Постанова

від 03.06.2011 по справі 31/5009/533/11

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

31/5009/533/11

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

31.05.2011 р.           справа №31/5009/533/11

Донецький апеляційний господарський суд  у складі колегії суддів:

Головуючого:Дучал Н.М.

суддівЗапорощенка М.Д.

Новікової Р.Г.

при секретарі  Мірошник Г.І.за участю представників сторін:від позивача –не з'явивсявід відповідача –не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Біланагротранс», м. Бердянськ Запорізької області

на рішення господарського судуЗапорізької області

від30.03.2011р.

у справі№ 31/5009/533/11 (суддя Хуторной В.М.)

за позовомПублічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк», м. Дніпропетровськ

до

проТовариства з обмеженою відповідальністю «Біланагротранс», м. Бердянськ Запорізької області

стягнення 129949,16грн.

        ВСТАНОВИВ:

       Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», м. Дніпропетровськ звернулося з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Біланагротранс», м. Бердянськ Запорізької області про стягнення 129949,16грн., що складається з заборгованості за кредитом –45 601,96грн., заборгованості за відсотками за користування кредитом –75 002,63грн., пені за прострочене тіло кредиту – 3 621,88грн., пені за прострочені відсотки –5 722,69.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на кредитний договір № 380 від 09.03.2004р., який став підставою для отримання відповідачем кредиту в сумі 50 000,00грн.; невиконання ТОВ «Біланагротранс»зобов"язань за кредитним договором стосовно повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом,  що стало підставою для нарахування пені.

 Рішенням Господарського суду Запорізької області від 30.03.2011р. позов задоволено.  Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Біланагротранс»заборгованість за Кредитним договором № 380 від 09.03.2004 р. на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» за кредитом - 45601  грн. 96 коп.; за відсотками за користування кредитом - 75002  грн. 63 коп.; пені за прострочене тіло кредиту - 3621  грн. 88 коп.; пені за прострочені відсотки - 5722 грн. 69 коп.; державне мито 1299  грн. 49 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн.

         Рішення суду мотивоване тим, що вимоги позивача підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам; відповідач, всупереч взятих на себе зобов'язань, порушив умови кредитного договору; в термін, передбачений вищезазначеним договором,  зобов'язання щодо повернення кредиту, по сплаті процентів за користування кредиту не виконав, що потягло нарахування штрафних санкцій.

    Не погодившись з рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Біланагротранс»звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 30.03.2011р. по справі № 31/5009/533/11 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

         В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на те, що судом першої інстанції були порушені норми матеріального та процесуального права.  В апеляційній скарзі зазначає, що позивач недобросовісно виконує взяті на себе обов'язки. Знаючи, що відповідач з вересня 2004 р., у зв"язку з порушенням кримінальної справи, не може виконувати свої зобов'язання по Договору (погашати кредити та проценти за користування кредитом), позивач не опротестовує у судовому порядку накладений арешт на заставне майно, не реалізує заставне майно згідно Договору та таким чином, не погашає заборгованість відповідача по кредиту перед позивачем. В матеріалах кримінальної справи № 1190430 наявні акти судових автотоварознавчих експертиз, згідно яких ринкова вартість заставного майна була достатньою та забезпечувала повне погашення заборгованості за кредитом. Наголошує, що судом не прийнято до уваги та не включено до рішення, що на виконання кредитного договору № 380 від 09.03.2004р. сторонами був підписаний договір застави.

          Позивач, Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», м. Дніпропетровськ , проти апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у відзиві б/н від 20.05.2011р. на апеляційну скаргу. Вважає рішення господарського суду  Запорізької області від 30.03.2011 року  таким, що прийнято згідно діючого законодавства України та  повністю відповідає матеріалам справи.  Наполягає, що предметом спору у цій справі є стягнення заборгованості за кредитним договором, а не звернення стягнення на предмет застави.

         Сторони не скористалися правом участі представників в судовому засіданні апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України  про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Ухвалою суду сторони не зобов"язувалися забезпечити явку повноважних представників в судове засідання, тому згідно зі ст. 75,99  ГПК України, скаргу розглянуто за наявними матеріалами, які є достатніми для розгляду апеляційної скарги.

          Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні  перед судом їх переконливості.

Правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ст.ст. 42, ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено наступне.

09.03.2004 року між Закритим акціонерним товариством Комерційним банком “ПриватБанк” (правонаступником якого є  Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»- Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Біланагротранс” («Позичальник») укладено кредитний договір №380, згідно з умовами якого Банк зобов'язується надати Позичальнику кредит в сумі 50000 грн., зі строком користування до 09.03.2006р., а Позичальник зобов"язався повернути кредит, сплатити проценти, комісійну винагороду в обумовлені цим договором строки (п. 1.1.).

Кредит надається на наступні цілі: придбання автомобіля КамАЗ –54115-010 2002 р. випуску, в кількості 1 одиниця, що придбавається у ТОВ НВФ “Агро –Союз”(п. 1.2. кредитного договору).

Відповідно до п. 1.3 Кредитного договору, строки повернення кредиту та процентів по ньому згідно Графіку погашення кредиту та процентів (додаток №1 цього договору). Згідно з  Графіком погашення (Додаток №1 до Кредитного договору) сторони встановили, що погашення кредиту здійснюватиметься 24 платежами, починаючи з 26.04.2004 р. по 26.02.2006 р. в сумі 2677,29 грн. на місяць (сума кредиту та процентів), 09.03.2006 р. в сумі 3534,95 грн.

За умовами п. 4.1 Кредитного договору, за користування кредитом в період з дати списання коштів із судного рахунку до дати погашення кредиту згідно п. п. 1.3, 2.2.3, 2.4.1 даного договору, Позичальник сплачує проценти в розмірі 25% річних.

У разі порушення Позичальником зобов'язань з погашення кредиту, передбачених п. п. 1.3, 2.2.3, 2.3.2, цього договору, Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитом в розмірі 50% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. 4.2 Кредитного договору).

Оплата процентів за користування кредитом, передбачених п. п. 4.1, 4.2 цього договору, здійснюється в дату, обумовлену в Додатку №1 до цього договору. При несплаті процентів в строк, визначений в Додатку №1, проценти та кредит вважаються простроченими (п. 4.3 Кредитного договору).

Відповідно до п. 4.7 Кредитного договору, при несплаті кредиту в строк, встановлений п. п. 1.3, 2.2.3, 2.3.2 цього договору, заборгованість в частині своєчасно несплаченої суми кредиту вважається простроченою, на залишок заборгованості по простроченій сумі кредиту розрахунок процентів здійснюється у відповідності з п. 4.2 цього договору з дня виникнення простроченої заборгованості.

Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється з дати списання коштів із судного рахунку до дати, що передує сплаті процентів, а також за період, який починається з попередньої дати сплати процентів по поточну дату сплати процентів. Розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості по кредиту, на суму залишку заборгованості по кредиту (п. 4.8 Кредитного договору).

Згідно п. 4. 9 Кредитного договору, нарахування процентів здійснюється на дату сплати процентів, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи із 360 днів. День повернення кредиту в нарахування процентів не включається.

За умовами п.5.1 Кредитного договору, при порушенні Позичальником будь – якого зобов'язання по сплаті процентів за користування кредитом, передбачених пунктами 2.2.2, 4.1, 4.2 та 4.4.3 цього договору, строків повернення кредиту, передбачених пунктами 1.3, 2.2.3, 2.3.2 цього договору, комісійної винагороди, передбаченої п. 4.4 цього договору, Позичальник сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє в період, за який виплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочки платежу.

Договір вступає в силу з моменту підписання його обома сторонами та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами по цьому договору   (п. 6.1 Кредитного договору).

10.03.2004р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Біланагротранс»(«Заставодавець») та Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк»(правонаступник - Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»- заставодержатель) укладено договір застави автотранспорту. Предметом цього договору є надання Заставодавцем в заставу автотранспорту, опис якого зазначений в п. 6 цього договору, в забезпечення виконання зобов'язань Заставодавця перед Заставодержателем, в силу чого Заставодержатель має вищий пріоритет (переважне право) в разі невиконання Заставодавцем зобов'язань, забезпечених заставою, одержати задоволення за рахунок переданого в заставу автотранспорту переважено перед іншими кредиторами Заставодавця (п. 1.).

Згідно з п. 2 договору, заставою забезпечується виконання зобов'язань Заставодавця, що випливають з кредитного договору від 09.03.2004р. № 380. В забезпечення виконання Заставодавцем зобов'язань за Кредитним договором Заставодавець надав в заставу автомобіль марки КАМАЗ, модель 54115 С, 2002 року випуску, державний реєстраційний номер № 12305 НР (п.6). Відповідно до п. 27 термін дії договору застави –до повного виконання Заставодавцем та Заставодержателем зобов'язань за Кредитним договором, та всі додатковим угодам до нього.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач належним чином виконав свої  зобов'язання за кредитним договором                № 380 від 09.03.2004р., відкривши відповідачу позичковий рахунок №20742356548302; особовий рахунок по процентам № 20786356548302; рахунок комісії № 61117909842221 та надавши йому кредитні кошти, що підтверджується платіжним дорученням № 2 від 11.03.2004р.

Відповідач належним чином зобов"язання за кредитним договором не виконував, кредит повернув частково в сумі 4389,04 грн., відсотки сплатив частково в загальній сумі 5651,77 грн., в результаті чого станом на  26.01.2011р. заборгованість відповідача складала: за кредитом –45 601,96грн., по відсотках за користування кредитом –75 002,63 грн..

Враховуючи невиконання відповідачем прийнятих на себе зобов"язань, позивачем нараховано пені за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 3 621,88 грн. за період з 27.07.2010р. по 25.01.2011р., пені за прострочення сплати відсотків за користування кредитом  в сумі  5 722,69грн. за період з 27.07.2010р. по 25.01.2011р.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

 Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За умовами ст.ст. 526, 525 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом

Якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) ( ст. 530 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою договір № 380 від 09.03.2004р. є кредитним договором, згідно якому, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

       Позикодавець  має  право  на  одержання  від  позичальника процентів від суми позики,  якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного  банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України  якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього  Кодексу.

За умовами ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

      Факт наявності заборгованості відповідача у сумі 45 601,96грн. за кредитом, 75 002,63 грн. по відсотках за користування кредитом, підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем Отже, обґрунтованим є висновок місцевого суду про задоволення вимог позивача про стягнення заборгованості за  кредитом у сумі 45 601,96грн.,  по відсотках  у сумі 75 002,63 грн.

Відповідно до ст.ст.610-611 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник  повинен передати  кредиторові  у  разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового  зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

 Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ч. 1 ст.550 Цивільного кодексу України). Сплата неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі     (ч. 1 ст. 552 Цивільного кодексу України).

          Право нарахування позивачем пені обумовлено сторонами  в п.5.1 Кредитного договору.

Враховуючи зазначене вище, за невиконання відповідачем прийнятих на себе зобов"язань, позивачем нараховано та вимагається до стягнення пеня за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 3 621,88 грн. за період з 27.07.2010р. по 25.01.2011р., пеня за прострочення сплати відсотків за користування кредитом  в сумі  5 722,69грн. за період з 27.07.2010р. по 25.01.2011р.

Втім, відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання  мало бути виконано.

Строк виконання зобов"язання з повного повернення кредиту, що обумовлений кредитним договором № 380 від 09.03.2004р., настав 09.03.2006р. Виходячи з наведеної вище норми,  нарахування  пені за несвоєчасне повернення кредиту могло бути здійснено не пізніше ніж до 09.09.2006р., тобто на протязі шести місяців.  Інший термін нарахування пені –договором не обумовлений.

Отже, нарахування пені за несвоєчасне повернення кредиту за період з 27.07.2010р. по 25.01.2011р. суперечить ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, тому висновок суду першої інстанції про задоволення означених вимог в сумі 3 621,88 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту,  зроблений з порушенням норм матеріального права. Вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 621,88 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту не підлягають задоволенню.

Нарахування позивачем пені за несвоєчасну сплату відповідачем процентів за користування кредитом  в сумі 5 722,69грн. за період з 27.07.2010р. по 25.01.2011р. здійснений невірно, та з перевищенням терміну встановленого ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України. Зокрема, згідно умов кредитного договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щомісячно, отже зобов"язання по сплаті процентів наступає у позичальника також щомісячно. Виходячи з наданого суду розрахунку процентів за користування кредитом –місячна сума процентів складає, у залежності від кількості днів у місяці, від  886,73 грн. до 1044,90 грн. Розрахунок пені за несвоєчасну  сплату процентів здійснювався позивачем виходячи з простроченої суми процентів починаючи з 69 207,38 грн. до 74 970,96 грн. Зазначене свідчить, що при розрахунку пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом позивач виходив із суми прострочених процентів та періоду нарахування пені, що є значно більшими ніж мали бути  прийняті для нарахування пені.

Судом апеляційної інстанції здійснено перерахунок пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, в результаті чого правомірним є нарахування пені                 (виходячи з прострочення сплати процентів за кожний місяць з врахуванням шестимісячного строку, встановленого ч.6 ст. 232 ГК України)  в сумі 769,03 грн.

Залишок нарахованої пені в сумі 4 953,66 грн., що вимагається позивачем до стягнення є перевищеним, що є підставою для відмови позивачеві у задоволенні зазначеної суми.

Враховуючи вищевикладене, вірним є висновок суду першої інстанції про задоволення позову ПАТ "КБ "ПриватБанк" в частині стягнення з ТОВ "Біланагротранс" заборгованості за кредитом  в сумі 45 601,96грн., по відсотках  за користування кредитом в сумі  75 002,63грн., пені за прострочення сплати відсотків за користування кредитом в сумі 769,03грн.

          В іншій частині  заявлених вимог рішення господарського суду Запорізької області від 30.03.2011р. ( пені за прострочення сплати кредиту  в сумі 3 621,88грн., пені за прострочення сплати відсотків за користування кредитом –в сумі 4 953,66грн.) підлягає скасуванню.

Наполягання заявника апеляційної скарги про невиконання позивачем (банком) зобов"язань щодо звернення стягнення на заставне майно та скасування  арештів, накладених на  майно позичальника, є безпідставними з огляду на наступне.

Положеннями ст. 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що обов"язок повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом покладений на позичальника.

Згідно з Законом України "Про заставу" застава є похідним зобов"язанням від основного зобов"язання.

Звернення стягнення на заставне майно  є правом банку, а не його обов"язком.   

Втім, 18.05.2005р. нотаріусом Бердянської державної нотаріальної контори Запорізької області вчинений виконавчий напис (реєстр. № 2-526), яким було запропоновано звернути стягнення на автомобіль марки КАМАЗ, моделі 54115 С, випуску 2002 року, об'єм двигуна 10850 куб. см., колір сірий, кузов № ХТС54115N22181502, тип –Вантажний сідловий тягач, реєстраційний № 12305 НР, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Біланагротранс». За рахунок коштів, отриманих від реалізації зазначеного автомобіля, запропоновано задовольнити вимоги Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»у розмірі: заборгованість по кредиту 45 601,96 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом 7 834,75 грн., пеня за прострочене тіло 991,17 грн., пеня за прострочені відсотки 322,56грн., що становить 54 750,44 грн.

Постановою Відділу державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції 13.10.2008р. при виконанні зведеного виконавчого провадження з примусового виконання виконавчих написів № 2-527, № 528, № 2-526 вчинених 18.05.2005р. нотаріусом Бердянської державної нотаріальної контори Запорізької області Тищук Н.Ю. про звернення стягнення на автотранспортні засоби, що належать на праві власності ТОВ «Біланагротранс», для задоволення вимог ЗАТ КБ «ПриватБанк»в особі Запорізького РУ на загальну суму 152 912,51грн., виконавчого листа № 2-18/05 виданого 14.04.2005р. Бердянським міськрайонним судом Запорізької області, про стягнення з ТОВ «Біланагротранс»на користь Борщенко О.В. заборгованість на загальну суму 1 071,54грн., виконавчого листа № 4/275/06-АП, виданого 21.09.2006р. господарським судом Запорізької області, про стягнення з ТОВ «Біланагротранс»на користь УПФУ в м. Бердянськ заборгованість на суму 5 706,77 грн. та виконавчого листа № 11/274/07-АП, виданого 18.06.2007р. господарським судом Запорізької області, про стягнення з ТОВ «Біланагротранс»податкового боргу по податку з власників транспортних засобів у сумі 1 395,52 грн. та податкового боргу по комунальному податку в сумі 16,58грн.  -  виконавче провадження виконавчих дій з примусового виконання зведеного виконавчого провадження  відкладено, у зв'язку з тим, що під час проведення виконавчих дій було встановлено, що на транспортні засоби автомобіль КАМАЗ-452802, реєстраційний № 09740 НР, автомобіль КАМАЗ-54115С, реєстраційний № 12305 НР, які належали обвинуваченим Дорогих А.П. та Антоновій В.С. та були зареєстровані на ТОВ «Біланагротранс», засновниками та власниками якого вони були, постановами СУ УМВС України в 2004 році по кримінальній справі накладено арешт, що виключає вчинення виконавчих дій.

За таких обставин, апеляційна скарга  Товариства з обмеженою відповідальністю «Біланагротранс»на рішення господарського суду Запорізької області від 30.03.2011р. у справі №31/5009/533/11 підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Запорізької області від 30.03.2011р. у справі №31/5009/533/11 скасуванню  в частині стягнення з відповідача пені за прострочення повернення кредиту в сумі 3 621,88грн., пені за  прострочення сплати відсотків в сумі 4 953,66грн.

          В іншій частині, доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволеній апеляційною інстанцією частині позову.

Зайво сплачена позивачем сума 88,28грн. за  поданою апеляційною скаргою підлягає поверненню  ТОВ «Біланагротранс»  з державного бюджету.

         Результати апеляційного провадження у справі  оголошені в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 104, ст.105, ст.117 Господарського процесуального кодексу України Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Біланагротранс»,       м. Бердянськ Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 30.03.2011   у справі № 31/5009/533/11  – задовольнити частково.          

Рішення господарського суду Запорізької області від  30.03.2011 року у справі                № 31/5009/533/11 -  скасувати частково.

  Відмовити Публічному акціонерному товариству комерційному банку «ПриватБанк», м. Дніпропетровськ у задоволенні позовних вимог  про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Біланагротранс»м. Бердянськ Запорізької області пені за прострочення повернення кредиту у сумі 3 621,88грн., пені за  прострочення сплати відсотків у сумі 4 953,66грн.

В решті рішення господарського суду Запорізької області від  30.03.2011 року                      у справі № 31/5009/533/11 - залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Біланагротранс»                         м. Бердянськ Запорізької області на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», м. Дніпропетровськ державне мито за подання позовної заяви у сумі 1208,52 грн., витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у  сумі 219,48 грн.

  Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Біланагротранс»м. Бердянськ Запорізької області витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги у сумі 45,50 грн.

 Доручити господарському суду Запорізької області видати відповідні накази.

 Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий                                                                                             Н.М.Дучал

Судді:                                                                                                        М.Д.Запорощенко

                                                                                                             Р.Г.Новікова

Надруковано 6 екз.: 2-позивачу, 1-відповідачу, 1- у  справу, 1-ДАГС, 1-ГСЗО