Постанова

від 24.05.2011 по справі 5016/314/2011(3/30)

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5016/314/2011(3/30)

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"24" травня 2011 р. Справа № 5016/314/2011(3/30)

       Одеський апеляційний господарський суд у складі:

       Головуючого                                Андрєєвої Е.І.,

       Суддів:                                        Ліпчанської Н.В.,

                                        Мацюри П.Ф.,

       При секретарі                              Подуст Л.В.,

за участю представників сторін:

від позивача –не з'явився,

від відповідача –не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Спільне Українсько-Бельгійське підприємство з іноземними інвестиціями „Євролакт”

на рішення господарського суду Миколаївської області від 31.03.2011р.           

по справі № 5016/314/2011(3/30)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Мале підприємство „Мрія”

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Спільне Українсько-Бельгійське підприємство з іноземними інвестиціями „Євролакт”

про стягнення 17 107,37 грн.,

встановив:

01.02.2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю Мале підприємство „Мрія” (надалі –ТОВ „Мрія”), пославшись на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю „Спільне Українсько-Бельгійське підприємство з іноземними інвестиціями „Євролакт” (надалі –ТОВ „Євролакт”) зобов'язань за договором підряду № 7 від 04.08.2008р., звернулось до останнього з позовом про стягнення грошових коштів у сумі 17107,37 грн., з яких 10572,00 грн. –основний борг, 6535,37 грн. –пеня.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 31.03.2011р. (суддя Смородінова О.Г.) по справі № 5016/314/2011(3/30) позов задоволено у повному обсязі. Стягнуто з ТОВ „Євролакт” на користь ТОВ „Мрія” 10572,00 грн. основної заборгованості, 6535,37 грн. пені, 171,07 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, його оскаржив відповідач. Просить рішення скасувати в частині стягнення пені та в цій частині прийняти нове, яким у позові відмовити. В обґрунтування  послався на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме, вважає, що період нарахування пені не відповідає дійсності, а також сплив строк позовної давності на її стягнення.

Представники сторін своїм правом на участь у судовому засіданні не скористались. Про час та місце розгляду скарги повідомлені належним чином.

Представник позивача про причини неявки суд не сповістив, додаткових документів не надавав.

Представник відповідача надав клопотання про відкладення розгляду скарги в зв'язку з його знаходженням в іншому судовому засіданні. Приймаючи до уваги відсутність доказів, що підтверджують посилання відповідача, наведені у клопотанні, та відсутність додаткових документів, судова колегія відхилила дане клопотання та вирішила розглянути скаргу у відсутності сторін за наявними матеріалами.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла до наступного.

Як свідчать матеріали справи та що встановлено місцевим судом, 04.08.2008р. між ТОВ „Євролакт” (Замовник) та ТОВ „Мрія” (Підрядник) був укладений договір підряду № 7, згідно з умовами якого Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов'язання по виконанню робіт по капітальному ремонту цеху в м. Вознесенську, на підставі локального кошторису та договірної ціни.  

Відповідно до п. 2.1 договору вартість робіт визначається на підставі діючої кошторисної документації та фактично виконаного об'єму робіт. На момент підписання договору вартість робіт складає 16 572,00 грн. Вартість робіт по договору динамічна та може змінюватись в залежності від вартості матеріалів електричних та трудових ресурсів.

Згідно до п. 3.1 договору виконані роботи оплачуються помісячно по безготівковому платежу відповідно актам виконаних робіт до 10 числа наступного за звітним місяцем.

Пунктом 5.2 договору сторони визначили, що в разі несвоєчасної оплати за виконані роботи, Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми виконаних робіт.

Строк дії договору сторони обумовили до 31.12.2008р.

На виконання умов договору, Актом приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2008 року Підрядник здав, а Замовник прийняв без заперечень виконані роботи на суму 16572,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме, з виписок по банківському рахунку, Замовник перерахував Підряднику 5500,00 грн.: 04.06.2009р. –500,00 грн.,15.09.2009р. –1000,00 грн., 18.09.2009р. –1000,00 грн., 25.09.2009р. –1000,00 грн., 15.06.2010р. –1000,00 грн., 24.06.2010р. –1000,00 грн.

В зв'язку з тим, що Замовник розрахувався з Підрядником частково, останній надіслав боржнику претензію від 20.12.2010р., в якій просив у десятиденний строк сплатити 10572,00 грн. основного боргу та 6535,37 грн. пені.

Як свідчить поштове повідомлення, дану претензію Замовник отримав 24.12.2010р.

Оскільки  Замовник борг не погасив, 01.02.2011р. Підрядник звернувся до господарського суду з відповідним позовом про стягнення 10572,00 грн. основного боргу, та, крім нього, за період з 10.09.2008р. по 01.12.2010р. нарахував до сплати 6535,37 грн. пені.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджено виконання робіт позивачем на суму 16572,00 грн. та прийняття їх відповідачем, а також часткова їх оплата –на суму 5500,00 грн., а оскільки зобов'язання на підставі ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України повинні виконуватись належним чином та в установлені строки, суд правомірно, врахувавши вимоги позивача, задовольнив позов ТОВ „Мрія”, стягнувши з  ТОВ „Євролакт” 10572,00 грн. основного боргу.

З даними висновками місцевого суду повністю погоджується й апеляційна інстанція та проти основної суми боргу не заперечує й сам відповідач

Вирішуючи позов в частині стягнення 6535,37 грн. пені, місцевий суд виходив з того, що відповідно до ст. 886 ЦК України у  разі  невиконання  або неналежного виконання замовником обов'язків  за  договором   будівельного   підряду   він   сплачує підрядникові  неустойку,  встановлену  договором  або законом,  та відшкодовує збитки у повному обсязі,  якщо не доведе, що порушення договору сталося не з його вини. А оскільки пунктом 5.2 договору сторони передбачили, що у випадку несвоєчасної оплати за виконані роботи, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки від суми виконаних робіт, та невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті підтверджено матеріалами справи, тому місцевий суд дані вимоги задовольнив у повному обсязі.

Однак з даними висновками господарського суду першої інстанції судова колегія погодитись не може, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.  

Як свідчить Акт приймання виконаних підрядних робіт, роботи позивачем виконані в серпні 2008 року.

В свою чергу, відповідно до умов п.3.1 договору підряду № 7 від 04.08.2008р., виконані позивачем роботи підлягають оплаті до 10 числа наступного за звітним місяцем. Тобто, виконані позивачем в серпні 2008 року підрядні роботи підлягали оплаті до 10.09.2008р.

Таким чином, перебіг строку позовної давності про стягнення пені розпочався 11.09.2008р. та закінчився 11.09.2009р.

Однак, як вбачається з позовної заяви, позивач звернувся з позовом тільки 01.02.2011р., тобто після спливу установленого законодавством строку на відшкодування пені.

Крім того, всупереч вимогам ч. 6 ст. 232 ГК України, якою передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, позивач нарахував відповідачу до сплати пеню за період з 10.09.2008р. по 01.12.2010р., на що місцевий суд також не звернув увагу.

Приймаючи до уваги, що в порушення норм матеріального та процесуального права, суд першої інстанції не здійснив всебічного, повного розгляду всіх обставин справи, що стало приводом для винесення незаконного рішення по справі, рішення суду в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 6535,37 грн. підлягає скасуванню та в цій частині у позові відмовляється.

Враховуючи вищевикладене, у відповідності до вимог ст. 49 ГПК України, зменшується і сума судових витрат пропорційно задоволеним вимогам, а саме, по сплаті державного мита з 171,07 грн. до 105,72 грн., а по сплаті ІТЗ судового процесу - з 236,00 грн. до 145,84 грн.

Керуючись  ст.ст. 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України,  суд, -

постановив:

    Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Спільне Українсько-Бельгійське підприємство з іноземними інвестиціями „Євролакт” задовольнити.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 31.03.2011р. у справі № 5016/314/2011(3/30) скасувати частково, в частині стягнення з  Товариства з обмеженою відповідальністю „Спільне Українсько-Бельгійське підприємство з іноземними інвестиціями „Євролакт” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Мале підприємство „Мрія” 6535,37 грн. пені та в цій частині позовних вимог відмовити.

Змінити рішення в частині стягнення державного мита та витрат на ІТЗ судового процесу, а саме, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Спільне Українсько-Бельгійське підприємство з іноземними інвестиціями „Євролакт” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Мале підприємство „Мрія” 105,72 грн. витрат по сплаті державного мита та 145,84 грн. витрат по сплаті ІТЗ судового процесу.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Доручити господарському суду Миколаївської області видати відповідні накази.

        Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційну інстанцію.

Головуючий суддя                                                                Е.І.Андрєєва

Судді:                                                                                   Н.В. Ліпчанська

                                                                                   П.Ф. Мацюра

Постанова підписана 25.05.2011р.