Постанова

від 17.04.2008 по справі 18/106

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/106

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 698-166, факс 7-44-62

Іменем України

ПОСТАНОВА

 "17" квітня 2008 р.                                                  Справа № 18/106

Позивач: Приватне підприємство „Рапід”

14037, м. Чернігів, вул. Інструментальна,  18

Відповідач: Виконавча дирекція Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

14000, м. Чернігів, вул. Музична, 1 –а   

Про скасування рішення

                                                                                     Суддя   А.С.Сидоренко

Секретар судового засідання І.В.Морська

Представники сторін:

Від позивача: Скумін М.Г. –адвокат, дов. від 15.01.2008р.

Від відповідача: Грищенко О.В. –зав. юр. від., дов. від 08.01.2008р. № 1

Постанова виноситься після перерв, оголошених в судових засіданнях з 03.04.2008р. по 15.04.2008р. та з 15.04.2008р. по 17.04.2008р., на підставі ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

В судовому засіданні 17.04.2008р., на підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

СУТЬ СПОРУ:

Приватним підприємством „Рапід” (надалі –Позивач) заявлено адміністративний позов до Виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (надалі –Відповідач) про скасування рішення від 29.12.2007р. № 1243, яким не прийнято до зарахування витрати в сумі 36607,86 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 18303,93 грн. за порушення порядку витрачання коштів.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на правильність здійснення розрахунку допомоги по вагітності та пологах. При цьому Позивач вказує, що розмір заробітної плати залежить від складності і умов виконуваної роботи, професійно –ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності суб'єкта господарювання і максимальним розміром не обмежується. Щодо застосування штрафних санкцій за порушення порядку витрачання коштів, Позивач зазначає, що жодних страхових коштів для гр. Мороз О.В. від Відповідача підприємство не отримувало, а тому відсутні підстави для нарахування штрафних санкцій.

Відповідач надав письмові заперечення проти позову, згідно яких позовні вимоги ним не визнаються. Зокрема, відповідач посилається на безпідставне встановлення Позивачем завищеного розміру заробітної плати, що призвело до безпідставного нарахування найманому працівникові допомоги по вагітності та пологах в значному розмірі. Також, Відповідач посилається на численні порушення Відповідачем трудового законодавства, які були виявлені Територіальною державною інспекцією праці у Чернігівській області, внаслідок чого директора ПП „Рапід” притягнуто до адміністративної відповідальності згідно постанови Новозаводського районного суду м. Чернігова.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство „Рапід” зареєстроване розпорядженням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 21.01.1994р., про що у Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців внесені відомості за № 1 064 120 0000 003318.

Позивач зареєстрований в Чернігівській міській виконавчій дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, як платник страхових внесків з 21.11.2001р. за № 740010001879.

Як вбачається з копії трудової книжки ВА № 057562, громадянка Мороз Оксана Віталіївна наказом від 01.07.2002р. № 42 була прийнята до Приватного підприємства „Рапід” на посаду рахівника (запис від 01.07.2002р. № 5).

27.12.2006р. директором ПП „Рапід” був затверджений штатний розклад працівників ПП „Рапід” на перший квартал 2007 року, з якого вбачається, що місячний посадовий оклад рахівника становить 1000,00 грн. на місяць.

Наказом від 03.05.2007р. № 5 громадянка Мороз Оксана Віталіївна з 03.05.2007р. була переведена на посаду менеджера з посадовим окладом 10000,00 грн. на місяць (запис в трудовій книжці № 6 від 03.05.2007р.).

Згідно штатних розкладів на другий квартал 2007 року, затверджених директором ПП „Рапід” 29.03.2007р. та 27.06.2007р., посадовий оклад менеджера становить 10000,00 грн. на місяць.

Протоколом № 3 від 14.05.2007р. гр. Мороз О.В. була призначена допомога з тимчасової втрати працездатності за період з 11.05.2007р. по 13.09.2007р. (всього 87 днів). Підставою призначення даної допомоги був листок непрацездатності серії 21723 № 006384 від 11.05.2007р., виданий Чернігівською жіночою консультацією № 1.  

Загальна сума призначеної і виплаченої допомоги становила 1923,57 грн. Факт виплати та отримання даної допомоги підтверджується видатковим касовим ордером № 300 від 31.07.2007р. та особистими підписами на ньому роботодавця та найманого працівника.

На підставі наказу директора ПП „Рапід” від 29.08.2007р. № 6 було проведено донарахування допомоги з тимчасової втрати працездатності гр. Мороз О.В. за період з 11.05.2007р. по 13.09.2007р. (протокол від 29.08.2007р. № 5). Загальна сума донарахування становить 36607,86 грн. Дана сума, як заборгованість, яка повинна бути сплачена Фондом після прийняття звіту, була включена до звіту про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за 9 місяців 2007р. від 18.10.2007р.

З 14.09.2007р. по 17.12.2007р. службовою особою Чернігівської міської виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, на підставі доручення від 14.09.2007р. № 81, була проведена планова перевірка правильності нарахування, перерахування та використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за період з 01.01.2006р. по 01.11.2007р. Дана перевірка проводилась на підставі звернення ПП „Рапід” надати фінансування на виплату допомоги по вагітності та пологах Мороз Оксані Віталіївні, Сидоренко Людмилі Вікторівні згідно листа № 81 від 03.09.2007р. в сумі 38346,86 грн.

Як вбачається із акту перевірки, перевіряючою особою встановлено:

- відповідно до п. 8.7 „Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду”, затвердженої Постановою правління від 26.06.2001р. № 16, витрати проведені з порушенням чинного законодавства відшкодовуються за рахунок коштів страхувальника в сумі 36607,86 грн. порушено ст. 95, ст. 96, ст. 97 КЗпП України, ст. 6 Закону України „Про оплату праці”;

- відповідно до п. 8.5 вищевказаної інструкції витрати проведені з порушенням чинного законодавства в сумі –36607,86 грн. відобразити в звіті по Ф4 –ФСС з ТВП за 22007 рік по рядку 7 таблиці III „Не прийнято до зарахування витрат”.

Директор ПП „Рапід” не погодилась з висновками перевірки, акт перевірки підписаний нею не був, примірник акту отриманий не був.

На підставі вищевказаного акту перевірки Відповідачем 29.12.2007р. було прийняте рішення № 1243, яким не прийнято до зарахування витрати в сумі 36607,86 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 18303,93 грн. за порушення порядку витрачання коштів.

За наслідками здійснення Позивачем процедури адміністративного оскарження рішення контролюючого органу, рішенням Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про результати розгляду скарги від 31.01.2008р. № 05 – 09/Р –8з –12 було залишено без змін рішення Відповідача № 1243 від 29.12.2007р.

Згідно ст. 9 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” від 18.01.2001р. № 2240 –ІІІ в редакції на момент виникнення спірних правовідносин (далі –Закон № 2240 –ІІІ), Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі –Фонд) є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, провадить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів.

У відповідності з частинами 1, 5 ст. 10 Закону № 2240 –ІІІ, управління Фондом здійснюють правління та виконавча дирекція Фонду. В Автономній Республіці Крим, областях та в містах Києві і Севастополі безпосереднє управління здійснюють правління та виконавча дирекція відповідних відділень Фонду.

Робочими органами виконавчої дирекції Фонду та його відділень є виконавчі дирекції відділень в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі. Статутом Фонду може бути передбачено створення виконавчих дирекцій або уповноважених представників відділень у районах та містах республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення.

Відповідно до пунктів 1, 3, 4, 5 ст. 13 Закону № 2240 виконавча дирекція Фонду:

забезпечує збір та акумуляцію внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;

здійснює матеріальне забезпечення та надає соціальні послуги за цим Законом;

здійснює контроль за правильним нарахуванням, своєчасною сплатою страхових внесків, а також забезпечує цільове використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;

представляє інтереси страховика в судових та інших органах.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону № 2240 –ІІІ, джерелами формування коштів    загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є страхові внески страхувальників –роботодавців і застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених цим Законом.

Статтею 22 Закону № 2240 –ІІІ встановлено, що платниками страхових   внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є, зокрема, страхувальники.

Для осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, страхувальниками відповідно до цього закону являються роботодавці (п. 3 ч. 1 ст. 2 та п. 1 ч. 1 ст. 6 Закону № 2240 –ІІІ).

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 27 Закону № 2240 –ІІІ, страхувальник має право на  додаткове фінансування з коштів Фонду в разі перевищення суми фактичних витрат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, над сумою нарахованих страхових внесків.

Страхувальник зобов'язаний надавати та оплачувати застрахованим особам   у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення та соціальних послуг відповідно до цього Закону (п. 3 ч. 2 ст. 27 Закону № 2240 –ІІІ).

Стаття 30 Закону № 2240 –ІІІ передбачає, що страхувальник –роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових  коштів.

За порушення порядку витрачання страхових коштів накладається штраф у розмірі 50 відсотків належної до сплати суми страхових внесків.

Стаття 34 Закону № 2240 –ІІІ передбачає, що за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг:

допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною);

допомога по вагітності та пологах;

допомога при народженні дитини;

допомога по догляду за  дитиною до досягнення нею трирічного віку;

допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві);

забезпечення оздоровчих заходів (оплата путівок на санаторно –курортне лікування застрахованим особам та членам їх сімей, до дитячих оздоровчих закладів, утримання санаторіїв –профілакторіїв, надання соціальних послуг у позашкільній роботі з дітьми, у тому числі придбання дитячих новорічних  подарунків).

Частиною 1 ст. 38 Закону № 2240 –ІІІ встановлено, що допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.

Допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу), обчисленої відповідно до статті 53 цього Закону, і не залежить від страхового стажу. (ст. 39 Закону № 2240 –ІІІ).

Згідно ст. 50 Закону № 2240 –ІІІ, матеріальне забезпечення та соціальні   послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 6 цього Закону, призначаються та надаються за основним місцем роботи за рахунок сплачених застрахованими особами страхових внесків (крім видів матеріального забезпечення, передбачених пунктами 1, 2 статті 34 цього Закону, яке надається за   основним місцем роботи та за сумісництвом у порядку, визначеному Кабінетом  Міністрів України).

Рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб).

Якщо через відсутність коштів на своїх банківських рахунках або через їх арешт страхувальник має заборгованість із виплати матеріального забезпечення, передбаченого цим Законом, більше ніж за один календарний місяць понад строки, встановлені статтею 52 цього Закону, за заявою застрахованої особи чи осіб, які  мають право на одержання матеріального забезпечення, фінансування такого забезпечення здійснюється виконавчою дирекцією відділення Фонду за місцем реєстрації страхувальника з наступним відшкодуванням страхувальником виплачених Фондом коштів.

Виплата матеріального забезпечення особам, зазначеним в абзаці першому цієї частини, провадиться за списком (відомістю), наданим страхувальником, шляхом перерахування коштів на особовий рахунок цих осіб (за їх заявою) через банківські установи.

Підставою для виділення виконавчою дирекцією відділення Фонду коштів на фінансування матеріального забезпечення є надана страхувальником виписка банківської установи про відсутність коштів на банківських рахунках, довідка –розрахунок про суму допомоги, яку необхідно профінансувати, завірена в установленому порядку відповідними підписами посадових осіб та печаткою страхувальника, та заяви застрахованих осіб чи осіб, які мають право на одержання матеріального забезпечення, про фінансування матеріального забезпечення.

За змістом ч. 1 ст. 51 Закону № 2240 –ІІІ, підставою для призначення   допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом –копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи.

Згідно з ч. 1 ст. 52 Закону № 2240 –ІІІ, документи для призначення   допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку розглядаються не пізніше десяти днів з дня їх надходження.

Повідомлення про відмову в призначенні допомоги із зазначенням причин відмови та порядку оскарження видається або надсилається заявникові не пізніше п'яти днів після винесення відповідного рішення.

Допомога по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах виплачується застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 6 цього Закону, у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати (ч. 2 ст. 52 Закону № 2240 –ІІІ).

Пунктами 6.7, 6.9 та 8.7 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26.06.2001р. № 16 визначено, що страхувальники, зазначені у пунктах 2.1 та 2.2 цієї Інструкції, здійснюють витрати на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах, при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на поховання.

Вказані витрати страхувальники-роботодавці здійснюють в рахунок коштів Фонду з відповідним врахуванням проведених витрат при сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.

Якщо витрати, проведені страхувальником-роботодавцем, за звітний квартал перевищують нараховану суму страхових внесків та інших платежів, то різниця між сумою витрат і сумою страхових внесків зараховується в рахунок сплати наступного кварталу.

Якщо ж витрати не можуть бути покриті страховими внесками і в наступному кварталі, то сума перевищення, з урахуванням очікуваного результату в наступному кварталі, відшкодовується страхувальнику-роботодавцю органом реєстрації після одержання від нього звіту за формою ф4 - ФСС з ТВП за минулий квартал.

Відшкодування здійснюються органом Фонду шляхом перерахування відповідних сум на поточний рахунок страхувальника.

Витрати коштів Фонду, які були проведені з порушенням законодавства і заподіяли йому збитки, не приймаються до заліку в рахунок страхових внесків і відшкодовуються за рахунок страхувальника.

Враховуючи вищевикладені положення чинного законодавства, суд доходить висновку, що за відсутності здійснення Позивачем фактичних витрат по виплаті гр. Мороз О.В. допомоги по вагітності та пологах в сумі 36607,86 грн., за відсутності факту витрачання коштів Фонду, останньому не було заподіяно збитків, а тому прийняте Відповідачем рішення про неприйняття до зарахування витрат та застосування штрафних санкцій за порушення порядку витрачання коштів, не відповідає чинному законодавству і підлягає скасуванню.

Також, відхиляються заперечення Відповідача про те, що Позивачем безпідставно завищений розмір заробітної плати, оскільки згідно ст. 94 Кодексу законів про працю України, розмір заробітної  плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно –ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Таким чином, встановлення розміру оплати праці найманому працівнику 10000,00 грн. на місяць не суперечить чинному трудовому законодавству.

Посилання Відповідача на виявлені територіальною державною інспекцією праці у Чернігівській області порушення трудового законодавства, викладені в акті перевірки № 25-01/009-35, не стосуються даної справи, а тому судом не приймаються.

У відповідності з ст. 8 Закону № 2240 –ІІІ спори, що виникають з   правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в порядку, встановленому статутом Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, та в судовому порядку.

У відповідності з ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 2, 6, 8 –10, 13, 19, 22, 27, 30, 34, 38, 39, 50 –52 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”, ст. ст. 2, 71, 86, 94, 158 –163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Скасувати рішення Виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті (Ф4 –ФСС з ТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 29.12.2007р. № 1243, яким не прийнято до зарахування витрати приватного підприємства „Рапід” (код 14253101) на суму 36607,86 грн., а також застосовані штрафні санкції в сумі 18303,93 грн. за порушення порядку витрачання коштів.

Стягнути з Державного бюджету України (Державний бюджет м. Чернігова, код 22825965, рахунок 31111095700002 в ГУДК в Чернігівській області, МФО 853592, код платежу 22090200) на користь приватного підприємства „Рапід”, м. Чернігів, вул. Інструментальна, 18 (відомості про розрахункові рахунки відсутні, код 14253101) 03 грн. 40 коп. судового збору.

Дана постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в наступному порядку: про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів  оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу –з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                  (підпис)                               А.С.Сидоренко

Постанова складена у повному обсязі 22 квітня 2008 року.

Суддя                                  (підпис)                               А.С.Сидоренко