Постанова

від 28.09.2006 по справі 47/401-05

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

47/401-05

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

28 вересня 2006 р.                                                                                   № 47/401-05  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого судді:Кочерової Н.О.,

суддів:Рибака В.В.,  Черкащенка М.М.,

                                      за участю представників сторін:

від позивача –Левченко О.Є. (дов. №264/10 від 18.09.2006р.);

від відповідача –Фомін В.В. (дов. №38-084 від 16.01.2006р.);

розглянувши  матеріали касаційної  скарги  

ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України”

на  постановуХарківського апеляційного господарського суду від 08.06.2006р.

у справі№47/401-05 господарського суду Харківської області

за позовомДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України”

доКП “Харківські теплові мережі”

простягнення 60 826 866,05 грн.

за зустрічним позовомКП “Харківські теплові мережі”

доДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України”

провизнання недійсним договору

                                               В С Т А Н О В И В:

Дочірня компанія "Газ України" НАК Нафтогаз України" м.Київ звернулась з позовом до КП "Харківські теплові мережі" м.Харків з позовом про стягнення 60826866,05  грн.

КП "Харківські теплові мережі" м.Харків звернулась з зустрічним позовом до ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" м.Київ про визнання недійсним договору.

Рішенням господарського суду Харківської області від 10.11.05 у справі № 47/401-05 первісний позов ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" м.Київ залишено без задоволення.

Зустрічний позов КП "Харківські теплові мережі" м.Харків задоволено. Визнано недійсним договір № 06/03-915 ТЕ-32 від 24.01.03.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.06.06 зазначене рішення господарського суду Харківської області скасовано.

Прийнято нове рішення.

Первісний позов задоволено частково.

Стягнуто з КП "Харківські теплові мережі" м.Харків на користь позивача 25788576,99 грн. основного боргу.

Провадження у справі в частині стягнення 12960391,33 грн.  основного боргу припинено.

В іншій частині первісного позову щодо стягнення пені, 7% штрафу, збитків від інфляції та річних в позові відмовлено.

В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

У поданій касаційній скарзі ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.06.06 у справі № 47/401-05 в частині відмови у позові щодо стягнення збитків від інфляції та річних.

При цьому скаржник посилається на порушення апеляційною інстанцією, при відмові позову в цій частині, норм  матеріального права, зокрема ч.2 ст.625 ЦК України; неповне з'ясування  обставин справи в цій частині позову.

Відповідач у справі подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити прийняту у справі постанову Харківського апеляційного господарського суду без зміни.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, вислухавши пояснення та заперечення  представників сторін в судовому засіданні, дослідивши юридичну оцінку  апеляційним судом обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування ним  норм  матеріального та процесуального права прийшла до висновку про відсутність  правових підстав для  задоволення касаційної скарги.

Матеріалами справи підтверджується наступне.

24.01.03 ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" м.Київ та КП "Харківські теплові мережі" м.Харків було укладено договір № 06/03-915-ТЕ-32 на постачання природного  газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій.

Відповідно до п.1.1 зазначеного договору ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" м.Київ зобов'язувалось продати КП "Харківські теплові мережі" м.Харків природний газ з оплатою на умовах договору.

Апеляційною інстанцією було встановлено, що за період дії договору № 06/03-915-ТЕ-32 від 24.01.03 на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ і організацій кількість боржників склала 195756 побутових споживачів (населення) на суму 106102 тис.грн. та 537 юридичних осіб на суму 5136,6 тис.грн.

Пред'явлено позовів про стягнення заборгованості з населення в кількості 202258 на суму 89569,8 тис.грн. та 187 позовів на суму             9895,5 тис.грн. з юридичних осіб.

Суд визначив, що питома вага населення в структурі споживачів складає більш як 90% та відповідно заборгованість цієї категорії споживачів за спірний період в структурі заборгованості; що заборгованість по сплаті збитків від інфляції за період з січня 2003 по травень 2005р. становить 9972173,86 грн., по сплаті річних за період з 06.01.03 по 08.07.05 –в сумі 2780087,16 грн.

Враховуючи те, що в основному поставка газу природного здійснювалась для потреб населення, суд прийшов до висновку про можливість застосування до заборгованості відповідача в цій частині позову ст..214 ЦК УРСР (ред..1963р.), оскільки дія цієї норми про стягненню річних та збитків від інфляції не поширювалась на правовідносини, що пов'язані з оплатою населенням комунальних послуг; можливість поширення такого порядку розрахунків і на частину заборгованості по цих підставах, яка виникла після введення в дію ЦК України (01.01.04).

Але зміст п.2 ст.625 ЦК України не містить, передбачених ст.214 раніше діючого ЦК УРСР, обмежень у стягненні збитків від інфляції та річних при розрахунках за природний газ з населенням, що не враховувалось судом при здійсненні апеляційного провадження у справі.

Викладене зумовлює розмежування заборгованості по стягненню збитків від інфляції та річних з урахуванням частини її виникнення після введення в дію Цивільного кодексу України та стягнення цієї заборгованості.

Встановлення  індексу інфляції після 01.01.04 зумовлює необхідність  в збиранні нових доказів у справі (інформації про рівень інфляції в цьому періоді) та їх оцінки.

Відповідно з ч.2 ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи, що зазначене не було враховано саме апеляційною інстанцією, справа підлягає передачі на новий розгляд до цього суду.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

                                     ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.06.06 у справі № 47/401-05 щодо  відмови у стягненні інфляційних втрат та річних скасувати.

Справу в цій частині направити на новий розгляд до Харківського апеляційного господарського суду.

В іншій частині постанову залишити без зміни.

Головуючий, суддя                                                                         Н.Кочерова   

Судді                                                                                                        В.Рибак

                                                                                                           М.Черкащенко