Постанова

від 14.04.2008 по справі 41/11-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

41/11-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.2008                                                                                   Справа № 41/11-08  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Павловського П.П.,

суддів: Швеця В.В. (доповідача), Чус О.В.

при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.

за участю представників:

від відповідача Шаніна І.В., довіреність №5302/4  від 03.01.07,  представник;

від позивача представник не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі Дніпропетровської області на рішення  господарського суду Дніпропетровської області від 24 січня 2008 року у справі №41/11-08;

за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі Дніпропетровської області; 

до Відкритого акціонерного товариства “Криворізький залізорудний комбінат”, місто Кривий Ріг, Дніпропетровська область; 

про стягнення 12322,71 гривень.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі Дніпропетровської області, звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача, Відкритого акціонерного товариства “Криворізький залізорудний комбінат”, місто Кривий Ріг, Дніпропетровська область 12322,71гривень перерахунку страхових виплат, виплачених Фонду потерпілому.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу від 1 листопада 2005 року було стягнуто з відділення Фонду на користь Мацишиної М.М. щомісячні виплати в сумі 12322,71 гривень, яким встановлено вину підприємства відповідача.

Позивач вважає, що відповідно до норм діючого законодавства роботодавець несе відповідальність за шкоду, заподіяну застрахованим особам або страховикам і зобов'язаний відшкодовувати збитки, завдані порушенням.

Тому позивач не повинен відповідати за вказані помилки, підприємства відповідача, а відповідно до статей 225, 228 Господарського кодексу України, та статей 1172, 1191 ЦК України позивач має право зворотної вимоги (регресу) до підприємства.

Рішенням господарського суду у справі №41/11-08 від 24 січня 2008 року (суддя Орєшкіна Е.В.) в позові відмовлено.  

Приймаючи спірне рішення господарський суд послався на те, що відповідачем був виконаний законодавчо встановлений обов'язок щодо фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Тому господарський суд вважає правомірним твердження відповідача з приводу того, що страхові виплати здійснюються за рахунок внесків роботодавців і Закон не передбачає права Фонду на звернення до страхувальника (роботодавця) з регресними вимогами щодо відшкодування плачених Фондом страхових виплат.

Позивач не погодившись з рішенням господарського суду подав апеляційну скаргу.

Вважає, що воно винесено з порушенням закону.

Господарський суд при винесенні рішення неповно з'ясував усі обставини справи тому неправильно застосував норми матеріального права.

Позивач просить спірне рішення скасувати та стягнути з відповідача 12322,71гривень.  

На апеляційну скаргу відповідача надав відзив у якому посилається на те, що висновки, викладені в апеляційній скарзі безпідставні і не обґрунтовані, тому просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши представника відповідача, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, вважає необхідним в задоволені апеляційної скарги відмовити, а рішення господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Відмовляючи в задоволенні апеляційної скарги  судова колегія виходила з наступного:

Господарським судом у судовому засіданні встановлено, що рішенням Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу від 1 листопада 2005 року стягнуто з відділення Фонду на користь Мацишиної М.М. недоплату по страховим виплатам в сумі 12322,71 гривень, у зв'язку з отриманням останнім ушкодження здоров'я під час роботи на підприємстві відповідача.

Відділенням Фонду сплачена вказана сума.

Крім того господарським судом було встановлено, що на виконання вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які причинили втрату працездатності”, відповідачем здійснювалось перерахування внесків Фонду.

Відповідно довідки про сплату страхових внесків №53-14/1479 від 6 грудня 2007 року відповідачем було сплачено за:

2001 рік - 1001876,12 гривень;

2002 рік - 4065948,43 гривень;

2003 рік -4648352,47 гривень;

2004 рік - 6072100,81 гривень;

2005 рік - 8477575,97 гривень;

2006 рік - 4520220,52 гривень;

2007 рік - 7788737,28 гривень.

Судова колегія погоджується з висновком господарського суду про те, що

відповідачем був виконаний законодавчо встановлений обов'язок щодо фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Тому є правомірним те, що страхові виплати здійснюються за рахунок внесків роботодавців і Закон не передбачає права Фонду на звернення до страхувальника (роботодавця) з регресними вимогами щодо відшкодування плачених Фондом страхових виплат.

Відповідно до 1 статті 46 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, Фонд соціального страхування від нещасних випадків провадить збір та акумулювання страхових внесків, має автономну, незалежну від будь-якої іншої, систему фінансування.

Фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок внесків роботодавців.

Кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не включаються до складу Державного бюджету України та використовуються виключно за їх прямим призначенням.

Як було встановлено господарським судом на виконання вимог вищевказаного Закону, відповідачем здійснювалось перерахування внесків Фонду.

Отже, відповідачем був виконаний законодавчо встановлений обов'язок щодо фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків.    

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України “Про охорону праці” відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.

Відповідно до частини 1 статті 21 Закону у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні.

Отже, взаємовідносини сторін, якими є страховик в особі позивача і страхувальник відповідача врегульовано Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, який не передбачає можливості пред'явлення страховиком вимог до страхувальника з приводу відшкодування Фонду страхових виплат в порядку регресу.

Водночас наявність між сторонами зі справи відносин за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, відповідно до частини другої статті 1 Цивільного кодексу України виключає можливість застосування до них норм цього Кодексу, оскільки зазначені відносини не є цивільно-правовими.

Як було зазначено вище питання сплати внесків підприємствами (страхувальниками) і відшкодування Фондом (страховиком) шкоди, врегулюванні спеціальним законом - Законом тому є безпідставними доводи позивача про необхідність застосування статей 225, 228 ГК України статей 1172, 1191 ЦК України.

Судова колегія вважає, що у позивача відсутні правові підстави для звернення до відповідача з регресними вимогами про стягнення сплаченої ним недоплати по страховим виплатам в сумі 12322,71 гривень.

З врахуванням вищевикладеного судова колегія вважає апеляційну  скаргу залишити без задоволення, рішення без змін.

На підставі наведеного та керуючись статтями 99, 101-103, 105 ГПК України суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу  Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.01 2008 року у справі №41/11-08, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Господарського суду України.

Головуючий                                                            П.П. Павловський  

          Судді                                                                                В.В. Швець

                                                                                                         О.В. Чус

З оригіналом згідно

Помічник судді                    О.В. Чабаненко

З