Постанова

від 24.04.2008 по справі 17/50-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

17/50-08

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2008 р.                                                           Справа № 17/50-08  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Такмаков Ю.В., судді Барбашова С.В. ,  Плужник О.В.

при секретарі Безлепкіній І.П.

за участю представників сторін:

позивача - Яровий Я.В.

відповідача -  не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного підприємства «Тристан», м. Охтирка, Сумська область (вх. № 803 С/3) на рішення господарського суду Сумської області від 14.02.08 р. по справі № 17/50-08

за позовом ТОВ "С.О.В. Гавань" м. Київ

до Приватне підприємство "Тристан" м. Охтирка

про стягнення 74989,80 грн.

встановила:

Позивач звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованість за поставлений товар у розмірі                        74 989,80 грн. згідно відповідних видаткових накладних, а також витрати на оплату послуг адвоката в сумі 2 550,00 грн.  

Рішенням господарського суду Сумської області від 14.02.2008р. по справі                  № 17/50-08 (суддя Коваленко О.В.) позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 74 989,80 грн. заборгованості, 2 550,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката, 749,90 грн. державного мита та 118,00 грн.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що при винесенні рішення місцевим судом були порушені норми матеріального та процесуального права, не повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, при цьому посилається на те, що ПП «Тристан» розрахувався за поставлену продукцію згідно наданих до суду накладних, однак, за твердженнями відповідача, суд першої інстанції залишив поза увагою доводи та докази підприємства. Крім того, вважає, що місцевий господарський суд неправомірно відніс до складу судових витрат позивача оплату послуг представника Ярового Я.В. в зв'язку з тим, що останній не є адвокатом. На цій підставі просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних  вимог.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, а доводи відповідача такими, що не відповідають дійсності, оскільки наведені відповідачем обставини спростовуються наявними доказами у матеріалах справи. Просить залишити рішення без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач, заявник апеляційної скарги, в судове засідання 22.04.2008р. не з'явився, про причини неявки не попередив, докази його належного повідомлення про час та місце судового засідання знаходяться в матеріалах справи (а.с. 88).

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції вжито необхідних заходів для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи та беручи до уваги, що відповідно до ст. 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши уповноваженого представника позивача, який підтвердив свою позицію, викладену у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення господарського суду Сумської області від 14.02.2008 року без змін, виходячи з наступного.

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Сум ської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених обставин спору, за якими встановив, що згідно видаткових накладних № РН ГЦ-72455 від 13.11.2006р.; РН ГЦ-72461 від 13.11.2006р.; № РН ГЦ-72488 від 13.11.2006р.; № РН ГЦ-72489 від 13.11.2006р.; № РН ГЦ-73888 від 04.12.2006р.; № РН ГЦ-73896 від 04.12.2006р. позивач поставив відповідачу товар (продовольчі товари) на загальну суму 74 989,80 грн.

Враховуючи те що, строк виконання зобов'язання з поставки позивачем відповідачу встановлено не було, тому відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк виконання зобов'язання не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у  семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що представником позивачем на адресу відповідача направлена вимога № 1 від 28.11.07р.  у порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України щодо сплати суми заборгованості в розмірі 74 989,80 грн. за поставлений товар           (а.с. 22-23), проте заборгованість відповідачем залишилась не сплаченою.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звично ставляться.

За таких обставин, місцевий господарський суд, оцінивши викладені позивачем доводи в обґрунтування позовних вимог з урахуванням обставин справи та вимог чинного законодавства,  а також беручи до уваги, що відповідач доказів сплати заборгованості у розмірі 74 989,80 грн. до суду не надав, тому дійшов висновку, що  вимоги ТОВ «С.О.В.Гавань-центр» є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 2550,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, оскільки позивачем подані докази щодо укладення договору від 26.11.2007р. про надання юридичних послуг, а також платіжне доручення № 659 від 05.12.2007р. про перерахування зазначеної суми за надання юридичних послуг згідно договору.

З даними висновками господарського суду повністю погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, оскільки згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням,  що ґрунтується на всебічному,  повному  і  об'єктивному  розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.  

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді,  коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права,  що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх  відсутності  -  на  підставі  закону,  що регулює  подібні  відносини,  або  виходячи  із  загальних засад і змісту законодавства України.

Оскаржене рішення суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам, оскільки суд при його прийнятті взяв до уваги обставини, суттєві для розгляду цього спору, а висновки, викладені в ньому, узгоджуються з приписами норм чинного законодавства, які в даному випадку регулюють спірні правовідносини,  що призвело до прийняття правомірного рішення.

Відповідач в апеляційній скарзі вказує, що він розрахувався за поставлений товар згідно наданих позивачем до суду накладних, а також посилається на те, що суд першої інстанції, в порушення приписів ст. 4-2 ГПК України, доводи та докази ПП «Тристан» залишив поза увагою та не врахував їх під час розгляду справи та при винесенні оскарженого рішення.

Колегія суддів визнає необґрунтованість та безпідставність наведених тверджень, оскільки матеріали справи свідчать, що відповідач в судові засідання першої інстанції 04.02.2008р. та 14.02.2008р. свого представника не направив, про причини нез'явлення не попередив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, про що свідчить штамп канцелярії господарського суду на оригіналі ухвали про порушення провадження у справі від 26.01.2007р. та на ухвалі про відкладення розгляду справи від 04.02.2008р. До того ж, відповідач вимоги відповідних ухвал суду не виконав та, всупереч наведеним в апеляційній скарзі доводам, жодних витребуваних документів не надав та ніяким чином не обґрунтував свою позицію по справі.

Слід зазначити, що відповідачем до апеляційної скарги надано копії платіжних доручень, як доказ того, що він розрахувався з позивачем за поставлений товар.

Але, зазначені платіжні доручення не були представлені у якості доказів у суді першої інстанції через те, що відповідач ігнорував судові засідання та на виклики суду не з'являвся, а тому місцевий господарський суд правомірно розглянув справу на підставі наявних доказів у матеріалах справи та з урахуванням дійсних обставин справи прийняв рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 101 ГПК України додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Однак, в порушення вимог даної статті відповідач не обґрунтував неможливість подання платіжних доручень до суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього, а тому зазначені платіжні доручення судом апеляційної інстанції не приймаються в якості додаткових доказів.

До того ж, колегія суддів враховує і той факт, що відповідач не направив свого представника і в судове засідання апеляційного господарського суду 22.04.2008р., хоча про час та місце розгляду його апеляційної скарги був повідомлений належним чином, про що свідчать відмітки канцелярії суду на зворотній стороні ухвали та відповідне повідомлення про вручення поштового відправлення за № 03367, в якому зазначено про отримання ухвали суду уповноваженою особою ПП «Тристан» 11.04.2008р. (а.с. 88).

Згідно з ч. 3 ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи.

А відповідно до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України, господарський суд створює сторонам та іншім особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Отже, відповідач процесуальним правом захисту своїх інтересів при розгляді справи в місцевому господарському суді та суді апеляційної інстанції не скористався, не надав документальне та матеріальне обґрунтування своєї позиції по справі та будь-яких доказів, що спростовують доводи позивача, та не брав участі у судових засіданнях без поважних причин.

Тобто вочевидь має місце недобросовісне використання ПП «Тристан» процесуальних прав, наданих сторонами Господарським процесуальним кодексом та є, на погляд колегії суддів, одним з елементів зловживання відповідачем своїм правом.

Слід зазначити, що відповідач в апеляційній скарзі вказує, що судові витрати позивача на послуги адвоката Ярового Я.В. не підлягають задоволенню, оскільки послуги надавались не адвокатом, а фахівцем в галузі права.

Дане твердження не відповідає дійсності та спростовується матеріалами справи, відповідно до яких право Ярового Я.В. на заняття адвокатською діяльністю підтверджується свідоцтвом на заняття адвокатською діяльністю № 3468/10 (а.с.29).

Таким чином, колегія суддів вважає, що викладені в апеляційній скарзі твердження відповідача зроблені при довільному трактуванні норм чинного законодавства і дійсних обставинах справи, на їх підтвердження не надано відповідно до статей 33, 36 Господарського процесуального кодексу України доказів з посиланням на конкретні норми матеріального та процесуального права, які б спростовували висновки місцевого господарського суду і могли бути підставою для скасування рішення.

За таких обставин, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення має бути залишене без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України,  ст. ст. 4-3, 22, 32-34, 43, 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105, 110 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

постановила:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарськогосуду Сумської області від 14.02.2008р. по справі                  № 17/50-08 залишити без змін.   

         Головуючий суддя                                                                    Такмаков Ю.В.  

                                 Судді                                                                    Барбашова С.В.  

                                                                                                               Плужник О.В.