Постанова

від 08.04.2008 по справі 3/2106

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

3/2106

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 08 квітня 2008 р.                                                                                    № 3/2106  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. –головуючогоВолковицької Н.О. Рогач Л.І.

за участю представників сторін:

позивачаПрокопчука А.Л. дов. від 12.03.2008 року

відповідачаМельник М.І. –директорБогданович В.В. дов. від 24.12.2007 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПриватного підприємства "Житомирбудмаркет"

на постанову від 07.11.2007 року Житомирського апеляційного господарського суду

у справі№ 3/2106 господарського суду Житомирської області

за позовомВідкритого акціонерного товариства "Експериментально –механічний завод "Металіст"

доПриватного підприємства "Житомирбудмаркет"

простягнення 203906, 29 грн.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Експериментально –механічний завод "Металіст" звернулося до господарського суду Житомирської області з позовом до Приватного підприємства "Житомирбудмаркет" про стягнення 203906,29 грн., з яких 175804,12 грн. –заборгованості за отриману продукцію, 3866,41 грн. –3% річних та 24235,76 грн. –пені.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 26.09.2006 року позов задоволено, з Приватного підприємства "Житомирбудмаркет" стягнуто на користь позивача 175802,12 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, 3866,41 грн. 3% річних, 24235,76 грн. пені, 2039,07 грн. та відповідні судові витрати.

За апеляційною скаргою Приватного підприємства "Житомирбудмаркет" судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 07.11.2007 року залишене без змін з тих самих підстав.

Приватне підприємство "Житомирбудмаркет" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 07.11.2007 року та припинити провадження у справі.

Заявник посилається на те, що постанова апеляційного суду прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права та з неповним вивченням фактичних обставин справи.

Заслухавши доповідь судді –доповідача та присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних господарських судів переглядає за касаційною скаргою (поданням) та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій 25.05.2005 року між сторонами у справі було укладено договір поставки №73-МК, за умовами якого Відкрите акціонерне товариство "Експериментально-механічний завод "Металіст" (постачальник) зобов'язувався виготовити металоконструкції за наданими кресленнями в асортименті і за ціною погодженою сторонами, а Приватне підприємство "Житомирбудмаркет" (замовник) - оплатити та отримати продукцію. Кількість, ціна, умови поставки, термін поставки та додаткові вимоги Замовника до замовленої продукції вказуються у специфікації, що додається до договору і є його невід'ємною частиною (т.1, а.с.10-13).

Відповідно до пункту 5.1 договору замовник проводить попередню оплату в розмірі 60% від суми замовленої продукції. Остаточний розрахунок в розмірі 40% від суми замовленої продукції здійснюється Приватним підприємством "Житомирбудмаркет" протягом 3-х банківських днів з моменту прийняття продукції та підписання видаткової накладної.

Приймання продукції за кількістю і якістю здійснюється Замовником на складі Постачальника в момент її відвантаження. Рекламацію на якість металевих конструкцій Замовник вправі пред'явити протягом  десяти днів після їх отримання. В іншому випадку продукція вважається прийнятою без претензій по кількості і якості (пункти 6.1., 6.3. договору).

На виконання умов договору позивачем було передано, а відповідачем отримано продукцію на загальну суму 455540,00 грн. (з урахуванням  ПДВ), що підтверджується належними документами, а саме видатковими накладними та довіреностями (т.1, а.с. 16-42).

Виконуючи вимоги пункту 5.1. договору відповідач здійснив часткову передоплату в розмірі 288900,00 грн., що становить обумовлених 60% від суми замовленої продукції (т.1, а.с.43).

31.10.2005 року сторони підписали акт звірки, яким підтверджено заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 168571,60 грн., в тому числі 28095,27 грн. ПДВ (т.1, а.с.44).

24.05.2006 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про погашення заборгованості, яку останній залишив без задоволення (т.1, а.с.50).

Задовольняючи заявлені позивачем вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, виходив з того, що відповідач, отримавши від позивача на підставі договору поставки №73-МК металоконструкції на загальну суму 455540,00 грн., оплату за них належним чином не провів й відповідно до умов договору має сплатити борг, пеню, 3% річних та збитки від інфляції.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій виходячи із наступного.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 цієї статті).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Частиною 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

З матеріалів справи, також, вбачається, що ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 16.05.2007 року було задоволено клопотання відповідача про направлення матеріалів справи до прокуратури для перевірки та встановлення факту відпуску позивачем металоконструкцій, передбачених п'ятою чергою специфікації за договором поставки №73-МК, встановлення осіб, які отримали продукцію, документів на підставі яких проводився відпуск товару, встановлення пункту одержання металоконструкцій.

Прокуратурою Оболонського району м. Києва проведена перевірка, за результатами якої 11.07.2007 року прийнята постанова про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі пункту 2 статті 6 КПК України (а.с.77-79, т.2).

В постанові, зокрема, зазначається, що представники ПП "Житомирбудмаркет" в період з 07.06.2005 року по 02.09.2005 року отримували на ВАТ "Експериментально-механічний завод "Металіст" готову продукцію згідно договору №73-МК на підставі довіреностей та особистих паспортів, відвантаження та транспортування продукції здійснювалось транспортом замовника, достовірність підписів працівників приватного підприємства на видаткових накладних не викликає сумнівів в їх достовірності, оскільки в матеріалах господарської  справи наявні оригінали зазначених документів.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що господарські суди дійшли вірного висновку про законність та обґрунтованість заявлених позивачем вимог щодо стягнення з Приватного підприємства "Житомирбудмаркет" 168571,60 грн. боргу за поставлену продукцію.

Згідно частини 1 статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбачених цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються  відповідні положення Цивільного кодексу України.

Виходячи зі змісту статей 546, 548, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.

Крім того, відповідно до вимог статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 року № 543/96 ВР розмір пені, встановлений за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 9.4 договору поставки передбачено, що за прострочення строків платежу Замовник сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ діючої на момент порушення виконання даного зобов'язання,  за кожен день прострочення, від загальної суми заборгованості.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором  або законом.

Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити  суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми (стаття 625 Цивільного кодексу України).

Позивач надав обґрунтований розрахунок  інфляційних нарахувань, пені та 3% річних, на підставі якого суд першої інстанції стягнув з відповідача 7232,52 грн. інфляційних втрат, 24235,76 грн. пені та 3866,41 грн. 3% річних.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що господарські суди першої та апеляційної інстанції в порядку статті 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив, встановили та надали юридичну оцінку наданим сторонами доказам та дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Решта заперечень відповідача щодо порушення судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, суперечать матеріалам справи та зводяться до переоцінки доказів, що відповідно статті 1117 Господарського процесуального кодексу України не входить до компетенції касаційної інстанції, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування постанови апеляційної інстанції колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 07.11.2007 року у справі № 3/2106 господарського суду Житомирської області залишити без змін.

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Житомирбудмаркет" залишити без задоволення.

Головуючий суддя                                                  Т. Дроботова

С у д д і          Н. Волковицька

Л. Рогач