1/31пд
ГОСПОДАРСЬКИЙ
СУД
Луганської області
91016, м.Луганськ
пл.Героїв ВВВ 3а
тел.55-17-32
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ
СУД
Луганской области
91016, г.Луганск
пл.Героев ВОВ 3а
тел.55-17-32
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.04.08 Справа № 1/31пд.
За позовом Луганського міського комунального підприємства “Теплокомуненерго”, м. Луганськ
до Товариства співвласників квартир "Івар", м. Луганськ
про врегулювання розбіжностей
С у д д я Зюбанова Н.М.
П р е д с т а в н и к и:
від позивача –Калашникова Г.Л., дов. від 19.09.07 № 67-д;
від відповідача –Коваленко А.О., голова правління;
На підставі ст.. 77 ГПК України у засіданні суду оголошено перерву з 08.04.08 до 09.04.08, 10-00.
Суть спору: про врегулювання розбіжностей, які виникли при укладанні договору на поставку теплової енергії від 01.08.07 № 715.
За листом від 06.03.08 № 15/42-7/73 позивачем конкретизовано позовні вимоги, виходячи зі змісту яких він просить суд викласти Додаток № 3, пункти 3.2, 3.7, 3.8, 4.2.2, 5.4, 6.1, 6.3, 6.4, 6.5, 6.6., 6.7, 7.1.2, 7.1.5, 7.1.6, 7.1.7, 7.2.2, 7.2.3, 11 проекту договору на постачання теплової енергії № 715 від 01.08.07 в редакції позивача.
Відповідач у відзиві на позовну заяву та у доповненні до нього проти позову заперечує з посиланням на факт укладання договору у редакції протоколу розбіжностей, чітке визначення ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" порядку надання житлово-комунальних послуг, необхідність проведення перерахунку плати за надані послуги тощо.
Дослідивши обставини справи, додатково надані матеріали, вислухавши представників сторін, суд дійшов до наступного.
Так, у відповідності до ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" від 02.06.05 № 2633, яка визначає основні принципи господарювання, теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу; теплотранспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі.
Виходячи з вищевикладеного, необхідність встановлення договірних відносин між сторонами у справі пов”язана безпосередньо з тим, що згідно зі ст. 19 вказаного Закону України ринок теплопостачання створюється на підставі договору.
Тому позивачем –Луганським міським комунальним підприємством ”Теплокомуненерго” у серпні 2007 року було направлено відповідачеві –Товариству співвласників квартир “Івар” –для укладання проект договору про надання послуг з передачі електроенергії. Відповідачем проект зазначеного договору з протоколом розбіжностей був повернутий позивачеві 09.11.07 з супровідним листом за № 18.
Як свідчать матеріали справи, позивач після одержання даного протоколу розбіжностей, спірними за яким були визначені пункти 6.4, 6.6 та Додаток № 3 до проекту договору, не звернувся до суду за їх врегулюванням, а повернув протокол розбіжностей та надіслав відповідачу листа від 29.11.07 № 15/42-7/193, у якому послався на неналежне складання документу, а також те, що умови, запропоновані споживачем протирічать діючому законодавству.
Після цього відповідач оформив другий протокол розбіжностей /арк. справи 15-19/, за яким спірними вже було зазначено умови пунктів 3.2, 3.7, 3.8, 4.2.2, 4.2.4, 5.2, 5.4, 6.1, 6.3, 6.4, 6.5, 6.6, 7.1.2, 7.1.5, 7.1.6, 7.1.7, 7.2.2, 7.2.3, 10.1, 11 проекту договору. Даний протокол розбіжностей позивач отримав кореспонденцією 31.01.08 за листом від 30.01.08 № 1.
Позивач розглянув другий протокол розбіжностей, за результатами чого склав протокол узгодження розбіжностей, який доданий до матеріалів справи та одержання якого відповідач заперечує.
Не вказані у протоколі узгодження розбіжностей умови позивач виніс на розгляд господарського суду у порядку ст.. 181 ГК України.
У зв"язку з тим, що при узгодженні сторонами умов проекту договору від 01.08.07 позивачем не було вчасно направлено на розгляд суду неврегульовані з відповідачем розбіжності, судом було направлено ухвалу територіальному відділенню Антимонопольного комітету України для з"ясування можливості застосування до спірних правовідносин ст. 181 ГК України у разі монопольного характеру діяльності Луганського МКП "Теплокомуненерго".
За листом від 17.03.08 № 04-33/334 Луганське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України повідомило, що, дійсно, позивач займає на ринку централізованого постачання теплової енергії в територіальних мережах м. Луганська монопольне становище.
Оцінивши матеріали справи та доводи сторін у їх сукупності, суд вважає, що у позові слід відмовити з огляду на наступне.
Так, у відповідності до ст. 181 ГК України, яка регулює загальний порядок укладання господарських договорів, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.
Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.
За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.
У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).
Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.
Виходячи з аналізу даної норми закону, суд дійшов висновку, що між сторонами є укладеним договір на поставку теплової енергії № 715 на умовах протоколу розбіжностей, складеного відповідачем /споживачем/ у листопаді 2007 року та про який зроблено застереження у проекті договору, оскільки законодавцем чітко визначено наслідки пропуску двадцятиденного строку для розгляду протоколу розбіжностей.
Щодо пропуску двадцятиденного строку для розгляду проекту договору то будь-які наслідки порушення такого строку не визначені, тому суд вважає, що факт розгляду відповідачем проекту договору на протязі трьох місяців не впливає на суть спору.
Таким чином позивач мав звернутися до суду за врегулюванням розбіжностей до 29.11.07 включно, що ним не було зроблено, тому з 30.11.07 договір на поставку теплової енергії є укладеним за змістом проекту договору № 715 від 01.08.07 у редакції пунктів 6.4, 6.6 та Додатку № 3 за протоколом розбіжностей, а саме:
- розрахунковим періодам є календарний рік, при цьому "Споживачем" на рахунок "Постачальника" перераховуються щомісячно суми, які надходять від населення та Управління соцзахисту;
- Додаток № 3 виключити; відключення мешканців будинку можливо тільки за умови укладання договорі "Постачальником" з мешканцями будинку та відкритті "Постачальником" особових рахунків з мешканцями квартир. Відключення можливе на підставі чинного законодавства;
- за змістом п. 6.6. проекту договору з тарифу 199 грн. 00 коп. за один Гкал відпущеної теплової енергії не виключені витрати (дивись калькуляцію) "Споживача" на збір платежів з населення, а також не відкоригований у відповідності з його фактичною вартістю.
За таких обставин у задоволенні позову слід відмовити. Судові витрати покладаються на позивача у відповідності зі ст. 49 ГПК України.
У разі незгоди позивача з викладеними умовами він не позбавлений можливості звернення до суду з позовом про внесення змін до договору з дотриманням встановленого порядку.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 77, 82, 84, 85 ГПК України, суд
в и р і ш и в :
У задоволенні позову відмовити. Судові витрати покласти на позивача.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Дата підписання рішення –14.04.08.
Суддя Н.М.Зюбанова
Суд | Господарський суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 09.04.2008 |
Оприлюднено | 05.05.2008 |
Номер документу | 1572391 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Луганської області
Зюбанова Н.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні