Постанова

від 18.03.2008 по справі 31/485-27/301

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

31/485-27/301

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 18 березня 2008 р.                                                                                    № 31/485-27/301  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

Т.Б. Дроботової –головуючого,Н.О. Волковицької,Л.І. Рогач

за участю представників:

позивачаРадько А.Г., дов. від 21.01.08р.

відповідачане з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належно)

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу  Закритого акціонерного товариства "Спеціальний науково-реставраційний проектний інститут "Укрпроектреставрація"

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 14.11.2007р.

у справі№ 31/485-27/301 господарського суду міста Києва

за позовомПриватної фірми "Полтавамоторсервіс"

до

Закритого акціонерного товариства "Спеціальний науково-реставраційний проектний інститут "Укрпроектреставрація"

пророзірвання договору підряду та додаткової угоди до нього, стягнення 22085,00грн.

ВСТАНОВИВ:

         Приватна фірма "Полтавамоторсервіс" звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства "Спеціальний науково-реставраційний проектний інститут "Укрпроектреставрація" про розірвання договору підряду № 02/05 від 12.01.2005р. та додаткової угоди № 1 від 02.11.2005р. до договору № 02/05 на виконання проектно-кошторисної документації на підставі частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України, оскільки відповідачем істотно порушено договір - не виконано у встановлений строк обумовлене договором зобов'язання по виконанню проектно-кошторисної документації по реконструкції малосімейного гуртожитку під житловий будинок з надбудовою п'ятого поверху з мансардою за адресою с.м.т. Гурзуф, вул. Артемівська, 4. Також позивач вказував, що за частиною 1 статті 12 Цивільного кодексу України відповідач у даній справі є таким, що прострочив зобов'язання, що презюмує право позивача відмовитися від прийняття виконання та вимагати відшкодування збитків та  пені; відтак позивач просив стягнути з відповідача кошти в сумі 20540грн. та 1545грн. пені.

         В ході розгляду справи позивач уточнював та змінював позовні вимоги, виклавши їх у заяві від 20.11.2006р. (т.1, а.с.69) як вимоги розірвати договір та додаткову угоду до нього в зв'язку з суттєвим порушенням його умов іншою стороною (стаття 611 Цивільного кодексу України), а також стягнути з відповідача 20540грн. збитків та 1545грн. пені.

Відповідач відхилив позовні вимоги повністю, вказавши, що несвоєчасне виконання проектно-кошторисної документації пов'язано з ненаданням позивачем вихідних даних, що є необхідними для належного виконання договірних зобов'язань та надаються позивачем в силу положень статті 888 Цивільного кодексу України, а також неповним перерахуванням позивачем суми авансу; з огляду на викладене відповідач зупинив виконання розпочатих робіт відповідно до статті 851 Цивільного кодексу України та за статтею 613 Цивільного кодексу України не є таким, що прострочив.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.11.2006р. (суддя Качан Н.І.)  позов задоволено; договір № 02/05 від 12.01.05р. на виконання проектно-кошторисної документації по реконструкції малосімейного гуртожитку під житловий будинок з надбудовою п'ятого поверху з мансардою за адресою с.м.т. Гурзуф, вул. Артеківська, 4 (ІІ етап надбудова п'ятого поверху з мансардою) та додаткову угоду до нього № 1 від 02.11.05р. розірвано з ініціативи замовника; з відповідача на користь позивача стягнуто 203грн. судових витрат; в іншій частині позову провадження у справі припинено на підставі пункту 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України; повернути позивачу 85грн. зайво сплаченого державного мита.

Судове рішення в частині розірвання основного договору та додаткової угоди до нього вмотивовано встановленими обставинами справи щодо істотного порушення умов договору позивачем в зв'язку з ненаданням ним відповідачу технічних умов, чим позбавлено відповідача можливості виконати договірні зобов'язання у повному обсязі, відтак відповідач повідомив позивача листом № 36/1 від 25.07.2006р. про зупинення проектних робіт; також судом встановлено, що відповідач не виконує належним чином свої зобов'язання за договором підряду щодо виконання проектно-кошторисної документації; відповідно згідно судового рішення підставою для розірвання договору підряду за частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України судом визначено істотне порушення умов договору підряду, як зі сторони позивача, так і зі сторони відповідача.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2007р. (головуючий –Алданова С.О., судді Зубець Л.П., Шипко В.В.) рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.05.2007р. скасовано рішення та постанову в частині припинення провадження у справі, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до місцевого господарського суду; в частині розірвання договору від 12.01.2005р. та додаткової угоди до нього судові рішення не оскаржені та залишені без змін.

Під час нового розгляду справи позивач подав заяву від 06.08.2007р. про зміну підстав позову, заявивши про повернення 20540грн. на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України як безпідставно набутого майна та стягнення 1545грн. пені за порушення договірних зобов'язань.

Подане позивачем клопотання про зміну підстав позову відображене у протоколі судового засідання від 06.08.2007р. (т.1.,а.с.238).

Рішенням господарського суду міста Києва від 06.08.2007р. (суддя Дідиченко М.А.) позов про стягнення коштів задоволено частково; з відповідача на користь позивача стягнуто 18995грн. збитків, 1545грн. пені, 4000грн. витрат на оплату послуг  адвоката, 205грн. державного мита, 109,50грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в іншій частині позову відмовлено.

Судове рішення вмотивовано встановленими обставинами справи щодо неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором та додатковою угодою до нього згідно судового рішення від 21.11.2006р., залишеного без змін в частині розірвання договору, що не підлягають повторному доведенню в силу статті 35 Господарського процесуального кодексу України, статтями 548, 611 Цивільного кодексу України, статтями 224, 232 Господарського кодексу України, що визначають підстави стягнення збитків та застосування відповідальності за порушення договірних зобов'язань.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2007р. (судді: Корсак В.А. –головуючий, Коршун Н.М., Авдеєв П.В.) рішення місцевого господарського суду скасовано з огляду на прийняття його без участі сторони, не повідомленої належним чином про час та місце судового засідання; прийнято нове рішення про часткове задоволення позовних вимог за таких самих підстав, які в рішенні місцевого господарського суду; з відповідача на користь позивача стягнуто 18995грн. збитків, 1545грн. пені, 4000грн. витрат на послуги адвоката, 314,50грн. судових витрат; у іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовими рішенням та постановою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить останні рішення та постанову у даній справі скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Скаржник вважає, що господарськими судами порушено норми матеріального та процесуального права через неправильне та неповне з'ясування обставин справи, оскільки судами попередніх інстанцій всупереч статтям 35 та 43 Господарського процесуального Кодексу України не враховано факти, встановлені попереднім судовим рішення  про порушення зобов'язань позивачем, внаслідок чого відповідач не є таким, що прострочив виконання договірного зобов'язання, відсутні передбачені законодавством підстави для застосування цивільно-правової відповідальності, однак судами у рішеннях не викладено обставин, що свідчать на користь відповідача.

Позивач відзив на касаційну скаргу не надіслав, усно в судовому засіданні вказав на законність та обґрунтованість постанови апеляційної інстанції.

Відповідач не скористався правом на участь представника в  судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, пояснення представника позивача, присутнього у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скар га підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підстав встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.

Як вбачається з матеріалів справи, судами попередніх інстанцій було встановлено, що рішенням господарського суду міста Києва від 21.11.06р. по справі № 31/485, залишеному без змін у відповідній частині постановами апеляційної та касаційної інстанцій, задоволено позовні вимоги позивача до відповідача про розірвання договору підряду від 12.01.05р. № 02/05 та додаткової угоди до нього від 02.11.05р. № 1; зазначеним рішенням встановлено неналежне виконання відповідачем умов договору та додаткової угоди до нього; також рішенням зазначено, що істотні порушення договору та додаткової угоди до нього мали місце також зі сторони позивача.

Також судами встановлено, що позивач перерахував аванс за договором 18.01.05р., а за додатковою угодою –04.11.05р., відтак відповідач був зобов'язаний  виконати передбачені договором роботи до 07.04.05р., а роботи за додатковою угодою –до 23.11.05р.; наслідком невиконання відповідачем прийнятих на себе договірних зобов'язань відповідно до статей 548, 549, 611 Цивільного кодексу України та відповідно до умов договору є відшкодування відповідачем позивачу заподіяних збитків та стягнення пені.

В якості збитків судами визначено розмір сплаченого позивачем та неповерненого відповідачем авансу, з врахуванням приписів статті 232 Господарського кодексу України про відшкодування збитків у частині, не покритій штрафними санкціями.

Судова колегія приймає до уваги наступне.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставі або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до приписів статей 84 та 105 Господарського процесуального кодексу України судове рішення (постанова) повинне містити виклад клопотань сторін, а також наслідки їх розгляду, доводи, за якими клопотання сторони було відхилено.

Також розгляд справи повинен проводитись з додержанням принципів диспозитивності та змагальності учасників судового процесу, передбачених статтею 129 Конституції України та статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до підстав та предмету позову.

Натомість судове рішення не містить жодних висновків щодо наслідків розгляду поданого позивачем та відображеного у протоколі судового засідання клопотання про зміну ним підстав звернення з вимогою про повернення 20540грн. як безпідставно одержаних відповідачем коштів, замість первісно вказаного заподіяння збитків; протокол судового засідання від 06.08.2007р. не вказує, що позивач відмовився від клопотання, поданого 06.08.07р. та повернувся до попередніх позовних вимог.

Переглядаючи справу повторно в повному обсязі, суд апеляційної інстанції вказані обставини справи також не з'ясував.

Відтак судами не з'ясовано дійсні вимоги позивача з врахуванням поданої ним заяви про зміну підстав позову.

Водночас, приймаючи в якості преюдиціальних висновки суду згідно рішення про наявність підстав для розірвання договору за частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України, суди не з'ясували, чи є тотожними підстави застосування частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України, та статей 611 Цивільного кодексу України, статті 224 Господарського кодексу України, та які саме обставини справи підлягають доведенню для вирішення даного спору.

Відповідно до роз'яснень, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішення" зі змінами та доповненнями, рішення є законним  тоді,  коли  суд,  виконавши  всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини,  вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і   правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення та постанова вказаним вимогам не відповідає з вище зазначених підстав.

З огляду на межі повноважень касаційної інстанції, визначені статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України, рішення місцевого та постанова  апеляційного господарського суду підлягають скасуванню, а справа -  направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду слід врахувати вищенаведене, та вирішити спір у відповідності до вимог чинного законодавства.

Керуючись статтями 43, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського  процесуального кодексу України,  Вищий  господарський  суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Спеціальний науково-реставраційний проектний інститут "Укрпроектреставрація"  задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2007р. у справі № 31/485-27/301 господарського суду міста Києва та рішення господарського суду міста Києва від 06.08.2007р. скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Головуючий                                                                             Т. Дроботова

Судді:                                                                                         Н. Волковицька

                                                                                                    Л. Рогач