Рішення

від 06.08.2007 по справі 31/485-27/301

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

31/485-27/301

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  31/485-27/301

06.08.07

За позовом     Приватна фірма  "Полтавамоторсервіс"

до                     Закрите акціонерне товариство Спеціалізований науково-реставраційний проектний інститут "Укрпроектреставрація"

про                    розірвання договору підряду та додаткової угоди

Суддя  

Представники:

від позивача               Бойко Д.Ю. –довіреність № 20 від 18.05.07р.

від відповідача           не з'явились   

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся  до Господарського суду міста Києва з позовом про розірвання Договору підряду № 02/05 від 12.01.05р. та Додаткової угоди № 1 від 02.11.05р. до нього на підставі  ч.2 ст. 651 ЦК України, оскільки відповідачем істотно порушено договір – не виконано у встановлений строк обумовлене договором зобов'язання по виконанню проектно-кошторисної документації по реконструкції малосімейного гуртожитку під житловий будинок з надбудовою п'ятого поверху з мансардою за адресою с.м.т. Гурзуф, вул. Артемівська, 4. Також позивач просив стягнути з відповідача кошти в сумі 20 540,00 грн. –основного боргу та 1545,00 грн. –пені.

27.10.06р. позивач подав через відділ діловодства суду заяву про уточнення позовних вимог, у якій просив суд визнати відповідача стороною в договорі, що не виконала його умови, розірвати Договір підряду № 02/05 від 12.01.05р. та Додаткову угоду № 1 від 02.11.05р. до нього.

21.11.06р. позивач подав іншу заяву про зміну позовних вимог, відповідно до якої просив суд розірвати Договір підряду № 02/05 від 12.01.05р. та Додаткову угоду № 1 від 02.11.05р.  до нього, стягнути з відповідача 20 540,00 грн. збитків та 1545,00 грн. –пені, посилаючись на ст.ст. 530,611,612 ЦК України. На останній сторінці  заяви міститься напис про те, що позивач змінює предмет позову та просить вимогу про стягнення збитків відхилити та повернути зайво сплачене мито.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.11.06р. позов задоволено; Договір підряду № 02/05 від 12.01.05р. та Додаткову угоди № 1 від 02.11.05р.  до нього розірвано з ініціативи замовника, з відповідача на користь позивача стягнуто 203,00 грн. судових витрат, в іншій частині позову провадження у справі припинено на підставі  п.4 ст. 80 ГПК України; повернуто позивачу зайво сплачене держмито у розмірі 85,00 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.02.07р. рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.06р. залишено без змін.

Постановою Вищого Господарського Суду України від 15.05.07р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.02.07р. та рішення Господарського суду міста Києва скасовано в частині припинення провадження у справі та в цій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва, в решті рішення та постанова залишена без змін.

Постанова мотивована тим, що відповідно до статтей 28 та 78 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення у справі здійснити процесуальні дії, що полягають у відмові від позову або зменшенні позовних вимог, які вчинюються у письмовій формі шляхом подання позивачем суду відповідної заяви. Ця заява повинна бути безумовною та містити недвозначну виражену волю позивача стосовно його позовних вимог чи певної їх частини. Натомість з наявних у справі письмових заяв позивача вбачається, що ним неодноразово змінювалась редакція позовних вимог, однак в них не містилось волевиявлення щодо зазначених у первісній позовній заяві майнових вимог. Прйнятий судом першої інстанції в якості відмови від позову в частині заявлених до стягнення збитків та пені напис на останній сторінці заяви не відповідає вимогам статей 22 та 78 ГПК України, оскільки не містить чіткої та  однозначно вираженої волі позивача. Крім того, в ньому не зазначено волевиявлення позивача стосовно наслідків розгляду його позовних вимог в частині нарахованої пені.

05.06.07р. справа № 31/485 надійшла до Господарського суду міста Києва.

За резолюцією Голови Господарського суду міста Києва справу № 31/485 передано на новий розгляд судді Дідиченко М.А.

Ухвалою суду від 12.06.07р. справі присвоєно номер 31/485-27/301 та призначено її розгляд на 21.06.07р.

21.06.07р. розгляд справи відкладено на 06.08.07р., у зв'язку з неявкою відповідача.

Позивач у судовому засіданні 06.08.07р. підтримав заявлені вимоги про стягнення з відповідача 20 540,00 грн. –основного боргу та 1545,00 грн. –пені та стверджував, що не відмовлявся від вищевказаних позовних вимог. Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача судові витрати за послуги адвоката у розмірі 4000,00 грн.   

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, вимог суду, викладених в ухвалах від 12.06.2007р. та від 21.06.07р. не виконав.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,  суд -

ВСТАНОВИВ:

            12.01.2005р. між сторонами було укладено Договір № 02/05  на виконання проектно-кошторисної документації по реконструкції малосімейного гуртожитку під житловий будинок з надбудовою п'ятого поверху з мансардою за адресою с.м.т. Гурзуф, вул. Артемівська, 4 (далі –договір), відповідно до якого відповідач зобов'язувався виконати, затвердити в дозвільних установах та пройти експертизу проектно-кошторисної документації по реконструкції малосімейного гуртожитку під житловий будинок з надбудовою п'ятого поверху з мансардою за адресою с.м.т. Гурзуф, вул. Артемівська, 4, а позивач зобов'язувався прийняти роботи та оплатити.

            Згідно п.3.1 договору, відповідач повинен був розпочати роботи 12.01.05р. та з моменту перерахування авансу у розмірі 50 % і завершити протягом 12-ти тижнів після одержання авансового платежу.

            Крім того, 02.11.05р. між сторонами також було укладено Додаткову угоду № 1 до договору, відповідно до умов якої відповідач зобов'язувався виконати проект ліфтів та пройти експертизу проектно-кошторисної документації по реконструкції малосімейного гуртожитку під житловий будинок з надбудовою п'ятого поверху з мансардою за адресою с.м.т. Гурзуф, вул. Артемівська, 4, а відповідач зобов'язувався прийняти та оплатити виконані роботи.

            Відповідно до ч.2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знов при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі особи.

            Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.11.06р. по справі № 31/485, яке було Постановою Вищого Господарського Суду України від 15.05.07р. залишено без змін в частині розірвання  Договору підряду № 02/05 від 12.01.05р. та Додаткової угоди № 1 від 02.11.05р.  до нього, встановлено, що на виконання умов договору та додаткової угоди до нього позивач перерахував відповідачу платіжними дорученнями № 47 від 18.01.05р., № 839 від 04.11.05р. та № 838 від 04.11.05р. авансовий платіж у розмірі 20 540,00 грн.

            Крім того, вищевказаним рішення Господарського суду міста Києва встановлено, що відповідач свої зобов'язання за договором та додатковою угодою до нього  належним чином не виконав. Також суд зазначає, що істотні порушення договору та додаткової угоди до нього були також і зі сторони позивача.

            Таким чином, суд вважає встановленим факт неналежного виконання відповідачем умов договору та додаткової угоди до нього.

            У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором та додаткової угоди до нього, позивач просить суд стягнути з відповідача  пеню у розмірі 1545,00 грн.

            Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч.1 ст. 548 ЦК України).

            Сторони у п.6.3 договору встановили, що у разі порушення встановлених договором термінів виконання робіт відповідач сплачує пеню у розмірі 0,5% від вартості робіт, але не більше 5% від загальної суми.

            Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

            Як було встановлено судом, відповідач зобов'язувався виконати роботи за договором протягом 12-ти тижнів з моменту отримання авансу, а за додатковою угодою протягом 3-ьох тижнів з моменту отримання авансу.

            Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.11.06р. по справі № 31/485 встановлено, що позивач перерахував аванс за договором 18.01.05р., а за додатковою угодою до нього  - 04.11.05р.

            Отже, відповідач повинен був виконати роботи передбачені договором до 07.04.05р., а за додатковою угодою –до 23.11.05р.

            Таким чином, позивач вправі нараховувати пеню за договором з 07.04.05р., а за додатковою угодою до нього –з 23.11.05р.

            Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

            Розмір пені за договором становить: 14 389,50 грн.

            15900,00 грн. (договірна ціна за договором) х 0,5% х 181 день (період з 07.04.05р. по 07.10.05р.)  

            Розмір пені за додатковою угодою до договору становить: 13 575,00 грн.

            15000,00 грн. (договірна ціна по угоді) х 0,5% х 181 день (період з 23.11.05р. по 23.04.06р.)

            Враховуючи той факт, що сторони у п.6.3 договору чітко встановили, що розмір пені не повинен перевищувати 5% від загальної суми договору, то з урахуванням вищевказаного розмір пені за договором становить 795,00 грн. (15900,00 грн. х 5%), а за додатковою угодою до нього –750,00 грн. (15000,00 грн. х 5%)

            На підставі вищевказаного, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача у розмірі 1545,00 грн..

            Крім того, позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача збитки у розмірі  20 540,00 грн.

            Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

            Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено (ч.1 ст. 224 ГК України).

            Відповідно до ч.2 ст. 224 ГК України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

            Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.11.06р. по справі № 31/485 встановлено, що позивач перерахував відповідачу за договором та додатковою угодою до нього аванс у розмірі 20 540,00 грн.

            Оскільки відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання за договором та не повернув позивачу аванс у розмірі 20 540,00 грн., то позивач поніс збитки у розмірі перерахованого авансу.

             Відповідно до ч.1 ст. 232 ГК України, якщо за невиконання або неналежне виконання зобов'язання встановлено штрафні санкції, то збитки відшкодовуються в частині, не покритій цими санкціями.

             Враховуючи те, що суд задовольнив вимогу позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі  1545,00 грн., яка, згідно ч.1 ст. 230 ГК України, є штрафною санкцією, то розмір збитків, які відповідач повинен відшкодувати позивачу, відшкодовується лише в частині не покритій штрафною санкцією.

              На підставі вищевказаного, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення збитків частково у розмірі 18 995,00 грн.

              Позивач також просить суд стягнути з відповідача судові витрати за послуги адвоката у розмірі 4000,00 грн.

              На підставі наданих позивачем доказів, судом встановлено, що 02.11.06р. між ним та адвокатом Бойко Д.Ю. було укладено Договір № 11/02-06, відповідно до умов якого адвокат зобов'язувався представляти інтереси позивача у Господарському суді міста Києва, Київському апеляційному господарському суді, Вищому Господарському Суду України за позовом Приватної фірми «Полтавамоторсервіс»до Закритого акціонерного товариства «Спеціальний науково-реставраційний проектний інститут «Укрпроектреставрація»про розірвання договору та стягнення коштів.

              За вищевказаним договором, позивач сплатив адвокату 4000,00 грн., що підтверджується квитанцією банківської установи від 05.03.07р., яка додана до матеріалів справи.

             Витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг (п.10 Роз'яснення ВАС України від 04.03.98 р. N 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»).

               Статтею 44 ГПК передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. У контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами.     

          Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

            Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в ст. 2 Закону України "Про адвокатуру", де зазначено, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

            Таким чином, судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Статтею 44 ГПК передбачено відшкодування зазначених витрат за послуги, надані лише адвокатом, а не будь-яким представником (Інформаційний лист Вищого Господарського Суду України від 14.07.04р. № 01-8/1270).

            Судом встановлено, що громадянин Бойко Д.Ю., який безпосередньо представляв інтереси позивача у судових засіданнях, має Свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю № 391 від 21.05.04р. видане Полтавською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури.  

            На підставі вищевикладеного, суд задовольняє вимогу позивача про відшкодування відповідачем витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 4000,00 грн.         

            Згідно зі ст.49 ГПК України, у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

            Приймаючи до уваги вищезазначене та керуючись ст.ст. 33,34,49,82-85 Господарського процесуального кодексу, ст611 ЦК України, ст.ст. 230,231,232 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

          1.    Позов задовольнити частково.

2.   Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Спеціальний науково-реставраційний проектний інститут «Укрпроектреставрація»(01070, м. Київ, вул. Фрунзе, 1-3, код ЄДРПОУ 31608299) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватної фірми «Полатвамоторсервіс»(36034, м. Полтава, вул. Половка, 107, код ЄДРПОУ 24394955) збитки у розмірі 18 995,00 грн., пеню у розмірі 1545,00 грн., витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 4000,00 грн.,  державне мито у розмірі 205,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 109,50 грн.

3.     В іншій частині позову відмовити.

         4.     Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                                        М.А. Дідиченко

Дата підписання рішення 15.08.07р.