Постанова

від 17.05.2011 по справі 5013/138/11

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

 ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.2011 року                                    Справа №  5013/138/11

          Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді  Верхогляд Т.А.- доповідача

суддів: Тищик І.В., Білецької Л.М.

при секретарі судового засідання: Ревковій Г.О.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність № б/н  від 07.02.11;

від відповідача:  представник у судове засідання не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

розглянувши апеляційну скаргу спільного Українсько-Болгарського багатопрофільного товариства з обмеженою відповідальністю «НАК»

на рішення господарського суду Кіровоградської області від 14.03.2011 року у  справі   № 5013/138/11

за позовом  Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м Кіровоград

до  спільного Українсько-Болгарського багатопрофільного товариства з обмеженою відповідальністю «НАК», с. Подорожнє Світловодського району Кіровоградської області

про стягнення 15 000 грн.

                                                     ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 14.03.2011 року у справі № 5013/138/11 (суддя Таран С.В.) позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто із спільного Українсько-Болгарського багатопрофільного товариства з обмеженою відповідальністю «НАК»на користь Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету в доход державного бюджету України  15 000 грн. пені та судові витрати по справі.

Рішення мотивоване тим, що право позивача на стягнення пені відповідає положенням ч.5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»,  а заперечення відповідача стосовно наявності підстав для зупинення виконання накладеного рішенням адміністративної колегії позивача №209 від 28.12.2009 року штрафу спростовується обставинами справи, які підтверджують його сплату  відповідачем з порушенням двомісячного строку, який передбачено ст.56 названого Закону.

      Не погодившись з зазначеним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій вважає, що судом першої інстанції невірно встановлені обставини справи, що і стало підставою для необґрунтованого задоволення позову в повному обсязі.

      Просить скасувати оскаржуване рішення, постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

       Так,  скаржник вказує, що строк сплати штрафу порушеним не був, тому у позивача не виникає права, передбаченого ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»щодо нарахування пені.

       Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає  виходячи з наступного:

Як вбачається з  матеріалів справи, рішенням адміністративної колегії позивача №209 від 28.12.2009 року «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» (далі - рішення №209 від 28.12.2009 року) дії спільного Українсько-Болгарського багатопрофільного товариства з обмеженою відповідальністю «НАК»щодо неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України на вимогу останнього від 07.08.2009 року №2112, визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п.13 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», та за вчинені порушення накладено штраф у розмірі 15 000 грн. (а.с. 8).

    Вказане рішення отримано відповідачем 04.01.2010 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №723557  (а.с.40-41).

       Не погодившись з рішенням, відповідач оскаржив його до суду.

       Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 18.05.2010 року по справі №18/14 за позовом спільного Українсько-Болгарського багатопрофільного товариства з обмеженою відповідальністю «НАК»до Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення  в задоволенні позовних вимог про скасування рішення адміністративної колегії Кіровоградського обласного територіального відділення №209 від 28.12.2009 року відмовлено (а.с. 10-12).

Зазначене рішення постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.10.2010 року та постановою Вищого господарського суду України від 28.12.2010 року по справі №18/14 залишено без змін (а.с. 14-16, 18-19).

Відповідно до ч.3 ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України,  сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Як випливає із ч. 5 ст. 56 цього Закону за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі 1,5 відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати  розміру  штрафу,  накладеного  відповідним  рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені зупиняється, зокрема, на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

        Відповідачем сплачено суму штрафу  15 000 грн. 24.01.2011 року, про що свідчить  платіжне доручення №1340 (а.с. 20).

Спростовуючи доводи апелянта щодо строку зупинення виконання рішення про накладення штрафу, слід звернути увагу на те, що  суд першої інстанції правильно зазначив, що тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.

Аналогічну правову позицію викладено в пункті 19.2 Рекомендацій Вищого господарського суду України від 29.10.2008 року №04-5/247 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства».

Доводи відповідача про помилковість визначення судом періоду зупинення безпідставні. Будь-яких підстав розраховувати даний строк до дня отримання відповідачем постанови Вищого господарського суду України у справі №18/14 не вбачається.

Господарський суд, перевіряючи доводи позивача, вірно зазначив, що розмір розрахованої ним пені не перевищує розмір накладеного на відповідача штрафу. Враховуючи відсутність доказів про її сплату, рішення суду про задоволення позову є таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права.

За вказаних обставин апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржуване рішення –без змін.

      Керуючись ст.ст.101, 103-105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:          

        Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

        Рішення господарського суду Кіровоградської області від 14.03.2011 року  у справі № 5013/138/11 –залишити без змін.

        Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.       

 Головуючий  суддя:                                                      Т.А. Верхогляд

 Суддя:                                                                             Л.М. Білецька

 Суддя:                                                                                     І.В. Тищик