Постанова

від 26.04.2011 по справі 2а-2404/11/1270

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 квітня 2011 року Справа № 2а-2404/11/1270

Луганський окружний адмін істративний суд у складі:

судді Качуріної Л.С.

при секретарі Єретикової К.В.,

в присутності сторін:

від позивача: Жданов Г.М., Ждано ва Н.Г.;

від відповідача: Зайченко А.В., Пі калова С.О.

Розглянувши у відкритому с удовому засіданні адміністр ативну справу за адміністрат ивним позовом Товариства з о бмеженою відповідальністю « Гессон» до Алчевської об' єд наної державної податкової і нспекції в Луганській област і про визнання нечинним пода ткового повідомлення-рішенн я, -

В С Т А Н О В И В:

22 березня 2011 року до Луг анського окружного адмініст ративного суду звернулося То вариство з обмеженою відпові дальністю «Гессон» з адмініс тративним позовом до Алчевсь кої об' єднаної державної по даткової інспекції в Лугансь кій області в якому просило в изнати нечинним податкове по відомлення-рішення №0000172310/0 від 02.03.2011 року.

В обґрунтування заявленог о позову позивач зазначив, що на підставі акта перевірки № 217/231/24187256 від 18.02.2011 року з питань вза ємовідносин ТОВ «Гессон» з П П «ВКФ Стальдізайнмодерн» за період 0 01.11.2008 року по 31.12.2008 року Ал чевською ОДПІ за порушення п .п.7.2.4 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7, абзацу 9 п.9.8 ст .9 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану в артість» винесено податкове повідомлення-рішення від 02.03.20 11 року №0000172310/0 яким визначено под аткове зобов' язання з подат ку на додану вартість у сумі 30 090 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 7522,5 грн. з підстав нечинності в чиненого правочину.

Представник позивача вваж ає, що винесене податкове пов ідомлення-рішення не заснова но на нормах чинного законод авства України та порушує пр ава і інтереси ТОВ «Гессон».

Представник відповідача п роти адміністративного позо ву заперечував та просив суд відмовити позивачеві в задо воленні адміністративного п озову, обґрунтовуючи тим, що з гідно постанови Луганського окружного адміністративног о суду від 01.06.2009 року по справі № 2а-21337/09/1270 визнано недійсним запи с від 27.10.2006 року №1 382 102 0000 011373 про реєс трацію юридичної особи ПП «В КФ Стальдізайнмодерн» з моме нту реєстрації, припинено юр идичну особу, визнано недійс ним свідоцтво платника ПДВ з моменту його видачі, тому вва жає висновок про порушення п .п.7.2.4 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7, абзацу 9 п.9.8 ст .9 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану в артість» обґрунтованим.

Заслухавши пояснення стор ін, вивчивши матеріали справ и, дослідивши надані сторона ми докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наст упних підстав.

В судовому засіданні встан овлено, що позивач - суб' єк т господарювання юридична ос оба Товариство з обмеженою в ідповідальністю «Гессон» (да лі - ТОВ «Гессон»), зареєстро вано 14.06.1996 року виконавчим комі тетом Алчевської міської рад и Луганської області за адре сою: 94223, Луганська область, міс то Алчевськ, вул. Шевченко, буд инок 2, знаходиться на обліку п латників податків в Алчевськ ій об' єднаній державній под атковій інспекції в Луганськ ій області.

Суд установив, що в період с 07.02.2011 року по 11.02.2011 року головним д ержавним податковим ревізор ом-інспектором відділу перев ірок платників податків Алче вської об' єднаної державно ї податкової інспекції на пі дставі п.79.2 ст.79 Податкового ко дексу України від 02.12.2010 року №2755- VІ проведена документальна н евиїзна перевірка ТОВ «Гессо н» з питань взаємовідносин з ПП «ВКФ Стальдизайнмодерн» за період з 01.11.2008 року по 31.12.2008 року , про що складений акт від 18.02.2011 р оку №217/231/24187256 (а.с.10-21).

Згідно висновку акту від 18.02. 2011 року №217/231/24187256 перевіркою вста новлено порушення п.п.7.2.4 п.7.2, п.п .7.4.5 п.7.4 ст.7, абзацу 9 п.9.8 ст.9 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Пр о податок на додану вартість » із змінами та доповненнями , що діяв до 01.01.2011 року, в результа ті чого занижено податок на д одану вартість у розмірі 30090 гр н., у тому числі по періодам: ли стопад 2008 року 10667 грн., грудень 200 8 року 19423 грн.

Суд установив, що акт складе ний на підставі даних реєстр аційної справи ТОВ «Гессон», матеріалів, отриманих від ДП А в Луганській області, АІС «А удит», Бест Звіт», матеріа лів попередньої планової виї зної перевірки, постанови Лу ганського окружного адмініс тративного суду по справі №2а -21337/09/1270 від 01.06.2009 року.

В обґрунтування висновку п ро наявність порушення п.п.7.2.4 п .7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7, абзацу 9 п.9.8 ст.9 Зак ону України «Про податок на д одану вартість» у акті зазна чається, що згідно відповіді Ленінської МДПІ у м. Луганськ у від 26.05.2010 року №22034/23-722, наданої на запит, що був направлений під час проведення планової виї зної перевірки, яка проводил ась раніше, при перевірці кон трагента ПП «ВКФ Стальдизайн модерн» з питань підтверджен ня відомостей про взаєморозр ахунки з ТОВ «Гессон» за лист опад-грудень 2008 року, неможлив е проведення перевірки у зв' язку з тим, що ПП «ВКФ Стальдиз айнмодерн» не знаходиться з а юридичною адресою, має стан 21 - ліквідаційна процедура з а рішенням (постановою) суду. П ричина зняття з обліку - виз нання недійсною державної ре єстрації або установчих доку ментів. Станом на дату закінч ення планової виїзної переві рки остаточного рішення суду до Алчевської ОДПІ не надход ило.

У акті зазначено, що службов им листом ДПА в Луганській об ласті від 04.10.2010 року №18271/7/23-706 до від ділу перевірок платників под атків Алчевської ОДПІ була н адана копія постанови Луганс ького окружного адміністрат ивного суду від 01.06.2009 року №2а-21337/0 9/1270, відповідно до якої судом в становлено, що ПП «ВКФ Стальд изайнмодерн», ідентифікацій ний код 34642636, зареєстроване вик онавчим комітетом Лугансько ї міської ради 27.10.2006 року, засно вником та директором якого є ОСОБА_6, зареєстрований з а адресою: АДРЕСА_1, за юрид ичною адресою, зазначеною в с татутних документах, не знах одиться. Відповідно до поясн ень, наданих працівникам под аткової міліції 04.02.2009 року, засн овник підприємства ОСОБА_6 пояснив, що у вересні 2005 року незнайомий йому чоловік зап ропонував за грошову винагор оду зареєструвати ПП «ВКФ Ст альдизайнмодерн», якому в по дальшому передав всі статутн і документи, печатку і штамп, т а більше цього чоловіка не ба чив, де знаходяться установч і документи, печатка та штамп підприємства, йому невідомо .

Суд установив, що згідно пос танови Луганського окружног о адміністративного суду від 01.06.2009 року (а.с. 91-92) у справі №2а-21337/09/127 0 за адміністративним позово м Ленінської міжрайонної дер жавної податкової інспекції у м. Луганську до ПП «ВКФ Стал ьдизайнмодерн» про визнання недійсним запису про держав ну реєстрацію, припинення юр идичної особи, адміністратив ний позов задоволено у повно му обсязі, визнано недійсним запис від 27.10.2006 року №1 382 102 0000 011373 про реєстрацію ПП «ВКФ Стальдіз айнмодерн», ідентифікаційни й код 34642636 з моменту реєстрації , припинено юридичну особу ць ого підприємства, визнано не дійсним свідоцтво платника П ДВ ПП «ВКФ Стальдизайнмодерн » з моменту його видачі.

У акті від 18.02.2011 року №217/231/24187256 заз начається, що ТОВ «Гессон» зг ідно первинних документів ПД В ПП «ВКФ Стальдизайнмодерн» безпідставно включено до ск ладу податкового за листопад та грудень 2008 року кредиту нас тупні суми:

- По накладній №124 від 10.11. 2008 року, податковій накладній №124 від 25.11.2008 року за один контей нер вартістю 32000,00 грн., у тому чи слі ПДВ 5333,33 грн.;

- По накладній №153 від 25.11. 2008 року, податковій накладній №153 від 10.11.2008 року за два контейн ера вартістю 32000,00 грн., у тому чи слі ПДВ 5333,33 грн.;

- По накладній №216 від 08.12. 2008 року та по накладній №232 від 22 .12.2008 року, податковій накладні й №183 від 31.12.2008 року за вентилятор и 24 шт. та кондиціонери 16 шт. на з агальну суму 116535,60 грн. у тому чи слі ПДВ 19422,60 грн., а всього товар ів на суму 180535,60 грн., у тому числі ПДВ 30089,26 грн.

Таким чином, у акті від 18.02.2011 ро ку №217/231/24187256 з посиланням на ст.ст . 626, 629, 655, 658, 203, 228 ЦК України зроблени й висновок, що правочин учине ний між ТОВ «Гессон» та ПДВ ПП «ВКФ Стальдизайнмодерн» з п остачання, контейнерів, вент иляторів та кондиціонерів, - є нікчемним.

02 березня 2011 року, згідно з вис новками зазначеного акту, Ал чевською ОДПІ у Луганській о бласті позивачу було направл ено податкове повідомлення-р ішення від 02.03.2011 року №0000172310/0 яким ТОВ «Гессон» визначено подат кове зобов' язання з податку на додану вартість у сумі 30090 г рн. та застосовані штрафні (фі нансові) санкції в розмірі 7522,5 грн. за порушення п.п.7.2.4 п.7.2, п.п.7.4. 5 п.7.4 ст.7, абзацу 9 п.9.8 ст.9 Закону Ук раїни «Про податок на додану вартість».

Представник позивача вваж ає, що такий висновок відпові дача не заснований на припис ах норм діючого законодавств а України.

Суд сприяв сторонам, які бра ли участь у справі, у доказува нні шляхом витребування та н адання доказів, уточнення но рми матеріального права, яка підлягає застосуванню та ко ла фактів, які необхідно дока зати.

Відповідно до частини 1 ст. 71 Кодексу адміністративного с удочинства України кожна сто рона повинна довести ті обст авини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім в ипадків, встановлених ст. 72 ць ого Кодексу.

Стаття 86 Кодексу адміністра тивного судочинства України встановлює право і обов' яз ок суду оцінювати докази за с воїм внутрішнім переконання м, що ґрунтується на всебічно му і повному дослідженні всі х обставин справи в їх сукупн ості.

Отже, вирішуючи дану справу суд виходить з того, що цивіль не законодавство України ґру нтується на визнанні за суб' єктом цивільного права можли вості укладати договори (чи у триматися від укладення дого вору) та визначати їх зміст за власним розсудом відповідно досягнутої з контрагентом д омовленості, тобто свобода д оговору, яка закріплена у п.3 с т.3 Цивільного кодексу Україн и.

Статтею 627 Цивільного кодек су України передбачено, що зг ідно статті 6 цього Кодексу ст орони вільні в укладенні дог овору, виборі контрагента та визначені умов договору з ур ахуванням вимог чинного Коде ксу, інших актів цивільного з аконодавства, звичаїв ділово го обороту, вимог розумності і справедливості.

Це означає, що: по-перше - св обода договору передбачає св ободу в укладанні договору, н едопустимість примушення ві дносно вступу у договірні ві дносини; по-друге - свобода д оговору передбачає можливіс ть свобідного вибору особою, що бажає заключити договір, м айбутнього контрагента; по-т ретє - свобода договору вкл ючає можливість сторін свобо до визначати характер (вид, ти п) договору, який вони уклали.

Дослідивши у судовому засі данні наявні докази суд уста новив, що між ТОВ «Гессон» та П П «ВКФ Стальдизайнмодерн» у місті Алчевську був укладени й договір №98 від 01.11.2008 року, який за своїм змістом передбачав виконання сторонами двостор онніх обов' язків, а саме: ПП « ВКФ Стальдизайнмодерн» (Прод авець) в особі директора ОС ОБА_6, з одної сторони та ТОВ «Гессон» (Покупець) в особі ди ректора Козяйчевой Л.М. з другої сторони, домовились п ро укладення договору, предм етом якого є обов' язок Прод авця поставити, Покупця прий няти та оплатити товар, об' є м поставки товару та асортим ент указується в рахунках та накладних, які є невід' ємно ю частиною договору, що не про тирічить чинному цивільному законодавству України.

За цим договором (пункт 2.2) По купець зобов' язався оплати ти вартість товару у гривнях шляхом перерахунку грошових коштів на поточний рахунок П родавця впродовж 5 днів з моме нту поставки товару. Датами п оставки товару визнаються да ти накладних, що засвідчують про передавання товару у вла сність Покупця у пункті приз начення. Згідно пункту 3.3 зазн аченого договору приймання т овару, що постачається, по кіл ькості та якості здійснюєтьс я у відповідності з вимогами інструкції П-6, П-7.

Тобто, зміст договору №98 від 01.11.2008 року (а.с. 23) становлять умов и, визначені на розсуд сторін і погоджені ними умови, які є обов' язковими, визначені ві дповідно до актів цивільного законодавства, що цілком від повідає приписам ст.628 ЦК Укра їни.

На думку суду, загальні поло ження про купівлю-продаж, які визначені ч.2 ст.689 ЦК України і встановлюють для покупця об ов' язок вчинити дії, які від повідно до вимог, що звичайно ставляться і необхідні з йог о боку для забезпечення пере дання та одержання товару, ці лком виконані, що підтверджу ється письмовими доказами, а саме наданими позивачем у су д: видатковою накладною №216 ві д 08.12.2008 року на вентилятори на з агальну суму 65472,00 грн., у тому чи слі ПДВ 10912,00 грн. (а.с. 24), квитанціє ю до прибуткового касового о рдера №20 від 10.12.2008 року на суму 35470 ,00 грн. та квитанцією до прибут кового касового ордера №15 від 01.12.2008 року на суму 30000,00 грн. за обла днання по накладній №216 від 08.12.20 08 року (а.с.25), видатковою наклад ною №153 від 25.11.2008 року на один мор ський контейнер на суму 32000,00 гр н., у тому числі ПДВ 5333,33 грн. (а.с. 26) , квитанцією до прибуткового касового ордера №458 від 25.11.2008 рок у на суму 32000,00 грн. (а.с. 27), видатков ою накладною №124 від 10.11.2008 року на один морський контейнер на с уму 32000,00 грн., у тому числі ПДВ 5333,33 грн. (а.с. 28), квитанцією до прибу ткового касового ордера №411 ві д 10.11.2008 року на суму 32000,00 грн. (а.с. 29), в идатковою накладною №232 від 22.12 .2008 року на кондиціонери на сум у 51063,60 грн., у тому числі ПДВ 8510,60 гр н. (а.с. 30), квитанцією до прибутк ового касового ордера №45 від 2 4.12.2008 року на суму 26063,00 грн. та квит анцією до прибуткового касов ого ордера №41 від 22.12.2008 року на су му 25000,00 грн. (а.с.31), податковою нак ладною №183 від 31.12.2008 року за конди ціонери та вентилятори на за гальну суму 116535,60 грн., у тому чис лі ПДВ 19422,60 грн., податковою накл адною №124 від 10.11.2008 року на морськ ий контейнер на суму 32000,00 грн., у тому числі ПДВ 5333,33 грн. (а.с. 33), под атковою накладною №153 від 25.11.2008 р оку на морський контейнер на суму 32000,00 грн., у тому числі ПДВ 53 33,33 грн. (а.с. 34).

Відповідно до статей 213 та 637 Ц ивільного кодексу України пе редбачено, що тлумачення умо в договору здійснюється тіль ки двома суб'єктами: учасника ми договору і судом.

Висновок відповідача щодо нікчемності усного договору ґрунтується на тому, що начеб то він має протиправний хара ктер та протирічить інтереса м держави і суспільства, пору шує публічний порядок.

Але, відповідач у судовому з асіданні на підтвердження св оєї правової позиції і відпо відного висновку не навів до казів і не зазначив, в чому сам е полягає протиправний харак тер усного договору між ТОВ « Гессон» та ПП «ВКФ Стальдиза йнмодерн», порушення інтерес ів держави і суспільства, та ч им саме порушено публічний п орядок.

Суд вважає, що відповідач бе зпідставно посилається на те , що перевіркою ТОВ «Гессон» у акті від 18.02.2011 року №217/231/24187256 встан овлено відсутність поставок товару від ПП «ВКФ Стальдиза йнмодерн», що свідчить, на дум ку відповідача, про укладенн я угоди без мети настання реа льних наслідків.

Суд установив, що такий висн овок відповідач фактично роб ить на тому, що засновник підп риємства ОСОБА_6 дав поясн ення працівникам податкової міліції про те, що у вересні 2005 року незнайомий йому чолові к запропонував за грошову ви нагороду зареєструвати ПП «В КФ Стальдизайнмодерн», якому в подальшому передав всі ста тутні документи, печатку і шт амп, та більше цього чоловіка не бачив, де знаходяться уста новчі документи, печатка та ш тамп підприємства, йому неві домо, а також на тому, що згідн о постанови Луганського окру жного адміністративного суд у від 01.06.2009 року у справі №2а-21337/09/1270 за адміністративним позовом Ленінської міжрайонної держ авної податкової інспекції у м. Луганську до ПП «ВКФ Стальд изайнмодерн» визнано недійс ним запис від 27.10.2006 року №1 382 102 0000 0113 73 про реєстрацію ПП «ВКФ Сталь дізайнмодерн», ідентифікаці йний код 34642636 з моменту реєстра ції, припинено юридичну особ у цього підприємства, визнан о недійсним свідоцтво платни ка ПДВ ПП «ВКФ Стальдизайнмо дерн» з моменту його видачі.

Але, разом з цим ОСОБА_6 п овідомив, що передав установ чі документи, печатку і штамп ПП «ВКФ Стальдизайнмодерн» невідомій особі, власне яка, п ро свідчать матеріали справи , фактично і здійснювала фіна нсово-господарську діяльніс ть ПП «ВКФ Стальдизайнмодерн ». Таким чином ОСОБА_6 опос ередковано сприяв фінансово -господарській діяльності ПП «ВКФ Стальдизайнмодерн».

Відповідач не надав суду до казів щодо прийняття заходів для встановлення цієї особи та встановлення обставин зд ійснення фінансового-господ арської діяльності цією особ ою в юридичній особі - ПП «ВКФ Стальдизайнмодерн».

Відповідача не надав суду д оказів додержання вимог прип исів абзацу 2 ст.11-1 Закону Украї ни від 04.12.1990 року «Про державну податкову службу в Україні», згідно з якими органи податк ової служби проводять планов і виїзні перевірки за сукупн ими показниками фінансово-го сподарської діяльності плат ника податків за письмовим р ішенням керівника відповідн ого органу державної податко вої служби не частіше одного разу на календарний рік, а сам е планування та проведення т аких перевірок ПП «ВКФ Сталь дизайнмодерн» продовж 2006-2008 ро ків.

Відповідач не надав суду до казів що на момент укладення договору між ТОВ «Гессон» та ПП «ВКФ Стальдизайнмодерн» мались відомості, що правозд атність і дієздатність юриди чної особи ПП «ВКФ Стальдиза йнмодерн» була обмежена ріше нням будь-якого суду чи компе тентим на це органом, або це пі дприємство зареєстровано з п орушенням вимог чинного зако нодавства, а ТОВ «Гессон» зна ло ці відомості і діяло умисн о вчиняючи цей правочин.

При направленні спірного п одаткового повідомлення-ріш ення відповідачем не врахова но, що ТОВ «Гессон» при укладе нні правочинів з ПП «ВКФ Стал ьдизайнмодерн» та їх виконан ні, з метою уникнути негативн их наслідків при здійсненні фінансово-господарських вза ємовідносин додержувалось в имог ст. 208 ЦК України згідно з я кими в письмовій формі належ ить вчиняти правочини між юр идичними особами, тому належ ним чином у письмовій формі б ули оформлені договір і отри мані належним чином складені фінансово-бухгалтерські док ументи про їх виконання, які в якості письмових доказів до дані до справи.

Тому, відповідач необґрунт овано посилається на ч.2 ст. 215 Ц ивільного кодексу України, з гідно якої визнання судом не дійсним правочину, який учин ений з метою, яка завідомо суп еречить інтересам держави і суспільства, не вимагається, оскільки відповідачем не пр оаналізовано положення ст.203 Ц К України, згідно якої підста вою для визнання правочину н едійсним є недотримання в мо мент його здійснення стороно ю вимог правомірності правоч ину.

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК Укра їни зміст правочину не може с уперечити цьому Кодексу, інш им актам цивільного законода вства, а також моральним заса дам суспільства. Тільки вказ ана суперечність відповідно до ст.215 ЦК України є підставою для визнання правочину неді йсним.

Відповідачем не доведено, я ку саме вимогу закону було по рушено при укладанні зазначе ного договору збоку позивача .

Суд вважає, що причиною цьог о є помилкове трактування ві дповідачем ч.2 ст.215 ЦК України, яка передбачає, що недійсним є правочин, якщо його недійсн ість встановлена законом (ні кчемний правочин) і що у таком у разі визнання такого право чину недійсним судом не вима гається, а отже саме за таких о бставин податковий орган має право визнати правочин неді йсним.

За приписами ж ст.215 ЦК Україн и нікчемність правочину дозв оляє сторонам, які уклали дог овір, без звернення до суду ві дмовитися від виконання прав очину, а також без жодного дов едення його недійсності вима гати від суду примусового вж ивання правових наслідків ні кчемності правочину від іншо ї сторони.

Відповідачем не враховано також те, що за загальним прав илом ч.3 ст.215 ЦК України якщо не дійсність правочину прямо не встановлена законом, але одн а із сторін або інша заінтере сована особа заперечує його дійсність на підставах, вста новлених законом, такий прав очин може бути визнаний судо м недійсним (оспорюваний пра вочин).

Цивільний кодекс України м істить загальні правила про недійсні правочини - це пра вочини, які не створюють тих н аслідків, на які вони направл ені (ч.1 ст.216 ЦКУ), при цьому поділ яє їх на два види: нікчемні (ч.2 с т.215 ЦКУ) та оспорювані (ч.3 ст. 215 ЦК У), принципова відмінність мі ж яким полягає в тому, що нікче мний правочин є недійсним в с илу закону, а оспорюваний ста є недійсним внаслідок прийня ття судового рішення, яке має зворотну силу у часі, що перед бачено ст.236 ЦК України.

Господарський кодекс Укра їни зазначеного поділу не пе редбачає, а фактично розгляд ає як оспорювані (ч.1 ст.207 ГКУ) вс і ті зобов' язання, які виник ають з правочинів, які за прип исами Цивільного кодексу Укр аїни є нікчемними.

Відповідно до ч.1 ст.207 Господ арського кодексу України гос подарське зобовязання, що не відповідає вимогам закону, а бо вчинено з метою, яка завідо мо суперечить інтересам держ ави і суспільства, або укладе но учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської ко мпетенції (спеціальної право суб' єктності), може бути на в имогу однієї зі сторін, або ві дповідного органу державної влади визнано судом недійсн им повністю або в частині.

Тлумачення такої категорі ї як «суперечність інтересам держави і суспільства» міст иться у Роз' ясненні президі ї Вищого арбітражного суду У країни від 12.03.1999 року №02-5/111 «Про д еякі питання практики виріше ння спорів, повязаних з визна нням угод недійсними», зі змі нами, згідно з яким до угод, що підпадають під ознаки угоди , яка суперечить інтересам де ржави і суспільства, належат ь, зокрема угоди, спрямовані н а незаконне відчуження або н езаконне користування, розпо рядження об' єктами права вл асності українського народу - землею як основним націон альним багатством, що перебу ває під особливою охороною д ержави, її набрами, іншими при родними ресурсами (ст.ст. 14, 15 Ко нституції України, розділ ІІ Закону України «Про власніс ть»), на придбання всупереч вс тановленим правилам предмет ів, вилучених з обігу або обіг яких обмежено, на приховуван ня підприємствами, установам и, організаціями чи громадян ами, які набули статусу субєк та підприємницької діяльнос ті, від оподаткування доході в або використання майна, що з находиться у їх власності (ко ристуванні), - шкоду інтересам суспільтсва, правам, свободі і гідності громадян.

Для прийняття рішення зі сп ору необхідно встановлювати , у чому конкретно полягала за відомо суперечна інтересам і суспільства мета укладення угоди, якою із сторін і в якій мірі виконано угоду, а також в ину сторін у формі умислу.

Наявність умислу у сторін (с торони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обствин спр ави, усвідомлювали або повин ні були усвідомлювати протип равність укладуваної угоди і суперечність її мети інтере сам держави та суспільства і прагнули або свідомо допуск али настання протиправних на слідків. Умисел юридичної ос оби визначається як умисел т ієї посадової особи або іншо ї фізичної особи, що підписал а договір від імені юридично ї особи, маючи на це належні по вноваження. За відсутності т аких повноважень наявність у мислу у юридичної особи не мо же вважатися встановленою.

З огляду на викладене відпо відач не довів у судовому зас іданні на чому грунтується й ого висновок щодо протиправн ості усного договору укладен ого ТОВ «Гессон» з ПП «ВКФ Ста льдизайнмодерн».

Визнаючи правочин нікчемн им, відповідач посилається н а ст.228 Цивільного кодексу Укр аїни, яка передбачає, що право чин вважається таким, що пору шує публічний порядок, якщо в ін був спрямований на поруше ння конституційних прав і св обод людини і громадянина, зн іщення, пошкодження майна фі зичної або юридичної особи, д ержави, Автономної Республік и Крим, територіальної грома ди, незаконне заволодіння ни м.

Але відповідач не довів у су довому засіданні, чим саме ук ладений між ТОВ «Гессон» та П П «ВКФ Стальдизайнмодерн» пр авочин порушує публічний пор ядок, яким чином він був спрям ований на порушення конститу ційних прав і свобод людини і громадянина, зніщення, пошко дження майнафізичної або юри дичної особи, держави, Автоно мної Республіки Крим, терито ріальної громади, або незако нне заволодіння ним.

Відповідачем не доведено, щ о ТОВ «Гессон» укладаючи у 01.11.2 008 року договір №98 знало або мог ло знати про те, що ПП «ВКФ Ста льдизайнмодерн» було заснов ане на підставну особу та є фі ктивним, або мало умисел на вч инення нечинного правочину.

Тому, постанова Луганськог о окружного адміністративно го суду від 01.06.2009 року у справі № 2а-21337/09/1270 за адміністративним по зовом Ленінської міжрайонно ї державної податкової інспе кції у м. Луганську до ПП «ВКФ Стальдизайнмодерн» про визн ання недійсним запису про де ржавну реєстрацію, припиненн я юридичної особи не може бут и підставою недійсності всіх договорів, укладених ПП «ВКФ Стальдизайнмодерн» та недій сності всіх господарських зо бовязань за ними, у тому числі бути підставою недійсності свідоцтва платника ПДВ раніш е ніж дата судового рішення у цій справі.

Статтею 18 Закону України «П ро державну реєстрацію юриди чних осіб та фізичних осіб пі дпримців» від 15.05.2003 року №755-ІV вс тановлений статус відомосте й з Єдиного державного реєст ру, відповідно до якої якщо ві домості, які підлягають внес енню до Єдиного державного р еєстру, були внесені до нього , то такі відомості вважаютьс я достовірними і можуть бути використані в спорі з третьо ю особою, доки до них не внесен о відповідних змін.

Якщо відомості, які підляга ють внесенню до Єдиного держ авного реєстру, є недостовір ними і були внесені до нього, т о третя особа може посилатис я на них у спорі як на достовір ні. Третя особа не може посила тися на них у спорі у разі, якщ о вона знала або могла знати п ро те, що такі відомості є недо стовірними.

Якщо відомості, які підляга ють внесенню до Єдиного держ авного реєстру, не були до ньо го внесені, вони не можуть бут и використані в спорі з треть ою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла з нати ці відомості.

За таких підстав, зазначені факти не мають ніякого відно шення до ПП «ВКФ Стальдизайн модерн» і не можуть бути підс тавою для визнання нікчемним письмового договору №09 від 01.11 .2008 року, укладеного з ТОВ «Гесс он».

Відповідачем не доведено, щ о перевіркою ТОВ «Гессон» вс тановлено відсутність поста вок товару від ПП «ВКФ Стальд изайнмодерн», а за таких підс тав висновок про укладення ц ієї угоди без мети настання р еальних наслідків є неправом ірним.

Суд установив, що укладання ТОВ «Гессон» договору №98 від 01.11.2008 року з метою настання реал ьних наслідків і наявність п оставки товару від ПП «ВКФ Ст альдизайнмодерн» фактично п ідтверджено документами, над аними ТОВ «Гессон» у суд, зокр ема, інвентаризаційним описо м товарно-матеріальних цінно стей від 01.10.2010 року (а.с.103-104), актами приймання передачі внутрішн ього переміщення основних за собів (а.с.76-88), журналами-ордера ми по рахунку 103 «будівлі і спо руди», по рахунку 104 «Машини і о бладнання», розрахунком амор тизаційних відрахувань за 4-й квартал 2008 року (а.с.70-75).

Посилання відповідача на в ідсутність документів стосо вно транспортування придбан ого товару також не може бути для суду підтвердженням фак ту відсутності поставки това ру та витрат, поязаних з їх при дбанням, оскільки Позивач до кументально підтвердив факт придбання та наявнисть отри маного товару від ПП «ВКФ Ста льдизайнмодер», його викорис тання у власній господарські й діяльності, а отже ніяким чи ном не підтверджує висновки відповідача щодо нікчемност і укладеного правочину.

В той же час, відповідно до п оложень Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР обєктом опо даткування є, зокрема, операц ії платників податку з поста вки товарів (робіт, послуг) на митній території України (п.п . 3.1.1 п. 3.1 ст.3) Поставка товарів (ро біт, послуг) здійснюється за д оговірними (контрактними) ці нами з додатковим нарахуванн ям ПДВ (п.7.1 ст.7). Суми податків, с плачені (нараховані) платник ом податку у звітному період і у звязку з придбанням товар ів (робіт, послуг), вартість як их відноситься до складу вал ових витрат виробництва (обі гу) та основних фондів чи нема теріальних актівів, що підля гають амортизації, включають ся до складу податкового кре диту (п.п.7.4.1 п.7.4. ст.7). Підпунктом 7. 5.1 п.7.5 ст.7 зазначеного Закону пе редбачено, що датою виникнен ня права платника податку на податковий кредит вважаєтьс я дата здійснення з першої з п одій:

- або дата списання кош тів з банківського рахунку п латника податку в оплату тов арів (робіт, послуг), дата випи ски відповідного рахунку (то варного чека) в разі розрахун ків з використанням кредитни х дебетових карток або комер ційних чеків;

- або дата отримання по даткової накладної, що засві дчує факт придбання платнико м податку товарів (робіт, посл уг).

Відповідно ч.2 ст.3 Закону Укр аїни від 16.07.1999 року №996-ХІV «Про бу хгалтерський облік і фінансо ву звітність в Україні» вста новлено, що фінансова, податк ова, статистична та інші види звітності, що використовуют ь грошовий вимірник, грунтує ться на даних бухгалтерськог о обліку. Згідно з абзацом 2 за гальних положень Інструкції про застосування Плану раху нків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобовязан ь і господарських операцій п ідприємств і організацій, за твердженої наказом Міністер ства фінансів України від 30.11.19 99 року №291 зареєстрованої в Мін істерстві юстиції України 21.12 .1999 року за номером №893/4186, План ра хунків бухгалтерського облі ку є переліком рахунків і схе м реєстрації та групування н а них фактів фінансово-госпо дарської діяльності (кореспо нденція рахунків) у бухгалте рському обліку.

Відповідно до п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Зако ну України «Про оподаткуванн я прибутку підприємств» до с кладу валових витрат включаю ться суми будь-яких витрат, сп лачених (нарахованих) протяг ом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією , веденням виробництва, прода жем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі в итрати з придбання електричн ої енергії (включаючи реакти вну), з урахуванням обмежень, у становлених пунктами 5.3 - 5.7 ціє ї статті.

Відповідно до п.п. 5.3.9 ст.5 цьог о ж Закону до складу валових в итрат не включаються витрати на:

- виплату винагород аб о інших видів заохочень пов'я заним з таким платником пода тку фізичним чи юридичним ос обам у разі, якщо немає докуме нтальних доказів, що таку вип лату або заохочення було про ведено як компенсацію за фак тично надану послугу (відпра цьований час). За наявності за значених документальних док азів віднесенню до складу ва лових витрат підлягають факт ичні суми виплат (заохочень), а ле не більші ніж суми, розрахо вані за звичайними цінами.

Не належать до складу валов их витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними р озрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язк овість ведення і зберігання яких передбачена правилами в едення податкового обліку.

Відповідно до п.п. 7.2.4 п.7.2. ст.7 За кону України «Про податок на додану вартість» право на на рахування податку та складан ня податкових накладних нада ється виключно особам, зареє строваним як платники податк у у порядку, передбаченому ст .9 цього Закону. Відповідно до п. 9.6 ст.9 цього Закону свідоцтво про реєстрацію особи в якост і платника ПДВ діє до дати ану лювання. У даному випаду судо ве рішення про анулювання св идоцтва платника податку на додану вартість ПП «ВКФ Стал дьдизайнмодерн» було прийня те тільки 01.06.2009 року.

Згідно з п.5 Порядку заповне ння податкової накладної, за твердженого наказом ДПА Укра їни від 30.05.1997 року №165 «Про застве рдження форм податкової накл адної, книги обліку придбанн я та книги обліку продажу тов арів (робіт, послуг), порядку ї х заповнення», затвердженого в Міністерстві юстиції Укра їни 23.06.1997 року за номером №233/2037, по даткова накладна вважається недійсною у разі її заповнен ня іншою особою, ніж вказаною у п.2 даного Порядку.

Відповідно до п.2 зазначеног о Порядку податкову накладну складає особа, яка зареєстро вана як платник податку в под атковому органі і якій присв оєно індивідуальний податко вий номер платника податку н а додану вартість. Отже стано м на листопад-грудень 2008 року П П «ВКФ Стальдизайнмодер» бул о саме тою собою яка була факт ично зареєстрована як платни к податку в податковому орга ні та якій було присвоєно інд ивідуальний податковий номе р платника податку на додану вартість, тобто податкові на кладні №183 від 31.12.2008 року, №124 від 10.1 1.2008 року, №153 від 25.11.2008 року були вид ані належною особою.

У пункті 18 цього Порядку заз начено, що усі складені примі рники податкової накладної п ідписуються особою, уповнова женою платником податку здій снювати поставку товарів (по слуг), та скріплюються печатк ою такого платника податку - продавця. Податкова накладн а не підписується покупцем т оварів (послуг) і не скріплюєт ься його печаткою.

За таких підстав, суд вважає , що всі витрати ТОВ «Гессон», пов' язані з виконанням умов договору з ПП «ВКФ Стальдиза йнмодер» від 01.11.2008 року №98, докум ентально підтверджені, а зна чить висновки відповідача що до заниження податку на дода ну вартість у розмірі 30090 грн. з а дослідженими взаєморозрах унками у період листопада-гр удня 2008 року є необґрунтовани ми, оскільки суд свій висново к ґрунтує на тому, що важливим принципом виконання договір них зобов' язань є принцип р еального виконання, на додер жанні вимог п.п.7.4.1 п.7.4. та 7.5.1 п.7.5 ст .7 Закону України «Про податок на додану вартість», а також н а тому, що господарський коде кс передбачає спеціальні нас лідки для зобов' язань, які в изнано недійсними як такі, що вчинені з метою, яка свідомо с уперечить інтересам держави і суспільства.

Відповідно до п.79.2 ст.79 Податк ового кодексу України передб ачено, що документальна поза планова невиїзна перевірка п роводиться посадовими особа ми органу державної податков ої служби виключно на підста ві рішення керівника органу державної податкової служби , оформленого наказом, та за ум ови надіслання платнику пода тків рекомендованим листом і з повідомленням про вручення або вручення йому чи його упо вноваженому представнику пі д розписку копії наказу про п роведення документальної по запланової невиїзної переві рки та письмового повідомлен ня про дату початку та місце п роведення такої перевірки.

Суд установив, що за наслідк ами перевірки був складений Акт «Про результати доку ментальної невиїзної переві рки ТОВ «Гессон», а не «Про рез ультати документальної поза планової невиїзної перевірк и», як це передбачено п.79.2 ст.79 По даткового кодексу. У акті від 18.02.2011 року №217/231/24187256 відсутнє посил ання на наказ керівника Алче вської ОДПІ про проведення д окументальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ге ссон» та не надано його суду. Н е надано суду і доказів додер жання відповідачем порядку п овідомлення про вручення або вручення позивачу чи його уп овноваженому представнику п ід розписку копії наказу про проведення документальної п озапланової невиїзної перев ірки та письмового повідомле ння про дату початку та місце проведення такої перевірки, в той час як ухвалою суд від 25.0 3.2011 року відповідач був зобов' язаний надати суду всі матер іали, що були або мали бути взя ті до уваги при прийняття ріш ення, вчинення дії, з приводу я ких подано позов.

Отже, суд погоджується з поз ивачем в тому, що відповідаче м за таких обставин необґрун товано встановлено порушенн я п.п.7.2.4 п.7.2 та п.п.7.4.5 а.7.4 ст. 7, абзацу 9 п.9.8 ст.9 Закону України «Про по даток на додану вартість» та занижено податок на додану в артість у сумі 30090 грн. внаслідо к учинення правочину з ПП «ВК Ф Стальдизайнмодерн» впродо вж листопада-грудня 2008 року.

Таким чином, з урахуванням в икладеного суд приходить вис новку, що позовні вимоги Пози вача щодо визнання нечинним податкового повідомлення-рі шення Алчевської ОДПІ у Луга нській області №0000172310/0 від 02.03.2011 ро ку відповідають чинному зако нодавству України, документа льно обґрунтовані, підтвердж ені доказами та підлягають з адоволенню у повному обсязі.

Згідно квитанції №271 від 16.03.2011 року Позивач сплатив судовий збір на рахунок ГУДКУ в Луган ській області за позовом до А лчевської ОДПІ у сумі 3,40 грн. Су дове рішення ухвалене на кор исть сторони, яка не є суб' єк том владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС Укр аїни, якщо судове рішення ухв алене на користь сторони, яка не є суб' єктом владних повн оважень, суд присуджує всі зд ійснені нею документально пі дтверджені судові витрати з Державного бюджету України ( або відповідного місцевого б юджету, якщо іншою стороною б ув орган місцевого самовряду вання, його посадова чи служб ова особа).

Згідно ст. 160 Кодексу адмініс тративного судочинства Укра їни у судовому засіданні, у як ому закінчився розгляд справ и, оголошено вступну та резол ютивну частини постанови та повідомлено представників с торін про те, що постанову у по вному обсязі буде виготовлен о протягом 5-денного строку.

На підставі викладен ого, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158, - 163 Кодексу адміністративного с удочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов То вариства з обмеженою відпові дальністю «Гессон» до Алчевс ької об' єднаної державної п одаткової інспекції в Луганс ькій області про визнання не чинним податкового повідомл ення-рішення, задовольнити у повному обсязі.

Визнати нечинним под аткове повідомлення-рішення Алчевської ОДПІ у Луганські й області №0000172310/0 від 02.03.2011 року.

Стягнути з Державного бюдж ету України на користь Товар иства з обмеженою відповідал ьністю "Гессон" судові витрат и у сумі 3,40 грн.

Постанова може бути о скаржена в апеляційному поря дку до Донецького апеляційно го адміністративного суду че рез суд першої інстанції шля хом подачі апеляційної скарг и протягом 10днів з дня проголо шення постанови, а в разі скла дення постанови у повному об сязі відповідно до частини т ретьої статті 160 цього Кодексу , а також прийняття постанови у письмовому провадженні ап еляційна скарга подається пр отягом десяти днів з дня отри мання копії постанови.

Постанова суду набир ає законної сили після закін чення строку апеляційного ос карження.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 04 травня 2011 року.

Суддя Л.С. Качуріна