Рішення

від 16.04.2008 по справі 38/2

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

38/2

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

16.04.08 р.                                                                               Справа № 38/2                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Радіонової О.О.

при секретарі судового засіданні Какуша Н.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні  в  м. Донецьку справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Грета” м. Дружківка  Донецької області

         до відповідача: Колективного малого науково-виробничого підприємства “Тєрмік” м. Дружківка  

         Донецької області

         про стягнення  25 409грн.53коп.

за участю

представників сторін:

від позивача: Лемехова Т.І. юрисконсульт за дов. № 12-16 від 14.01.2008р.,                                                                                                                                                                                      Купріяненко К.І. зам. головного інженера за дов. № 17 від 17.03.2008 р.

від відповідача: Грущенко О.А.  представник за дов. № 67 від 01.11.2007р.;

 Суть справи:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство “Грета” м. Дружківка Донецької області,  звернувся до господарського суду з позовом до  Колективного малого науково-виробничого підприємства “Тєрмік” м. Дружківка Донецької області про стягнення суми штрафних санкцій у розмірі 25 409грн.53коп. та накладення арешту на майно та поточні рахунки відповідача з метою забезпечення позову.

В обґрунтування позовних вимог позивач  посилається на договір  №ПЛ 1/1-07 від 22.01.2007р., специфікацію №1 та додаткові угоди №1 та №2 до договору  №ПЛ 1/1-07 від 22.01.2007р.

18.01.2008р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного  управління статистики у Донецькій області від 10.01.2008р. № 22-15/41, відповідно до якого  Колективне  мале науково-виробниче підприємство “Термік” м. Дружківка Донецької області значиться у ЄДРПОУ як юридична особа (ідентифікаційний код 13523295) та знаходиться за адресою: 84201, Донецька область, м. Дружківка, вул. Привокзальна, 4.

Лист судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

17.01.2008р. відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому вважає позовні вимоги позивача безпідставними та необґрунтованими, посилаючись на наступне.

На думку відповідача, за своєю правовою природою договір №ПЛ/1-07 від 22.01.2007р. має всі ознаки договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт. Господарські відносини, які виникають із такого договору регулюються ст.ст.892-900 ЦК України.

Відповідно до п. п. 2 ч.1 ст.898 ЦК України, замовник, яким  у даному випадку є позивач, зобов'язаний передати виконавцю - відповідачу по справі усю необхідну для виконання робіт інформацію. Позивач передав відповідачу для виконання робіт креслення ливарних виробів тумб нижніх, на яких були зазначені робочі поверхні готового виробу тумби нижньої із зазначенням механічної обробки. Саме це креслення було використане при розробці ливарної форми. Виготовлену в подальшому на цій ливарній формі тумбу нижню (креслення 6100-4068А) було поставлено позивачу 19.06.2007р., що підтверджується актом №54 від 25.06.2007р.

Позивач ніяк не повідомив відповідача про умови подальшої механічної обробки та використання ливарного виробу, ливарний вибір – тумба нижня не могла бути використана за призначенням. Позивач змінив свої вимоги до ливарних виробів і надав відповідачу робочі креслення виробу тумба нижня, використавши які, відповідач переробив ливарні форми технологію лиття ливарного виробу.

У відзиві відповідач вказав, що відповідно до ч.1 ст.899 ЦК України, якщо у ході науково-дослідних робіт виявляється неможливість досягнення результату в наслідок обставин, що не залежать від виконавця, замовник зобов'язаний оплатити роботи, проведені до виявлення неможливості отримати передбачені договором результати, але не вище відповідної ціни робіт, визначеної договором.

Відповідач зазначив, що у порушення вимог  п. п.2 ч.1 ст.898 ЦК України, позивач не передав відповідачу інформацію про те, яким чином буде у подальшому виконуватись механічна обробка ливарного виробу тумба нижня, та відповідач змушений був виконати додаткові науково-дослідні та технологічні роботи та виготувати нові ливарні форми. Саме за таких підстав, строк виконання робіт безумовно подовжився.

Відповідач вважає, що сам факт надання позивачем уточненої інформації про подальшу механічну обробку ливарних виробів у зв'язку із чим відповідач був змушений переробити ливарні форми, доказує відсутність вини відповідача у порушенні строків виконання робіт за договором.

Таким чином, відповідач просить суд у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити повністю.

Відзив судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

31.01.2008р. позивач надав суду відзив на заперечення відповідача, в якому не погоджується з доводами відповідача, посилаючись на наступне.

Позивач вважає, що доказом того, що відповідачу було достатньо надано інформації для проведення робіт вважається те, що він приступив до розробки технології та виготовлення відливок без яких-небудь додаткових вимог до позивача за документацією.

Позивач зазначив, що за розробку литейної технології, відповідачу була перерахована сума 25 000грн. та був чітко обумовлений строк, після якого, повинна була проведена перша поставка – 60 днів від оплати. За цей період у відповідача не виникло жодних питань, пов'язаних з неможливістю виконати обов'язки за договором.

У своїх запереченнях відповідач зазначив, що позивачем не була представлена  інформація про те, як в подальшому буде виконуватися механічна обробка відливок. Однак, при оформленні договору ніяких вимог у відповідача не виникало, крім того, що дані відомості йому не потрібні, так як ніякої ролі для виготовлення відливок не мають та головною умовою було – дотриматися вказаних кресленнями вимог.

Таким чином, позивач вважає заперечення відповідача необ'єктивними.

Заперечення позивача судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

26.02.2008р. сторони звернулися до суду з клопотанням про продовження строку розгляду спору на 2 місяця, яке судом розглянуте, задоволене та залучене до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду від 26.02.2008р. строк вирішення спору було продовжено на     2 місяця до 26.04.2008р.

26.02.2008р. позивач звернувся до суду з клопотанням про залучення до матеріалів справи додаткових документів, яке судом розглянуте, задоволене та залучене до матеріалів справи.

17.03.2008р. позивач звернувся до суду з клопотанням №12-351 від 11.03.2008р. про уточнення позовних вимог, в якому просить суд: строку позовної заяви перед словом прошу читати в наступній редакції: Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст.546, 548, 550 ГК України, ст.54 ГПК України, ст.ст. 193 п.1, 2, 199, п.1, 216, 217 ХК України, прошу: та подальше за текстом позовної заяви.

Клопотання судом розглянуте, прийняте до уваги та залучене до матеріалів справи.

18.03.2008р. позивач надав суду додаткові пояснення по справі, в яких зазначив, що вважає доводи відповідача такими, які не відповідають дійсності та зазначив, що має всі підстави для стягнення з відповідача суми штрафних санкцій.

Додаткові пояснення позивача судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

18.03.2008р. та 02.04.2008р.  позивач звернувся до суду з клопотаннями про залучення до матеріалів справи додаткових документів, які судом розглянуті, задоволені та залучені до матеріалів справи.

02.04.2008р. позивач надав суду відзив на заперечення відповідача  №12 юр від 31.03.2008р., в яких посилається на наступне.

Договір з відповідачем був укладений 22.01.2007р. та перша частина оплати за договором була проведена 24.01.2007р. в сумі 100 000грн. Отже, при отриманні даної суми відповідач повинен був приступити до розробки литейної технології, так як  договором передбачена сума                                 30 000грн. саме для цих цілей.

Згідно умов договору відливки повинні були бути виготовлені протягом 60 днів з моменту передплати суми 184 744грн.( 50%) від усієї суми договору, а значить строк поставки з урахуванням останньої дати оплати 20.03.2007р. настав саме 18.06.2007р. фактично із дати оплати грошових коштів, в тому числі на розробку литейної технології 24.01.2007р. та строку поставки за договором – 18.06.2007р. витікло п”ять місяців.

Позивач зазначив, що за цей період у випадку у відповідача питань або проблем, пов'язаних з розробкою литейної технології та виготовленням відливок, він мав можливість уточнити або отримати необхідні додаткові відомості, але ж відповідачем таких дій прийнято не було та він приступив до виготовлення відливок.

19.06.2007р. відповідач поставив на нашу адресу першу відливку, яку прийнято не було в результаті її неякісного виготовлення, про що складено акт №54 від 25.06.2007р. Відповідач акт не оскаржив, підписав його та забрав першу відливку. Акт по здачі - прийому  литейної технології був підписаний сторонами тільки 30.11.2007р. вже після поставки останніх виготовлених відливок.

Позивач зазначив, що у даному акті жодна із сторін не має претензій в частині розробки литейної технології та виготовлення модельної оснастки.

Враховуючи вищевикладене, позивач вважає, що вина відповідача у порушенні умов договору в частині несвоєчасного виконання строків виготовлення та поставок відливок, очевидна.

Позивач 02.04.2008р. надав суду довідку з поясненням технічної сторони договору №ПЛ 1/1-07 від 22.01.2007р., яка судом розглянута, прийнята до уваги та залучена до матеріалів справи.

02.04.2008р. відповідач надав суду доповнення до відзиву на позовну заяву №100 від 01.04.2008р., в яких виклав пояснення, які судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

Відповідач зазначив, що вважає ствердження позивача про те, що строки виготовлення відливок були пропущені з вини відповідача, надуманими та нічим не підтвердженими, оскільки прагнучи самостійно виготовити оснастку для придбаного їм імпортного обладнання та не маючи при цьому точних розмірів, позивач постійно змінював вимоги до відливок, а відповідач був змушений виконувати нові розрахунки та виготовляти нові моделі та литейні форми, несучи при цьому збитки.

Доповнення до відзиву судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

03.04.2008р. на адресу господарського суду Донецької області від відповідача надійшло клопотання №101 від 02.04.2008р., в якому відповідач просить суд призначити по справі судову інженерно-технічну експертизу, яке судом розглянуто та відхилено за безпідставністю.

Позивач заперечував проти заявленого клопотання, про що надав письмові заперечення від 15.04.2008р. № 12/27юр, які судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

Перед початком розгляду  справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні представники сторін надали клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.  

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши уповноважених  представників сторін, суд

        ВСТАНОВИВ:

Згідно ст. 1 Статуту Відкрите акціонерне товариство “Грета”( далі – позивач) створено шляхом перейменування Українсько-російського Відкритого акціонерного товариства “Дружківський завод газової апаратури” і є правонаступником усіх його прав та обов'язків.

22.01.2007р. між Відкритим акціонерним товариством “Дружківський завод газової апаратури” ( за договором – покупець) та Колективним малим науково-виробничим підприємством “Тєрмік” м. Дружківка Донецької області (за договором - продавець, далі - відповідач) було  укладено  договір № ПЛ 1/1-07 (далі - договір), відповідно до п.1.1 якого  продавець зобов'язується виготувати та передати у власність покупця товар згідно специфікації №1 (додаток №1), яка є невід'ємною частиною договору, а покупець прийняти товар та оплатити його на умовах, обумовлених у розділі 5 даного договору.

Розділом 2 договору передбачена ціна товару та сума договору, а саме пунктом 2.2 визначена загальна сума оплати за договором, яка складає 369 486грн.42коп., в тому числі ПДВ 20%-61 581грн.07коп.

Розділом 3 договору передбачені умови та строки поставки, а саме поставка товару здійснюється автотранспортом покупця, на умовах Франко-склад продавця (п.3.1 договору). Поставка товару провадиться протягом 60 робочих днів після отримання передплати 50% (специфікація №1, додаток 1) ( п.3.2 договору).

Специфікацією № 1 до договору передбачено, що товаром є розробка литейних технологій та виготовлення модельної оснастки у кількості 3 комплекти за ціною 25 000 грн., відливка “Тумба верхня” креслення 6100-4067А у кількості 11шт. за ціною без ПДВ 119 161,90грн., відливка “Тумба нижня” креслення 6100-4068А у кількості 6 шт. за ціною без ПДВ 82 496,70грн.,  відливка “Тумба нижня” креслення 6100-4069А у кількості 5 шт. за ціною без ПДВ 81 246,75грн.

Сторони уклали додаткову угоду №1 до договору №ПЛ 1/1-07 від 30.08.2007р., якою пунктом першим зазначили: по всьому тексту договору провести заміну назви Українсько-російського ВАТ “Дружківський завод газової апаратури” на Відкрите акціонерне товариство “Грета”. Пунктом другим - змінити № розрахункового рахунку на 26007301474400. Пунктом  третім -змінити № свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ на №001534805101. Пунктом четвертим - діюча додаткова угода є невід'ємною частиною договору №ПЛ 1/1-07 від 30.08.2007р.

Додатковою угодою № 2 до договору  від 12.10.2007р.сторони передбачили, що в частини поставки 8 відливок тумб, в тому числі:

Тумба верхня кресл.6100-4067 А – 4 шт.

Тумба нижня кресл.6100-4068 А – 2 шт.

Тумба верхня кресл.6100-4069А – 2 шт., договір вважати розірваним у зв'язку із порушенням строків виготовлення та поставки продукції продавцем.

Розділом 4 договору сторони передбачили якість та кількість товару, а саме пунктом 4.2 передбачена якість товару, яка повинна відповідати вимогам креслень і підтверджуватися паспортом-сертифікатом.   

Умови і строки розрахунків за товар передбачені  в розділі 5 договору і, а саме пунктом 5.1: покупець здійснює передплату (50%) від суми, вказаної у специфікації №1 (додаток).

Покупець здійснює доплату (50%) поставленого і прийнятого товару на складі продавця на протязі 10 банківських днів з дати відвантаження (п. 5.2 договору).

          Позивачем на виконання умов договору була перерахована відповідачу передоплата у розмірі    184 744грн., що підтверджено платіжними дорученнями № 313 від 24.01.2007р., № 788 від 14.02.2007р., №1319 від 20.03.2007р.

З урахуванням термінів передоплати, термін постачання продукції наступив 15.06.2007р. (60 днів від  останньої дати передоплати, тобто 20.03.2007р.).

Отже, відповідач повинний був у термін до 15.06.2007р. здійснити постачання товару - тумб у кількості 22 шт. на загальну суму 369 486грн.42коп.

У порушення  строків, передбачених  договором ( п.3.2) відповідач поставив продукцію (тумби) у кількості 7 шт. на загальну суму 107 997 грн. Фактично поставка відбулася у серпні                     2007р., що підтверджено  видатковими накладними № ТЕ-0000022 від 06.08.2007р., №ТЕ-0000087 від 28.08.2007р., №ТЕ –0000084 від 10.08.2007р., ТЕ-0000087 від 28.08.2007р.., № ТЕ-0000095.   

Розділ 8 договору передбачає відповідальність сторін, а саме п.8.2 визначено, що при невиконанні п.3.2, п.10.2 продавець сплачує штраф у розмірі 0,1 % від суми не поставки за кожен день.

Договір вступає в силу з дня перерахування передплати покупцем та діє до виконання усіх умов обидва ми сторонами (п. 12.1 договору).

                         Суд вважає договір  № ПЛ/1-07 від 22.01.2007р. укладеним згідно вимог ст. 638 ЦК України.

          04.09.2007р. позивачем на адресу відповідача була пред'явлена претензія №12-744, в якій позивач пропонував сплатити відповідачу суму пені за прострочення поставки продукції у розмірі 25 409грн.53коп.

05.09.2007р. відповідач надав відповідь  на претензію позивача, в якої вважає її необґрунтованою та залишив  без задоволення.

                        Оскільки відповідач порушив строки поставки товару, тому позивач просить суд  стягнути з відповідача суму штрафних санкцій у розмірі 25 409грн.53коп.

      Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

      Позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на договір №ПЛ 1/1-07 від 22.01.2007р., специфікація №1 до договору №ПЛ 1/1-07 від 22.01.2007р., додаткові угоди №1 від 30.08.2007р.. №2 від 12.10.2007р., копії платіжних доручень, копії накладних, рахунок-фактуру №ТЕ-00000002 від 22.01.2007р., претензію №12-744 від 04.09.2007р., відповідь на претензію №60 від 05.09.2007р., відзив на заперечення відповідача №12-105 від 25.01.2008р., клопотання про залучення документів до справи від 26.02.2008р., клопотання від 11.03.2008р. №12-351, письмові пояснення від 17.03.2008р. №12/26юр, клопотання про залучення до матеріалів справи документів від 18.03.2008р. №12/25 юр, клопотання від 02.04.2008р. №12/юр-2, клопотання від 17.03.2008р. №12/16юр, заперечення від 15.04.2008р. № 12/27юр,   правовстановлюючі документи тощо.

Відповідач посилається на відзив на позовну заяву №95 від 14.01.2008р., клопотання від 02.04.2008р. №101, доповнення до відзиву на позовну заяву №100 від 01.04.2008р., клопотання від 02.04.2008р. № 101, правовстановлюючі документи, тощо.  

              Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

             Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то  судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідношення у господарській сфері.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору   ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором в силу приписів п. 2 ст. 193 ГК України.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів                 абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Відповідно ст. 509 Цивільного кодексу України  в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з договору, або інших підстав, які зазначені у ст. 11 ЦК України.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться в силу ст. 526 ЦК України.

Суд вважає, що за своєю правовою природою договір №ПЛ 1/1-07 від 22.01.2007р. є договором поставки з огляду на таке.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму ( ч. 1 ст. 712 ЦК України).

Частиною другою ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Сторонами у вказаному договорі є покупець та продавець. Предметом договору передбачено обов'язок продавця виготовити та передати у власність покупця товар згідно специфікації, яка є невід'ємною частиною договору, та обов'язок покупця прийняти товар та сплатити його на умовах, викладених у розділі 5 даного договору.

Договором передбачені ціна договору та сума ( розділ 2), умови та строки поставки ( розділ 3), якість та кількість товару ( розділ 4), умови та строки розрахунку за товар ( розділ 5), відповідальність сторін ( розділ 8).

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання ( ч. 1 ст. 218 ГК України).

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення ( ч. 2 ст. 218 ГК України).

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання згідно вимог п. 1 ст. 230 ГК України.

У разі порушення зобов'язання настають правові  наслідки, встановлені договором або законом ( ст. 611 ЦК України).

Пунктом 8.2 договору визначено, що при невиконанні п.3.2, п.10.2 продавець сплачує штраф у розмірі 0,1 % від суми не поставки за кожен день.

На отриманий у судовому засіданні 26.02.2008р. розрахунок штрафних санкцій відповідач не надав своїх зауважень та проти нього не заперечував.

Крім того, в матеріалах справи міститься акт № 54 від 25.06.2007р. ( а.с. 98), який підписаний обома сторонами, з якого вбачається, що перша поставки відливки тумба нижня кресл. 6100-4068А у кількості 1 шт. була здійснена 19.06.2007р., останні 21 шт. тумб до теперішнього часу не поставлені. Між тим, поставлена відливка не придатна до механічної обробки та підлягає заміні.

Отже, з огляду на наведене, суд вважає, що  позовні вимоги щодо стягнення штрафних санкцій з відповідача підтверджені матеріалами справи, є обґрунтованими, доказаними та такими, що підлягають задоволенню.

Вимогу позивача щодо накладання арешту на майно і поточний рахунок відповідача з метою забезпечення позову, суд відхиляє, оскільки позивачем не надано суду відповідних доказів у її підтвердження. Крім того, статтею 67 ГПК України передбачені заходи щодо забезпечення позову, зокрема, накладання арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

03.04.2008р. на адресу господарського суду Донецької області від відповідача надійшло клопотання №101 від 02.04.2008р., в якому відповідач просить суд призначити по справі судову інженерно-технічну експертизу.

У клопотанні відповідач, зокрема, зазначає, що для з'ясування питання, чи відповідає виготовлені відповідачем ливарні вироби вимогам, зазначеним у кресленнях, наданих позивачем під час укладання договору та чи можливо було за таких вихідних даних виготовити заготівку для подальшої механічної обробки відповідно до креслень, наданих відповідачу позивачем 12.07.2007р., потрібні спеціальні знання у галузі ливарного виробництва, наполягає на призначення по справі судової інженерно-технічної експертизи.

Клопотання судом розглянуте та не підлягає задоволенню з наступного.

Спірним в даній справі є питання про те, чи були порушені відповідачем терміни постачання продукції, у зв'язку з чим позивачем заявлені вимоги щодо стягнення  з відповідача штрафних санкцій за порушення умов договору, а не питання, пов'язані із якістю виготовленої продукції та її відповідністю вимогам, зазначеним у кресленнях, виготовленим відповідачем ливарним виробам.

Згідно з частиною третьою ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Вказані дії відповідача стосовно заявленого клопотання суд розцінює як дії, спрямовані на штучне затягування судового процесу, що суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасницею якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Заперечення відповідача про те, що укладений між сторонами договір від 22.01.2007р. № ПЛ1/1-07 є договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт є помилковими, оскільки спростовуються вищевикладеним.

Доводи відповідача стосовно того, що позивач постійно змінював вимоги стосовно відливок, а відповідач був вимушений здійснювати нові розрахунки та виготовляти нові моделі та литейні форми, не підтверджені відповідними доказами та є безпідставними.

          З урахуванням зазначеного суд вважає, що господарські витрати слід віднести на відповідача згідно вимог ст. 49 ГПК України.

Враховуючи викладене та керуючись  ст.ст.193, 218, 230 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 509, 526, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Грета” м. Дружківка Донецької області до  Колективного малого науково-виробничого підприємства “Тєрмік” м. Дружківка Донецької області про стягнення суми штрафних санкцій у розмірі 25 409грн.53коп. задовольнити.

Стягнути з Колективного малого науково-виробничого підприємства “Тєрмік” м. Дружківка Донецької області (84205, Донецька область, м. Дружківка, вул. Привокзальна, 4, р/р  26007190237001 у Дружківській філії КБ Приватбанк, МФО 335548, ЄДРПОУ 13523295) на користь Відкритого акціонерного товариства “Грета” м. Дружківка Донецької області (84205, Донецька область, м. Дружківка, вул. Чайковського, 1, р/р 26007301474400 у філії відділення ПІБ м. Дружківка, МФО 334334, ЄДРПОУ 0153488)  штрафні санкції у розмірі 25 409грн.53коп., державне мито у розмірі 254 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн.

У судовому засіданні 16.04.2008р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 16.04.2008р.

Видати наказ після набрання рішення законної сили, по закінченні десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                         Радіонова О.О.                               

Надруковано 3 примірників:

1 – до справи

2 – сторонам у справі