Постанова

від 19.05.2011 по справі 11/172-10

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2011 р. Спр ава № 11/172-10

Колегія суддів у склад і:

головуючий суддя Могилєвк ін Ю.О., судді Пушай В.І., Плужник О.В.

при секретарі Казаковій О.В .

за участю представників с торін:

позивача - ОСОБА_1 - дов. № 85-141юр від 11.05.2011р.

відповідача - не з' явивс я

розглянувши у відкритому с удовому засіданні у приміщен ні Харківського апеляційног о господарського суду апеляц ійну скаргу відповідача (в х. № 1674С/3-9) на рішення господа рського суду Сумської област і від 23.03.2011 р. по справі № 11/172-10

за позовом ВАТ "Арселор Міттал Кривий Ріг", м. Кривий Р іг

до ТОВ "Спецзалізпром ", м. Суми

про стягнення 30 418,80 гр н.

встановила:

В листопаді 2010 р. позив ач - ВАТ "АрселорМіттал Крив ий Ріг", м. Кривий Ріг звернувс я до господарського суду з по зовною заявою, в якій з урахув анням уточнень, просив суд ст ягнути з відповідача - ТОВ "С пецзалізпром", м. Суми 40494,68 грн. н еустойки за прострочення пос тавки продукції за період з 09. 11.2010р. по 22.12.2010р. з посиланням на те , що відповідач не в повному об сязі і з простроченням викон ав взяті на себе зобов' язан ня щодо поставки продукції з а договором поставки № 4600012605/2365 в ід 26.04.2010 року.

Рішенням господарського с уду Сумської області від 23.03.2011 р . по справі № 11/172-10 (суддя Зражевс ький Ю.О.) позов задоволено пов ністю. Стягнуто з відповідач а на користь позивача неусто йку в сумі 40494,68 грн., витрати по с платі державного мита у розм ірі 404,95 грн. та витрати на інфор маційно-технічне забезпечен ня судового процесу у розмір і 236,00 грн.

Рішення мотивоване з тих пі дстав, що відповідач неналеж ним чином виконав взяті на се бе зобов' язання щодо постав ки продукції за укладеним мі ж сторонами договором; що неу стойка підлягає стягненню з відповідача на користь позив ача на підставі умов зазначе ного договору та відповідних вимог чинного законодавства України та ін.

Відповідач з рішенням госп одарського суду не погоджуєт ься, вважає його таким, що прий няте з порушенням норм матер іального та процесуального п рава, подав апеляційну скарг у в якій просить рішення пере глянути з мотивів, викладени х в апеляційній скарзі. Зокре ма, в обґрунтування своїх вим ог відповідач посилається на те, що при підписанні договор у він розумів під поняттям не устойка саме пеню, а згідно зі ст. 2 Закону України «Про відп овідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов' я зань»розмір пені не може пер евищувати подвійної обліков ої ставки НБУ, тому судом перш ої інстанції сума неустойки розрахована невірно. Відпові дач зазначив, що неустойка ск ладає 5732,13 грн., яку він згоден сп латити на користь позивача т а ін.

У відзиві на апеляційну ска ргу позивач просить суд ріше ння господарського суду перш ої інстанції залишити без зм ін, а апеляційну скаргу - без з адоволення, посилаючись на т е, що при укладанні договору № 4600012605/2365 від 26.04.2010 року сторони в п. 8. 1 домовились про саме такий ви д забезпечення своєчасного в иконання зобов' язання по по ставці товару, як неустойка в розмірі 0,3 % від вартості недоп оставленого товару за кожний день прострочення, а не будь-я кий інший. Позивач вважає, що в даному випадку не підлягают ь застосуванню норми Закону України «Про відповідальніс ть за несвоєчасне виконання грошових зобов' язань», оскі льки спір виник в результаті несвоєчасної поставки товар у відповідачем позивачу та і н.

В судове засідання заявник апеляційної скарги не з' яв ився, про причини неявки Харк івський апеляційний господа рський суд не сповістив, хоча належним чином був повідомл ений про дату, час та місце суд ового засідання, що підтверд жується повідомленням про вр учення поштового відправлен ня від 21.04.2011р., яке міститься в ма теріалах справи.

Враховуючи факт належного повідомлення відповідача пр о дату, час та місце розгляду а пеляційної скарги, та те, що но рми ст. 38 ГПК України, щодо обов `язку господарського суду ви требувати у сторін документи і матеріали, необхідні для ви рішення спору, кореспондують ся з диспозитивним правом ст орін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст . 129 Конституції України визна чає одним з принципів судочи нства свободу в наданні стор онами суду своїх доказів і у д оведенні перед судом їх пере конливості, судова колегія в важає, що судом в межах надани х ним повноважень створені н алежні умови для надання сто ронами доказів та вважає за м ожливе розглядати справу за наявними у справі документам и.

Перевіривши повноту встан овлення судом обставин справ и та докази по справі надані н а їх підтвердження, їх юридич ну оцінку, та доводи, викладен і в апеляційній скарзі в межа х вимог, передбачених ст.101 ГПК України, колегія суддів прих одить до висновку про залише ння рішення місцевого господ арського суду без змін, а апел яційної скарги без задоволен ня з наступних підстав.

Як свідчать матеріали спра ви, та правомірно встановлен о судом першої інстанції, 26.04.2010р . між сторонами укладено дого вір 4600012605/2365. Відповідно до умов д аного договору та специфікац ії №1 до нього відповідач зобо в' язався здійснити поставк у продукції (запчастин) загал ьною вартістю 114270,96 грн.

Згідно з п. 3.2 вказаного догов ору, поставка здійснюється п ротягом 30 календарних днів з м оменту надання покупцем (поз ивачем) письмової заявки.

16.06.2010р. позивачем на адресу ві дповідача надіслано замовле ння № 4500034716 на поставку продукці ї на загальну суму 114270,96 грн.

Згідно з п. 5.1 договору, оплат а за продукцію виконується п ротягом 10 банківських днів з м оменту поставки у національн ій валюті України по банківс ьким реквізитам відповідача (продавця), вказаних у догово рі.

Відповідно до умов договор у відповідач повинен був зді йснити поставку продукції 16.07 .2010р., однак на порушення умов д оговору зобов' язання з пост авки продукції відповідачем виконані не в повному обсязі і з простроченням. Так, лише 18.0 8.2010р. відповідачем поставлено позивачу продукцію на суму 361 63,68 грн., що підтверджується вид атковою накладною № От-000311 від 18.08.2010р. Не поставленою залишила сь продукція на суму 78 107,58 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК Украї ни, кожна сторона повинна дов ести ті обставини, на які вона посилається як на підставу с воїх вимог і заперечень.

Згідно зі статтею 43 цього ж к одексу, господарський суд о цінює докази за своїм внутрі шнім переконанням, що ґрунту ється на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в су довому процесі всіх обстави н справи в їх сукупності, кер уючись законом.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 34 ГПК України, доказами у спра ві є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом по рядку встановлює наявність ч и відсутність обставин, на як их ґрунтуються вимоги і запе речення сторін, а також інші о бставини, які мають значення для правильного вирішення г осподарського спору. Обстави ни справи, які відповідно до з аконодавства повинні бути пі дтверджені певними засобами доказування, не можуть підтв ерджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, зо бов'язанням є правовідношенн я, в якому одна сторона (боржни к) зобов'язана вчинити на кори сть другої сторони (кредитор а) певну дію (передати майно, в иконати роботу, надати послу гу, сплатити гроші тощо) або ут риматися від певної дії, а кре дитор має право вимагати від боржника виконання його обо в'язку.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, ци вільні права та обов'язки вин икають із дій осіб, що передба чені актами цивільного закон одавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актам и, але за аналогією породжуют ь цивільні права та обов'язки . Підставами виникнення циві льних прав та обов'язків, зокр ема, є договори та інші правоч ини.

Частина 1 статті 626 Цивільног о кодексу України, визначає д оговір, як домовленість двох або більше сторін, що спрямов ана на встановлення, зміну аб о припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до п. 1 ст. 175 ГК Укра їни, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають мі ж учасниками господарських в ідносин при здійсненні госпо дарської діяльності, в силу я ких зобов'язана сторона пови нна вчинити певну господарсь ку дію на користь другої стор они або утриматися від певно ї дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'яза ної сторони виконання її обо в'язку.

Відповідно до ст. 193 ГК Україн и, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання н алежним чином відповідно до закону, інших правових актів , договору, а за відсутності ко нкретних вимог щодо виконанн я зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звич айно ставляться. При цьому, до виконання господарських дог оворів застосовуються відпо відні положення ЦК України з урахуванням особливостей, п ередбачених ГК України.

Відповідно до ст. 265 ГК Україн и, одна сторона - постачальн ик зобов' язується передати (поставити) у зумовлені строк и (строк) другій стороні - пок упцеві товар (товари), а покупе ць зобов' язується прийняти вказаний товар (товари) і спла тити за нього певну грошову с уму.

Відповідно до ст. 526 ЦК Україн и, зобов' язання має виконув атися належним чином відпові дно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів ци вільного законодавства, а за відсутності таких умов та ви мог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших в имог, що звичайно ставляться .

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, я кщо у зобов'язанні встановле ний строк (термін) його викона ння, то воно підлягає виконан ню у цей строк (термін).

В разі прострочення постав ки продукції у встановлений договором термін, згідно з п. 8 .1. договору, відповідач (прода вець) сплачує позивачу (покуп цю) неустойку в розмірі 0,3% від в артості недопоставленої про дукції за кожний день простр очення.

Згідно з заявою про уточнен ня позовних вимог відповідач у нараховано неустойку за пр острочення поставки продукц ії та за прострочення непост авленої продукції за період з 17.07.2010р. по 22.12.2010р. на загальну сум у 40494,68 грн.

15.09.2010р. позивачем на адресу ві дповідача була направлена пр етензія № 851-4/37-32п з вимогою спла тити неустойку, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Посилання відповідача в ап еляційній скарзі на невідпов ідність п. 8.1 договору № 4600012605/2365 ві д 26.04.2010р. положенням ст. 549 ЦК Укра їни є неправомірними з насту пних підстав.

Господарські відносини, що виникають у процесі організ ації та здійснення господарс ької діяльності між суб' єкт ами господарювання, згідно і з положеннями Господарськог о процесуального кодексу Укр аїни є предметом регулювання Господарського кодексу Укра їни.

Відповідно до частини 1 стат ті 193 ГК України суб' єкти гос подарювання та інші учасники господарських відносин пови нні виконувати господарські зобов' язання належним чино м відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимо г щодо виконання зобов' язан ня - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно став ляться.

Оскільки, відповідачем не в иконанні належним чином зобо в' язання, тому це є підставо ю для застосування господарс ьких санкцій, передбачених ц им кодексом, іншими законами або договором.

Зокрема, у частині 1 статті 230 ГК України зазначено, що штра фними санкціями визнаються г осподарські санкції у вигляд і грошової суми (неустойка, шт раф, пеня), яку учасник господа рських відносин зобов' язан ий сплатити у разі порушення ним правил здійснення госпо дарської діяльності, невикон ання або неналежного виконан ня господарського зобов' яз ання.

Також у пункті 4 статті 231 ГК У країни встановлено, що у разі , якщо розмір штрафних санкці й законом не визначено, санкц ії застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Пр и цьому розмір санкцій може б ути встановлено договором у відсотковому відношенні до с уми невиконаної частини зобо в' язання або у певній, визна ченій грошовій сумі, або у від сотковому відношенні до суми зобов' язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартост і товарів (робіт, послуг).

Таким чином, враховуючи, що сторони в п. 8.1 договору передб ачили стягнення неустойки в розмірі 0,3 % від вартості недоп оставленого товару за кожний день прострочення, суд першо ї інстанції правомірно та об ґрунтовано зробив висновок п ро задоволення позовних вимо г та стягнення з відповідача 40494,68 грн. неустойки.

На підставі викладеного, до води апеляційної скарги не з найшли підтвердження в матер іалах справи.

З урахуванням викладеного , суд визнає доводи відповіда ча позбавленими фактичного т а правового обґрунтування, а так само такими, що не відпові дають, як матеріалам справи, т ак і нормам чинного законода вства, у зв' язку з ненадання м всупереч вимогам ст. 33 ГПК Ук раїни доказів в підтвердженн я обставин, на існуванні яких наполягає відповідач.

На підставі вищевикладено го, рішення господарського с уду першої інстанції прийнят е при повному з' ясуванні об ставин, що мають значення для справи, у відповідності до но рм чинного матеріального та процесуального права, з урах уванням фактичних обставин с прави та діючого законодавст ва.

Таким чином, висновки, викла дені в рішенні господарськог о суду відповідають вимогам законодавства та фактичним о бставинам справи, а мотиви за явника скарги, з яких вони осп орюються, не можуть бути підс тавою для його скасування.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, колегія судд ів Харківського апеляційног о господарського суду, -

постановила:

Рішення господарськ ого суду Сумської області ві д 23.03.2011 р. по справі № 11/172-10 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Дана постанова набирає зак онної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протяг ом двадцяти днів до касаційн ої інстанції Вищого господар ського суду України.

Головуючий судд я Могилєвкін Ю.О.

судді Пушай В.І.

Плужник О.В.

Повний текст постано ви підписано 19.05.2011 р.