Постанова

від 31.05.2011 по справі 5023/614/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

 ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2011 р.                                                           Справа № 5023/614/11  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Гончар Т.В., суддя Білецька А.М., суддя Слободін М.М.

при секретарі  Зозулі О.М.

за участю представників сторін:

позивача – ОСОБА_1 - директор,

відповідача -  не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №1592Х/3-11) на рішення господарського суду Харківської області від 25.03.2011р. у справі № 5023/614/11

за позовом Приватної фірми "Укрсервісавтоматика", м. Полтава

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Сінтал-Д", м. Харків

про невиконання договірних зобов'язань та стягнення 77 000,00 грн. за надані послуги,

                                                          встановила:

У січні 2011 року Приватної фірми "Укрсервісавтоматика" (далі позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Сінтал-Д" (далі відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 77000,00 грн. за надані послуги з автоматизації випарної станції і конденсатного господарства, а також просив стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати, обґрунтовуючи вимоги   виконанням відповідачем зобов’язань по договору не в повному обсязі.

Рішенням господарського суду Харківської області від 25 березня 2011 року у справі № 5023/614/11 (суддя Лаврова Л.С.) у задоволенні позову  відмовлено частково.

Стягнуто з Науково-виробничої фірми “Сінтал’Д" - Товариства з обмеженою відповідальністю на користь Приватної фірми "Укрсервісавтоматика"  - суму боргу у  розмірі 38500,00 грн., державне мито в сумі 385,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 118,00 грн.

У задоволенні позовних вимог у сумі 38 500,00 грн. відмовлено.

Позивач з зазначеним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 25 березня 2011 року у даній справі  скасувати частково, присудивши до стягнення решту заявленої у позові суми, тобто - 38 500,00 грн., або змінити рішення, задовольнивши позовні вимоги у повному обсязі. Вирішити питання про розподіл судових витрат.

В  апеляційній скарзі позивач посилається на часткове порушення судом першої інстанції норм матеріального права при прийнятті оскаржуваного рішення та часткову невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Відповідач проти апеляційної скарги заперечує, вважає, що оскаржуване рішення прийнято господарським судом Харківської області у повній відповідності до вимог чинного законодавства та просить відмовити позивачу у задоволенні його апеляційної скарги, а рішення господарського суду Харківської області від 25 березня 2011 року у даній справі залишити без змін. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач посилається на те, що сума, яку намагається стягнути позивач, не може вважатися заборгованістю, оскільки строк виконання відповідачем обов'язку з оплати  50-ти відсотків від загальної вартості  робіт  за договором  від 29.07.2010 року № 39-7/10 на проведення робіт з автоматизації випарної станції і конденсатного господарства в НВФ "Сінтал'Д"-ТОВ, не встановлений. Отже, відсутнє порушення відповідачем строків   оплати поставленого  товару.

В судове засідання 23.05.2011р. повноважний представник відповідача не з‘явився, хоча про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення наявне в матеріалах справи, тому, враховуючи, що явка сторін у судове засідання не була визнана обов‘язковою, суд реалізує своє право в межах статті 75 ГПК України, а відповідач саме таким чином використав своє диспозитивне право щодо участі у судовому процесі. Враховуючи належне повідомлення сторін, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиву на скаргу доводи позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлено місцевим господарським судом та під час апеляційного провадження, 29.07.2010 року між Приватною фірмою "Укрсервісавтоматика" (виконавець) та Науково-виробничою фірмою "Сінтал'Д" - Товариством з обмеженою відповідальністю (замовник) був укладений договір № 39-7/10 на проведення робіт з автоматизації випарної станції і конденсатного господарства в НВФ "Сінтал'Д"-ТОВ (Конгресівський цукровий завод) (далі Договір), відповідно до умов якого замовник (відповідач) доручає, а виконавець (позивач) приймає на себе зобов'язання з виконання робіт з автоматизації випарної станції і конденсатного господарства  в НВФ "Сінтал'Д"-ТОВ (Конгресівський цукровий завод), а саме: розробка програмного забезпечення АСУ ТП "Випарка"; виконання пуско-налагоджувальних робіт смонтованого замовнику АСУ ТП "Випарка"; виконання пуско-налагоджувальних робіт програмного забезпечення АСУ ТП "Випарка" (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору загальна вартість робіт та обладнання за даним договором складає 183 000,00 грн., у тому числі ПДВ 30 500,00 грн.

Вартість обладнання – 106 000,00 грн.

Вартість робіт –77 000,00 грн.

Відповідно до п.2.3.1. Договору виконавець приступає до поставки обладнання після отримання від замовника 100% попередньої оплати. Список обладнання, що належить до поставки, обумовлений в пункті 2.3.2 Договору.  

На виконання вищезазначених умов Договору, відповідачем на  рахунок позивача була перерахована  100% попередня оплата у розмірі 106 000,00 грн., доказом чого є банківська виписка від 15.09.2010р. (а.с.15), а  позивачем було поставлене відповідне обладнання, що не заперечується відповідачем.

Відповідно до вимог п. 2.4. даного Договору оплата відповідачем за отримані послуги від позивача проводиться:

- авансовий платіж за роботи у розмірі 50% від загальної вартості робіт, що складає 38 500,00 грн., впродовж 5 робочих днів з моменту підписання Договору;

- розрахунковий платіж у розмірі 50% від загальної вартості робіт, що складає 38 500,00 грн. виплачується впродовж 10 банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт.

У п. 2.5. Договору сторони передбачили, що у випадку прострочення здійснення платежів замовником, зазначених у п. 2.3. та 2.4. Договору, виконавець має право змінити строк виконання робіт, попередньо повідомивши про це замовника.

Матеріали справи свідчать та не заперечується сторонами, відповідач не виконав умови Договору, передбачені п. 2.4, не здійснив на користь позивача авансовий платіж за роботи у розмірі 50% від загальної вартості робіт, що складає 38 500,00 грн., впродовж 5 робочих днів з моменту підписання Договору.

Натомість, як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач також відійшов від умов Договору щодо оплати робіт і виконав їх на свій ризик без одержання попередньої оплати, доказом чого є акт здачі-прийняття робіт з автоматизації випарної станції і конденсатного господарства в НВФ "Сінтал'Д"-ТОВ (Конгресівський цукровий завод) №ОУ-0000030 від 04.10.2010р. (а.с. 16). Проте, не вимагав від відповідача здійснити авансовий платіж, доказів звернення до відповідача з вимогою провести відповідний авансовий платіж позивач не надав.

Наведене свідчить, що умови п.п.2.4. Договору не можуть бути застосовані

до правовідносин щодо оплати виконаних робіт, у зв'язку з чим, строк виконання грошового зобов'язання відповідача з оплати  виконаних позивачем робіт в розмірі авансового платежу - 50% від загальної вартості робіт, що складає 38 500,00 грн., є не встановленим.

Так, відповідно до статті 538 Цивільного кодексу України, виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору, обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.  При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.  У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін), або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі (частина 3).

Однак, позивач не скористався своїм правом, передбаченим частиною 3 статті 538 Цивільного кодексу України

Згідно до ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як свідчать матеріали справи, позивачем надана претензія №11/11-10 від 25.11.2010р. на суму 77000.00 грн. разом з повідомленням, відправленим  30.11.2010р., про вручення поштового відправлення, в якому в графі адреса зазначено: «м. Харків, вул. Клапцова, 54, НВФ «Сінтал'Д»-ТОВ»(а.с. 35).

Проте, відповідно до довідки  з ЄДРПОУ та витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо НВФ «Сінтал'Д»-Т0В місцезнаходженням відповідача, станом, як на 20.10.2008 р. так і на 23.03.2011 р., зазначено: 61070, м. Харків, вул. Чкалова, будинок № 7.

Крім того, таке місцезнаходження відповідача зазначено і у п.9.2. Договору, а саме:   61070, м. Харків, вул. Чкалова, будинок № 7. Доказів того,  що місцезнаходженням відповідача є м. Харків вул. Клапцова, 54 позивач суду не надав.

На належну адресу відповідача позивачем 16.02.2011р. було направлено претензії на суму 77000.00 грн. кожна №11/11-10 від 25.11.10 та №13/12-10 від 09.12.2010р., що підтверджується фіскальним чеком Укрпошти.

Тобто, така вимога була направлена на адресу відповідача під час судового розгляду  у господарському суді Харківської області.

Ст. 617 ЦК України встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідні вимоги також містяться і в ст. 218 ГК України.

Усе вищенаведене свідчить про те, що позивачем при поданні позову не враховані вищенаведені фактичні обставини та норми чинного законодавства,  вимога в порядку ст. 530 ч. 2 ЦК України позивачем на адресу відповідача не направлялася (матеріали справи таких доказів не містять), а була направлена на адресу відповідача, як вже зазначалося вище, лише під час судового розгляду у господарському суді Харківської області і на час звернення до суду з позовною заявою у позивача його право в частині несплати відповідачем авансового платежу за роботи у розмірі 50% від загальної вартості робіт, що складає 38 500,00 грн. порушеним не було, тому у позивача відсутні підстави стверджувати, що відповідачем порушені зобов’язання  з оплати даної суми, оскільки строк оплати ще не настав, а отже в цій частині позов є передчасним.   

Згідно зі статтею 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб‘єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Статтею 2 ГПК України передбачено, що господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств, організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Тобто, для звернення до суду з позовною заявою необхідно, щоб право особи було порушеним на момент такого звернення.

А тому колегія суддів, як і суд першої інстанції, вважає, що вимога позивача про стягнення суми попередньої оплати за договором № 39-7/10 від 29.07.2010 року на проведення робіт є незаконною, та такою, що не підлягає задоволенню.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що позивач не позбавлений права звернутися із зазначеною вимогою, направленою під час розгляду справи у суді першої інстанції, у порядку, передбаченому чинним законодавством, з окремим позовом до господарського суду Харківської області.

Щодо стягнення заявленого розрахункового платежу у розмірі 50% від загальної вартості робіт, що складає 38 500,00 грн., який виплачується впродовж 10 банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що така вимога підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Як вказувалось вище, за умовами п. 2.4. Договору щодо оплати відповідача за отримані послуги від позивача встановлено, що розрахунковий платіж у розмірі 50% від загальної вартості робіт, що складає 38 500,00 грн. виплачується впродовж 10 банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт.

Матеріали справи свідчать, що на виконання даного пункту Договору, 04.10.2010 року між сторонами правочину був підписаний Акт здачі-прийняття робіт як з боку позивача, так і з боку відповідача та скріплений печатками підприємств сторін. Тобто, відповідач погодився з тим, що умови Договору позивачем виконані належним чином.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України, які містять аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, не допускається.

Статтею 530 Цивільного кодексу України, передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки доказів перерахування  коштів за Договором  впродовж 10 банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт відповідач суду не надав, колегія суддів вважає вимоги позивача в частині стягнення заборгованості у розмірі 38 500,00 грн. обґрунтованими доданими до справи документами та такими, що правомірно задоволені судом першої інстанції.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги  позивача у зв’язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю і відсутністю фактів, які б свідчили про те, що оскаржуване рішення прийняте при неповному з‘ясуванні обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 99,101,102, п.1 ст. 103, ст. 105 ГПК України,  колегія суддів,-

                                              постановила:

Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 25.03.2011р. у справі № 5023/614/11 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.   

  Головуючий суддя                                                           Т.В. Гончар 

                      суддя                                                              А.М. Білецька

                      суддя                                                             М.М. Слободін

Повний текст постанови підписано 30.05.2011 р.