Постанова

від 28.10.2008 по справі 13/270-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

13/270-06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 28 жовтня 2008 р.                                                                                    № 13/270-06  

Вищий господарський суд України у складі:  суддя Селіваненко В.П.- головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.  

розглянув касаційну скаргу приватної фірми “Парнас”, м. Херсон                    (далі –ПФ “Парнас”)

на рішення господарського суду Херсонської області від 21.04.2008 та

постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 24.06.2008

зі справи  № 13/270-06

за позовом Херсонської іудейської релігійної громади “Хабад”, м. Херсон (далі –релігійна громада)

до ПФ “Парнас”

про стягнення 447 676 грн.,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –приватна проектно-будівельна фірма “Технадзор”,               м. Херсон (далі –ППБФ “Технадзор”), та

зустрічним позовом ПФ “Парнас”

до релігійної громади

про стягнення 71 524, 83 грн.

Судове засідання проведено за участю представників:

релігійної громади –Кияшка О.О.,

ПФ “Парнас” –не з'яв.,

ППБФ “Технадзор” –не з'яв.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 21.04.2008 (суддя Ємленінова З.І.), залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 24.06.2008 (колегія суддів у складі: Федоров І.О. –головуючий, судді Яценко О.М. і Кагітіна Л.П.):

позовні  вимоги за первісним позовом задоволено частково; з ПФ “Парнас” стягнуто на користь релігійної громади: 460 111 грн. основного боргу; 262 427 грн. “втрат від інфляції”; 47 123 грн. –3% річних; 31 218 грн. витрат за послуги адвоката; 7 696, 61 грн. витрат зі сплати державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;

припинено провадження у справі за первісним позовом в частині стягнення 42 125 грн. пені;

у задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом відмовлено.

У прийнятті зазначених рішення та постанови попередні судові інстанції з посиланням на приписи статей 190, 536, 625, 1212, 1214 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України), статей 43, 33, 34, 43, 49, 80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України)  виходили з обґрунтованості вимог за первісним позовом (від стягнення пені в сумі 42 125 грн. позивач за цим позовом відмовився) та недоведеності і безпідставності вимог за зустрічним позовом.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ПФ “Парнас” просить скасувати оскаржувані рішення та постанову з даної справи і передати останню на новий розгляд до суду першої інстанції. Скаргу мотивовано безпідставним відхиленням попередніми судовими інстанціями клопотання скаржника про призначення додаткової судової експертизи, неврахуванням ними певних документів як доказів у справі та доводів ПФ “Парнас”, невідповідністю висновків господарських судів обставинам справи, необґрунтованістю стягнення з названої фірми суми витрат релігійної громади на послуги адвоката в зазначеному розмірі.

Відзиви на касаційну скаргу не надходили.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судовими інстанціями у справі встановлено, що:

- релігійною громадою і ПФ “Парнас” 03.08.2003 було укладено договір генерального підряду на будівництво (далі –Договір підряду). Згідно з цим договором ПФ “Парнас” взяло на себе обов'язок побудувати та передати релігійній громаді об'єкт “Розширення комплексу споруд Херсонської іудейської общини “Хабад” (у тому числі благочинної їдальні до 50 місць, адміністративно-господарських приміщень) по вул. Горького, 27 у м. Херсоні) відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації і в узгоджені сторонами строки, а релігійна громада зобов'язалася надати ПФ “Парнас” будівельну площадку, проектно-кошторисну документацію, забезпечити своєчасне фінансування будівництва та прийняти закінчений будівництвом об'єкт, сплативши повністю вартість виконаних робіт;

- відповідно до Договору підряду релігійна громада виготовила й передала ПФ “Парнас” проектно-кошторисну документацію і дозвіл на проведення будівельних робіт;

- строк будівництва за Договором підряду (пункт 2.4) становив 15 місяців від початку роботи до здачі об'єкта в експлуатацію, тобто до 30.12.2004;

- вартість робіт відповідно до проектно-кошторисної документації становить 1 979 516 грн., що на час підписання Договору підряду складало 360 тис. доларів США (пункт 3.1 цього договору). При цьому відповідно до пункту 3.3 Договору підряду сума авансу становить 160 000 грн., яка в подальшому утримується з суми активів виконаних робіт пропорційно виконаним будівельно-монтажним роботам. Релігійна громада як замовник зобов'язалася (пункт 3.2 цього договору) здійснювати оплату виконаних ПФ “Парнас” робіт з урахуванням їх поетапного завершення згідно з календарним планом, але не пізніше 5 банківських днів після прийняття обсягів виконаних робіт (підписання актів приймання);

- за пунктом 5.1 Договору підряду ПФ “Парнас” зобов'язалася виконувати передбачені цим договором роботи якісно, в строк, погоджений згідно з календарним планом, не допускати відхилень від проектно-кошторисної документації, в разі необхідності внесення змін до проекту або кошторису узгоджувати ці питання з релігійною громадою та своєчасно письмово-повідомляти її про готовність для приймання обсягів робіт і об'єкта в цілому;

- умовами Договору підряду передбачено також, що у випадку неузгодження генеральним підрядником збільшення вартості робіт із замовником до передачі чергового етапу робіт генеральний підрядник зобов'язаний виконати роботи, не вимагаючи відшкодування “понесених поверх кошторису витрат”. Водночас доказів узгодження з релігійною громадою будь-яких змін до проектно-кошторисної документації ПФ “Парнас” суду не подано;

- у зв'язку з порушенням строків виконання підрядних робіт, несвоєчасним поданням актів виконаних робіт та зазначенням у них цін, які не відповідають кошторисові, релігійна громада листом від 07.09.2004 запропонувала ПФ “Парнас” розірвати Договір підряду. Сторонами досягнуто домовленості про розірвання цього договору з 06.09.2004, про що ними складено акта, за яким сторони погодили здійснення звірки фінансових розрахунків та проведення “кінцевих розрахунків” протягом 10 днів;

- згідно з зазначеним актом ПФ “Парнас”: передає по акту новому генеральному підрядникові –БМУ “Промбуд-3” –незакінчений об'єкт з пред'явленням актів виконаних робіт, “акти скритих робіт”, проектно-кошторисну документацію, залишки невикористаних матеріалів; передає об'єкт новому генеральному підрядникові з 07.09.2004 до 13.09.2004; після підписання акта приймання-передачі об'єкта з 13.02.2004 до 20.09.2004 сторони повинні скласти акт звірки взаєморозрахунків та провести останні протягом 10 днів;

- під час дії Договору підряду релігійною громадою в період з 21.08.2003 по 29.07.2007 було перераховано ПФ “Парнас” на будівництво відповідного комплексу споруд кошти в сумі 973 212 грн.;

- остаточні розрахунки протягом 10 днів після розірвання Договору підряду сторонами здійснено не було;

- релігійна громада звернулася до господарського суду з позовною заявою від 03.07.2006, в якій просила стягнути з ПФ “Парнас” 447 676 грн., в тому числі 384 234 грн. “надлишково отриманих коштів” з підстав, які згодом відпали у зв'язку з розірванням Договору підряду, та 42 125 грн. пені;

- у справі неодноразово (тричі) призначалися судові будівельно-технічні експертизи, висновки яких практично є однаковими. За висновком останньої з них, від 17.12.2007,  яка проводилася за клопотання ПФ “Парнас”, вартість робіт, виконаних цим підприємством за Договором підряду, становить 304 770 грн. і вартість додатково виконаних робіт –43 510 грн.;  загальна вартість робіт, фактично виконаних ПФ “Парнас” за зазначеним договором, на 03.08.2003 становить 348 280 грн., ПФ “Парнас” при поданні заперечень щодо висновків експертизи від 17.12.2007 (а так само в засіданнях суду) не надано: первинних бухгалтерських та інших документів на підтвердження відповідності зазначених ним робіт первинним бухгалтерським документам –приходним накладним, товарно-транспортним накладним на конкретний об'єкт, який є предметом Договору підряду; звітів про списання матеріалів за формою М-29, матеріальних звітів майстрів, виконробів, записів щодо обсягів робіт у загальних журналах, які мають вестися при проведенні будівельних робіт;

- у проведенні судової експертизи експертом було надано відповіді на всі поставлені судом питання; в експертному висновку зазначено, що експертом було вивчено проектно-кошторисну документацію щодо “Розширення комплексу будівель Херсонської релігійної громади “Хабад” і матеріали даної справи, в яких містяться узгоджена договірна ціна (згідно з додатком № 3 до Договору підряду);

- подані ПФ “Парнас” в обґрунтування збільшення ціни використаних для будівництва матеріалів не підтверджують використання цих матеріалів саме у реконструкції зазначеного об'єкта;

- зазначені ПФ “Парнас” розмежувальні акти від 13.09.2004 і від 14.09.2004, а також акт передачі від 27.09.2004, які підписувалися цим підприємством з БМУ-3, складено й підписано без участі релігійної громади; до того ж останньою не включалася до суми позовних вимог сума 164 821 грн., що становить вартість матеріалів за зазначеними актами, і доказів на спростування цього ПФ “Парнас” суду не подано;

- релігійна громада згідно з заявою від 14.03.2008 збільшила позовні вимоги і просила стягнути з ПФ “Парнас” 460 111 грн. безпідставно отриманих останнім коштів, посилаючись на те, що висновками судової експертизи підтверджено загальну вартість виконаних робіт у сумі 348 280 грн.; крім того, релігійна громада просила стягнути з названого підприємства суму “втрат від інфляції” 262 427 грн. і 47 123 грн. –3% річних, подавши відповідний розрахунок, а також 21 318 грн. судових витрат, понесених у зв'язку з наданням адвокатських послуг;

- ПФ “Парнас” зобов'язане було повернути релігійній громаді кошти в сумі 460 111 грн. до 30.09.2004; доказів повернення таких коштів ним не подано;

- у поданні зустрічного позову про стягнення 71 524, 83 грн. ПФ “Парнас” посилалося на те, що після розірвання Договору підряду відповідно до акта про припинення договірних зобов'язань ним було передано БМУ “Промбуд-3” за актом передачі від 27.09.2004 будівельні матеріали вартістю 71 524, 83 грн., яку повинна відшкодувати релігійна громада;

- у розгляді справи ПФ “Парнас” не подано доказів в обґрунтування того, що воно понесло витрати на придбання переданих БМУ-3 матеріалів за актом від 27.09.2004 саме в зазначеній сумі;

- крім того, вартість матеріалів, які залишися у ПФ “Парнас” на суму 164 821 грн. та які в подальшому були передані ним БМУ “Промбуд-3” (у тому числі за актом від 27.09.2004), була відшкодована названому підприємству ще у поданні первісного позову та не включалася до суми останнього; доказів на спростування цього ПФ “Парнас” не подано.

Відповідно до приписів статті 1212 ЦК України:

- особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала;

- положення глави 83 цього Кодексу застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події;

- положення глави 83 цього Кодексу  застосовуються також до вимог, зокрема, про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Згідно з частиною другою статті 1214 ЦК України у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Статтею 536 названого Кодексу передбачено, що за користування чужими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства, а за приписом частини другої статті 625 цього ж Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог статей 43 і 33 ГПК України: судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на наведені законодавчі приписи та зазначені фактичні обставини справи, установлені попередніми судовими інстанціями, останні дійшли обґрунтованих висновків щодо задоволення первісного позову (крім суми пені у зв'язку з відмовою релігійної громади від позовних вимог у цій частині) та відмови в задоволенні зустрічного позову.

Доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують з урахуванням, зокрема, такого.

Відповідні доводи пов'язані переважно з незгодою скаржника з висновком судової експертизи, про який зазначалося в цій постанові. За змістом статті 42 ГПК України, зокрема частини п'ятої цієї статті, висновок судового експерта є доказом у справі; тим часом згідно з частиною другою статті 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права, зокрема, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу та додатково перевіряти докази.

Про недопустимість переоцінки касаційною інстанцією доказів (зокрема, висновків експертів) зазначено і в постанові Верховного Суду України від 17.10.2006 зі справи № 14683/6-05.

З приводу незадоволення попередніми судовими інстанціями клопотання ПФ “Парнас” про призначення додаткової судової експертизи слід відзначити таке. Згідно з частиною третьою згаданої статті 42 ГПК України у випадках недостатньої ясності чи неповноти висновку судового експерта господарський суд може призначити додаткову судову експертизу. Проте матеріали справи та оскаржувані судові рішення не свідчать про недостатню ясність чи неповноту висновку судового експерта в даній справі. Так, названими судовими інстанціями з'ясовано, що в останній було проведено три будівельно-технічні експертизи, які дійшли практично однакових висновків, експертом надано відповіді на всі питання, порушені перед ним судом, а заперечення названого підприємства щодо таких висновків не обґрунтовані останнім документально.

Відносини ПФ “Парнас” з іншим генеральним підрядником (БМУ “Промбуд-3”) правильно визначені попередніми судовими інстанціями (з урахуванням установлених ними обставин справи) як такі, що не належать до предмету судового розгляду в даній справі. За наявності підстав скаржник не позбавлений права і можливості самостійно вирішити відповідні питання із зазначеною організацією.

Решта доводів скаржника (втім, як і попередні його доводи), в тому числі стосовно покладення на нього сум, сплачених релігійною громадою за послуги адвоката, стосуються оцінки доказів, які вже були досліджені попередніми судовими інстанціями, та правильності встановлення останніми фактичних обставин справи, що згідно із зазначеною статтею 1117 ГПК України перебуває поза межами перегляду справи в касаційній інстанції, а тому ці доводи не можуть бути підставою для задоволення касаційної скарги.

Керуючись статтями 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Херсонської області від 21.04.2008 та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 24.06.2008 зі справи № 13/270-06 залишити без змін, а касаційну скаргу приватної фірми “Парнас” –без задоволення.

Суддя                                                                                              В. Селіваненко

Суддя                                                                                              І. Бенедисюк

Суддя                                                                                              Б. Львов