Постанова

від 27.05.2011 по справі 13/307-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

 ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2011 року                                    Справа №  13/307-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Шуби І.К. (доповідача),

суддів: Виноградник О.М., Бахмат Р.М.,

при секретарі судового засідання: Заболотна О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі інспекції Державного архітектурно - будівельного контролю в Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.10.2010р. у справі №13/307-10

за позовом  товариства з обмеженою відповідальністю „КОРСІС ЛТД”,                     м. Дніпропетровськ 

до  відкритого акціонерного товариства „Авіаційна компанія ”Дніпроавіа”,

м. Дніпропетровськ

третя особа без самостійних вимог  комунальне підприємство                            Дніпропетровського району „Бюро технічної інвентаризації”, смт. Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області  

про визнання права власності

за  зустрічним  позовом  відкритого акціонерного товариства „Авіаційна                компанія ”Дніпроавіа”, м. Дніпропетровськ

до  товариства з обмеженою відповідальністю „КОРСІС ЛТД”,                                      м. Дніпропетровськ 

третя особа без самостійних вимог  комунальне підприємство                     Дніпропетровського району „Бюро технічної інвентаризації”, смт. Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області  

про визнання права власності

прокурор: Єрмілко А.І., посвідчення №269 від 13.11.2008р.;

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність №3 від 24.05.2011р.;

від відповідача: ОСОБА_2, представник, довіреність №1.34-01-03 від 11.03.2011р.;

від скаржника та від третьої особи не з’явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю «КОРСІС ЛТД»звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до відкритого акціонерного товариства „Авіаційна компанія ”Дніпроавіа” та комунального підприємства Дніпропетровського району „Бюро технічної інвентаризації” про визнання за товариством з обмеженою відповідальністю «КОРСІС ЛТД» права власності на 98,19% нерухомого майна, розташованого за адресою Дніпропетровська область, Дніпропетровський район , с.Старі Кодаки вул.Аеропорт, 31-а.

У жовтні 2010 року відкрите акціонерне товариство «Авіаційна компанія «Дніпроавіа»звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з зустрічною позовною заявою до позивача по первісному позову товариства з обмеженою відповідальністю „КОРСІС ЛТД”  про визнання за відкритим акціонерним товариством «Авіаційна компанія  «Дніпроавіа»права власності на 2% нерухомого майна, розташованого за адресою Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Старі Кодаки вул.Аеропорт, 31-а.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.10.2010р. по справі №13/307-10 (суддя Первушин Ю.Ю.) первісний позов задоволено, визнано за товариством з обмеженою відповідальністю “КОРСІС ЛТД” право спільної часткової власності на об'єкт нерухомого майна, що розташований за адресою:  Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с.Старі Кодаки, вул.Аеропорт, 31-а та складається з наступного: - літ. А  ангар –поз.1 ангар площею 641,8 кв.м,  поз.2 насосна площею 8,9 кв.м, поз.3 службове приміщення площею 22,8 кв.м, поз.4 роздягальня площею 6,2 кв.м, поз.5 вбиральня площею 2,3 кв.м, поз.6 душова площею 2,3 кв.м, поз.7 ангар площею 693,3 кв.м, поз.8 комора площею 9,7 кв.м, поз.9 комора площею 12,3 кв.м, поз.10 коридор площею 7,4 кв.м, поз.11 комора площею 4,2 кв.м, частини приміщення поз.12 ангар площею 547,22 кв.м (всього по літ.А площею 1958,42 кв.м) з часткою у спільній частковій власності 9819\10000 (98,19 %), що становить 5624,42 кв.м  від загальної площі об'єкту без додаткового введення в експлуатацію. Стягнуто з відкритого акціонерного товариства “Авіаційна компанія “Дніпроавіа” на користь товариства з обмеженою відповідальністю “КОРСІС ЛТД” витрати на оплату державного мита в сумі  25 500грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  236грн.

Зустрічний позов задоволено частково, визнано за відкритим акціонерним товариством “Авіаційна компанія “Дніпроавіа” право спільної часткової власності на об'єкт нерухомого майна, розташований за адресою:  Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с.Старі Кодаки, вул.Аеропорт, 31-а, що складається з наступного: - частини приміщення №12 площею 103,68 кв.м від загальної площі об'єкту в ангарі літ.А,  з часткою у спільній частковій власності 181\10000 (1,81 %), без додаткового введення в експлуатацію.

В решті позовних вимог за зустрічним позовом - відмовлено.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю “КОРСІС ЛТД” на користь відкритого акціонерного товариства “Авіаційна компанія  “Дніпроавіа” витрати на оплату державного мита в сумі  2000грн.,  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн.   

Рішення мотивоване тим, що між позивачем та відповідачем по справі було укладено договір про спільну діяльність щодо будівництва нерухомого майна, програму робіт до договору та додаткові угоди, якими сторони передбачили, що після закінчення будівництва право власності нерухомого майна ВАТ „Авіаційна компанія ”Дніпроавіа” у збудованому об’єкті складає –1,81%, а частка ТОВ «КОРСІС ЛТД»у збудованому об’єкті складає –98,19%. По закінченню будівництва сторони складають акт приймання –передачі належних сторонам часток у спільній частковій власності з метою передачі їх сторонам у власність. Однак відповідач своєю бездіяльністю щодо оформлення правовстановлюючих документів порушив права позивача як співвласника. Будівництво спірного об’єкту нерухомого майна є самочинним будівництвом, відповідач є користувачем земельної ділянки. Суд дійшов висновку про правомірність набуття позивачем права спільної часткової власності на спірний об'єкт нерухомого майна з часткою у спільній частковій власності, яка відповідає 98,19 % у спірному об'єкті нерухомого майна та що складає 1958,42 кв.м. від загальної площі ангару та 3666кв.м замощень, визнання за відповідачем  права спільної часткової власності на спірний об'єкт нерухомого майна з часткою у спільній частковій власності 1,81 %, що складає 103,68 кв.м від загальної площі ангару (частина приміщення 12) без додаткових актів вводу в експлуатацію.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду заступник прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі інспекції Державного архітектурно - будівельного контролю в Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ подав апеляційну скаргу на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.10.2010р. у справі №13/307-10.

В апеляційній скарзі прокурор, вважаючи рішення винесеним з суттєвим порушенням норм матеріального та процесуального права, посилаючись на порушення судом вимог статтей 331, 375, 376 Цивільного кодексу України, щодо визнання права власності на самовільно збудовану споруду, просив рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.10.2010 року по справі №13/307-10 скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні первісного та зустрічного позовів.

Розпорядженням в.о. секретаря судової палати від 16 травня 2011р. по справі №13/307-10 призначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Шуба І.К. (доповідач), судді Виноградник О.М., Бахмат Р.М.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.05.2011 року апеляційну скаргу прокурора, прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 27.05.2011 року.

27.05.2011р. до Дніпропетровського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від відкритого акціонерного товариства «Авіаційна компанія «Дніпроавіа», в якому посилаючись на вимоги статті 376 Цивільного кодексу України щодо можливості визнання права власності на самовільне збудоване майно та вважаючи, що рішення місцевого господарського суду по даній справі є законним та обґрунтованим, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.10.2010р. по справі №13/307-10 без змін.   

В судовому засіданні 27.05.2011р. від товариства з обмеженою відповідальністю «КОРСІС ЛТД»надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи відзиву на апеляційну скаргу. Представник відповідача за первісним позовом не заперечував проти заявленого клопотання. Колегія суддів, порадившись на місці, ухвалила: долучити до матеріалів справи відзив на апеляційну скаргу. У відзиві на апеляційну скаргу позивач за первісним позовом просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.10.2010р. по справі №13/307-10 залишити без змін, посилаючись на вимоги статтей 355, 1134 Цивільного кодексу України, щодо спільної часткової власності на самочинно збудоване майно та можливість визнання за ним права власності на підставі вимог статті 376 Цивільного кодексу України.

У судове засідання представники скаржника та третьої особи не з’явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Прокурор, представники позивача та відповідача не заперечували проти розгляду справи у відсутності нез’явившихся осіб.

Колегія суддів, порадившись на місці, ухвалила розглядати справу у відсутності представників скаржника та третьої особи, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

В судовому засіданні 27 травня 2011 року було оголошено вступну та резолютивну частини постанови, яка складена в повному обсязі 30 травня 2011 року.

Заслухавши доповідь головуючого судді –доповідача, пояснення прокурора та представників позивача та відповідача за первісним позовом, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, Дніпропетровський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі інспекції Державного архітектурно - будівельного контролю в Дніпропетровській області підлягає задоволенню з наступних підстав.

По справі встановлено, що між позивачем товариством з обмеженою відповідальністю „КОРСІС ЛТД” та відповідачем відкритим акціонерним товариством „Авіаційна компанія ”Дніпроавіа” 15.02.2008р. укладено договір з додатковими угодами від 26.03.2009р., 28.05.2009р., 20.08.2010р. про спільну діяльність, предметом якого було будівництво та введення в експлуатацію дворівневої споруди із визначенням долі за позивачем 98,19% та відповідачем 1,81% за адресою Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, село Старі Кодаки, вул. Аеропорт, 31-а. На споруду за наведеною адресою Бюро технічної інвентаризації Дніпропетровського району оформило технічний паспорт 26.05.2010р., Новоолександрівська сільська рада рішенням від 26 березня 2010р. присвоїла поштову адресу.

Сторони не заперечували, що об’єкт нерухомості побудовано самочинно.

Суд першої інстанції, встановивши факт самочинного будівництва спірного об’єкту та мотивуючи тим, що спірний об’єкт самочинно збудованого нерухомого майна не порушує прав інших осіб, але не може бути введений в експлуатацію у встановленому порядку, зважаючи на те, що право постійного користування земельною ділянкою, на якій збудована спірна споруда, належить відповідачу, як правонаступнику державної авіаційної компанії «Дніпроавіа», прийшов до висновку, що у відповідності з вимогами частини 5 статті 376 Цивільного кодексу України, суд може визнати право власності на спірне нерухоме майно за сторонами на підставі укладеного між ними договору, акту приймання –передачі об’єкту нерухомого самочинно побудованого майна.

Судова колегія вважає цей висновок суду першої інстанції помилковим з наступних підстав.

Статтею 328 Цивільного кодексу України унормовано, що право власності набувається на підставах, не заборонених законом та вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Загальні засади здійснення будівництва об’єктів нерухомості визначені у статті 375 Цивільного кодексу України, за приписами якої  власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.  Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

В матеріалах справи відсутні докази які б свідчили про наявність у сторін, зокрема, у відповідача права власності на земельну ділянку, на якій збудовано спірну споруду, а також про додержання при будівництві вищенаведених вимог частини 3 статті 375 Цивільного кодексу України.

Судом першої інстанції встановлено, що спірний об’єкт збудовано самовільно, факт самочинності його будівництва підтвердили і сторони.

Поняття самочинного будівництва, а також правові підстави та умови визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно визначені в статті 376 Цивільного кодексу України, яка є спеціальною в регулюванні спірних правовідносин, оскільки унормовує відносини, що виникають у тих випадках, коли вимоги закону та інших правових актів при створенні нової речі - самочинному будівництві були порушені. Відповідно до вказаної статті  житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Сторони не надали доказів які б свідчили про надання їм земельної ділянки у встановленому порядку під самочинно збудоване нерухоме майно та про прийняття спірного об’єкту в експлуатацію у відповідності з Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України 08.10.2008р. №923, в редакції чинній на момент винесення рішення.

Пунктом 2 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів встановлено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі сертифіката відповідності, який видається Держархбудінспекцією та її територіальними органами; сертифікат відповідності - документ, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Враховуючи вимоги статті 331 Цивільного кодексу України якими передбачено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна); якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації; якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації; вирішення спору між сторонами, про право власності на спірну споруду не можливо до прийняття її в експлуатацію відповідно до вимог п. 1.6 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28 січня 2003р. N 6/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 січня 2003р. за N 66/7387.

Господарським судом Дніпропетровської області не надано належної оцінки вище наведеним правовим положенням, не вжито заходів для всебічного повного та об’єктивного розгляду справи, рішення прийнято за неповно з’ясованими обставинами справи, які мають суттєве значення для вирішення питання щодо визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, неправильно застосовані норми матеріального права.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга заступника прокурора Дніпропетровської області підлягає задоволенню, оскаржене рішення господарського суду Дніпропетровської області необхідно скасувати, у задоволенні позовних вимог сторін –відмовити.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі інспекції Державного архітектурно - будівельного контролю в Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.10.2010р. у справі №13/307-10 скасувати.

Прийняти нове рішення.

В позові товариства з обмеженою відповідальністю „КОРСІС ЛТД”,                     м. Дніпропетровськ до  відкритого акціонерного товариства „Авіаційна компанія ”Дніпроавіа”, м.Дніпропетровськ третя особа без самостійних вимог  комунальне підприємство Дніпропетровського району „Бюро технічної інвентаризації”, смт. Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області про визнання права власності та в зустрічному позові  відкритого акціонерного товариства „Авіаційна компанія ”Дніпроавіа”, м. Дніпропетровськ до товариства з обмеженою відповідальністю „КОРСІС ЛТД”,                                      м. Дніпропетровськ третя особа без самостійних вимог комунальне підприємство Дніпропетровського району „Бюро технічної інвентаризації”, смт. Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області про визнання права власності - відмовити.

Стягнути суму державного мита за розгляд справи апеляційною інстанцією в доход Державного бюджету України з товариства з обмеженою відповідальністю „КОРСІС ЛТД”, м.Дніпропетровськ 12 750грн; з відкритого акціонерного товариства „Авіаційна компанія ”Дніпроавіа”, м. Дніпропетровськ 1000грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя:                                                                 І.К. Шуба

Суддя                                                                                     О.М. Виноградник  

Суддя                                                                                        Р.М. Бахмат