Постанова

від 22.04.2008 по справі 15/319-07-8791

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/319-07-8791

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"22" квітня 2008 р. Справа № 15/319-07-8791

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Жукової А.М.;

Суддів:  Бойко  Л.І.;  Величко Т.А.;

при секретарі судового засідання: Соломахіній О.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Леонов А.В.

від відповідача: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу ЗАТ "Зовнішньоторговельна науково-виробнича фірма "Коло"

на рішення господарського суду Одеської області від "27" лютого 2008 р.

зі справи 15/319-07-8791

за позовом  ЗАТ "Зовнішньоторговельна науково-виробнича фірма "Коло", м. Кривий Ріг            

до  ТОВ "Техніон", м. Одеса         

про визнання права власності на майно

встановив:

          Рішенням господарського суду Одеської області від 27.02.08р. (суддя Петров В.С.) у задоволенні позову про визнання права власності відмовлено. Рішення суду вмотивоване нормами ст.256, 267, 530 ЦКУ та зазначено, що  позивачем пропущено строк позовної давності на визнання права власності на автомобіль згідно договору фінансового лізингу №351 від 16.03.1999р. Доводи позивача про поважність причин пропуску строку на захист порушених прав судом не прийнято до уваги, оскільки  до 2007р. позивачем ніякі заходи направлені на захист свого права на спірний автомобіль не здійснено. Клопотання позивача щодо часткової зміни предмету спору - звільнення автомобіля з-під арешту та залучення до  участі у справі в якості відповідачів органів ДВС та Агентства з питань банкрутства - відмовлено на підставі ст.59 ЗУ "Про виконавче провадження", оскільки розгляд цієї вимоги, на думку суду, суттєво утруднить вирішення спору.  

          Не погодившись із вищезазначеним рішенням місцевого господарського суду, ЗАТ “Зовнішньоторговельна науково-виробнича фірма „Коло” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задоволити у повному обсязі, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що: 1) судом порушено вимоги п.3,4 ст.267 ЦКУ, відповідно до яких, суд застосовує позовну давність, лише, при наявності заяви сторони у спорі, а така заява у матеріалах справи відсутня; 2) відповідно до ст.83 ГПК України, судом не вказані доводи, за якими суд відхиляє клопотання позивача про часткову зміну предмету позову, а саме: звільнення спірного майна з-під арешту. Фактично, судом порушено право позивача, щодо зміни предмету спору до прийняття рішення по справі, яке передбачено ст.22 ГПК України, оскільки, вимоги про визнання права на майно і про звільнення майна з -під арешту згідно судових прецедентів є нероздільними і розглядаються разом. Пропозиція суду щодо звернення з  окремим позовом про звільнення майна з-під арешту на підставі ст.59 ЗУ "Про виконавче провадження" є незаконною, оскільки при такому  зверненні є підстави для припинення провадження у справі згідно ст.80 п.2 ГПК України.

          Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзиву на апеляційну скаргу не надав. Ці обставини не є перешкодою для перегляду рішення місцевого господарського суду.

          Заслухавши пояснення, розглянувши матеріали справи та надавши їм юридичної оцінки, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку про невідповідність оскаржуваного рішення матеріалам, обставинам справи, нормам матеріального права з наступних підстав.

          07.12.2007р. ЗАТ “Зовнішньоторговельна науково-виробнича фірма „Коло” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Техніон” та Управління державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про визнання права власності на транспортний засіб марки „HYUNDAI Sonata” (реєстр. № 42789ОВ, рік випуску 1998, колір зелений, двигун № G6BVW004911; кузов KMHEP41EPWA034953; тип т/з легковий седан-В, повна маса 1800 кг) та зобов'язання Управління ДАІ УМВС України в Одеській області виконати всі необхідні дії щодо зняття з обліку та подальшої перереєстрації зазначеного транспортного засобу.

          Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ЗАТ "ЗНВФ  "Коло" виконано усі обов'язки, згідно догово ру фінансового лізингу № 351 від 16.03.1999 року, а саме: позивач у 1999р. сплатив ТОВ "Техніон" у повному обсязі вартість автомобіля   „HYUNDAI Sonata” , а відповідач на підставі акту приймання - передачі від 27.12.00р. передав позивачу у власність цей автомобіль. Таким чином, позивач має законне право власності на цей автомобіль та усі необхідні документи на підтвердження цих обставин. Відповідно до п.4.3.3 договору №351 від 16.03.1999р. після 100% оплати лізингоодержувач мав одержати від лізингодавця усі оформлені ним документи на автомобіль, проте ЗАТ "Техніон" ухилився від виконання зобов'язань по договору,  у зв'язку з чим 7.04.2003р. йому було направлено претензію №35-В1 (а.с.34). У подальшому зв'язки між лізингодавцем та лізингоодержувачем втрачені. При з'ясуванні обставин ухилення ТОВ "Техніон" від виконання договірних зобов'язань та ненадання відповідей на запити ЗАТ "Коло" встановив, що ТОВ "Техніон" у 2001/2002рр. знаходилося у стадії ліквідації по справі про  банкрутство. Так, 12.12.2002р. у газеті "Голос України" №235 (2986) опубліковано об'яву про визнання ТОВ "Техніон" банкрутом та оголошено його ліквідацію по справі №17-6-39-18/02-3145 розгляд якої здійснено господарським судом Одеської області.

          Згідно довідки з ЄДРПОУ від 10.09.2007р. (а.с.31) державним реєстратором 1.03.2006р. проведено державну реєстрацію припинення ТОВ "Техніон", а 5.04.2007р. було проведено державну реєстрацію судового рішення про відміну державної реєстрації припинення ТОВ "Техніон". До цієї дати позивач не мав відомостей про ТОВ "Техніон" , тому просив відновити йому строк позовної давності.

          Листом №256 від 27.09.07р. ЗАТ "Коло" звернулось до УДАІ УМВСУ в Одеській області про зняття  з обліку а/м „HYUNDAI Sonata” та перереєстрації його на  позивача, однак, у зв'язку з неотриманням відповіді, позивач звернувся  до господарського суду з вимогою зобов'язати УДАІ УМВС в Одеській області примусово виконати дії щодо зняття з обліку та подальшої перереєстрації транспортного засобу на ЗАТ ЗНВФ "Коло".

          УДАІ УМВС в Одеській області, заперечуючи позов, послався на те, що спори, стороною в якому є орган державної влади, підлягають розгляду у порядку адміністративної юрисдикції. У зв'язку з цим, позивач 19.02.08р. звернувся до господарського суду з клопотанням  про часткове припинення провадження у справі щодо позовних вимог до УДАІ УМВСУ в Одеській області та виключити зі справи відповідача УДАІ УМВСУ в Одеській області. Натомість, частково змінив предмет спору, а саме просив визнати право власності на а/м „HYUNDAI Sonata” (реєстр. № 42789ОВ, рік випуску 1998, колір зелений, двигун № G6BVW004911; кузов KMHEP41EPWA034953; тип т/з легковий седан-В, повна маса 1800 кг) та звільнити його з-під арешту, накладеного органами ДВС в рамках справи про банкрутство ТОВ "Техніон"; в якості відповідачів по справі просив залучити ВДВС Жовтневого і Іллічівського району м. Одеси та Агентство з питань банкрутства.

          Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.02.08р. клопотання позивача задоволено частково, припинено провадження у справі в частині позовних вимог ЗАТ "Коло" до УДАІ УМВС України в Одеській області, а в решті - до розгляду не прийнято.

          Відповідно до ст.101 ГПК України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом  розгляду в суді першої інстанції.

          Отже, за нормами господарського процесуального законодавства, апеляційна інстанція переглядає судове рішення в межах вимог до ТОВ  "Техніон".

          Слід зазначити, що вмотивування господарським судом підстави для  відмови у задоволенні позовних вимог про визнання права власності на транспортний засіб - пропуском строку позовної давності суперечить цивільному законодавству. Поняття позовної давності визначено ст.256 ЦКУ - це строк у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Право на позов у процесуальному та матеріальному розумінні гарантується  ст.8 Конституції України. Відповідно до ст.267 ч.3 ЦКУ сплив позовної давності про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Саме стороною, що заявляє про застосування строку позовної давності має виступити відповідач. Відповідач - ТОВ "Техніон" такої заяви до суду не подавав. Фактично, із таким клопотанням звертався позивач, обґрунтувавши свої доводи про наявність  поважних причин пропуску строку  позовної давності та просив позов задовольнити, але це звернення не вважається заявою про застосування строків позовної давності в розумінні ст.267 ЦКУ, а застосування позовної давності за ініціативою суду чинним законодавством не передбачено.

          У зв'язку з тим, що на час звернення з позовом юридична особа ТОВ "Техніон" рахується в ЄДРПОУ і як відповідач по справі не виконала договірних зобов'язань, визначених п.4.33 договору фінансового лізингу №351 від 16.03.99р., то позивачем правомірно заявлено вимогу про захист порушеного права відповідно до ст.16 ЦКУ.

На підставі викладеного,

          Керуючись ст.ст.99,101-105 ГПК України,

суд постановив:

          1. Рішення господарського суду Одеської області від 27.02.2008р. по справі №15/319-07-8791 - скасувати, позов задоволити.

          2. Визнати право власності за ЗАТ “Зовнішньоторговельна науково-виробнича фірма „Коло” м. Кривий ріг, вул. Дніпропетровське шосе, 34, ідентифікаційний код у ЄДРПОУ 13463718 на транспортний засіб автомобіль марки  „HYUNDAI Sonata”, реєстр. № 42789-ОВ, рік випуску 1998, колір зелений, двигун № G6BVW004911; кузов KMHEP41EPWA034953; тип т/з легковий седан-В, повна маса 1800 кг.

          3. Стягнути з ТОВ "Техніон" на користь ЗАТ “Зовнішньоторговельна науково-виробнича фірма „Коло”  держмито у сумі 372, 50 грн., 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

          Доручити господарському суду Одеської області видати накази відповідно до ст.117 ГПК України.

          Постанова апеляційної інстанції набирає чинності з дня прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом  місяця до ВГСУ.

Головуючий суддя                                                                      А.М. Жукова

Судді                                                                                                    Т.А. Величко

                                                                                                    Л.І. Бойко