Постанова

від 15.04.2008 по справі 16/48

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/48

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 698-166, факс 7-44-62

Іменем України

ПОСТАНОВА

 "15" квітня 2008 р.                                                  Справа № 16/48

„16” год. „30” хв.

                                                                      Господарський суд Чернігівської області у складі:

                                                                      головуючого судді Фесюри М.В.,  

                                                                      при секретарі  - Козацькому А.В.,

                                                                      за участю представників сторін:

                                                                      від позивача – Піддубко Д.Є., Хоменко С.О.,

                                                                      від відповідача –Кузьменко Г.П., Соломко В.М.,

                                                                      Конча І.Д., Музика А.В., Рябчич О.В.,

                                                                      прокурор Кравченко А.А.

розглянувши в м. Чернігові у відкритому судовому засіданні справу

за ПОЗОВОМ:                Приватного підприємства „СХЛ- Торг”

          (м. Чернігів пр-т Миру,213а кв.28)

До ВІДПОВІДАЧА:                    Державної податкової інспекції у м. Чернігові

                                        (м. Чернігів вул. Кирпоноса,28)

Про вступ до справи на боці

відповідача заявив                     Перший заступник прокурора м. Чернігова

                                        (м. Чернігів вул. Шевченка,1)

Про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень.

          Заявлено позов про визнання нечинними прийнятих державною податковою інспекцією у м. Чернігові податкових повідомлень –рішень: № 0000142320/0 від 14.01.2008р., яким приватному підприємству „СХЛ-ТОРГ” зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2007 року на 54343,00 грн. , та № 0001072320/0 від 27.02.2008р., яким цьому підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2007 року на 76662,00 грн.

          На думку позивача, не відповідає дійсності твердження відповідача про те, що документи за вересень 2007 р. при  перевірці бюджетного відшкодування за жовтень 2007р. не надавались.

          Також позивач вважає, що податковий орган , застосовуючи п.4.1 ст.4 Закону України „Про податок на додану вартість”, незаконно, всупереч нормам п.1.18 цього Закону та п.1.20 ст.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” ототожнив звичайну ціну з митною вартістю.

          Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що позивач завищив суму бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень, жовтень 2007р. внаслідок заниження податково зобов'язання, яке , в свою чергу, сталося через те, що платником податків не були застосовані звичайні ціни на момент продажу імпортованих товарів.

          Як стверджує відповідач, позивач повинен був визначити податкове зобов'язання по операціях з продажу імпортованих товарів за звичайною ціною, яка повинна бути не менше митної вартості.

          В якості обґрунтування своїх заперечень податковий орган посилається на ст.4 Закону України „Про податок на додану вартість” , підпункт 1.20.5 ст.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, який встановлює порядок визначення звичайної ціни у випадку, коли ціни на товари підлягають державному регулюванню, а також на лист ДПА України від 07.11.2007р. № 22703/7/16-1117 , яким, як зазначає відповідач, розповсюджено дію п.4.3 на пункт 4.1 ст.4 Закону України „Про податок на додану вартість”.

          Відповідачем надані додаткові заперечення , які полягають у наступному:

-          ціна імпортованого товару з метою обчислення ПДВ регулюється нормами Закону України „Про ПДВ” та митного законодавства, встановлюється у розмірі договірної вартості такого товару, але не менше митної вартості, яка визначається декларантом у ввізній митній декларації;

-          позивач не мав наміру використовувати імпортований товар у власній господарській діяльності, оскільки продаж товару здійснювався в той же день та за ціною, яка була нижча його митної вартості,  тому платник податків не мав права на включення ПДВ до податкового кредиту;

-          операції з продажу товарів є сумнівними, оскільки покупці не знаходяться за місцем реєстрації, а з їх виписок з особового рахунку не встановлено подальшої реалізації товару, придбаного у позивача;

-          реальність проведення операцій з продажу товарів також викликає сумнів у зв”язку з відсутністю документів, які б підтверджували зберігання та перевезення вантажу. На думку податкового органу, у позивача повинні зберігатись примірники товарно –транспортних накладних відповідно  до наказу Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України  „Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля” від 29.12.1995р. № 488/346

          Прокурор підтримав заперечення відповідача.

          В судовому засіданні представники позивача надали усні пояснення на додаткові заперечення податкового органу, відповідно до яких :

- питання щодо дій контрагентів, які придбали товари у позивача, не мають відношення до даної справи;

- позивач не визначав самостійно митної вартості імпортованих товарів та, відповідно, податкового зобов'язання з ПДВ;

- позивач здійснював прибуткову діяльність, що підтверджується податковою декларацією про прибуток підприємства за 9 місяців 2007 року;

- податковим органом здійснено неправильний висновок про неприбутковість операцій з продажу імпортованих товарів також з тих підстав, що ціна продажу хоча і була нижчою, ніж митна вартість, однак вона перевищувала фактурну вартість товару, тобто вартість, за яку цей товар був придбаний за кордоном;

- податковий орган не звертався до позивача з вимогою надати письмове обґрунтування звичайної ціни.

          Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

          14.01.2008р. державною податковою інспекцією у м. Чернігові прийняте податкове повідомлення –рішення № 0000142320/0, яким на підставі п.п.7.7.1,7.7.2,7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (далі –Закон –168) приватному підприємству „СХЛ-ТОРГ” зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2007 року на 54343,00 грн.

          Підставою для прийняття даного податкового повідомлення –рішення явився акт № 1127/23/33336207 від 26.12.2007р. „Про результати позапланової виїзної перевірки приватного підприємства „СХЛ-ТОРГ” з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ, задекларованого за жовтень 2007р. до відшкодування з бюджету на рахунок платника податку”.

          Перевіркою встановлено що видами діяльності підприємства у перевіряємому періоді була оптова торгівля меблями, покриттям для підлоги, неелектричними побутовими приладами, паливом, будівельними матеріалами, санітарно –технічним обладнанням, хімічними продуктами

          Фактично у перевіряємому періоді підприємство займалося придбанням меблів та комплектуючих за межами митної території України та реалізацією їх на митній території України.

          Протягом останніх 12-ти місяців суб'єкт господарювання мав обсяги оподатковуваних операцій в сумі 4520041 грн., що більше ніж заявлена сума бюджетного відшкодування.

          При перевірці ПДВ за вересень 2007р. податковий орган зменшив податкове зобов'язання на 22054 грн. та податковий кредит на 76397 грн., внаслідок чого зменшилось від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту на 54343 грн. Причиною цього в акті перевірки зазначено ненадання платником податків на перевірку документів за вересень 2007р.

          При перевірці показників податкової декларації з ПДВ за жовтень 2007р. податковим органом встановлено заниження податкового зобов'язання ПДВ на 75415,95 грн. Як зазначено в акті перевірки, при переміщенні товару через митний кордон України підприємство сплатило ПДВ у розмірі 125612 грн., виходячи з митної вартості товару, на підставі п.4.3. ст.4 Закону – 168, але в подальшому при  реалізації товару на митній території України  визначило базу оподаткування меншу , ніж митна вартість, та нарахувало ПДВ в сумі 50480,57 грн.

          Податковий орган зробив висновок, що у такий спосіб платник податків реалізував товари за ціною нижче, ніж на 20% за звичайну ціну, чим порушив п.4.1 ст.4 Закону –168.

          При перевірці податкового кредиту за жовтень 2007р. порушень не встановлено.

          Дані реєстру податкових накладних відповідають даним декларації та бухгалтерським рахункам. Податкові накладні відповідають вимогам п.п.7.2.1 ст.7 Закону –168.

          При перевірці правильності визначення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту  з ПДВ за жовтень 2007р. податковий орган зменшив від'ємне значення різниці на 75416 грн. ( внаслідок донарахування податкового зобов'язання за жовтень) та зменшив суму бюджетного відшкодування, яка підлягає сплаті на рахунок платника, на 54343 грн. ( внаслідок зменшення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту за вересень 2007р.).

          27.02.2008р. податковий орган прийняв податкове повідомлення – рішення № 0001072320/0, яким на підставі п.4.1,4.3 ст.4,п.п.7.7.1,7.7.2,7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону -168 приватному підприємству „СХЛ-ТОРГ” зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2007 року на 76662,00 грн.

          Підставою для прийняття даного податкового повідомлення –рішення явився акт № 155/23/33336207 від 19.02.2008р. „Про результати позапланової виїзної перевірки приватного підприємства „СХЛ-ТОРГ” з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника у банку за період вересень 2007р.”

          Перевіркою встановлено, що фактично у перевіряємому періоді підприємство займалося ввезенням з Естонії будівельних матеріалів, сантехніки, меблів, частин антен та порошку яєчного жовтка.

          Протягом останніх 12-ти місяців суб'єкт господарювання мав обсяги оподатковуваних операцій в сумі 2940305 грн., що більше ніж заявлена сума бюджетного відшкодування.

          При перевірці ПДВ за серпень 2007р. податковий орган збільшив податкове зобов'язання на 76622 грн. Причиною цього в акті перевірки зазначено порушення платником податків пунктів 4.3,4.1 ст.4 Закону - 168. Податковий орган порівняв дані щодо митної вартості товарів та ПДВ , який був сплачений при розмитненні, та дані ціни продажу цих товарів на території України та нарахованого при цьому ПДВ і прийшов до висновку про необхідність нарахування ПДВ по операціях з реалізації товарів в Україні за базою оподаткування, яка повинна бути не менша, ніж митна вартість , визначена при розмитненні товарів.

          При перевірці правильності визначення податкового кредиту ПДВ за серпень 2007 р. порушень не встановлено.

          При перевірці правильності визначення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту в серпні 2007р. перевіряючими відображено порушення пунктів 4.3, 4.1 ст.4 Закону – 168, внаслідок чого зменшено від'ємне значення на 76622 грн.

          При перевірці показників податкової декларації з ПДВ за вересень 2007р. податковим органом встановлено заниження податкового зобов'язання ПДВ на 53830 грн. Причина –це порушення , аналогічне з тим, яке відображено в акті за серпень 2007р.

          Податковий орган зробив висновок, що при подальшій реалізації імпортного товару податкові зобов'язання визначатимуться за правилами , встановленими п.4.1 ст.4 Закону – 168, а саме, в разі, якщо його договірна вартість буде нижча за звичайну ціну (митну вартість), база оподаткування такої операції розраховуватиметься, виходячи з рівня звичайної ціни, але не нижче митної вартості.

          При перевірці податкового кредиту за вересень 2007р. порушень не встановлено та підтверджено податковий кредит у розмірі 76397 грн.

          При перевірці правильності визначення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту  з ПДВ за вересень 2007р. податковий орган зменшив від'ємне значення різниці на 53830 грн. ( внаслідок донарахування податкового зобов'язання за вересень) та зменшив суму бюджетного відшкодування, яка підлягає сплаті на рахунок платника, на 76662 грн. ( внаслідок зменшення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту за серпень 2007р.).

          Суд приходить до висновку про невідповідність спірних податкових повідомлень –рішень чинному законодавству з наступних підстав.

          Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у  справах  щодо  оскарження рішень,  дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

    1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб,  що передбачені Конституцією та законами України;

    2) з  використанням  повноваження  з метою, з якою це повноваження надано;

    3) обґрунтовано,  тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

    4) безсторонньо (неупереджено);

    5) добросовісно;

    6) розсудливо;

    7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

    8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

    9) з  урахуванням  права  особи на участь у процесі прийняття рішення;

    10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

          Відповідно до п.п.7.7.1. п.7.7. ст.? Закону - 168 сума податку,  що підлягає сплаті  (перерахуванню)  до бюджету або бюджетному відшкодуванню,  визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання  звітного  податкового  періоду  та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

          При позитивному   значенні   суми,   розрахованої   згідно  з підпунктом  7.7.1  цього  пункту,  така   сума   підлягає   сплаті (перерахуванню)  до  бюджету  у  строки,  встановлені  законом для відповідного податкового періоду.

          При від'ємному   значенні   суми,   розрахованої   згідно   з підпунктом 7.7.1 цього пункту,  така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього  податку,  що  виник  за  попередні податкові  періоди  (у  тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону),  а при його  відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

          Платником податків подані:

-          податкова декларація з ПДВ за серпень 2007р., в якій , зокрема, відображено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту у розмірі 77684 грн., що підлягає зарахуванню до податкового кредиту наступного податкового періоду.

-          податкова декларація з ПДВ за вересень 2007р., в якій , зокрема, відображено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту у розмірі 54343грн., що підлягає зарахуванню до податкового кредиту наступного податкового періоду, та залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду, який підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, у розмірі 77684 грн.

-          розрахунок суми бюджетного відшкодування та заява про повернення суми бюджетного відшкодування за вересень 2007р., дані яких відповідають даним податкової декларації. Крім того, в розрахунку вказана сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів у попередньому податковому періоді у розмірі 114311 грн.;

-          податкова декларація з ПДВ за жовтень 2007р., в якій , зокрема, відображено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту у розмірі 75652 грн., що підлягає зарахуванню до податкового кредиту наступного податкового періоду, та залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду, який підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, у розмірі 54343 грн.

-          розрахунок суми бюджетного відшкодування та заява про повернення суми бюджетного відшкодування за жовтень 2007р., дані яких відповідають даним податкової декларації. Крім того, в розрахунку вказана сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів у попередньому податковому періоді у розмірі 76397 грн.

          Суми , які відображені в податкових зобов'язаннях та податковому кредиті цих декларацій даним реєстрів отриманих податкових накладних , ВМД та виданих податкових накладних за серпень, вересень, жовтень 2007р., що підтверджується цими реєстрами.

          Податковий орган підтвердив відповідність реквізитів податкових накладних вимогам п.п.7.2.1 ст.7 Закону –168.

          Стосовно правильності визначення в серпні, вересні 2007 р. податкового зобов'язання з ПДВ при продажу імпортних товарів на території України необхідно зазначити наступне.

          Відповідно до п.4.3 ст.4 Закону –168 для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками  податку,  базою оподаткування є договірна (контрактна)вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження,  розвантаження,  перевантаження  та  страхування  до пункту  перетину  митного  кордону  України,  сплати  брокерських, агентських,  комісійних  та  інших  видів  винагород, пов'язаних з ввезенням  (пересиланням)  таких  товарів,  плати  за використання об'єктів  інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних  зборів,  ввізного  мита,  а також інших податків, зборів (обов'язкових  платежів),  за винятком податку на додану вартість, що  включаються  у ціну товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування.  

          Норма пункту 4.3 є спеціальною нормою по відношенню до норми пункту 4.1 статті 4 цього Закону, зі змісту якої випливає, що вона застосовується при визначенні бази оподаткування під час імпортування, тобто в межах дії, що триває у часі, і по завершенні останньої застосуванню не підлягає.

          Імпорт завершується в силу ст.189 Митного кодексу України після подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови ввезення товарів на митну територію України; сплати  податків  і зборів,  якими обкладаються товари під час ввезення на митну  територію  України  відповідно  до  законів України; дотриманням вимог,  передбачених  законом,  щодо  заходів нетарифного регулювання та інших обмежень.

          Дія імпортування даною статтею не поширюється на подальший продаж товарів на митній території України.

          Натомість , для такого випадку існує правило, встановлене п.4.1 ст.4 Закону –168, відповідно до якого база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи  з  їх  договірної  (контрактної)  вартості, визначеної  за вільними цінами,  але не нижче за звичайні ціни,  з урахуванням    акцизного    збору,    ввізного     мита,     інших загальнодержавних  податків  та  зборів  (обов'язкових  платежів), згідно із законами України з  питань  оподаткування  (за  винятком податку на додану вартість,  а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається  до  ціни  товарів  (послуг)).  До  складу  договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів,  вартість матеріальних  і  нематеріальних  активів,  що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку  третю  особу  в зв'язку  з  компенсацією  вартості  товарів  (послуг).  

          У  разі  якщо  звичайна  ціна  на  товари (послуги) перевищує договірну   ціну  на  такі  товари  (послуги)  більше  ніж  на  20 відсотків,  база  оподаткування  операції з поставки таких товарів (послуг)  визначається  за звичайними цінами.

          Будь-якого застереження, щодо того, що товари , які раніше були імпортовані , повинні реалізовуватись за звичайною ціною, яка відповідає їх митній вартості, або в цілях визначення бази оподаткування повинна застосовуватись звичайна ціна, яка відповідає розміру митної вартості, як це стверджує податковий орган, в даній нормі закону не передбачено.

          Отже, відповідач в даному випадку довільно трактує норми податкового законодавства. Його посилання при цьому на лист ДПА України від 07.11.2007р. № 22703/7/16-1117 , яким розповсюджено дію п.4.3 на пункт 4.1 ст.4 Закону України „Про податок на додану вартість” , не можуть бути прийняті до уваги, оскільки податковий орган не наділений повноваженнями розширювати або звужувати дію норм закону.

          Слід  зазначити , що законами України прямо передбачений порядок визначення звичайної ціни, який не містить виключень для випадків реалізації імпортного товару.

          Так, згідно п. 1.18 ст.1 Закону - 168 звичайні ціни   розуміються  та  застосовуються  за правилами,  визначеними пунктом 1.20 статті 1 Закону України  "Про оподаткування прибутку підприємств", відповідно до якого, в свою чергу, якщо  цим  пунктом  не  встановлено  інше,  звичайною вважається  ціна  товарів  (робіт,  послуг),  визначена  сторонами договору.  Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

          В підпунктах 1.20.2 –1.20.7 цієї статті наведені правила встановлення звичайної ціни, які не ставлять в залежність її розмір від митної вартості імпортного товару.

          Підпунктом 1.20.8 цієї статті також встановлено, що обов'язок  доведення  того,  що  ціна   договору   не відповідає   рівню  звичайної  ціни  у  випадках,  визначених  цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом.  При  проведенні  перевірки  платника  податку податковий орган має право  надати  запит,  а  платник  податку  зобов'язаний обґрунтувати  рівень  договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

          За твердженням позивача з таким запитом податковий орган не звертався, що останнім не заперечується.

          Як передбачено п.п.1.20.10. ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», донарахування   податкових   зобов'язань    платника податку  податковим  органом  внаслідок  визначення  звичайних цін здійснюється за процедурою,  встановленою законом для  нарахування податкових  зобов'язань  за  непрямими  методами,  а для платників податку,  визнаних природними монополістами згідно із  законом,  - також відповідно до принципів регулювання цін,  встановлених таким законом.

          Однак, відповідач, донараховуючи податкове зобов'язання за серпень, вересень, 2007 р. шляхом поширення дії п.4.3 на п.4.1 ст.4 Закону –168, тобто фактично встановлюючи розмір звичайної ціни відповідно до розміру митної вартості, що призвело до зменшення суми бюджетного відшкодування, не дотримався процедури , встановленої законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами.

          Податковий орган цей факт підтвердив в судовому засіданні, пояснивши, що митна вартість на момент перевірки вже була визначена, тому була відсутня необхідність визначати звичайну ціну за непрямими методами.

          Але в силу ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та  органи  місцевого  самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти  лише  на  підставі,  в  межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією  та  законами України, а відповідно до п.1 ч.3 ст.2 КАС України суд повинен перевірити, чи діяв орган владних повноважень при прийнятті спірних рішень на підставі, у межах повноважень та у спосіб,  що передбачені Конституцією та законами України.

          Процедура визначення податкових зобов'язань за непрямими методами, якої повинен був дотриматись відповідач, врегульована п.4.3 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, зокрема, відповідно до підпункту 4.3.5 якого рішення про застосування непрямих методів приймається податковим  органом  за  місцезнаходженням  платника  податків  за наявності  підстав,  визначених  у  підпункті  4.3.1 цього пункту.

          Нарахування  податкових  зобов'язань  з  використанням   непрямого методу  здійснюється  виключно  податковими органами.  Рішення про сплату податкових зобов'язань приймається у  судовому  порядку  за поданням  керівника  (його  заступника)  відповідного  податкового органу.

          Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, рішення про застосування непрямих методів не приймалося, з поданням про сплату податкових зобов'язань податковий орган до суду не звертався.

          За таких обставин, спірні податкові повідомлення –рішення не відповідають вимогам ч.2 ст.19 Конституції України, п.4.1 ст.4 Закону України „Про податок на додану вартість”, п.1.20 ст.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.

          Стосовно визначення податкового кредиту з ПДВ необхідно зазначити наступне.

          Судом не можуть бути прийняті до уваги висновки відповідача, викладені в акті щодо перевірки суми бюджетного відшкодування за жовтень 2007 р., про виключення з податкового кредиту за вересень 2007р. задекларованої суми з підстав ненадання підтверджуючих документів, оскільки:

-          по –перше, податковий орган, проводячи дану перевірку. не вимагав від платника податків таких документів, що підтверджується листом ДПІ у м. Чернігові від 13.12.2007р. № 32286/10-23-420, в якому йде мова про необхідність надання документів за жовтень, а в листі від 27.11.2007р. № 30593/10/23-420 пропонується лише прибути до податкового органу для проведення перевірки бюджетного відшкодування за вересень 2007р. без вимоги надання будь –яких документів. В акті перевірка вказана як виїзна і будь –яких доказів того, що податковий орган виїздив на перевірку і платник податків при цьому відмовитися надати якійсь документи відповідачем не надано;

-          по- друге, проводячи наступну перевірку суми бюджетного відшкодування за вересень 2007р., податковий орган підтвердив суму податкового кредиту, задекларовану у податковій декларації за цей звітний період, зазначивши в акті перевірки, що порушень не встановлено.

          Заперечення відповідача про те, що позивач не мав права включати суми сплаченого при імпорті ПДВ до податкового кредиту, оскільки не мав наміру використовувати імпортований товар у власній господарській діяльності через те, що продаж товару здійснювався в той же день та за ціною, яка була нижча його митної вартості і не могла призвести до отримання прибутку, судом не приймаються з наступних підстав.

          По-перше, в актах проведених перевірок податковий орган визнав правильність визначення платником податків податкового кредиту в серпні, вересні та жовтні 2008р.

          По-друге, для визначення розміру податкового кредиту при імпорті товарів діє спеціальна норма Закону –168, яку також при перевірці застосував відповідач. Так , відповідно до п.п.7.5.2 ст.7 цього Закону датою виникнення права платника  податку  на  податковий кредит для  операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) та по поставці послуг нерезидентом на митній території України вважається дата сплати  податку  по  податкових  зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6  цієї  статті.

          Сплата податкових зобов'язань у відповідні звітні періоди підтверджується платіжними дорученнями , вантажно - митними деклараціями та податковим органом не заперечується.

          По-третє, податковий орган під час перевірки встановив види господарської діяльності позивача, до яких, зокрема, належить оптова торгівля тими товарами, які імпортовані до України. Отже ,реалізація позивачем таких товарів і є використанням їх у власній господарській діяльності.

          По-четверте, не відповідає дійсності та є недоведеним твердження податкового органу про те, що реалізація товарів на території України здійснювалась платником податків збитково, оскільки відповідачем не враховано, що митна вартість використовується не для продажу товарів , а лише для визначення розміру обов'язкових платежів при розмитненні товарів, і як слідує з вантажно –митних декларацій та відомостей, встановлених податковим органом в акті перевірки, товар реалізовувався на території України за ціною вищою від фактурної вартості, тобто від вартості придбання. Крім того, діяльність позивача була прибутковою у перевіряємому періоді, що підтверджується декларацією з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2007 року.

          Також суд не приймає до уваги заперечення відповідача щодо того, що операції з продажу товарів є сумнівними, оскільки покупці –контрагенти позивача не знаходяться за місцем реєстрації, а з їх виписок з особового рахунку не встановлено подальшої реалізації товару, придбаного у позивача. Такі твердження про сумнівність є лише припущенням, оскільки відсутність за місцем реєстрації покупців та відсутність подальшої реалізації на протязі певного часу не підтверджує того, що позивач не продавав таким покупцям свого товару, і тому не може призводити до будь –яких змін в нарахування податків позивачем.

Слід зазначити , що в п.2.12 акта перевірки бюджетного відшкодування за вересень 2007р. зазначено, що в ході перевірки не виявлено взаємовідносин із суб'єктами господарювання, які припинили діяльність на підставі рішення суду, або договорів, первинних та інших документів, які визнано судом недійсними, або з суб'єктами господарювання, місцезнаходження яких не встановлено.

          Чинним на   момент  спірних відносин  Законом  "Про  державну реєстрацію юридичних  осіб  та  фізичних   осіб   -   підприємців" встановлено,  що якщо відомості,  які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру,  були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою,  доки до них не внесено відповідних  змін. Якщо  відомості,  які  підлягають  внесенню  до Єдиного державного реєстру,  є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може  посилатися  на них у спорі як на достовірні.  Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі,  якщо вона знала або  могла знати про те,  що такі відомості є недостовірними (ч.  1, ч. 2 ст. 18 Закону).

          Чинним законодавством також не встановлено відповідальності платника податків за дії покупців  з майном, придбаним у покупця.

Наявність сумніву відповідача у реальності проведення операцій з продажу товарів у зв”язку з відсутністю документів, які б підтверджували зберігання та перевезення вантажу від позивача покупцям, не може підтверджувати чинність спірних рішень з наступних підстав.

На думку податкового органу, у позивача повинні зберігатись документи про зберігання товару до його реалізації та примірники товарно –транспортних накладних відповідно  до наказу Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України  „Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля” від 29.12.1995р. № 488/346.

Однак така думка відповідача суперечить фактичним обставинам . Так , податковий орган при проведенні перевірки бюджетного відшкодування за вересень 2007р. встановив та відобразив в п.2.13.7 відповідного акта перевірки те, що імпортований товар позивача не зберігається , а відразу реалізовується покупцям на митній території України.

          Наказом Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України  „Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля” від 29.12.1995р. № 488/346 дійсно затверджені форми товарно –транспортних накладних, однак ним не встановлено приписів щодо обов'язковості їх складання та зберігання у всіх учасників перевезення (вантажовідправників, перевізників та вантажоодержувачів).

          Слід зазначити, що цей наказ не зареєстрований в Міністерстві юстиції України. Отже даний наказ можливо було застосовувати лише у сукупності з Інструкцією про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної  первинної  транспортної  документації  для перевезення вантажів автомобільним транспортом  та обліку транспортної роботи, затвердженої  наказом Мінстату України  і  Мінтрансу України від 07.08.96 р. N 228/253, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28 серпня 1996 р. за N 483/1508.

          Вказана Інструкція зобов'язувала дотримуватись правил оформлення перевезень відповідно до наказу Міністерства транспорту України та Міністерства статистики від 29.12.1995р. № 488/346, але була скасована наказом Державного комітету статистики України, Міністерства транспорту та зв”язку України  від 03.11.2006р.  N 507/1059.

          Отже, на час спірних відносин Інструкція та відповідний наказ, на який посилається відповідач, застосуванню не підлягають.

          Відповідно до п.п.7.7.2. ст.7 Закону –168, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту,  має  від'ємне значення, то:

    а) бюджетному    відшкодуванню    підлягає   частина   такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем  товарів  (послуг)  у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

    б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається  до  складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

          Платник податків задекларував у вересні 2007р. до відшкодування ПДВ в сумі 77684 грн. Як підтверджується платіжними дорученнями та вантажно –митними деклараціями (код платежу 028), у серпні 2007р. ним сплачено 113248,79 грн.

          У жовтні 2007р. задекларовано до відшкодування ПДВ в сумі 54343 грн. Як підтверджується платіжними дорученнями та вантажно –митними деклараціями, у вересня 2007р. фактично сплачено 85138,65 грн.

          Таким чином, відповідач як суб'єкт владних повноважень , всупереч приписам ч.2 ст.71 КАС України, не довів правомірності оскаржуваних податкових повідомлень –рішень, тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

          Керуючись ст.ст.94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Визнати нечинним повністю прийняте державною податковою інспекцією у м. Чернігові податкове повідомлення –рішення № 0000142320/0 від 14.01.2008р., яким приватному підприємству „СХЛ-ТОРГ” зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2007 року на 54343,00 грн.

3.          Визнати нечинним повністю прийняте державною податковою інспекцією у м. Чернігові податкове повідомлення –рішення № 0001072320/0 від 27.02.2008р., яким приватному підприємству „СХЛ-ТОРГ” зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2007 року на 76662,00 грн.

4.          Стягнути з державного бюджету (р/р 31111095700002  УДК в Чернігівській області,  МФО 853592, код 22825965) на користь приватного підприємства „СХЛ-ТОРГ” (код 33336207, м. Чернігів пр-т Миру,213а кв.28) 3,4 грн. державного мита.

5.          Постанова набирає законної сили і може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст.254, 185,186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова у повному обсязі складена 21 квітня 2008 року.

Суддя:                                                                                                                        М.В.Фесюра