Рішення

від 18.05.2011 по справі 35/82

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  35/82

18.05.11

За позовом  Публічного акціонерного товариства "Дослідно-експериментальний завод №20 цивільної авіації"

до                  Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ЕНЕРГІЯ - 2000"

про               стягнення 127 652,87 грн.     

                                                                                           Суддя  М.Є. Літвінова

Представники:

від позивача:           ОСОБА_1 –предствіник за довіреністю;

від відповідача:            не з'явився.

У судовому засіданні 18.05.2011, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Дослідно-експериментальний завод №20 цивільної авіації" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ЕНЕРГІЯ - 2000" про стягнення 140 025,49 грн., з них 132 483,79 грн. –сума заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення №2010/10А від 01.04.2010 з урахуванням індексу інфляції, 1 289, 94 грн. –3 % річних, 6 251,76 грн. –пені та стягнення судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2011р. порушено провадження у справі №35/82, розгляд справи призначено на 11.04.2011р.

У судовому засіданні 11.04.2011 представник позивача надав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження від 23.03.2011р.; підтримав позов на просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 11.04.2011 не з’явився, своїх представників не направив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, заяв, клопотань не подав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2011р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 16.05.2011.

16.05.2011 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав заяву, якою повідомив суд про зміну найменування позивача на Публічне акціонерне товариство "Дослідно-експериментальний завод №20 цивільної авіації", та надав документи на виконання вимог ухвали суду № 35/82 від 11.04.2011.

У судове засідання 16.05.2011 представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, витребувані судом документи не надав, заяв, клопотань до суду не подавав.

У судовому засіданні 16.05.2011 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 18.05.2011.

18.05.2011р. представник позивача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 127 652,87 грн., з них 120 111,17 грн. –сума заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення №2010/10А від 01.04.2010 з урахуванням індексу інфляції, 1 289, 94 грн. –3 % річних, 6 251,76 грн. –пені.

У судовому засіданні 18.05.2011 представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду; підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення та просив суд задовольнити позов.

Відповідач у судове засідання 18.05.2011р. не з'явився, своїх представників не направив, про поважність причин не з'явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/134 від 28.03.2011 не виконав, відзив на позов та витребувані судом документи не надав.

Про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду про порушення провадження у справі відповідно до вимог ст. 64 Господарського процесуального кодексу України направлялась за адресою, вказаною у позовній заяві, та адресою місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно до наявної в матеріалах справи довідки від 07.04.2011, але у судові засідання 11.04.2011, 16.05.2011 та 18.05.2011 представники відповідача не з’явились, витребуваних судом документів не надали.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

01.04.2010 між Відкритим акціонерним товариством "Дослідно-експериментальний завод №20 цивільної авіації", що в подальшому перейменований на Публічне акціонерне товариство "Дослідно-експериментальний завод №20 цивільної авіації" (далі –позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Енергія 2000" (далі –відповідач) було укладено договір №2010/10А оренди нежитлового приміщення (далі –Договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, в редакції, затвердженій додатковою угодою №1 від 15.04.2010 до договору, позивач, як орендодавець, передає, а відповідач, як орендар, приймає у строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 153,0 кв.м. та ділянку для стоянки автомобілів загальною площею 140,0 кв.м. без права надання в суборенду.

Згідно п.1.2. договору, в редакції, затвердженій додатковою угодою №1 від 15.04.2010 до договору, нежитлові приміщення належать орендодавцю на праві власності і знаходяться за адресою: 03151, м. Київ, Повітрофлотський пр-т, 94-А, корпус №3, будівля літера «В», 1-й поверх, №№1-7 та 2-й поверх, приміщення №10.

Як передбачено п. 2.1. договору орендар вступає у строкове платне користування приміщенням у термін, указаний у договорі, але не раніше підписання сторонами цього договору та акту передачі-приймання приміщення. Пунктом 5.1.1. договору на позивача покладено обов'язок передати орендареві приміщення згідно з актом передачі-приймання приміщення.

На виконання п. 5.1.1. договору, за Актами передачі-приймання приміщень від 01.04.2010 та 15.04.2010 орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове платне володіння та користування приміщення та ділянку для стоянки автомобілів, передбачені умовами договору.

Відповідно до п. 4.2. договору зі змінами, внесеними додатковою угодою № 1 від 15.04.2010 до договору, розмір орендної плати складає: за приміщення під офіс –11 322,00 грн., за ділянку для стоянки автомобілів –3 049,20 грн.

Строк дії договору встановлений сторонами з 1 квітня 2010 до 28 лютого 2013 включно, а в частині розрахунків до їх повного здійснення (п. 3.1. договору).

Згідно з п. 5.1.2. договору орендодавець зобов’язався до 10 числа кожного місяця виставляти для оплати рахунок з розрахунком орендної плати.

Відповідно до п.п. 4.1., 5.2.1. договору оплата за користування приміщенням сплачується орендарем наперед в безготівковому порядку на рахунок Орендодавця до 15 числа поточного місяця.

Як передбачено п. 4.3. договору комунальні послуги, пов'язані з утриманням приміщення, розраховуються орендодавцем та сплачуються орендарем додатково, виходячи з обсягів споживання орендарем таких послуг, згідно з діючими у орендодавця тарифами. Плата за комунальні послуги здійснюється за минулий місяць.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов договору орендодавець виставляв орендарю рахунки на сплату орендної плати та комунальних послуг за період з липня 2010 по лютий 2010 на загальну суму 129 567,63 грн., однак орендар вищевказані рахунки не оплатив, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість по сплаті орендної плати та комунальних послуг за період з липня 2010 по лютий 2011 у розмірі 129 567,63 грн., що підтверджується підписаним обома сторонами актом звіряння взаємних розрахунків станом на 28.02.2011, копія якого міститься в матеріалах справи.

В ході розгляду справи позивач зменшив позовні вимоги на 12 372,62 грн., пояснивши, що відповідач 12.05.2011 частково погасив заборгованість за договором оренди, сплативши заборгованість по сплаті комунальних платежів.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає про те, що в порушення умов Договору оренди відповідач неналежним чином виконував свої зобов’язання в частині повної та своєчасної сплати орендної плати за період з липня 2010 по лютий 2011, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 117 195,01 грн.

Станом на дату звернення з позовом до суду та розгляду справи у судовому засіданні заборгованість відповідачем погашена не була.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов‘язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Як передбачено ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов,  визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

З наданих суду доказів вбачається, що відповідачем були порушені договірні зобов’язання в частині повної та своєчасної сплати орендної плати, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 117 195,01 грн.. В ході розгляду справи відповідач не надав доказів сплати заборгованості за договором оренди та не спростував обставини, викладені позивачем.

Таким чином, борг відповідача перед позивачем становить 117 195,01 грн., його розмір належним чином доведений та документально підтверджений. Тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в цій сумі визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Як передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з приписами ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Неустойкою відповідно до ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 7.3. договору передбачено, що у разі прострочення сплати орендної плати орендар зобов’язується сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки від простроченої суми.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивач, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання зобов'язання зі сплати орендних платежів, просить стягнути пеню у розмірі 6 251,76 грн. відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону та перевірений судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі наведених положень законодавства, позивач просить також стягнути з відповідача інфляційні нарахування у сумі 2 916,16 грн. та 3% річних у сумі 1289,94 грн. згідно розрахунків, наявних у матеріалах справи, які відповідають вимогам закону та правильність яких перевірена судом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Станом на дату звернення з позовом до суду та дату вирішення спору у судовому засіданні відповідач не надав доказів сплати суми заборгованості, не навів підстав для звільнення від обов’язку її сплатити та не спростував обставини, зазначені позивачем у позові

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю у загальній сумі 127 652,87 грн.

З огляду на задоволення позову повністю витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 525, 526, 530, 610, 625, 626, 629, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ЕНЕРГІЯ-2000" (04119, м. Київ, вул. Дехтярівська, буд. 36, ідентифікаційний код 30489106) на користь Публічного акціонерного товариства "Дослідно-експериментальний завод №20 цивільної авіації" (03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 94-А, ідентифікаційний код 01128498) 117 195,01 грн. (сто сімнадцять тисяч сто дев’яносто п’ять гривень 01 коп.) –заборгованості за Договором №2010/10А оренди нежитлового приміщення від 01.04.2010, 2 916,16 грн. (дві тисячі дев’ятсот шістнадцять гривень 16 коп.) –інфляційних втрат, 1 289,94 грн. (одну тисячу двісті вісімдесят дев’ять гривень 94 коп.) –3% річних, 6 251,76 грн. (шість тисяч двісті п’ятдесят одну гривню 76 коп.) –пені, 1276,53 грн. (одну тисячу двісті сімдесят шість гривень 53 коп.) - державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя                                                                                                    М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 27.05.2011