майно. Особа  зобов'язана повернути  майно  і тоді, коли підстава, на якій  воно  було  набуте, згодом  відпала. Положення зазначеної  норми  застосовуються  незалежно  від  того, чи  безпідставне  набуття  або  збереження майна було  результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших  осіб, чи  настання події.

Термін  «майно»в контексті ч.1 ст. 1212 ЦК України  включає  в себе не лише поняття майна в розумінні  ст. 190 ЦК України, а й поняття усіх  матеріальних  благ, що  захищаються правом, в тому числі і  грошові кошти.

Якщо  підстава згодом відпала, особа все одно  зобов'язана  повернути  безпідставно  набуте або  збережене, оскільки воля та умисел  у даному випадку значення не  мають.

Положення статті 1212 ЦК України  застосовуються до  вимог  про: повернення виконаного  за недійсним правочином; витребування майна власником із  чужого  незаконного  володіння; повернення виконаного  однією  із  сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно  набула майно або  зберегла його  у себе  за рахунок іншої  особи.

Для виникнення  зобов'язання  з  безпідставного  збагачення  необхідна наявність  наступних  умов: збільшення майна однієї  сторони (набувачем), з  одночасним  зменшенням  його  у іншої  сторони (потерпілого), а також  відсутність правової  підстави  (юридичного  факту) для збагачення, Відсутність  правової  підстави  означає, що  набувач збагатився за рахунок потерпілого  поза підставою, передбаченою  законом, іншими правовими актами, правочином.

Як уже зазначалося вище, позивач перерахував  кошти  відповідачу на підставі договору як  аванс. У зв'язку з  розірванням договору, відповідач  повинен  був до 30.09.2004 року   повернути  позивачу 460.111грн.00коп. як  отримані кошти  підстава яких  згодом відпала.

З урахуванням  зазначених  вимог  закону, відповідач за первісним позовом зобов'язаний повернути  позивачеві  отримані від  нього кошти  в сумі 460.111грн.00коп. Доказів повернення зазначеної  суми  суду на протязі строку вирішення спору не  надано, тому позовні вимоги про  їх  стягнення підлягають  задоволенню.

Крім  того, відповідно до  ч.2 статті 1214 ЦК України у  разі безпідставного  одержання чи  збереження  грошей  нараховуються  проценти  за користування ними  відповідно до  статті 536 ЦК України, якою  передбачено  обов'язок боржника  сплатити  проценти  за користування чужими  грошовими  коштами з  часу, коли  особа дізналася  або  могла дізнатися про отримання майна чи  коштів  без  достатньої  правової  підстави. Розмір  процентів за користування  чужими  грошовими  коштами  встановлюється  договором, законом та  іншими  актами  цивільного  законодавства. Такий розмір  частина 2 статі 625 ЦК України  встановлює  в межах 3% річних та втрат  від  інфляції.

Відповідач  зобов'язаний був повернути 460.111грн.00коп. до  30.09.2004року   і з цього моменту  в нього виник  обов'язок сплатити  інфляцію та проценти  в розмірі 3% річних, що  відповідно до  розрахунку позивача становить 262.427грн.00коп. (втрати  від інфляції) та 47.123 –3% річних.

На підставі викладеного, вимоги позивача за первісним позовом про  стягнення з  відповідача  262.427грн.00коп.  втрат  від інфляції та 47.123 –3%  річних також  обгрунтовані і підлягають  задоволенню.

Провадження у справі в частині стягнення  42.125грн.00коп. пені  судом припиняється у зв'язку з  відмовою  позивача від  позовних  вимог  в цій частині, яка  прийнята судом.

Судом відхиляються, як  безпідставні, посилання  відповідача  на те, що  визначена судовою  експертизою  сума є  значно меншою  дійсної вартості робіт за відомостями  первинних  документів, та при її проведенні не  враховані  розмежувальні акти  від 13.09.2004року, від 14.09.2007року, а також  акт передачі від 27.09.2004року, які укладалися відповідачем з БМУ-3. При  проведенні експертизи судовий експерт  надав відповідь  на усі поставлені судом питання, про  що  ним  було  надано  пояснення в засіданні суду 27.03.2008року (див. ухвалу від 27.03.2008року). Розмежувальні акти  та акт передачі від 27.09.20004 року не  можуть  враховуватися за правовідносинами сторін, оскільки  вони  підписані між  відповідачем та БМУ-3, а підписання таких  актів взагалі не  передбачено  державними  будівельними  нормами. Крім  цього, із  розрахунку суми  позову вбачається, що  позивачем до  суми  позовних  вимог  не  включено 164.821грн.00коп., що  становить  вартість  матеріалів за  розмежувальними  актами  та актом від 27.03.2004року і будь-яких  доказів в розумінні статей 4-3, 33 ГПК України, якими  б  це  спростовувалося,  відповідачем суду не  надано.

Щодо  його  посилання на те, що  матеріали були  закуплені за більш  високими цінами, то позивачем вчасно  перераховано  вартість   за весь обсяг  металоконструкцій згідно з  проектом будівництва, а несвоєчасне виконання відповідачем обов'язків  по  строках  виконання підрядних  робіт та використання коштів позивача на свої  потреби, не  є  підставою  віднесення вартості підвищення цін  на позивача. Крім  того, відповідно до  умов договору підряду від  03.08.2003року (пункти 3.1,  5.1) відповідач зобов'язався виконувати  передбачені договором роботи  якісно, в строк погоджений календарним планом та  не  допускати  відхилень  від  проектно-кошторисної  документації. В разі необхідності внесення змін  в проект або  кошторис, узгоджувати  ці питання  з  позивачем до настання строку  передачі   чергового  етапу робіт. В разі , якщо  відповідач не  попередив позивача про  збільшення  кошторису, він  зобов'язаний виконати будівельні роботи, не  вимагаючи  відшкодування понесених понад  кошторис  затрат.  Документального  підтвердження погодження підвищення цін з  позивачем відповідач суду не  надав.

Розглядаючи  позовні вимоги за зустрічним позовом про стягнення з  позивача на користь  відповідача  71.524грн.83коп. суд  виходить із наступного.

При  зверненні з  зустрічним позовом, відповідач посилається на те, що    після розірвання договору генерального  підряду від 03.08.2003року, відповідно до  акту  про  припинення договірних  зобов'язань, ним були передані БМУ «Промбуд-3»за актом  передачі від 27.09.2004року    будівельні матеріали, вартість яких  він оцінює в 71.524грн.83коп., які відповідно до ст. 511 ЦК України повинен йому відшкодувати позивач за первісним позовом. Він  зазначає, що  відповідно до ч.3 статті 843 ЦК України  ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника  за виконану ним роботу. Оскільки  його  витрати  на  придбання матеріалів, які передані ним БМУ-3 за актом від 27.09.2004року, лишилися неоплаченими  позивачем, він  вважає, що  вони підлягають  стягненню  з позивача на його  користь.

 Відповідно до  статті 4-3, ст.33 ГПК України судочинство  у господарських  судах  здійснюється на засадах  змагальності, Сторони, на інші особи, які беруть  участь  у справі, обгрунтовують  свої  вимоги та заперечення поданими  суду доказами. При  цьому, кожна сторона повинна  довести  ті обставини, на які вона посилається як  на підставу своїх  вимог  і заперечень.

В силу зазначених  вимог  закону, саме відповідач, при  зверненні з зустрічним позовом, зобов'язаний обгрунтувати ціну тих  витрат, які він  поніс на придбання матеріалів, зазначених  в акті передачі від 27.09.2004року, надавши розрахунок суми  позову з  обгрунтуванням  його  ціни.

Обгрунтування того, що  він  поніс витрати  на придбання переданих  БМУ-3 матеріалів за актом від 27.09.2004року саме в сумі 71.524грн.83коп.  відповідач при  поданні зустрічного  позову не  надав. Не надано  ним  таких  доказів і в наступні засіданя, після оголошеної судом перерви. Вартість  перелічених  ним  матеріалів,  зазначена  в додатку до  зустрічного  позову, не  обгрунтована будь-якими  доказами  в розумінні статті 33 ГПК України, тому зазначена в розрахунку ціна  за одиницю  матеріалів, та в цілому сума позову  не є  належним доказом по справі.

Статтею  34  ГПК України  передбачено, що  обставини  справи, які  відповідно до  законодавства  повинні  бути доведені  певними  засобами  доказування, не  можуть  підтверджуватися  іншими  засобами  доказування.

Однак, позивачем не  надано  суду належних доказів, встановлених  статтею 34 ГПК України на  обгрунтування  понесення ним витрат саме в сумі  зустрічного  позову.

Крім  того,  розрахунком первісного  позову встановлено, що вартість  матеріалів, які залишилися у відповідача на суму 164821грн.00коп. та які в наступному ним були  передані БМУ-3, в тому числі і за актом від 27.09.2004року, позивачем були  відраховані від  суми  позову і не  виставляються до  стягнення. Таким чином, вартість матеріалів, зазначена в зустрічному позові, відповідачу відшкодована ще при зверненні з  позовною  заявою за первісним позовом  та не  включалася до суми  первісного  позову, про  що  прямо  зазначено  позивачем на  аркуші 2 позовної  заяви. Не ввійшла сума за зустрічним позовом і в розрахунок   позову  на суму 460.111грн.00коп. при зверненні позивача з заявою від 14.03.2008року про  збільшення суми  позову. Будь-яких  доказів, які б  спростовували  зазначені обставини  відповідачем суду не  надано.  

З урахуванням  викладеного, позовні вимоги за зустрічним позовом задоволенню не підлягають.

Судові витрати  відповідно до  ст. 49 ГПК України відносяться на сторони пропорційно  від  суми  задоволених  позовних  вимог. Крім  того, з  відповідача на користь  позивача  відповідно до  статей 44,  49 ГПК України стягується  21.318грн.00коп.  витрат, пов'язаних з  наданням  послуг  адвоката.

На підставі  ст.ст. 536, ч.2  ст. 625,  ч. 1 ст. 1212, ч. 2 ст. 1214  Цивільного Кодексу України  та керуючись ст.ст. 44, 49, 77, п. 4 ч. 1 ст. 80, ст.  82-85 ГПК України, суд  

в и р і ш и в:

1. Позовні   вимоги  за первісним позовом  задовольнити  частково.

          2. Стягнути з приватної  фірми "Парнас" м. Херсон вул.Белінського, 11 п/р 26006001431085 в «Прем'єрбанк»МФО 352530 код 24951852   на користь Херсонської  іудейської  релігійної  громади "Хабад" м. Херсон  вул.Горького, 27  п/р 26008310018 в Херсонській філії КБ «Південний»МФО 352640 код  22739332  – 460.111грн.00коп. основного боргу,    262.427грн.00коп. втрат від інфляції,  47.123грн.00коп. –3% річних, 21.318грн.00коп. витрат за послуги адвоката,  7.696грн.61коп. витрат по сплаті  державного мита  та  118грн.00коп.  витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

        Наказ   видати  після набрання рішенням   законної сили.

          3. Припинити провадження у справі за первісним позовом в частині стягнення  42.125грн.00коп. пені.                                                                                                              4. В задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом про стягнення 71.524грн.83коп. відмовити.

         Суддя                                                                                      З.І. Ємленінова

                                                                                 Рішення оголошено в засіданні 21.04.2008р.