Постанова

від 01.06.2011 по справі 37/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2011 № 37/24

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Кропив ної Л.В.

суддів:

при секретарі:

за участю представників с торін:

від повізивача: не з' явив ся;

від відповідача: ОСОБА_1 . - представник за дов. №04/2159 ві д 22.11.2010р.,

розглянувши у відкритому с удовому засіданні апеляційн у скаргу

Тов ариства з обмеженою відповід альністю

«Тр ансметалпродукт»

на рішення господарського суду м. Києва

від 14.03.2011р. (дата підписання - 23.03.2011р.)

у справі № 37/24 (суддя - Гаври ловська І.О.)

за позовом Товариства з обм еженою відповідальністю «Тр ансметалпродукт»

до Публічного акціонерног о товариства «БМ Банк»

про визнання кредитного до говору недійсним

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2011р. Товариство з обмеженою відповідальніс тю «Трансметалпродукт» звер нулося до господарського суд у м. Києва з позовом до Публічн ого акціонерного товариства «БМ Банк» про визнання недій сним договору відновлювальн ої кредитної лінії №2008-001/DC-002 від 24.01.2008р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що зазначений договір бу в укладений з боку позивача п ід впливом тяжких обставин і на вкрай невигідних умовах д ля нього.

Ухвалою господарського су ду м. Києва від 04.02.2011р. позовну за яву ТОВ «Трансметалп родукт» прийнято до розгляду та порушено провадження у сп раві за №37/24.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, у своєму пис ьмовому відзиві просив відмо вити Товариству з обмеженою відповідальністю «Трансмет алпродукт» у задоволенні йог о позовних вимог у зв' язку з їх недоведеністю та необґру нтованістю.

14.03.2011р. ТОВ «Трансметалпродук т» звернулося до господарськ ого суду із заявою про збільш ення позовних вимог, в якій ра зом із кредитним договором № 2008-001/DC-002 від 24.01.2008р. просило визнати недійним також договори, які були укладені з метою забезп ечення виконання позичальни ком зобов' язань за цим кред итним договором, а саме - виз нати недійним договір застав и товарів в обороті №2008-001/DC-002/5 від 24.01.2008р., договір застави обладн ання №2008-001/DC-002/3 від 24.01.2008р., договір і потеки нерухомого майна №2008-001/ DC-002/1 від 24.01.2008р., договір іпотеки н ерухомого майна №2008-001/DC-002/2 від 24.01.2 008р. та договір застави №2008-001/DC-002/4 в ід 24.01.2008р.

Рішенням господарського с уду м. Києва від 14.03.2011р. у справі № 37/24 (суддя - Гавриловська О.І.) у позові відмовлено повністю.

Рішення мотивоване тим, що п озивач не довів суду того, що н а момент укладення кредитног о договору його фінансове ст ановище було крайнє скрутне, а також того, що кредит позива ч отримував під впливом тяжк ої обставини та на вкрай неви гідних умовах. Крім того, місц евий господарський суд не зн айшов підстав для визнання с пірного правочину недійсним , визначених у ст.215 Цивільного кодексу України

При прийнятті рішення по да ній справі господарським суд ом не була прийнята до розгля ду заява ТОВ «Трансметалпрод укт» про збільшення позовних вимог з тих підстав, що за оці нкою суду, у цій заяві позивач фактично висунув нові позов ні вимоги, про які не йшлося в його позовній заяві.

Не погоджуючись із прийнят им рішенням, позивач звернув ся до Київського апеляційног о господарського суду з апел яційною скаргою, в якій проси в рішення господарського суд у м. Києва від 14.03.2011р. у справі №37/24 скасувати та прийняти нове с удове рішення про задоволенн я його позовних вимог.

У доводах апеляційного оск арження позивач наполягав на тому, що кредитний договір бу в укладений ним під впливом т яжких обставин і на вкрай нев игідних умовах для позичальн ика, тому на підставі ст.233 Циві льного кодексу України підля гає визнанню судом недійсним з моменту укладення.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 14.04.2011р. №37/24 (колегія суддів у ск ладі: головуючий суддя - Кро пивна Л.В. (доповідач), судді: По ляк О.І., Рудченко С.Г.) апеляцій ну скаргу Товариства з обмеж еною відповідальністю «Тран сметалпродукт» прийнято до п ровадження, судовий розгляд справи призначено на 01.06.2011р.

Відповідач своїм правом, на даним йому ст.96 ГПК України, не скористався, письмового від зиву на апеляційну скаргу не надав, однак, у судовому засід анні від 01.06.2011р. його представни к усно заперечив проти довод ів апеляційного оскарження і просив апеляційну скаргу за лишити без задоволення, а оск аржене судове рішення - без змін.

Представник позивача у суд ове засідання від 01.06.2011р. не з' явився, хоча про дату, час та м ісце судового засідання був повідомлений належним чином , що підтверджується наявним у матеріалах справи поштови м повідомленням про вручення за №0100177937767, про причини неявки с вого представника суду не по відомив.

Враховуючи, що позивач про д ату, час та місце судового зас ідання був повідомлений нале жним чином, про причини неявк и свого представника суду не повідомив, колегія суддів ді йшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у його відсутність.

Розглянувши доводи апеляц ійної скарги, перевіривши ма теріали справи, дослідивши д окази, проаналізувавши на пі дставі встановлених фактичн их обставин справи правильні сть застосування судом першо ї інстанції норм чинного зак онодавства, Київський апеляц ійний господарський суд вваж ає, що апеляційна скарга не пі длягає задоволенню з наступн их підстав.

Відповідно до ст.101 ГПК Украї ни апеляційний господарськ ий суд не зв' язаний доводам и апеляційної скарги і перев іряє законність і обґрунтова ність рішення місцевого госп одарського суду у повному об сязі.

Місцевим господарським су дом вірно встановлено, що 24.01.2008р . між Товариством з обмеженою відповідальністю «БМ Банк», правонаступником якого є Пу блічне акціонерне товариств о «БМ Банк» (кредитор, відпові дач) та Товариством з обмежен ою відповідальністю «Трансм еталпродукт» (позичальник, п озивач) було укладено догові р відновлювальної кредитної лінії №2008-001/DC-002 (а.с.5-7).

Згідно умов договору банк з обов' язався надати, а позич альник зобов' язався отрима ти, належним чином використо вувати та повернути у передб ачені цим договором строки к редит у розмірі 2 400 000,00 грн., спла тивши проценти за користуван ня кредитом у порядку та на ум овах, визначених цим договор ом (п.1.1 договору).

Відповідно до п.1.2 договору к редит надається у вигляді ві дкличної відновлювальної кр едитної лінії з остаточним т ерміном повернення не пізніш е 23.01.2010р. відповідно до наведенн ого у договорі графіку погаш ення.

У пункті 1.5.1.1 договору сторон и погодили, що проценти за кор истування кредитом розрахов уються на основі процентної ставки у розмірі 16,5 % річних, як а може бути змінена у порядку , визначеному договором.

Умовами данного договору в изначалось право банку зміни ти розмір плати за користува ння кредитом. Такий перегляд ставки в односторонньому по рядку згідно п.1.5.1.4 договору мо же здійснюватись банком прот ягом строку дії цього догово ру до моменту повного викона ння позичальником зобов' яз ання. У такому разі банк напра вляє позичальнику повідомле ння із зазначенням нової про центної ставки, а також причи н, з якими банк пов' язує необ хідність зміни плати за кори стування кредитом та пропози цію укласти додаткову угоду до цього договору та докумен тів забезпечення.

У разі якщо встановлена бан ком плата за користування кр едитом (проценти) задовольни ть позичальника, сторони укл адають та підписують додатко вий договір до цього договор у про зміну процентної ставк и за користування кредитом о дночасно з підписанням додат кових договорів до документі в забезпечення (п.1.5.1.6 договору ).

У разі, якщо позичальник від мовиться від пропозиції банк у, що пов' язана зі зміною про центної ставки за користуван ня кредитом, шляхом укладенн я з банком відповідних додат кових договорів до цього дог овору та документів забезпеч ення, або залишить таку пропо зицію банку без розгляду та в ідповіді протягом 15 календар них днів з моменту її надходж ення на адресу позичальника, останній зобов' язаний прот ягом 10 календарних днів з моме нту спливу п' ятнадцятиденн ого строку, який визначений с торонами як строк для розгля ду пропозиції банку, повніст ю погасити заборгованість п о кредиту, сплатити усі нарах овані проценти за період фак тичного користування кредит ом та інші платежі, визначені цим договором.

Вважаючи наведені умови до говору вкрай невигідними для позичальника, який знаходит ься у вкрай тяжкому економіч ному та фінансовому становищ і, у лютому 2011р. Товариство з об меженою відповідальністю «Т рансметалпродукт» звернуло ся до господарського суду з п озовом до Публічного акціоне рного товариства «БМ Банк», в якому просило визнати недій сним з моменту укладення кре дитний договір № 2008-001/DC від 24.01.2008р. Позивач зазначив, що названи й кредитний договір був укла дений із відповідачем, оскіл ьки позивач потребував попо внення обігових коштів для з дійснення господарської дія льності.

За таких обставин, посилаюч ись на положення ст.ст. 215, 233 Циві льного кодексу України, пози вач просив визнати недійсним укладений із відповідачем к редитний договір № 2008-001/DC від 24.01.20 08р. та застосувати правові нас лідки його недійсності, пере дбачені ст.216 ЦК України.

Положеннями статті 1054 Цивіл ьного кодексу України передб ачено, що за кредитним догово ром банк або інша фінансова у станова (кредитодавець) зобо в'язується надати грошові ко шти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встанов лених договором, а позичальн ик зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 204 Цивільно го кодексу України, правочин є правомірним, якщо його неді йсність прямо не встановлена законом або якщо він не визна ний судом недійсним.

Основні вимоги, додержання яких є необхідним для чиннос ті правочину визначені статт ею 203 ЦК України, зокрема, відпо відно до ч.1 названої статті зм іст правочину не може супере чити цьому Кодексу, іншим акт ам цивільного законодавства , а також інтересам держави і с успільства, його моральним з асадам.

Відповідно до ст. 215 Цивільно го кодексу України, підставо ю недійсності правочину є не додержання в момент вчинення правочину стороною (сторона ми) вимог, які встановлені час тинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Коде ксу.

Недійсним є правочин, якщо й ого недійсність встановлена законом (нікчемний правочин ). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом н е вимагається.

У випадках, встановлених ци м Кодексом, нікчемний правоч ин може бути визнаний судом д ійсним.

Якщо недійсність правочин у прямо не встановлена закон ом, але одна із сторін або інша заінтересована особа запере чує його дійсність на підста вах, встановлених законом, та кий правочин може бути визна ний судом недійсним (оспорюв аний правочин).

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обся г цивільної дієздатності. Во левиявлення учасника правоч ину має бути вільним і відпов ідати його внутрішній волі. П равочин має бути спрямований на реальне настання правови х наслідків, що обумовлені ни м.

Вирішуючи спір про визнанн я угоди (правочину) недійсною , господарський суд встановл ює наявність тих обставин, з я кими закон пов'язує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків, а сам е: відповідність змісту угод и вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, пр авоздатність сторін за угодо ю, у чому конкретно полягає не правомірність дій сторони та інші обставини, що мають знач ення для правильного вирішен ня спору. При цьому обставини , що мають істотне значення дл я вирішення спору, повинні пі дтверджуватись сторонами на лежними та допустимими доказ ами відповідно до вимог стат ей 33, 34 Господарського процесу ального кодексу України.

Позивач у своїй апеляційні й скарзі наголошує на необхі дності застосування господа рським судом приписів ст.233 Ци вільного кодексу України, ві дповідно до якої правочин, як ий вчинено особою під впливо м тяжкої для неї обставини і н а вкрай невигідних умовах, мо же бути визнаний судом недій сним незалежно від того, хто б ув ініціатором такого правоч ину.

Такі правочини, які в цивілі стичній науці одержали назву кабальних, мають ваду волі, ос кільки їх формування здійсню ється за таких обставин, за як их практично виключається но рмальне формування волі, що з мушує особу вчинити правочин на невигідних для себе умова х.

Під тяжкими обставинами ка бального договору необхідно розуміти не будь-яке несприя тливе матеріальне, фінансове , соціальне чи інше становище , а його крайні форми, наприкла д, важка хвороба особи чи її бл изьких, смерть її годувальни ка, крайня нужденність сім'ї, з агроза втратити заставлене ж итло, загроза банкрутства та інші обставини, для усунення чи пом'якшення яких необхідн е термінове укладення правоч ину.

Таким чином, правовий аналі з ст.233 Цивільного кодексу Укр аїни свідчить про те, що для кв аліфікації правочину за ст. 233 Цивільного кодексу України необхідна обов'язкова наявні сть наступних двох умов.

Кабальний правочин особа в чиняє добровільно (тут немає насильства), більше того, вона сама може бути ініціатором т акого правочину, вона також у свідомлює, що вчиняє правочи н на вкрай невигідних для себ е умовах (тут нема помилки або обману), але вимушена це зроби ти під впливом тяжкої обстав ини.

Скаржник стверджував, що пі д час укладення кредитного д оговору усвідомлював невигі дність його умов для себе, одн ак у зв' язку з необхідністю поповнення обігових коштів змушений був звернутися до б анку за отриманням кредиту.

Утім, у розумінні статті 233 Цивільного кодексу України під тяжкими обставинами слі д мати на увазі не будь-яке нес приятливе матеріальне, соціа льне чи інше становище, а його крайні форми. Для визнання т акого правочину недійсним не обхідно встановити наявніст ь двох обставин: тяжких обста вин та вкрай невигідних умов вчинення правочину (Лист (уза гальнення) Верховного Суду У країни від 24.11.2008р. «Про практику розгляду судами цивільних с прав про визнання правочинів недійсними»).

Судова колегія вважає, що до казуванню підлягала обстав ина ( або комплекс обставин ) , за наявності яких дефектн а воля особи, яка вчиняла пра вочин від імені позивача, фо рмувалася невільно під впли вом збігу тяжких обставин. Та ка воля могла співпадати з во левиявленням, але формуватис я невільно , в силу чого не від ображала дійсних бажань та н амірів суб' єкта.

Відповідно до статті 33 Госп одарського процесуального к одексу України, кожна сторон а повинна довести ті обстави ни, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і зап еречень.

Позивач не довів, що його во ля у момент укладенням спір ного договору не відображал а його дійсних бажань і намір ів і, як наслідок , сформувал ася невільно.

Судова колегія вважає, що са ма по собі недостатність вл асних грошових коштів у су б' єкта господарювання є на слідком ризиків здійснення ним підприємницької (госпо дарської) діяльності.

Кредитування є фінансов ою послугою, яка надається фінансовими установами ,у т .ч. банками. .

За наведених позичальнико м обставин його воля була спрямована на поповнення недостатніх у результаті в ласної господарської діяль ності обігових коштів за р ахунок позичених коштів ба нку , а отже воля позичальник а формувалася вільно і відображала його дійсні баж ання та наміри .

Статтею 627 Цивільного кодек су України передбачено, що ві дповідно до статті 6 цього код ексу сторони є вільними в укл аденні договору, виборі конт рагента та визначенні умов д оговору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів ци вільного законодавства, звич аїв ділового обороту, вимог р озумності та справедливості .

Таким чином, твердження апе лянта про наявність підстав для визнання недійсним креди тного договору з підстав укл адення його на вкрай невигід них умовах для позичальника є необґрунтованими.

Під час апеляційного перег ляду даної справи, колегією с уддів було перевірено дотрим ання сторонами вимог, визнач ених ст.203 Цивільного кодексу України, та не встановлено на явності обставин, які б давал и підстави вважати, що спірни й договір був вчинений з пору шенням приписів названої ста тті закону. Суд першої інстан ції вірно встановив, що зміст укладеного сторонами кредит ного договору не суперечить чинному законодавству Украї ни, правочин вчинено уповнов аженими на це особами, волеви явлення сторін при укладенні договору було вільним і відп овідало їх внутрішній волі, а укладення спірного кредитно го договору було спрямовано на настання реальних наслідк ів, що обумовлені ним.

За таких обставин колегія с уддів дійшла висновку, що під стави для визнання спірного правочину недійсним відсутн і.

При цьому, колегія суддів вв ажає правомірним відхилення місцевим господарським судо м заяви ТОВ «Трансметалпроду кт» від 14.03.2011р. про збільшення п озовних вимог, в якій разом із кредитним договором №2008-001/DC-002 ві д 24.01.2008р. товариство просило виз нати недійним також договори , які були укладені з метою заб езпечення виконання позичал ьником зобов' язань за креди тним договором, а саме - дого вір застави товарів в оборот і №2008-001/DC-002/5 від 24.01.2008р., договір заст ави обладнання №2008-001/DC-002/3 від 24.01.2008р ., договір іпотеки нерухомого майна №2008-001/DC-002/1 від 24.01.2008р., договір іпотеки нерухомого майна №2008 -001/DC-002/2 від 24.01.2008р. та договір заста ви №2008-001/DC-002/4 від 24.01.2008р.

Відповідно до ст.22 ГПК Украї ни позивач вправі до прийнят тя рішення по справі збільши ти розмір позовних вимог за у мови дотримання встановлено го порядку досудового врегул ювання спору у випадках, пере дбачених статтею 5 цього Коде ксу в цій частині, відмовитис ь від позову або зменшити роз мір позовних вимог. До початк у розгляду господарським суд ом справи по суті позивач має право змінити предмет або пі дставу позову шляхом подання письмової заяви.

Позивач у своїй заяві про зб ільшення позовних вимог прос ить визнати недійними догово ри, що були укладені з метою за безпечення виконання позича льником своїх зобов' язань з а кредитним договором №2008-001/DC-002 в ід 24.01.2008р.

Згідно абзацу другог о підпункту 3.7 пункту 3 роз' яс нень президії Вищого арбітра жного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 «Про деякі питання практи ки застосування Господарськ ого процесуального кодексу У країни» під збільшенням розм іру позовних вимог слід розу міти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було зая влено у позовній заяві. Тому з більшення розміру позовних в имог не може бути пов' язано з пред' явленням додаткових позовних вимог, про які не йшл ося у позовній заяві.

Зі змісту поданої поз ивачем заяви вбачається, що Т овариством з обмеженою відпо відальністю «Трансметалпро дукт» були заявлені нові вим оги про визнання недійсними інших договорів, крім кредит ного договору №2008-001/DC-002 від 24.01.2008р., про які не йшлося у позовній з аяві.

На підставі вищ евикладеного, колегія суддів вважає, що господарський суд правомірно не прийняв до роз гляду заяву ТОВ «Трансметалп родукт» про збільшення позов них вимог.

За таких обставин, колегія с уддів дійшла висновку про не обґрунтованість доводів апе ляційного оскарження, підста в для зміни або скасування рі шення місцевого господарськ ого суду по даній справі коле гія суддів не вбачає, у зв' яз ку з чим апеляційна скарга ТО В «Трансметалпродукт» підля гає залишенню без задоволенн я, а оскаржений ним судовий а кт - залишенню без змін як та кий, що прийнятий із дотриман ням норм матеріального та пр оцесуального права, а також п ри повному з' ясуванні обста вин, що мають значення для спр ави.

Відповідно до ст.49 ГПК Украї ни державне мито покладаєть ся на апелянта .

Керуючись ст.ст. 12, 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103-105 Г осподарського процесуально го кодексу України, Київськи й апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Тов ариства з обмеженою відповід альністю «Трансметалпродук т» на рішення господарського суду м. Києва від 14.03.2011р. у справі №37/24 залишити без задоволення , а рішення господарського су ду м. Києва від 14.03.2011р. у справі №3 7/24 залишити без змін.

2. Матеріали справи № 37/24 повер нути до місцевого господарсь кого суду.

Постанова набирає за конної сили з дня її прийнятт я та може бути оскаржена у кас аційному порядку протягом дв адцяти днів.

Головуючий суддя

Судді