Рішення

від 30.06.2009 по справі 2-4471/09

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 2-4471/09

Рішення

Іменем України

30 червня 2009 року Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого Грицака P.M.

за участю секретаря Семяоніді В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» в особі Тернопільської філії ТОВ «Український промисловий банк» про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» в особі Тернопільської філії ТОВ «Український промисловий банк» про стягнення коштів, в обгрунтування своїх вимог вказує на те, що він звернувся до відповідача із заявою видати йому кошти згідно договору депозитного вкладу від 05.03.2008 року в сумі 2000 євро, оскільки строк дії договору закінчився 29.03.2009 року, однак відповідачем було відмовлено у поверненні коштів, мотивуючи це тим, що банку заборонено здійснювати повернення вкладів у зв’язку з введенням мораторію. Вважає, що відповідач порушив його права, передбачені цивільним законодавством та у зв’язку з цим просить суд стягнути з відповідача кошти в сумі 2000 євро та судові витрати в сумі 250 грн.

Позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених в позовній заяві, просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився з невідомих суду причин, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, тому суд вважає можливим розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів та постановления заочного рішення, оскільки проти заочного розгляду справи не заперечує позивач.

Заслухавши пояснення, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав:

Згідно ст. ст. 47, 55 Закону України «Про банки та банківську діяльність» банки мають право приймати вклади (депозити) від юридичних і фізичних осіб. Відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами між клієнтом та банком. Банк зобов’язаний докладати максимальних зусиль для уникнення конфлікту інтересів клієнту банку.

В даному випадку між сторонами 05.03.2008 р. було укладено договір банківського вкладу № 1/0404698003228001, згідно якого позивач ОСОБА_1 передав банку грошові кошти (вклад) в сумі 3000 доларів США строком на 390 днів - з 05.03.2008 року по 29.03.2009 року з процентною ставкою 9, 5 % річних, а банк приймає вклад та зобов’язується виплатити суму вкладу та проценти на умовах та в порядку, визначеному цим договором.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковий для виконання сторонами.

Судом встановлено, що позивачем 05.03.2008 року були вкладені кошти на депозитний рахунок в сумі 2000 євро, що підтверджено квитанцією № 0001/416.

Строк дії договору банківського вкладу закінчився 29.03.2009 року. Відповідно до п. 2.1.5 договору, банк зобов’язується повернути повністю вклад у дату повернення готівкою або у безготівковій формі за вибором вкладника.

Позивачем 30.03.2009 року була подана заява відповідачу про повернення йому вкладу в сумі в сумі 2000 євро, однак до цього часу банк не видав позивачу вкладу.

Таким чином судом установлено, що відповідач, всупереч ст. 530 Цивільного кодексу України, узявши на себе зобов’язання щодо повернення внеску ОСОБА_1 в розмірі 2000 євро по закінченню строку дії договору 29.03.2009 року їх не виконав.

Згідно ч. 2 ст. 1060 Цивільного кодексу України, банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.

Відповідно до ст. 533 Цивільного кодексу України грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях. Тобто виплата коштів повинна здійснюватись у національній валюті.

Таким чином, сума неповернутого вкладу позивачу становить 2000 євро, що згідно офіційного курсу НБУ гривні до євро еквівалентно 21582 грн. 78 коп.

За даних обставин суд приходить до висновку, що внаслідок невиплати відповідачем позивачу коштів з депозитного рахунку після закінчення строку дії договору права позивача були порушені, а тому позов підлягає до задоволення шляхом стягнення з відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» в особі Тернопільської філії ТОВ «Український промисловий банк» коштів згідно договору банківського вкладу в сумі 2000 євро, що згідно офіційного курсу НБУ гривні до євро еквівалентно 21582 грн. 78 коп. та судових витрат в сумі 250 грн. 00 коп. Крім того, з відповідача слід стягнути судовий збір в дохід держави в сумі 215 грн. 83 коп.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 212, 215, 223, 228-232, 294 ЦПК України, ст. ст. 526, 611, 625, 1058, 1060 ЦК України, ст. ст. 47, 55 Закону України «Про банки та банківську діяльність» суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» в особі Тернопільської філії ТОВ «Український промисловий банк» в користь ОСОБА_1 кошти за договором банківського вкладу в сумі 2000 євро, що згідно офіційного курсу НБУ гривні до євро еквівалентно 21582 грн. 78 коп. та понесені судові витрати в сумі 250 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» в особі Тернопільської філії ТОВ «Український промисловий банк» в дохід держави судовий збір в сумі 215 грн. 83 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.