Постанова

від 17.05.2011 по справі 5/349

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИ Й АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 5/349 Головую чий у 1-й інстанції: Кочан В.М.

Суддя-доповідач: Грищенк о Т.М.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" травня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний а дміністративний суд в складі : головуючого - судді Грищенко Т.М., суддів - Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е., при секрета рі - Загродському В.М.., розглян увши у відкритому судовому з асіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Окруж ного адміністративного суду м. Києва від 25 вересня 2009 року у справі за адміністративним п озовом ОСОБА_3 до Міністер ства культури і туризму Укра їни про визнання бездіяльнос ті незаконною та зобов»язанн я вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

25 липня 2008 року позива чка звернулась з адміністрат ивним позовом до відповідача у зв»язку з тим, що не отримал а належної відповіді на свої звернення від 11.03.2008 року, 12.03.2008 рок у та 5.06.2008 року і просила визнати незаконною бездіяльність ві дповідача щодо розгляду її з вернень, а також щодо зупинен ня дії наказу Міністерства в ід 14.04.2008 року №408/0/16-08 та щодо скасув ання дії наказу від 14.04.2008 року № 408/0/16-08 з 19.11.08 р., зобов»язання відпо відача скасувати вказаний на каз.

Постановою Окружного адм іністративного суду м. Києва від 25.09.2009 року у задоволенні да ного позову було відмовлено повністю.

Відмовляючи позивачці у по зові суд першої інстанції ви ходив з того, що позивачці бул и надані належні відповіді н а її звернення 11.03.08,12.03.08 та 5.06.08 року з огляду на надані відповіда чем докази у вигляді поштови х реєстрів, якими підтверджу вались поштові відправлення на ім»я позивачки відповіде й на її звернення, у зв»язку з чим суд першої інстанції не з авбачив порушення вимог ЗУ « Про звернення громадян». Щод о вимог позивачки зупинити д ію наказу Міністерства культ ури та туризму України від 14.04.2 008 року №408/0/16-08 «Про скасування на казу Міністерства від 24.01.Обро ку», то суд першої інстанції в важав, що у відповідності з ч.З ст. 257 КАС України суд у разі по новлення строку апеляційног о оскарження одночасно виріш ує питання про зупинення вик онання постанови або ухвали а у відповідності з ст. 265 КАС Ук раїни - вирішує питання про по ворот виконання рішення. При цьому, якщо це не було зроблен о в апеляційній інстанції, су дом першої інстанції може бу ти вирішене це питання за зая вою сторін.

Тому суд, з огляду на те, що пи тання повороту виконання ріш ення суду не вирішувалось ні одним з судів, зробив висново к про відсутність обов»язку у відповідача стосовно зупин ення наказу від 14.04.2008 року чи йо го скасування, тому і не задов ольнив вимоги позивачки щодо визнання бездіяльності Міні стерства в цій частині її поз ову.

Позивачка не погодилась з п остановою суду від 25.09.2009 року і подала апеляційну скаргу у я кій просить дану постанову с уду скасувати та винести нов у, якою задовольнити її позов ні вимоги.

При цьому, вона вважає, що су д першої інстанції неповно з »ясував обставини, що мають з начення для справи, які суд вв ажав встановленими, зробив в исновки, що не відповідають д ійсним обставинам справи та виніс постанову з порушенням и норм матеріального та проц есуального права.

Так, позивачка не погодилас ь з висновком суду щодо належ ності тих доказів, які суд пок лав в основу рішення, щодо під твердження направлення їй ві дповідей на її звернення, з ог ляду на те, що у документи, яки ми є і поштові реєстри, вносил ись виправлення. Вона вважає , що на час розгляду справи у в ідповідача були відсутні док ази, передбачені Інструкцією , отримання нею відповідей на її звернення. Отримала вона в ідповіді на них вже під час пе ребування її позову у провад женні суду. Дані відповіді не вирішували поставлених нею питань, а також на її зверненн я про особистий прийом у Міні стра, всупереч ЗУ «Про зверне ння громадян», така можливіс ть їй надана не була.

Вона не погоджується з вис новком суду щодо відсутності у Міністерства зобов»язання виносити накази про скасува ння своїх попередніх наказів , вважає, що органи державної в лади та місцевого самоврядув ання, їх посадові та службові особи зобов»язані діяти лиш е на підставі та в межах повно важень та у спосіб, що передба чені Конституцією та законам и України.

Представник відповідача в суді з доводами апеляційно ї скарги не погодилась, вважа є, що Міністерство культури т а туризму України в частині в ирішення звернень ОСОБА_3 діяло в межах Закону і надало їй належні відповіді на її зв ернення. Щодо доведеності на веденого, то вона вважає, що на явних поштових реєстрів та к ниг реєстрації вихідної пошт ової кореспонденції достатн ьо для доведення факту надан ня відповідей на звернення п озивачки, тому що іншого спос обу немає. Щодо не вирішення п итання особистого прийому Мі ністром позивачки і представ ників громадськості, то у Мін істерстві існує порядок прий ому громадян, позивачка мала можливість на загальних під ставах записатись на прийом. Щодо можливості збереження будинку АДРЕСА_1, то Мініс терство з свого боку зробило все можливе, щоб зберегти цей будинок після аварії 2003 року, н авіть вносило припис про заб орону виконувати роботи на т ериторії даного будинку, але не з їх вини цей будинок був у 2009 році знесений і на даний час його не існує. Тому вона не ви знає доводи апеляційної скар ги і просить відмовити в її за доволенні, а постанову суду п ершої інстанції залишити в с илі.

Колегія суддів, заслухавши доводи позивачки та предста вника відповідача, ознайомив шись з висновками, викладени ми в постанові суду від 25.09.2009 ро ку, вивчивши докази, що знаход яться в матеріалах справи, пр иходить до наступних висновк ів.

Судом першої інстанції бул о встановлено, що позов ОСО БА_3 виник з того, що в 2003 році в наслідок проведення ремонту та реконструкції на другому поверсі будинку АДРЕСА_1 стався обвал зовнішньої стін и на фасаді даного будинку. По зивачка в даному будинку на п раві власності з членами род ини мала квартиру під номеро м 23.

Постановою Господарського суду м. Києва від 27.11.2006 року був з адоволений позов ТІечерсько ї районної у м. Києві державно ї адміністрації до Міністерс тва культури та туризму Укра їни про скасування наказу Мі ністерства «Про занесення об »єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухоми х пам»яток України»від 24.01.2006 ро ку №19. На дану постанову Мініс терство подало апеляційну ск аргу, від якої відмовилось 25.10.2 007 року, у зв»язку з тим, що між п озивачем та TOB «Київі-Житло-Ін вест Менеджмент»була укладе на угода про ліквідацію авар ійної ситуації в даному буди нку та здійснення проектувал ьно - будівельних робіт по від новленню даного будинку. Від мова була прийнята судом.

1 листопада 2007 року ОСОБА_3 подала до Господарського су ду м. Києва заяву про поновлен ня строку апеляційного оскар ження та апеляційну скаргу н а постанову від 27.11.2007 року. 3.06.2008 ро ку ухвалою Київського апеляц ійного адміністративного су ду строк на апеляційне оскар ження ОСОБА_3 був поновлен ий. Постановою цього ж суду ві д 19.11.2008 року за апеляційною скар гою ОСОБА_3 постанова Госп одарського суду м. Києва від 27 .11.2006 року була скасована та при йнята нова постанова, якою у з адоволенні позову Печерські й у м. Києві державній адмініс трації до Міністерства культ ури та туризму України, треті ми особами: Державна служба з питань національної культур ної спадщини, Українське тов ариство охорони пам»ятників історії та культури, Головне управління охорони культурн ої спадщини про скасування н аказу Міністерства культури та туризму України від 24.01.2006 ро ку №19 «Про занесення об»єкта к ультурної спадщини до Держав ного реєстру нерухомих пам»я ток України», - відмовлено. Ухв алою Вищого адміністративно го суду України від 20 травня 2009 року за касаційною скаргою П ечерської районної у м. Києві державної адміністрації пос танова Київського апеляційн ого адміністративного суду в ід 19.11.2008 року була скасована, а п останова Господарського суд у м. Києва від 27.11.2006 року була зал ишена в силі.

Заслухавши позивачку, її пр едставника та представника в ідповідача, вивчивши докази, що знаходяться в справі і дов оди, викладені в постанові су ду першої інстанції та апеля ційній скарзі, колегія судді в приходить до наступних вис новків.

У відповідності з вимогами ст. 1 ЗУ «Про звернення громад ян», громадяни мають право зв ернутись до органів державно ї влади з заявою щодо реаліза ції своїх соціально-економіч них, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Як встановлено, позивачк а звернулась із зверненнями до Міністра культури і туриз му України 11.03.2008, 12.03.2008 та 5.06.2008 року. І з її звернень вбачалось, що во на є співвласницею квартири АДРЕСА_1 та громадським ін спектором Українського това риства охорони пам»яток істо рії та культури. Тобто, було оч евидним, що її законні права т а інтереси були порушені і во на мала право згідно ст. 15 цьог о Закону на об»єктивний та вч асний розгляд її звернення у межах, встановлених ст. 20 цьог о Закону, термінів.

Подаючи даний позов до Ок ружного адміністративного с уду м. Києва 25.07.2008 року, позивачк а вказувала, що до часу поданн я позову так і не отримала від повідей на свої звернення.

Відповідач не погоджува на слідками якого було прийняте рішеннявся з доводами позив ачки і вказав, що відправив ві дповіді на її звернення прос тим поштовим повідомленням у межах строків, встановлених ст. 20 цього Закону.

У постанові суду першої інс танції були прийняті доводи відповідача про своєчасніст ь надання відповідей на звер нення позивачки з огляду на н аявність поштових реєстрів. При цьому, суд першої інстанц ії у своїй постанові не вказа в дат відправлення відповіда чем відповідей на звернення позивачки та не надав оцінку її доводам щодо підробок у вк азаних реєстрах та у книгах р еєстрації поштової кореспон денції. Відсутні у справі і ко пії вказаних документів. У по станові немає висновків щодо виконання відповідачем вимо г ст. 15 Закону та посилання на д окази отримання позивачкою в ідповідей на її звернення 11 та 13.03.2008 та своєчасності отриманн я нею відповіді на її звернен ня від 5.06.2008 року. Наведене свідч ить про обґрунтованість дово дів позивачки про неповне та одностороннє з»ясування суд ом обставин справи та посила ння суду на докази, належно не перевірені в суді.

До таких же висновків прихо дить колегія суддів у питанн і не вирішення відповідачем її звернення від 5.06.2008 року щодо особистого її прийому Мініс тром Міністерства культури т а туризму. Судом першої інста нції законність і обґрунтова ність вимог позивачки в цій ч астині не з»ясовані. Колегія суддів вважає неправомірним и пояснення представника від повідача, яка вважає, що у Міні стерстві встановлений поряд ок прийому громадян і кожен з них має можливість прийти до Міністерства і записатись н а прийом. Таке пояснення не ві дповідає принципам, встановл еним ЗУ «Про звернення грома дян», а саме ст. ст. 15, 18, 20 та 22 Закон у, положеннями якого встанов люється обов»язок державних органів повно і своєчасно ро зглядати звернення громадян і, відповідно, надавати їм пис ьмову відповідь про наслідки розгляду їх звернень, а особл иво про відмову у задоволенн і їх вимог та роз»яснювати по рядок їх оскарження.

З огляду на викладене, колег ія судців вважає, що судом пер шої інстанції при вирішенні даного позову неповно з»ясов ані обставини, що мають значе ння для справи, суд поклав в ос нову свого рішення недоведен і належним чином обставини, я кі вважав встановленими та д опустив невідповідність вис новків даним обставинам, що є підставою для скасування ць ого рішення та постановления нового.

Колегія суддів вважає, що пр и вирішенні звернень позивач ки до відповідача від 11 та 12.03.2008 т а 5.06.2008 року, останній допустив н езаконну бездіяльність, що п орушило законні права позива чки, передбачені ЗУ «Про звер нення громадян».

Що торкається вимог позива чки визнати незаконною безді яльність відповідача в части ні незадоволення її вимог ск асувати наказ відповідача ві д №408/0/16-08 від 14.04.2008 року після того, як 19.11.2008 року була скасована по станова Господарського суду м. Києва від 27.11.2006 року і відпові дна постанова набрала чиннос ті, то на думку позивачки відп овідач повинен був скасувати цей наказ і відновити дію нак азу №19 від 24.11.2006 року Натомість б ула розпочата процедура повт орного внесення будинку до Д ержавного реєстру, яка на дум ку позивачки не була потрібн ою. Затягування цієї процеду ри, на думку позивачки, привел о до повного знесення будинк у АДРЕСА_1. Суд вважав, якщо судами не вирішувалось пита ння повороту виконання поста нови Господарського суду від 27.11.2006 року, то і відповідач не бу в зобов»язаний зупиняти чи с касовувати свій наказ.

Колегія суддів дійсно вваж ає такий висновок суду закон но необгрунтованим. Проте, вв ажає вимогу позивачки в цій ч астині такою, що не підлягає з адоволенню. Відповідач, яким є Міністерство культури та т уризму України керується в с воїй діяльності Конституціє ю України та законодавством, яке визначає підстави його д іяльності, зокрема, Регламен том Міністерства культури і туризму України. Закон Украї ни «Про звернення громадян»з ахищає інтереси громадян по реалізації їх прав на розгля д їх звернень. Вказане законо давство зобов»язує, зокрема, державні органи розглядати звернення громадян, проте не зобов»язує їх виконувати вс і їх вимоги, якщо вони лежать з а межами порушення їх прав. То му, колегія судців вважає, що в идання такого наказу, на який посилається позивачка, є час тиною внутрішньої діяльност і відповідача і його наявніс ть чи відсутність фактично н е впливала на права та інтере си позивачки, а знесення буди нку АДРЕСА_1 сталось не з в ини Міністерства культури і туризму України. З доказів, що є в справі, колегія суддів вва жає, що Міністерство з свого б оку приймало міри по відновл енню статусу вказаного будин ку як пам»ятника архітектури , виносило припис про заборон у, тощо.

Тому, керуючись ст.ст. 198, 202 , 205, 207 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБ А_3 задовольнити частково.

Постанову Окружного ад міністративного суду міста К иєва від 25 вересня 2009 року, - скас увати, винести нову постанов у, якою визнати бездіяльніст ь Міністерства культури та т уризму України щодо ненаданн я відповідей на звернення О СОБА_3 від 11.03.08, 12.03.08 та 5.06.08, -незако нною.

В задоволенні решти поз овних вимог, - відмовити.

Постанова набирає зако нної сили з моменту прийнятт я, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дн я складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги бе зпосередньо до Вищого адміні стративного суду України, з п одачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідн о до кількості осіб, які берут ь участь у справі, та копій оск аржуваних рішень судів першо ї та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя Т. М.Грищенко

судця І.О.Лічевецький

В.Е.Мацедонська

суддя