Постанова

від 02.10.2006 по справі 2-27/13368-2006

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

  28

вересня 2006 року 

 Справа № 2-27/13368-2006

                    Севастопольський

апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Борисової

Ю.В.,

суддів                                                                      Прокопанич

Г.К.,

                  Гонтаря В.І.,

за участю представників сторін:

позивача: Концевого

Костянтина Івановича, довіреність б/н від 20.08.2006;

відповідачів:

не з'явились;

розглянувши апеляційну скаргу

суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, суб'єкта підприємницької

діяльності ОСОБА_2, суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3,  суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4

на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя  Воронцова Н.В.) від 17.08.2006 у справі

№2-27/13368-2006

за позовом           приватного підприємства "Фірма

"Віалакі" (пр. Кірова, 25,Сімферополь,95017)

до           Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1

(АДРЕСА_1)

Суб'єкт підприємницької діяльності

ОСОБА_2 (АДРЕСА_2)

Суб'єкта підприємницької діяльності

ОСОБА_3 (АДРЕСА_2)

Суб'єкта підприємницької діяльності

ОСОБА_4 (АДРЕСА_1)

про спонукання до виконання

зобов'язань за договором оренди та стягнення збитків і штрафних санкцій

                                                            ВСТАНОВИВ:

                    Позивач,

приватне підприємство "Фірма "Віалакі", звернувся до

господарського суду Автономної Республіки Крим з позовними вимогами до

відповідачів - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, суб'єкта

підприємницької діяльності ОСОБА_2, суб'єкта підприємницької діяльності

ОСОБА_3,  суб'єкта підприємницької

діяльності ОСОБА_4 про спонукання відповідачів виконати зобов'язання за

договором оренди в частині сплати різниці орендної плати за період з 01.03.2006

по 01.06.2006; спонукання відповідачів виконати зобов'язання за договором

оренди в частині сплати орендної плати за період з 01.06. по 15.08.2006, а

також про стягнення збитків та штрафних санкцій з суб'єкта підприємницької

діяльності ОСОБА_1 у розмірі 64354,47 грн., суб'єкта підприємницької діяльності

ОСОБА_2          у розмірі 64354,47 грн.,

з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 у розмірі 107257,45 грн.  з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4

у розмірі 107257,45 грн.

                    З метою забезпечення позову позивач

просив суд в порядку статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу

України накласти арешт на майно (товари) відповідачів, що знаходиться на

орендованих площах за адресою: АДРЕСА_3; АДРЕСА_4; накласти арешт на особисте

майно відповідачів у зв'язку з тим, що вони є фізичними особами-підприємцями, а

саме: АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, а також накласти арешт на автотранспортний засіб

-автомобіль NISSAN Micra, державний номер НОМЕР_1.

                    Ухвалою господарського суду

Автономної Республіки Крим (суддя Воронцова Н.В.) від 17.08.2006 у справі №

2-27/13368-2006 заяву приватного підприємства "Фірма "Віалакі"

задоволено.

                    Накладено арешт на

вищезазначене майно суб'єктів підприємницької діяльності ОСОБА_1, ОСОБА_2,

ОСОБА_3, ОСОБА_4.

                    Не погодившись з вказаним

судовим актом,  відповідачі звернулись до

Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в

якій просять скасувати ухвалу місцевого господарського суду від 17.08.2006.

                    Доводи апеляційної скарги

обґрунтовані порушенням судом першої інстанції 

норм процесуального права, зокрема, заявники зазначають, що у суду

відсутні підстави для застосування заходів забезпечення позову шляхом накладання

арешту на їх майно, а ухвала суду суперечить вимогам закону та матеріалам

справи.

                    На

підставі розпорядження заступника голови Севастопольського апеляційного

господарського суду від 28.09.2006, у зв'язку з відрядженням судді Горошко

Н.П., здійснено її заміну на суддю Гонтаря В.І.

                    В судове засідання

28.09.2006 відповідачі або їх представники не з'явились, про час і місце

розгляду справи повідомлені належним чином.

                    До початку судового

засідання від відповідачів надійшло клопотання про відкладення розгляду справи

у зв'язку із  знаходженням їх адвоката у

відпустці за межами Автономної Республіки Крим до 15.10.2006.

Враховуючи, що чинне законодавство

не обмежує коло представників юридичних осіб при розгляді господарської

справи,  а також те, що причина неявки

відповідачів та їх представника не була підтверджена документально, судова

колегія вважає можливим розглянути скаргу за відсутності нез'явившихся відповідачів

та їх представника.

Повторно розглянувши справу в

порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова

колегія встановила наступне.

Відповідно до статті 66

Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою

сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи

має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову

допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких

заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського

суду.

За змістом цієї статті заходи до

забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання

можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та

гарантія реального виконання рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи,

приватне підприємство "Фірма "Віалакі" звернулось до суду першої

інстанції із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно

(товари) відповідачів.

У зв'язку з цим господарський суд

Автономної Республіки Крим, користуючись правом, наданим статтями 66 та 67

Господарського процесуального кодексу України, вжив заходів до забезпечення

позову шляхом накладення арешту на майно відповідачів.

Умовою застосування заходів до

забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі

грошові суми), цінні папери, тощо, яке є у відповідача на момент пред'явлення

позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за

якістю за момент виконання рішення.

Статтею 67 Господарського

процесуального кодексу України передбачено застосування забезпечення позову

таким заходом як накладення арешту на майно або грошові суми, що належать

відповідачеві.

За змістом цієї статті заходи до

забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання

можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та

гарантія реального виконання рішення суду.

Таким чином,  ухвала 

про  вжиття  заходів до забезпечення позову має містити

мотивований висновок стосовно того, як невжиття таких заходів  може 

утруднити  чи  зробити неможливим виконання рішення

господарського суду.

             Так, судом першої інстанції

встановлено, що 01.11.2005 між приватним підприємством "Фірма

"Віалакі" та суб'єктами підприємницької діяльності ОСОБА_1,  ОСОБА_2 укладені договір оренди нежитлових

приміщень загальною корисною площею  90

кв. м. з кожною з вказаних осіб.

          Також, 01.01.2006 між приватним

підприємством "Фірма "Віалакі" та суб'єктами підприємницької

діяльності ОСОБА_3,  ОСОБА_4 укладені

договори оренди нежитлових приміщень загальною корисною площею 150 кв. м. з

кожною з вказаних осіб.

          Як вбачається зі змісту даних

договорів розмір орендної плати складає 10 грн. за 1 кв.м. та вона сплачується

щомісяця не пізніше 31 числа місяця, наступного за місяцем, що оплачується.

          Пункт 3.3 договорів передбачає, що за

взаємною згодою сторони можуть переглядати розмір орендної плати.

          Однак, згідно з матеріалами справи,

позивач зазначає, що взаємна згода між сторонами спірних договорів щодо зміни

орендної плати досягнута не була.          

На неодноразові повідомлення позивача про необхідність укласти додаткові

угоди до спірних договорів оренди, відповідачі ніяким чином не відреагували,

додаткову угоду не оформили, у зв'язку з чим приватне підприємство "Фірма

"Віалакі" неодноразово зверталось з вимогами до останніх звільнити

приміщення та припинити договірні відносини.

          Так, рішенням господарського суду

Автономної Республіки Крим від 31.07.2006 у справі № 2-29/10975-2006, залишеним

без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від

05.09.2006, позов приватного підприємства "Фірма "Віалакі" про

розірвання договорів оренди - задоволений.

          Заслухавши представника позивача,

ознайомившись з матеріалами справи, обговоривши доводи апеляційної скарги,

судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а

прийнята у справі ухвала зміні.

          Так, висновки суду першої інстанції

стосовно обґрунтованості  вимог

приватного підприємства "Фірма "Віалакі" щодо  накладення 

арешту на майно відповідачів, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, не

можуть бути визнані такими, що відповідають фактичним обставинам справи,

виходячи з наступного.

          Як стверджують заявники апеляційної

скарги, з чим погодився і представник позивача, майно, яке знаходиться за

адресою: АДРЕСА_4, та на яке місцевим господарським судом накладено арешт,

насправді орендує приватний підприємець ОСОБА_5 на підставі договору оренди

нежилих приміщень НОМЕР_2, яка фактично і здійснює підприємницьку діяльність за

вказаною адресою.

          Також, суд першої інстанції,

незважаючи на відсутність у матеріалах справи належних доказів, та не

здійснивши перевірку фактичних обставин, дійшов необґрунтованого висновку про наявність

особистого майна відповідачів та 

накладення на нього арешту за адресою: АДРЕСА_2 та за адресою: АДРЕСА_1.

Крім того, в судовому засіданні представник позивача не заперечував, що за

вказаними адресами знаходяться та проживають фізичні особи -громадяни, які не

мають ніякого відношення до досліджуваного судом спору.

          До того ж, як встановлено в суді

апеляційної інстанції, з урахуванням пояснень представника позивача, на стадії

виконання ухвали місцевого господарського суду в частині накладення арешту на

вищезазначене майно, позивач відмовлявся від виконавчих дій відносно вказаного

майна. 

          Отже, судова колегія апеляційної

інстанції вважає, що вимоги апеляційної скарги відповідачів є частково

обгрунтованими, а зазначене вище майно підлягає виключенню із опису

арештованого майна.

          Разом з тим, є безпідставними доводи

апеляційної скарги в частині неправомірного накладення арешту на автомобіль

NISSAN Micra, державний номер НОМЕР_1, який належить суб'єкту підприємницької

діяльності ОСОБА_4.

          За твердженням скаржників, ухвалою

Центрального районного суду міста Сімферополя в рамках справи №  2-2751/06 вже накладено арешт на вказаний

автомобіль, втім, як вбачається з акту опису й арешту майна від 07.07.2006,

який міститься в матеріалах справи, до переліку майна, на яке накладено арешт,

не включений автомобіль NISSAN Micra, державний номер НОМЕР_1, що свідчить про

те, що ухвала суду в цій частині фактично виконана не була.

          Отже, оскаржувана ухвала

господарського суду Автономної Республіки Крим в частині накладення арешту на

автомобіль є законною та обґрунтованою.

                    Не даючи оцінку фактичним

обставинам у спірних правовідносинах, та лише перевіряючи обгрунтованість дій

господарського суду з забезпечення позову, судова колегія вважає, що в частині

вжиття заходів щодо арешту іншого майна відповідачів, ухвала суду є правильною

і підлягає залишенню без змін.

                    Керуючись статтями 101, 103

(пункт 4), 105, 106 Господарського процесуального кодексу України,

суд

ПОСТАНОВИВ:         

                    1. Апеляційну скаргу

суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, суб'єкта підприємницької

діяльності ОСОБА_2, суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3, суб'єкта

підприємницької діяльності ОСОБА_4 задовольнити частково.

                    2. Ухвалу господарського

суду Автономної Республіки Крим від 17.08.2006 у справі № 2-27/13368-2006

змінити, виключивши з опису арештованого майна:

- особисте майно та нерухомість

суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 та суб'єкта підприємницької

діяльності ОСОБА_4, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та майно, що

знаходиться на орендованих площах за адресою: АДРЕСА_4х;

- 

особисте майно та нерухомість суб'єкта підприємницької діяльності

ОСОБА_2 та суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3, що знаходиться за

адресою: АДРЕСА_2 та майно, що знаходиться на орендованих площах за адресою:

АДРЕСА_4.

          В іншій частині ухвалу суду про

накладення арешту - залишити без змін.                                       

Головуючий суддя                                                 

Ю.В. Борисова

Судді                                                                               

Г.К. Прокопанич

В.І. Гонтар