Постанова

від 18.10.2011 по справі 24/157-10-5376

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 "18" жовтня 2011 р.                                                                                    

Справа № 24/157-10-5376  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого      

Панової І.Ю.,

суддів:

Білошкап О.В.,

Хандуріна М.І. (доповідач),

розглянувши  у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

ліквідатора Приватного підприємства "Новий дім"

на постанову

Одеського апеляційного господарського суду

від  24.05.2011

у справі

господарського суду

№ 24/157-10-5376

Одеської області

за заявою

Приватного підприємства "Новий дім"

про

визнання банкрутом,

ліквідатор

Мацюкевич С.С.,

кредитори:

ДПІ у м. Херсоні,

ПП "Торговий дім "Джерело",

за участю представників сторін: не з'явились;

встановив:

          Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.12.2010 за заявою Приватного підприємства "Новий дім" порушено провадження у справі про банкрутство, з урахуванням особливостей, визначених ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, заборонено боржнику та іншим особам вчиняти дії по відчуженню майна боржника, здійснювати дії по реорганізації боржника, внесення майна до інших активів як внеску у підприємства, організації, що засновуються.

          Постановою господарського суду Одеської області від 05.01.2011 (суддя Оборотова О.Ю.) визнано банкрутом Приватне підприємство "Новий дім", відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Мацюкевича С.С.

          Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.05.2011 (колегія суддів у складі: Сидоренко М.В. –головуючий, Мишкіна М.А., Будішевська Л.О.) постанову господарського суду Одеської області від 05.01.2011 скасовано, справу направлено до господарського суду Одеської області.

В касаційній скарзі ліквідатор Приватного підприємства "Новий дім" просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.05.2001 та залишити в силі постанову господарського суду Одеської області від 05.01.2011. В обґрунтування посилається на порушення та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, зокрема ст.ст. 105, 111 ЦК України, ст. 60 ГК України, ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову апеляційного суду на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до частини 1 ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його  банкрутом" (далі Закон) якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Згідно з частиною 4 ст. 105 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Відповідно до вимог частини 1 ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для  якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

За приписами частини 3 ст. 110 ЦК України якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

За приписами частини 1 ст. 111 ЦК України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду.

За змістом частини 5 ст. 60 Господарського кодексу України (далі –ГК України), яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, вбачається, що ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.

Отже, враховуючи вищезазначені вимоги закону, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку ст.. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є: оцінка вартості наявного майна боржника, публікація оголошення згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства,  складення проміжного ліквідаційного балансу та затвердження його відповідно до ст.і 111 ГК України. Крім того, звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого ст. 105 ЦК України.

Дослідження зазначених вище обставин необхідно для з'ясування наявності чи відсутності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство, за правилами статті 51 спеціального Закону, вказані обставини, виходячи з вимог Закону, повинні бути в наявності та з'ясовані на момент порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою.

Відповідно до частини 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.12.2010 голова ліквідаційної комісії   ПП "Новий дім" звернувся до суду із заявою  про порушення справи про банкрутство, посилаючись на неспроможність виконати грошові зобов’язання перед  ПП "Торговий дім "Джерела" за договором купівлі-продажу. До заяви додано рішення засновника від 15.12.2010 при ліквідацію ПП, рішення ліквідатора від 16.12.2010 про звернення до суду із заявою в порядку ст. 51 Закону, договір купівлі-продажу від 01.10.2010, накладна № 33 від 08.10.2010, податкова накладна від 08.10.2010 (а.с. 2-76 т. 1).

Як встановлено судом апеляційної інстанції, в матеріалах справи відсутні дані про здійснення оголошення в друкованих засобах масової інформації про припинення даної юридичної особи відповідно до положень частини 4 статті 105 Цивільного кодексу України.

Пасив та проміжний ліквідаційний баланс боржника не складено.

Крім того, Інструкцією про порядок обліку платників податків, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 19.02.89 року № 80, зареєстрованою Міністерством юстиції України 16 березня 1998 року за №172/2612, передбачено обов’язок голови ліквідаційної комісії чи особи, відповідальної за погашення податкових зобов'язань або податкового боргу платника податків у разі його ліквідації, у 3-денний термін від дати внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення, подати в орган державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на обліку, ряд документів, зокрема заяву про припинення платника податків (пункт 8.1); у цьому зв’язку органом державної податкової служби приймається рішення про проведення позапланової виїзної перевірки платника податків, який перебуває на обліку в такому органі (пункт 8.2).

Як вбачається з матеріалів справи, в заяві голови ліквідаційної комісії  про порушення справи про банкрутство відсутні посилання на факт повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства  у встановленому законодавством порядку.  Матеріали справи відповідних доказів не містять.

Отже, головою ліквідаційної комісії боржника не дотримано позасудової процедури самоліквідації боржника, яка є обов'язковою передумовою для  порушення провадження у справі про банкрутство за статтею 51 Закону.

Зважаючи на грубі порушення цивільного законодавства при проведенні процедури самоліквідації боржника, внаслідок чого провадження у справі за статтею 51 Закону було порушено безпідставно та необґрунтовано введено ліквідаційну процедуру, колегія суддів касаційного суду вважає законним та обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про скасування постанови господарського суду Одеської області від 05.01.2011.

Відтак, твердження касаційної скарги про помилковість висновків апеляційного суду, порушення норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження при розгляді справи у касаційному провадженні.

Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, прийнята апеляційним  господарським судом постанова відповідає нормам чинного законодавства та підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись статтями 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

          Касаційну скаргу ліквідатора Приватного підприємства "Новий дім" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.05.2011  у справі №   24/157-10-5376 залишити без змін.

Головуючий                                                                                   Панова І.Ю.

Судді                                                                                          Білошкап О.В.

                                                                                                    Хандурін М.І.