Рішення

від 07.04.2008 по справі 34/27пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

34/27пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

07.04.08 р.                                                                               Справа № 34/27пн                               

Суддя господарського суду Донецької області Кододова О.В.

При секретарі судового засідання Котельніковій Н.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом – Приватного підприємства “Юнитек” м. Донецьк

до відповідача – Організації орендарів “Будівельне управління №7” м. Донецьк

третя особа  без самостійних вимог на предмет спору -  Комунальне підприємство “Управління генерального плану м. Донецька”  

про встановлення права безстрокового користування земельною ділянкою (сервітут) для задоволення потреб ПП “Юнитек” у вільному проїзду та необхідного маневрування автотранспорту ПП “Юнитек” на території Організації орендарів “Будівельного управління №7”.

за участю представників сторін:                              

від позивача –  Батюк О.О., Патюк С.О. (за дорученнями)

від відповідача – Лепешкіна Л.Г. (за дорученням)

віт третьої особи –  Шиманська Н.І. (за дорученням)

СУТЬ СПОРУ:Заявлено позов Приватним підприємством “Юнитек” м. Донецьк  до Організації орендарів “Будівельне управління №7” м. Донецьк про встановлення права безстрокового користування земельною ділянкою (сервітут) для задоволення потреб ПП “Юнитек” у вільному проїзду та необхідного маневрування автотранспорту ПП “Юнитек” на території Організації орендарів “Будівельного управління №7”.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 28 лютого 2008року  до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору залучено Комунальне підприємство “Управління генерального плану м. Донецька”.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач чине перешкоди вільному проїзду автотранспорту ПП “Юнитек” через свою територію, споруджує огорожу з бетонних пліт через встановлену сервітутну зону проїзду та не дає можливості для необхідного маневрування автотранспорту позивача для здійснення завантаження бетону та розчину. На думку позивача це здійснюється з метою перешкоджання вільної та законної підприємницької діяльності ПП “Юнитек” та змушує останнього сплачувати незаконні платежі на користь відповідача. Як зазначає позивач даний факт підтверджується листами відповідача від 11.12.2007року та від 24.12.2007року.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 25 лютого 2008року (вхід. №02-41/5763) проти позову заперечує у повному обсязі та зазначає, що між сторонами вже укладений договір, предметом якого є встановлення земельного сервітуту на право проїзду. На даний час даний договір не розірваний сторонами  та не визнаний судом недійсним. Крім того відповідач зазначає, що на протязі дії договору позивач має можливість безперешкодно здійснювати свою господарську діяльність.

За клопотанням сторін справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.          

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,  господарський суд, встановив :

Між Організацією організаторів СУ-7 міста Донецька (продавець) та Приватним підприємством “Юнитек” (покупець) 03 квітня 2002року було укладено договір купівлі-продажу будівлі бетонно - розчинного вузлу №03/04-1и, за умовами якого продавець продав, а покупець купив нежилу будівлю – споруду бетонно – розчинного вузлу літер “А-1” площею 404,7 кв.м., розташоване за адресою: 83037 м. Донецьк, вул. Кірова, 90а. Договір підписаний обома сторонами та скріплений печатками підприємств.11 квітня 2002року між Організацією організаторів СУ-7 міста Донецька (продавець) та Приватним підприємством “Юнитек” (покупець) підписано акт прийому передачі будівлі бетонно-розчинного вузлу.

Рішенням Виконавчого комітету Донецької міської ради від 17.03.2004року №133/13 вилучено з користування пересувної механізованої колони №7 (в теперішній час назва “Організація орендарів будівельного управління №7”) земельну ділянку площею 0,3564га по вулиці Кірова, 90а в Кіровському районі на підставі добровільної відмови від права користування земельною ділянкою згідно листа від 03.04.2002р. №04/04-1и. Затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 0,3564га приватному підприємству “Юнитек” для експлуатації існуючої будівлі бетонного-розчинного  вузла по вулиці Кірова, 90а в Кіровському районі.

12 липня 2004року між Виконавчим комітетом Донецької міської ради (орендодавець) та Приватним підприємством “Юнитек” (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, кадастровий номер 1410137100:00:039:0007, що знаходиться на території Кіровського району м. Донецька по вул. Кірова, буд. 90 “а”, загальною площею 3564кв.м. із земель Організації орендарів будівельного управління, за актом прийому-передачі. Договір укладений на термін до 17 березня 2009року.

Виконавчим комітетом Донецької міської ради та Приватним підприємством “Юнитек” 12 липня 2004року був підписаний акт приймання-передачі в оренду земельної ділянки.

Відповідно до акту узгодження меж земельної ділянки існуючої будівлі бетонно-розчинного вузла ПП “Юнитек” по вул. Кірова 90а у Кіровському районі м. Донецька підписаного  з боку ПП “Юнитек”, КП “Управління генерального плану м. Донецька”, Головою  Організації орендарів СУ №7, Землеустроітелем Кіровського району, площа  земельної ділянки складає 0,3564га, в тому числі  сервітутна зона проїзду – 0,0367га.

14 вересня 2005року між Організацією орендарів БУ-7 (землекористувач – І) та  товариство з обмеженою відповідальністю “МПК-3”, приватне підприємство “Юнитек” та ФОП Петрусевич А.В. (землекористувач – ІІ) укладено договір на встановлення земельного сервітуту, за умовами якого сторони домовились встановити земельний сервітут на право проїзду “землекористувачем – ІІ” транспортними засобами по наявному шляху з твердим покриттям, який пролягає по земельній ділянці “Землекористувача – І” за адресою:                        м. Донецьк, вулиця Кірова, 90 “А” Кіровський район для обслуговування своєї земельної ділянки.

Відповідно до п. 2.1 Договору на встановлення земельного сервітуту, сторони повинні дотримуватися загальновизнаних правил  добросусідства: дозволяти власникам суміжної ділянки проїзд через їх ділянку для використання земельної ділянки відповідно до її цільового призначення ;  сумісно експлуатувати, підтримувати у відповідному стані під'їзні шляхи площею 0,0793га до суміжної земельної ділянки.

За умовами п.2.2 Договору “Землекористувач – І” зобов'язаний: виконувати в повному обсязі  всі умови договору; дозволяти “Землекористувачу - ІІ” проїзд транспортними засобами по наявному шляху з метою використання земельної ділянки відповідно до її цільового призначення; не втручатися в господарську діяльність “Землекористувача – ІІ”.

Відповідно до п.2.3. Договору “Землекористувач – І”  зобов'язаний: дотримуватися встановленого режиму використання відведеної ділянки; не вчиняти дій, що можуть привести до погіршення якісних характеристик та екологічного стану на території ділянки;  приймати дольову участь в ремонті та експлуатації під'їзного шляху .

Згідно 2.4. укладеного Договору  Землекористувачі мають право: вносити за  згодою з другою стороною в Договір необхідні зміни та доповнення, що випливають з діючих законодавчих актів, які регулюють використання земель; на відшкодування збитків з приводу погіршення якості земель внаслідок діяльності другої сторони; відвідувати земельну ділянку з метою контролю за використанням мереж; звертатися у суд з питань порушення другою стороною умов Договору.

Термін дії земельного сервітуту відповідно до умов п.3.1. Договору , на право проїзду “Землекористувачем – ІІ” транспортними засобами по наявному шляху – на строк оренди земельної ділянки .

Договір на встановлення земельного сервітуту  підписаний як позивачем так і відповідачем та скріплений печатками підприємств. 14 вересня 2005року  Договір на встановлення земельного сервітуту зареєстровано у Донецькій міській раді.

Відповідач  листами від 11 грудня 2007року №01/69 та  від 24 грудня 2007року №01/75  повідомив позивача, що з 01 січня 2008року буде перекрито проїзд для автотранспорту позивача, у зв'язку з тим, що внаслідок проїзду автотранспорту позивача розбивається дорожнє покриття, осипається плітка  та інш. та у зв'язку з тим, що позивач не бажає вирішувати питання оплати сервітутного поїзду.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 29 лютого 2008року ухвалу Кіровського районного суду м. Донецька від  19 грудня 2007року  про заборонення відповідачу споруджувати огорожу через встановлену сервітутну зону проїзду автотранспорту ПП “Юнитек”  для здійснення завантаження бетону та розчину, перешкоджати можливості для необхідного маневрування автотранспорту ПП “Юнитек”  у робочій час зачиняти ворота з метою недопускання транспорту ПП “Юнитек” залишено без змін.

Позивач у позовній заяві  просить суд встановити право безстрокового користування земельною ділянкою (сервітут) для задоволення потреб ПП “Юнитек” у вільному проїзду та необхідного маневрування автотранспорту ПП “Юнитек” на території Організації орендарів “Будівельного управління №7”.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін та третьої особи господарський суд дійшов до висновку, що вимоги позивача необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Згідно ч.1 ст.98 Земельного кодексу України право земельного сервітуту - це право  власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

Право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Частина 1 ст.404 Цивільного кодексу України встановлює, що право користування  чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу,  проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі,    зв'язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо.

Відповідно до ст.99 Земельного кодексу України власники або землекористувачі   земельних ділянок можуть вимагати встановлення таких земельних сервітутів:

а) право проходу та проїзду на велосипеді;

б) право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху;

в) право прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій;

г) право прокладати на свою земельну ділянку водопровід із чужої природної водойми або через чужу земельну ділянку;

ґ) право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку;

д) право забору води з природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право проходу до природної водойми;

е) право поїти свою худобу із природної водойми, розташованої на сусідній  земельній ділянці, та право прогону худоби до природної водойми;

є) право прогону худоби по наявному шляху;

ж) право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд;

з) інші земельні сервітути.

Стаття 100 Земельного кодексу України встановлює порядок встановлення земельних сервітутів, а саме власник або землекористувач земельної ділянки має право вимагати встановлення земельного сервітуту для обслуговування своєї земельної ділянки.

Земельний сервітут встановлюється за домовленістю між власниками сусідніх земельних ділянок на підставі договору або за рішенням суду.

Судом встановлено, що 14 вересня 2005року між Організацією орендарів БУ-7 (землекористувач – І) та  товариство з обмеженою відповідальністю “МПК-3”, приватне підприємство “Юнитек” та ФОП Петрусевич А.В. (землекористувач – ІІ) укладено договір на встановлення земельного сервітуту, за умовами якого сторони домовились встановити земельний сервітут на право проїзду “землекористувачем – ІІ” транспортними засобами по наявному шляху з твердим покриттям, який пролягає по земельній ділянці “Землекористувача – І” за адресою:  м. Донецьк, вулиця Кірова, 90 “А” Кіровський район для обслуговування своєї земельної ділянки.

На даний між сторонами укладений договір на встановлення земельного сервітуту, який надає право позивачу проїзду транспортними засобами по наявному шляху з твердим покриттям, який пролягає по земельній ділянці  відповідача за адресою:  м. Донецьк, вулиця Кірова, 90 “А” Кіровський район .

Відповідно до приписів ст.33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини справи на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Таким чином договір на встановлення земельного сервітуту є чинним. Позивачем не надано доказів того, що договір розірваний або скасований у судовому порядку.

Відповідно до ч.1 ст.402 Цивільного кодексу України сервітут може бути  встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду.

Та оскільки договір укладений між сторонами  є чинним,  у суду не має підстав для встановлення  сервітуту вдруге.

Твердження позивача , що відповідач  перешкоджає підприємницькій діяльності позивача судом до уваги не приймаються, оскільки позивачем заявлені позовні вимоги про встановлення права безстрокового користування земельною ділянкою (сервітут), а не усунення перешкод у користуванні та у суду відсутні підстави виходити за межі заявлених вимог.

Щодо позовних вимог про задоволення потреб ПП “Юнитек” у вільному проїзді та необхідного маневрування автотранспорту ПП “Юнитек” на території  Організації орендарів “Будівельне управління №7”, то суд вважає що вони задоволенню не підлягають за тих підстав, що позивач не надав доказів звернення до відповідача з пропозицією внесення змін, доповнень до договору або звернення до відповідача з пропозицією укласти відповідний договір. Тобто позивачем не надано доказів, що на момент звернення з позовом до суду його права були порушені.

Згідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.        

Судом  при винесенні рішення враховано, що правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, право на позов  у особи виникає після порушення відповідачем її права, тобто захисту підлягає вже порушене право. Позивач не надав жодних доказів того що відповідачем порушено його права.   

Судові витрати покладаються на позивача відповідно до ст.49 ГПК України.

В судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення .

Керуючись Земельним кодексом України, Цивільним кодексом, ст.ст. 33, 43, 49,                ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,

                                                              ВИРІШИВ

У задоволенні позовних вимог Приватного підприємства “Юнитек” м. Донецьк Організації орендарів “Будівельне управління №7” м. Донецьк про встановлення права безстрокового користування земельною ділянкою (сервітут) для задоволення потреб ПП “Юнитек” у вільному проїзду та необхідного маневрування автотранспорту ПП “Юнитек” на території Організації орендарів “Будівельного управління №7” - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення  десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або його підписання у разі оголошення  вступну та резолютивну частини рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення  виготовлений та підписаний 09 квітня 2008року.      

Суддя                                                                         Кододова О.В.