ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
10002,
м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412)
48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" січня 2008 р.
Справа № 8/11/884
Житомирський апеляційний
господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді
суддів:
при секретарі
,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: Никитюк В.П., голова правління,
Стасишин А.Л.,
довіреність від 30.10.07р.,
від третіх осіб:
- ТОВ "Провесінь": Заболотний А.М., довіреність від 16.11.07р.,
- Регіональне відділення Фонду
державного майна України у Хмельницькій області: не з'явився,
- Головне управління економіки
Хмельницької облдержадміністрації: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства
з обмеженою відповідальністю "Провесінь", м. Хмельницький
на рішення господарського суду
Хмельницької області
від "17" травня 2007 р. у
справі № 8/11/884 (суддя Степанюк А.Г.)
за позовом Приватного підприємця
ОСОБА_1, м.Хмельницький
до Колективного виробничого
підприємства "ПМК-33", с.Розсоша Хмельницького району
третя особа на стороні відповідача,
яка не заявляє самостійних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Провесінь", м.
Хмельницький
третя особа на стороні позивача,
яка не заявляє самостійних вимог
Регіональне відділення Фонду державного майна України у Хмельницькій
області, м. Хмельницький
третя особа на стороні позивача,
яка не заявляє самостійних вимог Головне
управління економіки Хмельницької облдержадміністрації, м. Хмельницький
про визнання договору
купівлі-продажу нежилого приміщення площею 55 кв. м. від 29.12.2005р., яке
розташоване по пров. Пяскорського, 8/1 в м.Хмельницькому, дійсним та визнання права власності на
придбане майно,
ВСТАНОВИВ:
В лютому 2006р.
Приватний підприємець ОСОБА_1 подав до господарського суду Хмельницької області
позов про визнання права власності на нежитлове приміщення площею 55,0кв.м., що
знаходиться в АДРЕСА_1 за суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною
особою - ОСОБА_1, а також про зобов'язання Хмельницьке бюро технічної
інвентаризації зареєструвати за суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною
особою - ОСОБА_1 нежитлове приміщення площею 55,0кв.м., що знаходиться в
АДРЕСА_1 (т.1, а.с.4).
В обґрунтування
заявлених позовних вимог позивач послався на те, що відповідно до умов договору
купівлі-продажу №5 від 29.12.2005р., укладеного між ПП ОСОБА_1. та Колективним виробничим підприємством ПМК-33,
останній на підставі акту приймання-передачі приміщення від 29.12.2005р.
здійснив передачу йому предмету купівлі-продажу. Посилаючись на ст.
49 Закону України “Про власність”, ст. 19 Закону України “Про державну
реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”, позивач просив
визнати за ним право власності на вказаний об'єкт та зобов'язати Хмельницьке
БТІ зареєструвати за ним право власності.
10.03.2006р.
позивач в порядку ст.22 ГПК України уточнив позовні вимоги, просив замінити неналежного відповідача - БТІ
у м.Хмельницькому на належного відповідача - Колективного виробничого
підприємства ПМК - 33, а також визнати дійсним договір №5 від 29.12.2005р. купівлі-продажу нежилого
приміщення площею 55,0кв.м., що знаходиться в м.Хмельницькому по
пров.Пяскорського, 8/1 та визнати право
власності на придбане майно (т.1, а.с.30). Ухвалою від 13.03.2006р.
господарський суд замінив неналежного відповідача у справі - Хмельницьке бюро
технічної інвентаризації на Колективне підприємство ПМК-33, с.Розсоша
Хмельницького району (т.1, а.с.32).
Рішенням
господарського суду Хмельницької області від 03.04.2006р. у справі №11/884 позов задоволено. Договір купівлі-продажу
приміщення №5 від 29.12.2005р., укладений між ПП ОСОБА_1. та КВП ПМК -33, визнано дійсним. Визнано за ПП ОСОБА_1. право
власності на частину нежитлового приміщення (перукарні) площею 55 кв.м,
вбудованого в 120-квартириний будинок по АДРЕСА_1.
Рішення
мотивовано тим, що позивач набув права власності на зазначене нежитлове
приміщення на підставі цивільно-правової угоди і це право підлягає судовому
захисту.
ТОВ "Провесінь"
звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України вважаючи, що при прийнятті
судового рішення не було взято до уваги, що ТОВ “Провесінь” відповідно до
договору оренди від 01.11.2003р., укладеного з КВП ПМК-33, є орендарем спірного
приміщення і згідно ст.777 ЦК України має переважне право на придбання
вказаного приміщення. А тому висновки, викладені в оскаржуваному судовому
рішенні щодо визнання права власності на спірне приміщення, стосуються прав і
обов'язків ТОВ "Провесінь", яке не було залучено до розгляду даної
справи.
Постановою
Вищого господарського суду України від 07.12.2006р. (т.1, а.с.126-131)
касаційну скаргу ТОВ “Провесінь” задоволено частково. Рішення господарського
суду Хмельницької області від 03.04.2006р. у справі №11/884 скасовано. Справу
№11/884 передано на новий розгляд до господарського суду Хмельницької області в
іншому складі суддів.
Скасовуючи
рішення господарського суду Хмельницької області від 03.04.2006 р. у справі
№11/884, ВГСУ виходив з того, що:
- судом не
з'ясовано та не надано належної правової оцінки наявності у відповідача право
власності на зазначене майно з врахуванням п.п.1.7.1 статуту відповідача,
зареєстрованого Хмельницькою райдержадміністрацією 01.08.1996р., яким
запроваджено, що відповідач є власником майна, викупленого у держави згідно
договору купівлі-продажу від 20.07.1994р., зареєстрованого в реєстрі
20.07.1994р. за №1-3163 державним нотаріусом Гусєвою Л.В. і рішенням
Хмельницької районної ради від 10.08.1994р. за №3 на суму 658млн.крб.;
- висновки,
викладені у рішення судової інстанції про визнання дійсним оскаржуваного
договору та визнання за позивачем права власності на майно, придбане за цим
договором, є передчасним, без з'ясування обставин, з якими закон пов'язує право
на відчуження майна шляхом купівлі-продажу (наявність у відповідача
правовстановлюючого документа на майно, яке він відчужує, або іншого документа,
який з достовірністю підтверджує право власності, відсутність заборони на
відчуження або арешт зазначеного майна за даними Єдиного реєстру заборони
відчуження об'єктів нерухомого майна; відсутність податкової застави та
заставної за даними Державного реєстру застави рухомого майна);
- висновки, викладені у рішенні суду, є
передчасними без з'ясування наявності у скаржника переважного права на
придбання вказаного приміщення (ч.2 ст.777 ЦК України);
- господарський
суд першої інстанції прийняв рішення, що стосується прав і обов'язків осіб, які
не були залучені до участі в справі (ТОВ "Провесінь").
При новому
розгляді справи господарським судом були залучені третіми особами, які не
заявляють самостійних вимог на предмет спору, ТОВ "Провесінь",
Регіональне відділення Фонду державного майна України у Хмельницькій області та
Головне управління економіки Хмельницької облдержадміністрації.
За результатами
нового розгляду даної справи господарський суд Хмельницької області прийняв
рішення від 17.05.2007р. у справі №8/11/884, яким позов задоволено: договір
купівлі-продажу приміщення №5 від 29.12.2005р., укладений між ПП ОСОБА_1 та КВП
ПМК - 33, визнано дійсним. Визнано за приватним підприємцем ОСОБА_1 право
власності на частину нежилого приміщення (перукарні), вбудованого в 120-ти
квартирний будинок по АДРЕСА_1, площею 55,0кв.м.
Не погоджуючись
з прийнятим рішенням, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю
"Провесінь" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати
вищевказане рішення місцевого господарського суду з підстав порушення норм
матеріального та процесуального права, неповного з'ясування обставин, що мають
значення для справи, а також невідповідності висновків суду обставинам справи,
в зв'язку з чим прийняти нове рішення, яким в позові відмовити (т.2,
а.с.83-84).
Обґрунтовуючи
доводи скарги, Товариство з обмеженою відповідальністю "Провесінь"
посилається на те, що суд при вирішенні спору не врахував, що майно, яке було
предметом договору купівлі-продажу нежилого приміщення (перукарні), на момент
прийняття рішення перебувало під арештом, тобто під забороною відчуження, що
підтверджується витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження
об'єктів нерухомого майна від 17.05.2007р. На думку ТОВ "Провесінь",
відповідач не мав права відчужувати спірне приміщення, а отже суд першої
інстанції неправомірно посилається на той факт, що наявність певних заборон та
арешт майна ніяким чином не впливає на права позивача щодо здійснення
передбаченого законодавством права власності; також, судом не досліджено
доказів, які б з достовірністю підтвердили право власності відповідача на
спірне майно та право відповідача відчужувати таке майно.
Крім того,
вважає, що суд першої інстанції неправомірно не
взяв до уваги ту обставину, що ТОВ "Провесінь", як наймач,
який належно виконує свої обов'язки за договором найму, відповідно до ч.2
ст.777 Цивільного кодексу Україна у разі
продажу речі, переданої у найм, має переважне право перед іншими особами на її
придбання.
Вважає
помилковим посилання господарського суду Хмельницької області на ч.1 ст.289
Господарського Кодексу України, згідно якої орендар має право на викуп об'єкта
оренди, якщо таке право передбачено договором оренди, оскільки ця норма регулює відносини
приватизації державного майна та викупу об'єкта оренди (тобто оренди з правом
викупу).
Представник
Товариства з обмеженою відповідальністю "Провесінь" в засіданні суду
апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі. Вважає рішення господарського
суду Хмельницької області незаконним та необґрунтованим, у зв'язку з чим
просить його скасувати повністю та прийняти новий судовий акт, яким в позові
відмовити.
Колективне
виробниче підприємство "ПМК-33" у відзиві на апеляційну скаргу та
його представники в засіданні суду апеляційну скаргу підтримали, просять
рішення господарського суду Хмельницької області скасувати та прийняти новий
судовий акт, яким в позові відмовити.
Вказує, що приміщення перукарні не було належним чином оформлене як
право власності за відповідачем, оскільки останній таких документів в
Хмельницькому БТІ не оформляв, а лише здійснював оперативне управління таким
майном, що залишилося у нього на балансі після закінчення його будівництва і
здачі в експлуатацію. Крім того, договір купівлі-продажу нежитлового приміщення
не відповідає вимогам ст.657 Цивільного кодексу України, так як умовами
чинності договору купівлі-продажу нерухомого майна є його нотаріальне посвідчення
та подальша державна реєстрація, однак такі вимоги не виконані, а отже місцевий
господарський суд не мав правових підстав визнавати договір купівлі-продажу
дійсним. Зазначає, що кошти за придбане майно в касу підприємства або на його
банківський рахунок не поступали, про що свідчить розписка, яка була підписана
ПП ОСОБА_1. Справжність підпису покупця на цій розписці підтверджена висновком
почеркознавчої експертизи, яку виконав НДЕКЦ УМВСУ в Хмельницькій області при
розслідуванні кримінальної справи, порушеної за фактом незаконного продажу
майна.
Третя особа -
Регіональне відділення Фонду державного майна України у Хмельницькій області у
запереченні на апеляційну скаргу просить рішення господарського суду
Хмельницької області залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ
"Провесінь" - без задоволення. Вказує, що в матеріалах справи є
невідповідності між актом оцінки вартості майна орендованого підприємства
"Хмельницька ПМК - 33, затвердженого головою комітету економіки
облдержадміністрації від 30.06.1994р., та майном, яке продане організації
орендарів і передане відповідно до акту передачі майна державного підприємства від
30.06.1994р. (т.2, а.с.103). Своїм клопотанням від 06.11.2007р. за №08/3774/07
просило провести розгляд справи без участі його представника (т.2, а.с.101).
В засідання
суду не з'явилися представники позивача та третіх осіб - Регіональне відділення
Фонду державного майна України у Хмельницькій області, Головне управління
економіки Хмельницької облдержадміністрації, про дату, час та місце судового
засідання повідомлені належним чином.
Позивач та
Головне управління економіки Хмельницької облдержадміністрації відзиви на
апеляційну скаргу не подали. Представник позивача ОСОБА_2. був присутній в
судовому засіданні 20.11.2007р., де надав пояснення, вважає апеляційну скаргу
необґрунтованою, а оскаржуване рішення - законним. Про відкладення розгляду
апеляційної скарги на 10.01.2008р., 9год.30хв. був повідомлений в судовому
засіданні 20.11.2007р., про що в матеріалах справи є розписка (т.2, а.с.111).
Зважаючи на те,
що ст.96 Господарського процесуального кодексу України не встановлює обов'язком
подання письмового відзиву на апеляційну скаргу, та положення ст.101
Господарського процесуального кодексу України про межі перегляду справ в
апеляційній інстанції, колегія суддів визнала можливим здійснювати перегляд
справи без письмових відзивів позивача та Головне управління економіки
Хмельницької облдержадміністрації на апеляційну скаргу, а також без участі
позивача, представників третіх осіб - Регіональне відділення Фонду державного
майна України у Хмельницькій області, Головне управління економіки Хмельницької
облдержадміністрації за наявними в справі доказами.
Заслухавши
пояснення учасників судового процесу, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної
скарги, перевіривши матеріали справи та юридичну оцінку обставин справи,
повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським
судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті
оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга
підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Матеріалами
справи підтверджується, що 29.12.2005р. між позивачем - ПП ОСОБА_1. та
відповідачем - КВП ПМК-33 укладено договір купівлі-продажу приміщення №5 (т.1,
а.с.9), згідно якого відповідач продав, а позивач купив нежитлове приміщення
площею 55,9кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1.
Ціна приміщення
складає 80000грн.
Кошти за дане
приміщення в сумі 80000грн. згідно розділу 3 договору отримані відповідачем від
позивача до підписання даного договору (квитанція до прибуткового касового
ордеру від 29.12.2005р. №512). Однак, фактичне отримання відповідачем коштів
викликає сумнів з огляду на постанову про порушення кримінальної справи від
27.02.2007р., порушеної по факту привласнення майна (т.1, а.с.39-40), та
розписку Чука В.І. від 31.03.2006р. про
те, що кошти в сумі 80,0тис.грн. в касу ПМК-33 він фактично не вносив. Згідно
повідомлення слідчого в ОВС СВСУ УМВС України в Хмельницькій області Кондратюка
О.А. вказана розписка приєднана до матеріалів кримінальної справи №25/0831 в
якості речового доказу. Згідно висновку почеркознавчої експертизи №2611 від
05.04.2006р. рукописні записи "в чому розписуюсь пп Чук В.І,
31.03.2006р.", розміщені на вищезгаданій розписці, виконані ОСОБА_1.
При цьому
сторони домовились передати приміщення позивачу відповідачем за актом
прийому-передачі протягом трьох днів з моменту підписання договору. Приміщення
повинні бути передані позивачу з технічною документацією.
Право власності
позивача на приміщення виникає з моменту передачі покупцю приміщень згідно акту
прийому-передачі, який є невід'ємною частиною даного договору.
По акту прийому
передачі-передачі приміщення від 29.12.2005р. відповідач передав позивачу, а
останній прийняв нежитлове приміщення в АДРЕСА_1, загальною площею 55,9кв.м.,
вартістю 80000грн.
Оскільки
договір нотаріально не був посвідчений, Хмельницьке БТІ його не зареєструвало.
У відповідності
до статті 334 Цивільного кодексу України право власності на майно за договором,
який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого
посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання
договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження
майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з
моменту такої реєстрації.
Статтею 220 ЦК
України встановлено, що у разі
недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий
договір є нікчемним.
Задовольняючи
позов про визнання договору дійсним та визнання за Покупцем права власності,
мотивуючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що на
момент укладення спірного договору купівлі-продажу №5 від 29.12.2005р.
власником відчуженого майна був відповідач - КВП ПМК-33. На звернення до
відповідача із заявою про реєстрацію права власності на придбані за договором
об'єкти позивач отримав відмову. Оскільки сторони домовилися щодо усіх істотних
умов договору, що підтверджується письмовими доказами наданими позивачем, між сторонами
договору купівлі-продажу від 21 квітня 2005 року відбулось повне його виконання
і продавець ухилився від його нотаріального посвідчення, тому суд визнав договір купівлі-продажу дійсним та визнав
право власності на вказане вище майно.
Заперечення ТОВ
"Провесінь" проти позову з посиланням на ст.777 ЦК України місцевий
суд до уваги не прийняв, оскільки згідно ст.289 Господарського кодексу України
орендар має право на викуп об'єкта оренди, якщо таке право передбачено в
договорі, а в укладеному між відповідачем та ТОВ "Провесінь" договорі
таке право не передбачено, з чим колегія суддів погоджується.
Однак, колегія
суддів не може погодитись з висновком суду, що відчужене майно є власністю
продавця - КВП ПМК-33 з огляду на наступне:
З матеріалів
справи вбачається, що 20 липня 1994 року між комітетом економіки Хмельницької
облдержадміністрації (Продавець) та організацією орендарів Хмельницької ПМК -33
(Покупець) укладено договір
купівлі-продажу цілісного майнового
комплексу Хмельницької ПМК-33 (т.2, а.с.31-34), за яким продавець продав, а
покупець купив державне майно цілісного майнового комплексу Хмельницької
ПМК-33, що перебуває у комунальній власності Хмельницької обласної ради
народних депутатів і знаходиться за адресою м.Хмельницький, вул.Геологів, 1.
Відповідно до
акту передачі майна державного підприємства
від 30.06.1994р. (т.2, а.с.43-45) Комітет економіки Хмельницької
облдержадміністрації, як продавець за вищевказаним договором передав, а організація орендарів Хмельницької ПМК -33,
як Покупець, прийняв продане 20.07.1994р.
шляхом викупу працівниками підприємства майна вартістю 779770тис.крб.
згідно з актом інвентаризації. В акті передачі майна серед інших об'єктів
зазначено про передачу комунального житлового будинку 180кв., балансовою
вартістю 86тис.крб. (адреса будинку не зазначена). При цьому не зазначено, що у житловому
будинку мається нежитлове приміщення, яке переходить до покупця.
В акті оцінки
вартості майна орендного підприємства від 30.06.1997р. (т.2, а.с.46-47)
вказано, що з оцінки вилучена вартість власного майна 281млн.крб. та державного
житлового фонду (адреса не вказана) - 1млн.крб. При цьому нічого не
зазначено щодо нежитлового приміщення.
В
інвентаризаційному опису основних
засобів ПМК-33 (т.2, а.с.48-49) серед інших рахуються гуртожиток та житловий
будинок по АДРЕСА_1.
Третя особа на
стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, -
Регіональне відділення фонду державного майна по Хмельницькій області в
поясненні від 19.03.2007р. за №08/1208/07 (т.2, а.с.42) зазначив, що за
інформацією, яка міститься в справі по приватизації Хмельницької ПМК-33,
вбачається, що із вартості цілісного майнового комплексу вилучено вартість
майна, яке належить орендарю, в сумі 281млн.крб. та державний житловий фонд
вартістю 1млн.крб. Крім того, повідомив, що в матеріалах справи є
невідповідності між Актом оцінки
вартості майна орендного підприємства "Хмельницька ПМК-33",
затвердженого головою комітету економіки облдержадміністрації від 30.06.1994р.,
та майном, яке продане організації орендарів і передане відповідно до Акту
передачі майна державного підприємства від 30.06.1994р.
Третя особа на
стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Головне
управління економіки Хмельницької облдержадміністрації в поясненні від
16.05.2007р. за №01-03/884 (т.2, а.с.65) повідомило, що Головне управління
економіки облдержадміністрації не є правонаступником комітету економіки
виконкому обласної ради народних депутатів, у зв'язку з чим не володіє
інформацією з предмета спору.
Згідно витягу з
Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (т.2,
а.с.22) на нежиле приміщення площею 55 кв.м. по АДРЕСА_1 слідчим управлінням
УМВС України у Хмельницькій області накладено арешт, дата реєстрації
17.05.2007р., тобто арешт на нежиле приміщення накладено після укладення
договору.
Згідно довідки
приватного нотаріуса ОСОБА_3 (т.2, а.с.60) нежиле приміщення по АДРЕСА_1станом
на 16.04.2007р. під забороною не перебуває.
З метою
з'ясування, чи було зареєстроване за Колективним виробничим підприємством
"ПМК-33" право власності на будинок (або нежитлове приміщення площею
55 кв.м. в цьому будинку) по АДРЕСА_1, і коли була проведена така реєстрація
Житомирський апеляційний господарський суд надіслав на адресу Хмельницького БТІ запит, на який БТІ листом
від 17.12.2007р. за №2044/01-15 (т.2, а.с.125) повідомило, що право власності
за Колективним виробничим підприємством ПМК-33 на будинок або нежитлове
приміщення по АДРЕСА_1 зареєстроване не було.
Таким
чином, у відповідача відсутні
правовстановлюючі документи або інший документ, який з достовірністю
підтверджує право власності на майно, яке він відчужив приватному підприємцю
ОСОБА_1. згідно договору купівлі-продажу приміщення №5 від 29.12.2005р.
Відповідно до
приписів ст.317 ЦК України право володіння, користування та розпорядження
майном належить власникові цього майна.
З врахуванням
викладеного колегія суддів вважає, що у господарського суду першої інстанції не
було достатніх підстав для визнання
дійсним договору купівлі-продажу приміщення №5 від 29.12.2005р., та визнання за
приватним підприємцем ОСОБА_1. права власності на частину нежитлового
приміщення по АДРЕСА_1, яке було відчужене ПМК-33 згідно вказаного
договору. У зв'язку з цим рішення
господарського суду Хмельницької області від 17.05.2007р. у даній справі слід
скасувати, в задоволенні позову відмовити.
Керуючись ст.ст. 101,103-105 Господарського
процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну
скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Провесінь",
м.Хмельницький задовольнити.
2. Рішення
господарського суду Хмельницької області від 17 травня 2007 року у справі
№8/11/884 скасувати.
Прийняти нове
судове рішення.
В позові
відмовити.
Стягнути з
Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь Товариства з
обмеженою відповідальністю "Провесінь" (м. Хмельницький, пров.
П'яскорського, 8/1 код 14159661) 42 грн.
50 коп. витрат по сплаті державного мита
за подачу апеляційної скарги.
3. Справу №8/11/884
повернути до господарського суду Хмельницької області.
Головуючий - суддя:
судді::
Віддруковано 7 прим.:
------------------------------------
1 - до справи
2 - позивачу
3 - відповідачу
4,5,6- третім особам
7 - в наряд
Суд | Житомирський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 10.01.2008 |
Оприлюднено | 16.05.2008 |
Номер документу | 1600935 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Житомирський апеляційний господарський суд
Горшкова Н.Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні