Постанова

від 24.05.2011 по справі 24/157-10-5376

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

24/157-10-5376

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"24" травня 2011 р. Справа № 24/157-10-5376

м. Одеса

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді М.В. Сидоренко

суддів Л.О. Будішевської, М.А. Мишкіної  

при секретарі судового засідання  Романів О.В.

за участю представників сторін

від скаржника –не з'явився      

від боржника –Лошкарьов Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні    

на постанову господарського суду Одеської області від 05.01.2011 р.

по справі № 24/157-10-5376     

За заявою боржника: приватного підприємства „Новий дім”

про визнання банкрутом

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою господарського суду від 05.01.2011 р. (суддя Оборотова О.Ю.) приватне підприємство „Новий дім” (далі –ПП „Новий дім”, ПП, Банкрут) у зв'язку з відсутністю у нього грошових коштів та майна для задоволення вимог кредиторів визнано банкрутом по ст. 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі –Закон про банкрутство), щодо ПП відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором Банкрута призначено Мацюкевича С.С.

Не погоджуючись з вказаною постановою, Державна податкова інспекція у м. Херсоні (далі –ДПІ у м. Херсоні) звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить її (постанову) скасувати та припинити провадження у даній справі. При цьому скаржник вважає, що постанова прийнята без з'ясування судом обставин, які мають значення для справи, оскільки доказами наявності підстав, визначених ст. 51 Закону про банкрутство, які свідчать про недостатність вартості майна боржника –юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, для задоволення вимог кредиторів, є бухгалтерський баланс на останню звітну дату, підписаний керівником і бухгалтером підприємства-боржника. Крім того, скаржник зазначає, що судом при винесені оскаржуваної постанови не зазначено інформацію щодо наявності чи відсутності рухомого та нерухомого майна, згідно довідок відповідних органів (БТІ, ДАІ, Держтехнагляду).      

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника Банкрута, судова колегія, приходить до наступного.

Відповідно до приписів ст. 101 ГПК України апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Оскаржуваною постановою господарського суду ПП „Новий дім” визнано банкрутом з мотивів, викладених в описовій частині даної постанови.

Судова колегія вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням вимог чинного законодавства, судом визнані встановленими обставини справи, які мають значення для вирішення спору, що матеріалами справи взагалі не доводяться. Відтак вказана постанова підлягає скасуванню.

Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 51 Закону про банкрутство, якщо вартості майна боржника –юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

За приписами ч. 4 ст. 105 ЦК України, комісія з припинення юридичної особи розміщує в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення такої юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Частиною 1 ст. 110 ЦК України встановлено, що юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання банкрутом” (частина 3 статті 110 ЦК України).

В ч. 1 ст. 111 ЦК України законодавець встановив, що ліквідаційна комісія, після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами, складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, яка ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

За змістом ч. 5 ст. 60 ГК України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, вбачається, що ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.

Отже, враховуючи вищезазначені вимоги закону, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” є: оцінка вартості наявного майна боржника, публікація оголошення згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства та складання проміжного ліквідаційного балансу. Крім того, звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого статтею 105 ЦК України.

Відповідної правової позиції дотримується і Верховний Суд України, що відображено в його постанові від 10.06.2008 р. у справі № 15/682-6.

Відповідно до ст. 22 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” інформацію про прийняття засновниками (учасниками) або уповноваженим ним органом рішення щодо припинення юридичної особи підлягає обов'язкову опублікуванню в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.

Пунктами 18, 19 вказаної статті встановлено, що підставою для публікації повідомлень у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації є внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру. Повідомлення підлягають опублікуванню спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації протягом десяти робочих днів з моменту внесення відповідно запису до Єдиного державного реєстру.

Спеціалізованим друкованим засобом масової інформації є „Бюлетень державної реєстрації”, який зареєстровано в Державному комітеті телебачення і радіомовлення України як офіційне загальнодержавне вітчизняне видання, що виходить три рази на місяць, і який видається Держпідприємництвом України. Примірник кожного номера Бюлетеня надсилається державним реєстраторам, до яких можна буде звернутись для перегляду повідомлень та отримання копій.

Враховуючи наведені вище вимоги чинного законодавства та судової практики, судова колегія приходить до висновку, що вказані вище докази повинні бути надані заявником господарському суду на момент порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою та можливість витребування судом таких документів вже після порушення провадження у справі про банкрутство, на відміну від позовного провадження, спеціальним Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не передбачена.

Як вбачається з матеріалів справи, господарський суд першої інстанції на наведені вище вимоги чинного законодавства належної уваги не звернув, прийняв заяву голови ліквідаційної комісії ПП до якої взагалі не були надані визначені законодавцем та наведені вище докази.

З огляду на викладене, оскільки будь-яких доказів на підтвердження підставності порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою, яка передбачена ст. 51 Закону про банкрутство, головою ліквідаційної комісії боржника суду надано не було, судова колегія приходить до висновку про безпідставність порушення справи про банкрутство ПП. Між тим, апеляційною інстанцією розглядається скарга лише на постанову господарського суду про визнання ПП „Новий дім” банкрутом, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити частково.

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, судова колегія, –

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні задовольнити.

Постанову господарського суду Одеської області від 05.01.2011 р. у справі № 24/157-10-5376 скасувати.

Стягнути з ПП „НОВИЙ ДІМ” до Державного бюджету України 42,50 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги Державної податкової інспекції у м. Херсоні.

Зобов'язати господарський суд Одеської області видати відповідний наказ із зазначенням необхідних реквізитів.

Справу направити до господарського суду Одеської області.

             Головуючий суддя                                                          Сидоренко М.В.          

Суддя                                                                     Мишкіна М.А.

Суддя                                                                     Будішевська Л.О.

Постанова підписана 24.05.2011 р.